Перша ліга. "Говерла-Закарпаття" - "Миколаїв" 3:0. Впевнена гра – гарна перемога

«Говерла-Закарпаття» (Ужгород) – МФК «Миколаїв» - 3:0

Голи: Джакобія, 12; Міщенко, 58, 59

Говерла-Закарпаття: Надь, Єлісєєв (Малін,61), Бідний, Мелікян, Нудний, Гібалюк, Муховиков (Кучеренко,64), Трухін (Вайда, 67), Ситник, Печенкін, Джакобія (Міщенко,46і).

Запасні: Бабенко, Невуче, Овчинников

Тренер - Олександр Севідов

"Миколаїв": Бобров, Зелді, Волков (Маткевич,67), Тарасенко, Чаус (Литовченко,66), Колодін, Лисицин, Гудзікевіч (Іванов,46), Голенков, Зарічнюк, Ковальов (Ліщук,46)

Запасні: Рисак.

Тренер - Руслан Забранський

9 - Удари - 9

6 - В ствір - 2

8 - Офсайди - 2

1 - Кутові - 2

Ситник, 31; Нудний, 48 - Попередження - Чаус, 61; Ліщук, 80; Тарасенко, 85; Литовченко, 90+3

На 72 хвилині Ліщук не реалізував пенальті.

На матч з «Миколаєвом» в Ужгороді чекали з нетерпінням, адже після поразки в Севастополі «Говерлі-Закарпаття» перед власними уболівальниками потрібно було реабілітуватися, а тим паче зберегти очковий гандикап від найближчих переслідувачів. Маючи кадрові проблеми – дискваліфікацію Щедракова та Свиридова, травму Райчевіча, Олександр Севідов вибудував ігровий склад команди таким чином: на воротах Надь, в обороні – Єлісєєв, Бідний, Мелікян та Гібалюк, у центрі – Печенкін, Нудний та Муховиков, по краях – Трухін та Ситник. Попереду – Джакобія.

Гості, як виявилося, теж приїхали за Карпати не в повній бойовій готовності – без центрбека Войцеховського та форварда Бровкіна.

Останній рубіж «Миколаєва» захищав Бобров, оборонну ланку склали – Тарасенко, Зелді, Волков та Чаус, у півзахисті – Колодін, Лисицин, Гудзікевич, Зарічнюк. Попереду – Ковальов.

Господарі з перших хвилин заволоділи ініціативою й взялися за штурм миколаївських воріт. Футболісти з міста корабелів трималися до 12-ї хвилини. Допоки Трухін не увійшов по своєму лівому флангу у карний майданчик гостей і віддав точний пас на Джакобію, а Лаша по-більярдному в дотик спрямував сферу у дальній від кіпера кут – 1:0.

Закарпатці не заспокоїлися на досягнутому і продовжили «нагнітати» біля володінь Боброва. На 25-й хвилині Ситник пройшов по флангу біля кутового прапорця на замахові прибрав свого візаві і віддав передачу на лінію карного майданчика на Муховикова, Антон на швидкості прокидає м’яч, другим дотиком намагався підкрутити під дальню стійку – забракло точності. Гра трохи заспокоїлася і перейшла до центрального кола. А чергову нагоду збільшити рахунок господарі втратили на 40-й хвилині Джакобія прийняв м’яч, далі відмінною передачею виводить на рандеву з Бобровим Муховикова, Антон пробиває, удар блокує воротар, м’яч знову відскакує на хавбека ужгородців, котрий зближується до воріт і з кута, вже здавалося, пробиває в пусті ворота, але вдарив слабко і м’яч на лінії воріт встигає зафіксувати Бобров. Що тут скажеш, не поталанило. ..

Через чотири хвилини вже Нудний з центральної зони вивіреним пасом на хід дає можливість відзначитися Трухіну, але команду корабелів рятує перекладина після потужного пострілу Дмитра.

