Палагнюк: Сподіваюся, ситуація вирішиться на краще, і Буковина продовжить виступи у Першій лізі

Безперечним лідером атак чернівецької "Буковини" післякризового періоду, коли "Буко" покинули провідні гравці клубу, є Василь Палагнюк. Форвард, якому буковинці завдячують своїми очковими надбаннями як восени, так і навесні. Гравець, який визначав напрямок атак "жовто-чорних" і їхнє завершення. Нарешті, просто звичайний, відвертий, "безпонтовий", буковинський хлопець. Такий, завдяки яким і тримається спорт в Україні.

Саме із ним – наше останнє інтерв’ю сезону, що завершився. Це - символічно, оскільки, якщо б не Василь, і віра в нього Юрія Гія, говорити сьогодні, напевно, не було би про що...

- Василю, скажи, будь ласка, чи не стало для тебе несподіванкою запрошення до "Буковини" минулої осені?

- Не зовсім, я якби сам прийшов і запропонував свої послуги, оскільки дуже хотів грати у команді. Тоді так сталося, що я трохи запізнився і перехід із другої команди вчасно не відбувся. Я попросив у Юрія Володимировича, щоби мене взяли до складу "Буковини" і так сталося, що все вийшло.

- Тим не менше, коли ти прийшов у команду, відразу почав забивати й забивав майже у кожному матчі. В чому твій секрет? Без відповідної підготовки, без зборів із основними гравцями відразу заграв на вищому рівні?

- Ні, я все ж таки готувався і навіть збори пройшов. І у своєму успіху завдячую головному тренерові, який довіряв мені, ставив у основний склад і я, напевно, тоді просто не міг не забивати. На тренуваннях віддавався повністю, тому й був готовий.

- Чи не запрошувало тебе в команду попереднє керівництво "Буковини?

- Знаєте, розмови якісь там були, але офіційно мене не запрошували. Раніше у мене був контракт із Алчевськом, він був підписаний на три роки і тому про "Буковину" раніше мова не йшла.

- Як ти згадуєш час, проведений в Алчевську?

- Ну, все було досить непогано. Єдине, що бентежило, то часом не платили через відсутність належного фінансування. Стабільності не було. А так, загалом, спогади залишилися нормальні.

- Кількість забитих тобою голів після твого приходу і твоя гра на полі наводили на думку, що під час міжсезоння тебе переманить якась більш стабільна команда першої ліги, але цього не сталося. Чому? Не було запрошень?

- Запрошення, звичайно, були, але в мене вже був діючий контракт і я не міг тоді підвести тренера, який довіряв мені. Я хотів дограти сезон з Юрієм Володимировичем, адже всі ми знаємо, що тільки завдяки йому команда тримається до сих пір. Тільки він робить все, щоби "Буковина" грала, адже керівництва, як такого, немає, ви ж бачите.

- Наразі ти є одним із провідних гравців команди і без тебе нинішню "Буковину" уявити важко. Але сезон закінчено і перспективи у "жовто-чорних" доволі туманні. Чи є на даний момент у тебе запрошення до інших першолігових команд? Скоро початок нового сезону...

- Запрошення є, але таких, щоби їх вважати конкретними, немає. Поки що я – гравець "Буковини" і контракт мною був підписаний до вересня. От після цієї дати й можна буде щось думати, а поки що нічого конкретного.

- Як ти вважаєш, як очікуєш, чи зміниться щось на краще в "Буковині" протягом цих кількох тижнів, коли всі чекають відповіді від потенційних інвесторів?

- Я думаю, що все буде добре. Всі ми сподіваємся, що ситуація зміниться на краще, що команда й далі виступатиме у першій лізі. Важко собі уявити Чернівці без футболу. А без надійних інвесторів не буде нічого. Навіть на заявку потрібна велика сума грошей, щоби команда продовжувала виступи в чемпіонаті України.

- Скажи, а яка зараз атмосфера панує в команді? Чи є в колективі взаємопідтримка?

- Атмосфера цілком нормальна, гравці між собою спілкуються дружньо, та й з тренерами відносини хороші. Єдине, чого не вистачає – це підтримки руководства, яке приходило би й підтримувало нас. Якщо навіть порівнювати зі "Сталлю" та "Кримтеплицею", де я грав, то тут, навіть, комфортніше, я би сказав. Але, може це тому, що граємо вдома... Кожен кожного підтримує й на тренуваннях, і поза полем.

- А як було до міжсезоння? Коли частина основного заявленого на сезон складу ще залишалося в "Буковині"?

- Все було так само. Була така ж підтримка. Не було розділення між місцевими й немісцевими, все було цілком нормально.

- Чи підтримуєш ти стосунки з тими гравцями, з якими грав першу половину сезону і яких зараз в Чернівцях немає?

- Так, деколи спілкуємся, особливо коли зустрічаємся в матчах чемпіонату. В цілому все залишилося в позитиві й доброзичливості.

- Які в тебе взагалі плани на майбутнє. Про що ти мрієш, що ти вимагаєш від себе особисто?

- В кожного, напевно, футболіста, плани великі. Зокрема, пограти в Прем’єр-лізі. Грати в нормальному, сильному клубі, забивати. Вік мені ще дозволяє про це мріяти.

- Що можеш сказати про головного тренера команди, Юрія Гія? Як тобі з ним працюється?

- Як тренер він мені дуже подобається, я йому довіряю, втім, як і всі інші гравці "Буковини", і він довіряє мені. Тренування теж проходять на хорошому рівні, тому з таким тренером цікаво й приємно працювати.

- Як ти вважаєш, якщо у "Буковини" з’явився би інвестор, у команди були б якісь перспективи у нинішньому складі ставити перед собою інші цілі й перебувати серед топ-команд першої ліги?

- Думаю, що це було би можливим. Особливо, якщо трохи збільшити кількість гравців, для конкуренції. Тоді можна було би боротися за більш високі результати. Тому всі наші надії – на нормальне фінансування.

- І традиційно, пару слів для вболівальників...

- Хотілося б запросити їх приходити, підтримувати команду, не зважаючи ні на що. Ми стараємося грати, віддаємо грі всі сили заради них, хоч і не завжди получається, оскільки багато хто із суперників більш досвідчені й майстерні. Впевнений, чим більше буде вболівальників на наших домашніх матчах, тим краще ми будемо грати.