Гура: Я би хотів, щоб УкрАгроКом зберегли

Головний тренер "Украгрокому" Юрій Гура розповів про життя команди навесні та невідоме майбутнє клубу.

- Днями ваші підопічні переграли "Геліос". Зважаючи на те, що востаннє перемагали рівно місяць тому, наскільки була важлива звитяга над харків’янами?

- Насправді значення цієї перемоги складно переоцінити. Тим паче, в психологічному плані. Хоча хлопці самі розуміють, що нам зараз нікуди відступати. У разі поразки чи нічиєї ми би могли значно опуститись у турнірній таблиці, адже за нами справжнє "провалля". Відтак не маємо права на рівному місці втрачати очки.

- Чи почали з’являтися песимістичні думки у ваших підопічних після такого безуспішного проміжку?

- Зовнішній тиск справді був, але це не впливає на настрій, відтак на налаштування на гру. Усі хлопці, навпаки, по-спортивному розізлилися та зуміли спрямувати такі неприємні емоції в правильний вектор. Не секрет, що план на всі матчі один - перемогти. Інша справа, що раніше це у нас не завжди виходило.

- Уже минула більша частина другого кола. На що найбільше доводиться нарікати в роботі із футболістами цьогоріч?

- Знаєте, завжди є над чим працювати. У нашій команді ніхто не збирається опускати руки. Тема нарікань - вічна, проте хотів, щоби підопічні прислухалися до моїх слів на тренуваннях, а не за допомогою преси.

- Навесні у виконанні "Украгрокому" трапляються матчі, коли команда "відривається" на супернику, що раніше було складно уявити. Чи вже адаптувалися до нового чемпіонату?

- Відзначу, ви говорите про окремі поєдинки, натомість мені хочеться, щоби аналогічні дії відбувалися кожного матчу. Багато було зустрічей, коли ми, в підсумку, зіграли внічию чи взагалі програли, при тому, що володіли ініціативою, але не могли її використати. У цьому питанні багато залежить од нападників, адже саме в них головний обов’язок - забивати.

- Нещодавно їздили до Криму на гру з "Титаном". Як вас зустрів окупований півострів?

- Жодних ексцесів не було. За день до гри провели тренування, й зразу поїхали в Каховку, де, власне, залишилися на ніч. Зранку зібралися та виїхали в напрямку кордону з АРК, де нас зустріли та, зрештою, провели до самого стадіону. Наче все минуло спокійно, втім, усе одно було лячно "в компанії" з танками та мінними полями.

- Чи не було гравців, які відмовлялись їхати на, скажемо так, не дуже безпечну територію?

- Ні. У нас же в команді є сімферополець Науменко, котрий неодноразово їздив до своїх рідних і близьких. Російське громадянство? Питайте в нього. Сергій розповідав усім, що з перетином кордону жодних проблем не виникало. Отож решта футболістів почали спокійніше ставитися до такого виїзду.

- Ситуація з "Нивою" переконує в іншому…

- Хвилювання, певна річ, були. Тоді вмить навела галасу та історія, як тернопольці їхали до Армянська. Щоправда, потім розповідали, що "Нива" сама винна в тому випадку, адже не всі мали при собі паспорти. Як відомо, непрофесіоналізм завжди карався.

- Вочевидь, на їхньому тлі намагалися не повторити схожих помилок?

- Звичайно. Практично власноруч перевіряв документи в гравців іще за два тижні до гри з "Титаном", готуючись до виїзду в Крим.

- Зважаючи на те, що розміщуєтесь у середині турнірки, чи вистачає мотивації у футболістів на останні дві гри? Тим паче, що немає чіткої визначеності з майбутнім ФК…

- Звісно, що всі спортсмени, котрі поважають себе, прагнуть постійно вигравати. Тим більше, що ми ще не виконали наше завдання. А що буде далі, не знаю. Нам керівництво сказало, що ми повинні дограти сезон, а далі сідатимемо за стіл перемовин, аби визначитись із майбутнім. Приміром, я би хотів, аби команду зберегли.

Зараз, якщо чесно, мене більше хвилює не якесь там «об’єднання» з іншим клубом, а те, що відбувається в нашій країні, тут також невідомо, що буде далі. Передусім хочеться миру і спокою. Сподіваюся, що політики все ж повернуться обличчям до людей.

- До слова, недавно приймали гостей із Краматорська. Скориставшись нагодою, чи питали колег, яка ситуація на сході?

- Авжеж. Розповідали, що страшно в них: стріляють, бомблять… Ми, футбольні люди, невинні ж у цих війнах. Навпаки, стали заручниками обставин. Справа політиків - стабілізувати ситуацію, а наша - дарувати людям свято футболу.