Дмитро Гололобов: "Дуже хотілося вийти в попередньому матчі проти "Севастополя"

Дебютант ФК «Зірка», вихованець кіровоградського футболу, Дмитро Гололобов в спілкуванні з клубною прес-службою перегорнув сторінки своєї футбольної кар’єри.

Перші ази футболу я пізнавав під керівництвом свого батька. Півроку займався в секції, якою керував Віктор Іщенко, потім – у Вадима Бондаря. В нього я займався чотири роки, після чого перейшов до школи донецького «Шахтаря». Закінчивши школу, відправився на півроку в оренду до донецького «Металурга-2». Після закінчення дитячого контракту з «Шахтарем» переїхав в київську «Оболонь». Там грав два з половиною сезони, далі один рік в ФК «Харків», півроку в дніпродзержинській «Сталі», в якій я травмувався і лікувався шість місяців. Відновившись після травми, поїхав грати у вищу лігу Фінляндії – грав у складі команди «Оулу». Після фінської команди я потрапив до «Севастополя». З севастопольською командою спочатку в першій лізі посіли 15-е місце, потім четверте і позаминулого сезону виграли першу лігу й вийшли до Прем’єр-Ліги. Влітку минулого року я захворів (запалення легенів). Тож пропустив майже два місяці. В складі «Севастополя» в минулому сезоні зіграв лише три матчі: двічі грав проти київського «Динамо», в Кубку України та чемпіонаті, й в Кубку України протистояв арм’янському «Титану».

На даний час, для Вас найбільш пам’ятними матчами є в складі «Севастополя»?

Так. Хоча і в київській «Оболоні» (тоді її тренував Олександр Рябоконь) не погано гралося. Вперше дебютував в еліті українського футболу. З київської команди викликався до юнацької збірної України 20-ти річних. Грав за ту збірну на фінальній стадії чемпіонату Світу. В групі з нами грали Панама, Китай і Туреччина. Там зіграв один матч. Весь матч провів у останньому турі в групі проти Туреччини. Нам потрібно було не програти, щоб вийти з групи. Ми зіграли внічию 2:2; Олександр Алієв забив два м’ячі-красені зі штрафних. Перед чвертьфінальним матчем я на тренуванні отримав травму і не зміг далі грати на чемпіонаті. Наші не вийшли до півфіналу, поступившись нігерійцям.

Чому залишили севастопольську команду?

Взимку в ФК «Севастополь» прийшов новий тренер болгарин Ангел Червенков. Він мене в команді не бачив. Була пропозиція залишитися. Але для чого? Щоб потім їхати в оренду. Було не зрозуміло, що далі на мене чекає. Я прийняв рішення залишити команду. Зрозумів, що на мене не розраховують.

Після «Севастополя» були пропозиції?

Так. Був на перегляді в декількох командах: у сімферопольській «Таврії», їздив в Швецію. Були різні причини того, що не вдалося там залишитися. Десь мене не брали, десь я сам не захотів.

Як стався Ваш прихід до кіровоградської «Зірки»?

Я сам попросився до команди. Мені не відмовили. Час покаже, які перспективи моєї гри.

Граючи в кіровоградській команді, які Ви ставите завдання перед собою?

Бажаю потрапити до основного складу й допомогти їй чим зможу, а команда мені допоможе набратися впевненості.

Хотілося вийти в попередньому матчі проти своєї колишньої команди, ФК «Севастополь»?

Дуже хотілося.

Охарактеризуйте рівень першої ліги в нинішньому сезоні. На Вашу думку, хто є основними претендентами на підвищення в класі, а хто – на пониження?

Я не буду оригінальним, якщо скажу, що основними претендентами на путівки до Прем’єр-Ліги є «Говерла-Закарпаття», «Металург» та «Севастополь». Може їм скласти конкуренцію хіба що «Нафтовик-Укрнафта». Іншим командам, які знаходяться у верхній частині турнірної таблиці, не вистачить потенціалу. Щодо команд, які будуть вести боротьбу за виживання, то це «Енергетик» та МФК «Миколаїв». ФК «Львів», схоже, знімається з чемпіонату. Вінницька «Нива» завдяки досвідченому тренеру Олегу Федорчуку врятується і залишиться в першій лізі.

Ваші побажання кіровоградським вболівальникам футболу.

Підтримуйте команду в будь-який час, в час поразок та перемог. В момент невдач команді найбільше потрібна підтримка, щоб футболісти розуміли, що вони не одні. Щоб намагалися своєю грою повернути людей на стадіон. Потрібно збирати повний стадіон.