Премьер-лига
Премьер-лига

Премьер-лига - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.

Андрій Біба - конструктор і селекціонер, якого відправляли на пенсію у 30 років


Уболівальники зі стажем, звісно, пам’ятають легендарного футболіста київського «Динамо» 50-60-х років

Андрій  Біба - конструктор і селекціонер, якого відправляли на пенсію у 30 років


Уболівальники зі стажем, звісно, пам’ятають легендарного футболіста київського «Динамо» 50-60-х років Андрій Біба. Півзахисник із великим діапазоном дій був «конструктором» динамівських атак. Завершивши активні виступи у футболі, Андрій Андрійович працював тренером кількох українських клубів. Пропонуємо читачам сайту ексклюзивне інтерв’ю з неординарною людиною.

- Андрію Андрійовичу, пригадайте свої перші кроки у футболі.

- Батьки не хотіли мене бачити на футбольному полі. Вони насамперед вимагали, щоб я добре навчався у школі і в перспективі зміг отримати гідну професію. Але, як бачите, доля склалася так, що справою мого життя став футбол. Моя перша команда називалася "Іскра". Цей колектив очолював Володимир Балакін. А в 1957 році старший тренер "Динамо" Олег Ошемков запросив мене у свою команду. Дебютував у складі прославленого клубу в Ленінграді (нині Санкт-Петербург) у матчі проти місцевого "Зеніта". У цьому поєдинку, використавши чудову передачу Григорія Грамматікопула, відкрив рахунок.

- У 1961 році київське "Динамо” порушило гегемонію московських клубів і вперше у своїй історії стало чемпіоном СРСР. За рахунок чого вдалося потіснити такі команди, як "Спартак", ЦСКА, 'Торпедо'?

- Я пишаюся тим, що був серед гравців, які в 1961 році вибороли "золото" союзної першості. А чемпіонами стали ми тому, що створили в Києвікоманду, спроможну перемагати московські клуби не тільки у кращих поєдинках, але й у чемпіонаті загалом. Та й тренер В'ячеслав Соловйов намагався прищепити нам психологію переможців.

- „Зірковим” для Вас виявився 1966 рік. Адже, окрім першого в історії 'Динамо' дубля, покладених у кришталевий Кубок чемпіонських нагород, Ви стали кращим футболістом країни...

- Якщо пам'ятаєте, я в тому ж 1966 році не потрапив у заявку збірної СРСР для участі в чемпіонаті світу в Англії. Тому визнання мене кращим футболістом країни стало своєрідною компенсацією.

- Найгучніші успіхи київського "Динамо" 60-х років пов'язані з видатним наставником Віктором Олександровичем Масловим. Якої Ви думки про цього фахівця?

- Віктор Олександрович був найкращим тренером, з яким мене зводила доля. Відомо, що Маслов не мав відповідної тренерської освіти. Він не визнавав жодних наукових методів. Але він створив чудову команду. Київське "Динамо" упродовж п'яти років виступало майже у незмінному складі. Отож футболісти розуміли один одного з півслова. Це й зумовило те, що три сезони поспіль київський клуб ставав чемпіоном країни. У 1967 році мені виповнилося тридцять років. У ті часи футболістів такого віку одразу відправляли на пенсію. Крім цього, "Дід" (Маслов - О.М.) почав змінювати склад "Динамо". І мені, звичайно, було нелегко довести, що я ще не повністю реалізував свій ігровий потенціал.

- Знаю, що Ви все ж повернулися на зелений газон, але вже як гравець дніпропетровського "Дніпра".

- Після того, як завершив виступи за "Динамо", Маслов запропонував мені працювати тренером-селекціонером київського клубу. Весною 1968 року я поїхав у службове відрядження до Криму. Там готувалися до сезону багато команд, у тому числі "Дніпро". Перший тиждень я відпочивав і спостерігав за тренуваннями. А згодом не витримав І пішов до адміністратора з проханням дати мені футболку та бутси. І ось після кількох тренувань мені запропонували виступати за "Дніпро". Порадившись із дружиною, переїхав у Дніпропетровськ. До речі, питання переходів футболістів з однієї команди в іншу вирішувалося на урядовому рівні. Загалом у Дніпропетровську я виступав два роки. Мені пощастило спостерігати за тим, як робив перші кроки на тренерській роботі Валерій Лобановський, який очолив дніпропетровський клуб у 1969 році. Коли на посаді старшого тренера "Динамо" Олександр Севідов змінив Віктора Маслова, я почав працювати тренером-селекціонером рідного клубу. До речі, мені вдалося вмовити перейти у київське "Динамо" Леоніда Буряка ("Чорноморець", Одеса), Віталія Шевченка ("Нефтчі", Баку) та інших. А найвищим своїм досягненням на посаді тренера-селекціонера "Динамо" вважаю те, що київським динамівцем став Віктор Колотов - гравець клубу "Рубін" (Казань), за яким уже "полювали" московські команди.

- А що це за історія, яка трапилася з Вами та інструктором Київської міськради Олексієм Рубановим у містечку Зеленодольську, що за тридцять кілометрів від Казані?

- Знаючи те, що Віктора наполегливо запрошують клуби з Москви, я разом із Олексієм вирушив у Зеленодольськ, де мешкав Колотов зі своїми батьками. Коли переконував Віктора стати динамівцем, на подвір'я Колотових завітав ще один гість - селекціонер московського "Торпедо" Володимир Бреднєв. Я, звичайно, не хотів зустрічатися з посланцем автозаводського клубу, тому батько Колотова сховав мене за перегородкою, а Рубанова, якого Бреднєв не знав, відрекомендували як "дядю Льошу з Магадану". Москвич не збирався відкладати справу в довгий ящик і запропонував талановитому футболістові ключі від двокімнатної квартири. І тоді Колотов-батько звертається до Рубанова: "Що порадиш своєму племішу? Як йому вчинити?". А "дядя Льоша" й каже: "Вирушай, хлопче, до Києва. Чудове місто. Клімат непоганий. А Москва - скажене місто – всі завжди кудись поспішають". І Віктор несподівано сказав: "Я звик прислухатися до порад дядька. Буду грати в столиці України".

- Андрію Андрійовичу, у 80-х-90-х рр. Ви стояли біля керма кількох українських клубів.

- Певний час працював V житомирському "Спартаку". Згодом перебрався до Сімферополя, де й очолив місцеву "Таврію". З приємністю згадую той період, коли керував горлівським "Шахтарем" і Хмельницьким "Поділлям". Протягом семи років плідно працював у клубі "Нафтовик"(Охтирка).

- Кажуть, у Вас гарна сім'я.

- Так, сім'я у мене чудова. Із дружиною Лідією Григорівною ми разом уже багато років. Дружині вдячний передусім за те, що вона завжди знаходить потрібні слова у найважчу для мене хвилину.

Оцените этот материал:
Комментарии
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус