Перша ліга. "Прикарпаття" - "Олександрія" 0:3. Подарунок для Шарана

"Прикарпаття" - "Олександрія" – 0:3

Голи: Іващенко, 18, Грицук, 45, Сидоренко, 51.

«Прикарпаття»: Новак, Ковалюк, Деркач (Бут, 79), Шкред, Боровков (Логінов, 83), Іванишин (Коржук, 75), Барчук, Бровченко, Згура (Стоцький, 74), Ревуцький, Герасименко (Цкарозія, 58).

«Олександрія»: Паньків, Сидоренко, Запорожан, Іващенко (Бідловський, 67), Маринчук (Гаврюшов, 72), Чередніченко, Казанюк, Ксьонз (Мельник, 68), Грицук (Грибанов, 52), Гітченко, Кабанов (Фурта, 82).

Попередження: Іванишин, 55, Новак, 66, Цкарозія, 73, Ковалюк, 81 – Маринчук, 58, Коржук, 72, Гаврюшов, 77.

Падіння івано-франківського клубу триває. В п’ятницю в цьому могли переконатися глядачі Першого національного, який демонстрував у прямому ефірі поєдинок команд з різних полюсів турнірної таблиці. До і під час трансляції звучала інформація, що «Прикарпаття» не було у національному ефірі 11 років, з часу виступів у вищому дивізіоні. Щодо команди з назвою «Прикарпаття», то так воно і є, а загалом востаннє пряма трансляція з стадіону «Рух» велася п’ять років тому: 21 вересня 2005-го в 1/16 фіналу Кубка України місцеві спартаківці поступилися столичному «Динамо» - 0:7.

Попри красномовний рахунок тоді в Івано-Франківську була доволі непогана команда з братами Баранцями, Веретком, Качуром, Кавінським, Ільківим, Гамарником та іншими у складі. Знущатися із неї у рідних стінах могли хіба що команди калібру «Динамо». Всього через два місяці після того поєдинку «Спартак» залишили надійні спонсори – калуські нафтохіміки, котрі так і не знайшли підтримки у влади. З тих пір франківці гучно покотилися під укіс. Але повторюватися про всі досягнення «Спартака»-«Прикарпаття» у чотирьох останніх сезонах не буду...

На початку нового сезону з’явилася надія, що «Прикарпаття» все-таки вийде з кризи. З допомогою очільників регіону та інших небайдужих до долі клубу людей вдалося домовитися з однією потужною бізнес-групою. Депутати міськради дали добро на створення товариства, яке брало на себе зобов’язання щодо добудови стадіону «Рух» з прилеглою до нього інфраструктурою і щонайменше п’ять років утримувало б сам футбольний клуб з мінімальним бюджетом 12 млн. грн. на сезон.

Про майбутнє процвітання прикарпатського футболу дружно затрубіли регіональні (і не тільки) ЗМІ. Відтоді минуло два місяці, однак інвестиційна угода між Івано-Франківським міськвиконкомом і ТОВ «Скорзонера» досі не підписана. Перемовини застрягли на етапі оцінки цілісного майнового комплексу МЦС «Рух». До того ж, потеційний інвестор нещодавно потрапив під «опіку» Генпрокуратури і вже заявив про згортання кількох гучних проектів. То чи дійдуть у нього руки до футболу? Керманичі області вже й самі хочуть почути конкренту відповідь на це запитання...

З «Олександрією» довелося грати під акомпанемент прохолодного осіннього дощику. Поле «набрякло», однак гості не відмовилися від притаманної їм комбінаційної гри. Цікаво, за сухої погоди із цим компонентом у них могли виникнути проблеми. Принаймні багато суперників скаржаться на надмірну жорсткість франківського газону. Характер гри залежав від того, хто і як швидко відкриє рахунок. Пощастило б господарям, могло бути цікаво. Але забили гості.

На 18 хвилині олександрійці сплели багатоходову комбінацію, в результаті якої вивели на ударну позицію Валерія Іващенка. Потрібно віддати належне півзахисникові гостей. Удар він виконав бездоганно, м’яч опустився у дальнюю дев’ятку. Майже одразу мало не припустився помилки голкіпер господарів: Новак у власному карному майданичку став обігрувати Кабанова і втрати м’яч. Та цього разу прикарпатцям пощастило. Господарі спробували перехопити ініціативу. Однак домоглися лише кількох стандартів. Зокрема, двічі майже з однієї позиції пробивав штрафні Ковалюк. Спершу надійно, як і взагалі у цьому поєдинку, зіграв Паньків, а потім капітану «Прикарпаття» забракло влучності.

Втім, гості біля своїх воріт не засиджувалися і гостро контратакували. Іноді їхнім діям бракувало заключного пасу чи удару. Однак на 45 хвилині все склалося так, як треба: Кабанов скинув м’яч Грицуку, від котрого вимагалося лише влучити у ворота – 0:2.

Після того, як на початку другого тайму гості відзначилися втретє (Сидоренко після розіграшу штрафного), подальша гра перетворилася на формальність. Можна було припустити, що підопічні Володимира Шарана, котрим у середу приймати вдома донецький «Металург» у кубковому поєдинку («Прикарпаття» в цей час зіграє з «Зорею»), збавлять оберти. Та цього не сталося. Чи то у гостей розігрався азарт, чи футболісти хотіли потішити свого наставника, якому наступного дня виповнювалося 39 років? Запал своїх футболістів Шаран «гасив» замінами.

Четвертого забитого м’яча (не має значення в чиї ворота) глядачі не побачили. Хоча моменти були. В середині тайму арбітр пошкодував господарів, всього лиш попередивши Новака за гру руками за межами карного майданчика. Могло бути гірше... До речі, матч видався доволі багатим на попередження. Їх було сім. І хто б міг подумати про такий фінал у перерві, коли в пасиві суперників не було жодного «гірчиника»?