Перша ліга. "Олександрія" - "Одеса" 4:1. "Бронза" як винагорода

ПФК "Олександрія" - "Одеса" 4:1

Голи: Пічкур, 12; Кіча, 32; Коломоєць, 59, 79 - Малин, 87.

"Олександрія": Леванідов, Лобойко, Кіча, Шевченко (Мотуз, 46), Пічкур (Соломка, 37), Запорожан–к (Бровченко, 70), Шендрік, Коломоєць, Назаренко, Микицей, Бондаренко (Банада, 46)

В. о. головного тренера – Віталій Первак

"Одеса": О. Паламарчук, Калітов, Гальський, Д. Пархоменко–к, Опря (Закіряєв, 67), Піцик (Ігуменов, 80), Томах (Платунов, 46), Малин, Гавриленко, Балабанов, Шестаков (Гостєв, 46)

Головний тренер –Андрій Пархоменко.

Попередження: Соломка,86; Бровченко, 90+2

Складається враження, що в українському футболі є принципово якось так дуже важливим самим собі створити проблеми, аби було потім достатньо натхнення, щоб їх феноменально вирішувати. Таке ми бачили вчора в грі збірної проти чорногорців. Схожі тенденції спостерігали ми всю весну, переглядаючи матчі за участю ПФК "Олександрія". Солідного доробку, який був напрацьований клубом минулого року в 21 календарному матчі, по весні виявилося явно не достатньо, аби забезпечити собі бронзові нагороди першості України достроково чи місце під сонцем Прем’єр-ліги. Програвши шість з десяти перших матчів напровесні, "Олександрія" взагалі ледь не скотилася (це просто виявилося не можливим теоретично) до середини турнірної таблиці.

Не буває лихого, проте, без доброго – клуб Сергія Кузьменка негайно зробив правильні висновки з прикрих і часто необов’язкових поразок та тьмяної гри, внаслідку чого видав два такі феноменальні заключні матчі, що змусив уболівальника заридати ридьма: врешті-решт, всього сім очок не вистачило жовто-чорним у сезоні 2012-2013, аби разом зі "Севастополем" відправитися до еліти. Де ж ці, дорогоцінні, втрачені сім очок? Коли подивишся в турнірну таблицю, добре видно, де. 9 нічиїх та 8 поразок – 33 втрачені пункти. Мимохідь, на думку знову приходить жахлива весна-2013. Тричі не програти – "Буковині", "Титану" вдома, "Сумам" чи "Полтаві", або "Геліосу" на виїзді, не втратити два очки в стартовому весняному турі з "Кримтеплицею", не "посипатися" вдома з "Севастополем" - і все, Прем’єр-ліга. Весь цей страшний сон, проте, минув. Минув не на олександрійську, в кінцевому рахунку користь. З іншого боку, а чому не на олександрійську? Адже запам’ятаються і виїзні тріумфи – інакше не назвеш – жовто-чорних проти "Сталі" (4:2), та "Зірки" (4:1) – історично одних із найзапекліших конкурентів "Олександрії". Та і сьогодні перед матчем питання стояло достатньо оптимістично: перемога з будь-яким рахунком над "Одесою" з будь-яким рахунком дозволяла "Олександрії" отримати дуже почесну (це як на вище згадані перипетії в ендшпілі українського чемпіонату з футболу у першій лізі) бронзу.

Перед матчева інтрига була. Так, "Одеса" в разі перемоги не залишала небезпечну зону третього з кінця місця, так, із виконувачем обов`язків головного тренера Віталієм Перваком, який ще кілька років тому вдягав пов`язку капітана цієї команди, "жовто-чорні"здобули феєричну виїзну перемогу в дербі проти "Зірки". Однак: чи не почали олександрійці дочасно святкувати завершення сезону і чи не схочуть раптом одесити грюкнути насамкінець дверима?

Літо – не весна. Це – добрий знак. Та перед самим початком гри сталося сьогодні ще одне дуже гарне як для "жовто-чорних" знамення – повз трибуни під бурхливі овації олександрійських вболівальників продефілював Володимир Шаран – найкращий, на думку багатьох клубний тренер ПФК "Олександрія" за всі часи існування клубу.

Щодо самої гри, то треба сказати, що від самого початку матчу шансів забрати очки в цьому матчі в одеситів було небагато. І "винні" в цьому були олександрійці. Команду Віталія Первака було просто не впізнати. На полі грали ті ж футболісти, що виходили і на гру проти "Титану", "Буковини" та "Севастополя" і під орудою Андрія Купцова, але сьогодні невідступно переслідувало враження, що всі ці футболісти неначе, даруйте, переродилися. Кволість думки і дії – хтозна, куди й поділися.

