Сергій Старенький: "Ми спроможні знову повернути місту великий футбол"

Невдало проведений матч 4 туру в Миколаєві, нагадаємо , що олександрійці програли «Миколаєву» з рахунком 0:1 змусив тренерський склад, гравців команди серйозно проаналізувавши невдалі дії та активно налаштуватися на домашній матч з «Кримтеплицею». Наш співрозмовник, один з провідних гравців ПФК «Олександрія» - Сергій Старенький.

- Сергію, як готуєтесь до матчу з «Кримтеплицею»?

- Перш за все, хотілося вибачитися перед вболівальниками, які покладали надії на нас у виїзному матчі з МФК «Миколаїв». На протязі майже всього матчу ми мали ігрову та територіальну перевагу, створили безліч моментів, повинні були б забивати. Але нас підводив технічний брак. До того ж, місцеві гравці діяли проти нас з підвищеною мотивацією. Проаналізувавши з тренерським штабом помилки, ми дуже серйозно готуємось проти традиційно незручного для нас суперника, «Кримтеплицею» з Молодіжного. Тренування проходять в звичному режимі, дякувати Богу - спала неймовірна спека і гадаю, що ми не розчаруємо наших вболівальників найближчим суботнім вечором.

- Традиційний бійцівський дух олександрійців присутній?

- В нашій команді завжди присутні дух колективізму, всі футболісти по дружньому відносяться один до одного. Старожили допомагають новачкам швидше адаптуватися у команді. Приємно, що умови , які створені адміністрацією клубу дозволяють налаштовуватися на робочу хвилю.

- Відзначаючи твою технічну гру, прихильниці футболу бачать в тобі не тільки професійного футболіста, але й гарного чоловіка. Тож для них розкрий таємницю, щодо сімейного стану. Одружений?

- Поки що не одружений, але дівчина є. У нас достатньо серйозні взаємини, проте проживає у Київі. Але мені хотілося , щоби вона була поруч зі мною.

- Якими твої були перші кроки у футболі?

- Народився я 20 вересня 1984 року, в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, на Київщині. Там же почав робити перші кроки у футболі. Потім в складі районної команди брав участь у першості області, а по завершені школи вступив до Аграрного університету. Поєднуючи навчання з грою за команду «Діназ», попав в поле зору білоруських селекціонерів і був запрошений до команди жодинського «Торпедо» . Три роки я провів у Білорусії, виступаючи за «Торпедо» і «Сморгонь». А потім повернувся в Україну, в чернігівську «Десну». Хороший період був коли перебував в Чернігові, запам’ятав гол, який провів у ворота «Олександрії» на стадіоні «Ніка». Далі був ФК «Львів», а вже у там, після одного з матчів, мав розмову з одним із тренерів олександрійців В.Перваком. З розмови зрозумів, що мене хочуть бачити в «Олександрії» і не роздумуючи погодився, знаючи амбітні плани олександрійців.

- Ти один з тих, хто не залишив команду, яка на жаль, залишила Прем’єр-лігу.

- Так. У мене були пропозиції пограти за команди Прем’єр - ліги, але я вирішив вдосконалювати свою майстерність в ПФК «Олександрія». Я вже говорив, що тут є всі умови для того, щоб команда грала на найвищому рівні. В минулому сезоні в ключових матчах нам не вистачило концентрації, елементарного везіння і, мабуть, досвіду. Але я переконаний, що ми спроможні знову повернути місту великий футбол і враховуючи допущені помилки та зробивши серйозні висновки, пристойно виступати серед класу найсильніших.

- Традиційні побажання олександрійським вболівальникам.

- Користуючись нагодою, хотів би закликати олександрійських вболівальників приходити на стадіон, підтримувати нас, разом з нами переживати перипетії матчів і дуже важливо, щоб наші спільні емоції, спільні надії і сподівання приносили нам радість і позитивний результат.