"Арсенал" - "Металлург" Д 0:2. Что увидел Заваров?

Де ж він? Де новий головний? При виході команд немає. На тренерському містку теж. А ось він – сидить у віп – ложі спостерігає за своєю майбутньою командою. Можливо майбутньою. Вітчизняні журналісти зарано відправили Заварова на тренерський місток столичного "Арсеналу" – контракт ще досі не підписано. Заваров міркує. Якщо гравці "Арсеналу" і бажали справити добре враження на свого головного, то точно не в матчі з донецьким "Металургом". Взагалі, цю гру можна занести до розряду курйозних. Голи зумовлюють. Перші 30 хвилин на полі була лише одна команда – металурги знають, як швидко подавити бойовий запал суперника. Косирін та компанія грали першим номером, контролювали перебіг зустрічі. А кияни явно не були готові до темпу, що запропонували гості. Та все це нічого б не значило якби не 20 хвилина. Вертикальний пас від голкіпера "Металурга" Дішленковіча, Бунєвчевіч незграбно намагається перервати політ м”яча, який особливої небезпеки не ніс і в кращих традиціях атакуючого цеху перекидає Бажана. Випадковість – згоден, випадковість, що повторюється вже закономірність. На 23 хвилині Косирін відповідає на нещодавню критику Севідова, мовляв, форвард не нав’язує боротьбу супернику. Ну ось. Нав’язав. Ось що значить грати епізод до кінця. Як результат, 2:0.

Перший тайм закінчується під диктовку підопічних Севідова. Друга 45–хвилинка і знову несамовитий тиск "Металурга". От тільки Ігор бажан схоже завівся від двох пропущених голів – друга половина гри стала його бенефісом. Він тягне все, що можна, а його впевненість передається й партнерам. "Арсенал" огризається, "Металург" намагається суперника добити. Та голів глядачі більше не побачили. Безвиграшна серія Севідова, що тривала з 12, туру перервалася в матчі, в якому результат став набагато вищим за гру.