Господарі з перших секунд матчу були заряджені на атаку, і тому "синім"не залишалося нічого, як просто відбиватися від цих атак. Тиск "Олександрії" і призвів, зрештою, до швидкого голу. На 12 хвилині Євген Пічкур, який також відкрив рахунок у попередньому матчі в Кіровограді, прорвався по центру, здійснивши чудовий рейд, і після легкого зміщення пробив в нижній кут воріт Паламарчука – 1:0. Цей гол Євгена став восьмисотим, проведеним командою у ворота суперників у першій лізі. Після забитого голу, олександрійці на деякий час віддавали ініціативу одеситам, але ті нічого суттєвого біля воріт Леванідова не створили. Після чого команда Віталія Первака продовжила облогу чужих воріт, не даючи змоги гостям проводити власні контратаки. Уже через двадцять хвилин у воротах одеситів розписується Антон Кіча (дежавю: "Зірці" в попередньому турі Кіча забив на тій самій, 32 хвилині гри). Швидка атака олександрійців стала можливою за сприяння Коломойця, який її розганяв. На 35 хвилині сталася перша пристрілка у виконанні команди Андрія Пархоменка, атака зліва, з украй неточним ударом. Заслуговує на увагу в першому таймі також невдала спроба гостей на 38 хвилині, коли під час атаки правим флангом ледве не пройшов пас у розріз із виведенням гравця лінії атаки на побачення з Леванідовим та неточний штрафний одеського розливу на 39 хвилині. Кінцівка тайму пройшла на зустрічних курсах, де успіху міг досягти кожен із сьогоднішніх суперників. Спочатку В`ячеслав Шевченко продерся в штрафну і ледь не провів третього м’яча для господарів. На що "Одеса" відповідає проривом Олександра Томаха правим флангом і небезпечним навісом у штрафну, де Владислав Леванідов "задушив" цю небезпеку в зародку. Повторна спроба вже на першій доданій хвилині атаки тим же флангом увінчалася ударом Олександра Калітова, однак героєм у цьому епізоді знову став Леванідов – перший сейв у виконанні голкіпера "жовто-чорних"у цьому матчі.

Другий тайм розпочався з чергових атак "Олександрії" (47 хвилина, гарна атака правим флангом) та все зростаючого намагання одеситів будь-що "розмочити" неприємний для себе рахунок. Прикметно, що саме після такої спроби "Одеси" на 58 хвилині, "Олександрія" все-таки потроює рахунок у матчі. Сольний прохід Антона Кічі лівим флангом увінчується передачею Юрію Коломойцю з розряду "як на блюдечку", і Юра просто розстрілює ворота Паламарчука. Відчувалося, що радше господарі заб’ють четвертий, аніж одесити відквитають принаймні один. На 69 хвилині Юрій Соломка, який ледь не організував після власного рейду вихід сам-на-сам, підвердив цю думку. А на 79 хвилині Коломоєць оформив законний як на його активність в сьогоднішньому матчі дубль: 4:0. За інерцією обидві команди шукали шляхів до чужих воріт, і на 87 хвилині 22 річний Михайло Малин таки засмутив господарів. Однак це був м’яч не з розряду тих, коли хапають шкіряну кулю і біжать далі швидше відігруватися – надто красномовним був рахунок на табло. І проте "Олександрія" мала шанс забити на 90-й хвилині – м’яч просто ковзнув по перекладині воріт суперника, а "Одеса" свій останній шанс змарнувала під час виконання штрафного зліва на 90+1 хвилині – і втретє в принципових моментах гри кращим виявився кіпер Леванідов.

Отож, перегравши одеситів, "Олександрія" закономірно здобуває свою "бронзу". Чи міг ґатунок цих нагород ПФКА поліпшитися, питання вже геть не на часі. Потяг пішов. І тільки чудо відтепер (скажімо, бракування інфраструктури "Сталі") могло б дозволити "Олександрії" вчетверте виступити в Прем`єр-лізі. Однак і наступного сезону в першій лізі життя олександрійців навряд чи стане легкою прогулянкою за путівкою у вищий дивізіон: з другої ліги прийшли вкрай непоступливі дебютанти – "УкрАгроКом" та "Десна". З вищої опустилися надпотужна "Говерла" (яка в добрих 75% своїх матчів билася з клубами "вишки" на рівних, і якій часто не вистачало хіба трохи фарту та класу), яка, швидше за все, засиджуватися в першій лізі не збирається, та "Металург" (Запоріжжя), який навряд чи виглядатиме таким же хлопчиком для биття, яким був у вишах. Та і в самій першій лізі з-поміж тих, хто нікуди не вибув і нікуди не підвищився, гідних суперників вистачає. Будь-яка команда, від "Динамо-2" до "Буковини" може будь-кого зі своїх суперників залишити без шести очок у турнірній таблиці. Отож, аби серйозно прагнути до нових клубних звершень, "жовто-чорним" просто необхідне міжсезонне доукомплектування. І клуб, в цьому сенсі, можливо, розпочне з позиції №1. Немає сумніву, що нинішній в. о. головтренера Віталій Первак – гідний фахівець. Однак чомусь вперто на думку спадає світлий образ Володимира Шарана, під орудою якого клуб з берегів Інгульця поруч із рівними за класом завжди виглядав як на порядок сильніший за всіх своїх візаві. У будь-якому випадку, ПФК "Олександрія" потвердив своє реноме: чергової талановитої і дуже амбітної футбольної зірочки, що сходить на небосхилі вітчизняного футболу поруч з іменами традиційних футбольних грандів-флагманів. Тому будемо стежити за подіями в Олександрії з особливою увагою та з оригінальними сподіваннями: що команда з "великої-великої глибинки" (так ми переклали безмір нецензурних коментарів недоброзичливців команди в численних інтернет та медіа-гілках) виросте в гранда європейського рівня.