Остаточне вирішення переможця у цій грі команди відклали на другу половину. Слід віддати належне тренеру ужгородців, який вгадав з заміною. Вийшов Міщенко і «зробив» впевнено перемогу. Спочатку на 58-й хвилині ужгородці піймали гостей на контратаці, на голкіпера вийшли одразу Муховиков з Міщенком, останній просто віддав передачу на партнера, а той вже бив у пусті ворота.

А через хвилину вже сам Олег Міщенко, отримавши передачу з центра поля, виграв спринт у захисників і точно пробив у дальній кут – 3:0. Здавалося гра зроблена й господарі дозволили собі розслабитися, а коуч закарпатців вирішив поекспериментувати й «потусував» оборону ланку, знявши з гри Єлісєєва. В центральну зону змістився Гібалюк, котрий на незвичній позиції для себе виглядав дуже невпевнено і за це кілька разів міг поплатитися. Спочатку на 72-й хвилині у власному штрафному майданчику Микола заробив пенальті, яке не зміг реалізувати Ліщук. А вже на самому кінці гри прогавив прохід Зелді, який завершив атаку потужним ударом. На щастя господарів, допомогла стійка. У атаці у відповідь закарпатці заробили штрафний за 17 метрів до воріт, але Кучеренко не зміг перекинути чисельну стінку з гравців «Миколаєва». Одразу після виконання цього стандарту прозвучав фінальний свисток арбітра.

Післяматчева прес-конференція:

Руслан Забранський:

- Коли їхали на Закарпаття, то розуміли, що здобути перемогу в Ужгороді – надскладне завдання для нас. Ми знали силу суперника, у вас непоганий тренерський склад на чолі з Олександром Севідовим, з яким ми в минулому грали в одній команді, навіть, разом в один час перебували на лікуванні. Цю гру ми розцінювали як підготовчу до протистояння у Вінниці. В нас були кадрові проблеми, багато травмованих футболістів – захисник Войцеховський, нападник Бровкін. Ми вийшли таким собі молодіжно-експериментальним складом. Тим не менш, ви ж бачили, що ми не відсиджувалися в обороні, намагалися атакувати. Якби змогли реалізувати всі моменти, то рахунок міг бути трохи інакшим, більш достойним. Можливо, для тих, хто не бачив гру результат – 3:0 навіюватиме думку, що нас в Ужгороді просто «розірвали», хоча по грі ми виглядали достойно.

- На вашу думку, перша ліга у 90-і і тепер відрізняється. Я вважаю, що іі рівень впав, а ви?

- Мені теж так здається. Порівнюю гравців ще радянської школи і теперішнє вітчизняне покоління «кока-коли», то в нас була набагато більша самовіддача, більше прагнення до перемоги та боротьби. Ми билися до останньої хвилини. Пам’ятаю матч проти «Таврії», коли поступаючись у рахунку, на 90-й та доданих арбітром хвилинах забив два голи і вирвали перемогу. В той час ми зовсім по-іншому сприймали футбол, у нас були зовсім інші зарплатні. До прикладу, за перемогу на виїзді отримували – 50 доларів, удома – 40. За ті гроші ми ноги «ламали», билися так, аж іскри летіли.

- Які завдання стоять перед «Миколаєвом»?

- У нас завдань в принципі нема. Нам потрібно виграти у тих колективів, які знаходяться внизу турнірної таблиці. У разі нормального підходу до нашого футбольного господарства могли б завершити першу половину сезону на 12-й сходинці. Маємо певні проблеми, але ми недопустимо, щоб в Миколаєві зник футбол, постараємось не вилетіти з першої ліги. Доживемо до зими, пройдемо збори, підберемо більш-менш хороших гравців на яких не мали часу влітку. Розраховуємо закріпитися на 14-й або ж 15-й сходинці.

- На вашу думку, «Говерла-Закарпаття» - хороша команда, або ж найкращий колектив у першій лізі?

- Думаю – найкраща. Ми грали з «Севастополем» удома, скажу відверто над нами просто познущалися арбітри. Дали пенальті і просто «вбили» команду. Тут було важкувато, а от по грі, мені постійно стверджують на конференціях наші журналісти, маємо бути у чільній десятці.

-

Олександр Севідов:

- Непогана гра у нас вийшла сьогодні. Лише наприкінці зустрічі, коли ми трохи заспокоїлися «Миколаїв» почав створювати моменти біля наших воріт. Ми задоволені, що упродовж цього відрізку чемпіонату зуміли в домашніх матчах не втратити очки. Для нас важливо добре грати перед власними уболівальниками, тож привітав хлопців з серією домашніх перемог. Бачите самі у нас чимало проблем, маємо серйозний дефіцит футболістів перед грою з «Геліосом» у середній зоні – травмувався Райчевіч, подивимося, що з Печенкіним. Гравців захисної ланки у нас мало, довелось навіть перестрахуватися, знявши з ігри Єлісєєва, у якого три картки. Нічого, будемо шукати внутрішні резерви, виходити з даної ситуації.

- Вам сподобався експеримент у захисті з Гібалюком та Бідним?

- Експеримент завжди ризикований захід, а тим паче в обороні. Вони самі собі привезли пенальті, пропустили ще вихід віч-на-віч. Добре, що стійка за нас зіграла.

- Наскільки серйозна травма в Райчевіча?

- У Мірко травма променевої кістки, пошкоджені біля семи дрібних кісточок, тому мінімум як три тижні він буде в гіпсі.

- Що з Трішовічем, він то пропадає, то потім знову з’являється.

- У нас жартівник в команді є - Євген Єлісєєв, який підколює Олександра, коли той намотує кола, що той вже став чемпіоном світу по кросу. Каже йому: «Я прийшов в команду, ти бігаєш, уже півроку в команді, а ти все ще бігаєш». М’язові травми, які в нього одна за одною, одну залікує отримує іншу. Ну, будемо щось думати, хоч Трішовіч і дуже хороший гравець, але це велика розкіш для клуба тримати в глибокому тилу гравця-легіонера.

- На вашу думку, з чим пов’язана така регулярність травм?

- Це ще рецидиви минулих травм. Олександр добросовісний хлопець, вже двічі, навіть, їздив на лікування у Сербію до знаної знахарки, але, й її нетрадиційна методика поки що не дає результату.

- За чутками, у міжсезоння команду покинуть Надь та Кучеренко, можете це спростувати або підтвердити. І взагалі у трансферній політиці «Говерла» взимку поповниться футболістами з прицілом на Прем’єр-лігу ?

- Щодо Прем’єр-ліги, то не буду так далеко забігати. По Надю, поки не чув, що він нас покидатиме. – Це він вам таке сказав? Чому ж мене не попередив? А якщо серйозно, то Сашею цікавляться чимало команд, були й офіційні запити до клубу, але поки ми Надя не продали. Та й вже запитував наших керівників – продамо Надя, а самі що робитимемо? Та все ж, якщо буде хороша пропозиція, то будемо лише за те, щоб Олександр перейшов в клуб де він ще більше прогресуватиме і розкриє увесь свій потенціал. Кучеренко ж у нас в оренді і взимку повернеться у розташування своєї команди як, до речі, і Міщенко. Чи продовжимо співпрацю з ними й надалі залежатиме від самих гравців та керівництва їх клубів. А щодо трансферної політики, то звісно, шукатимемо футболістів на проблемні позиції.

- Перенесення гри на 3 дні – це плюс для «Говерли» чи все ж мінус?

- Після гри вам відповім. Справа в тому, що погодилися на це, через те, що Харків – це ж не Ужгород, там уже температура нижче нуля і поле через підмерзання важке. Чим ближче до зими, тим поле стане більш важким, тому й пішли назустріч «сонячним» у їх проханні.