Василь Кобін: "З Срною підколюємо один-одного"

Василь Кобін став черговим футболістом, для якого виступи у львівських «Карпатах» стали трампліном до переходу в розташування гранду – донецький «Шахтар». «Гірники» часто переманюють до себе львів’ян, щоправда, закріпитися в команді Мірчі Луческу вдається далеко не всім. Василю ж, для виправдання сподівань свого нового тренера, потрібно буде витіснити з основи не кого-небудь, а Даріо Срну, за яким, як кажуть, полюють кращі клуби Європи. Про своє перебування в «Шахтарі» Василь Кобін розповів в ексклюзивному інтерв’ю turnir.com.ua.

Я вже дуже добре освоївся в команді, здається, адаптаційний період позаду, - розпочав розмову Василь Кобін. – До чого було найважче призвичаїтися? Найважче було в перший місяць мого перебування в «Шахтарі». Процес переходу з однієї команди в іншу, завжди непростий. Адже доводиться змінювати ритм життя, кожен клуб живе за своїми правилами, має свої особливості тренувальний процес, побут. Потрібен час, аби звикнути до всього нового.

А чим відрізняється тренувальний процес Мірчі Луческу від того, до якого ви звикли в «Карпатах»?

Тренувальний процес в «Шахтарі» схожий до «карпатівського». Ці команди грають за майже тою ж схемою. Просто, в Донецьку рівень футболістів вищий, чим у Львові. Саме тому в «Карпатах» наставники та й, зрештою, уся команда багато працює над тим, аби рівень того чи іншого футболіста зростав, звертають увагу на правильне пересування по полю, розуміння тактичних схем. В «Шахтарі» ж кожен футболіст знає, що від нього вимагають наставники. Саме через рівень майстерності футболістів основна і відмінність в тренувальному процесі моєї колишньої команди та теперішньої.

Василь,як в тебе стосунки склалися з Даріо Срною?

Ми хоча і конкуруємо за місце в основі, поза полем нормально спілкуємося, можна навіть сказати, що ми з Срною потоваришували. Жодного напруження в наших стосунках не має. Можемо один з одного пожартувати, підколоти, от і все.

Як оціниш свої дії в тих відрізках гри, коли ти виходив на поле у футболці «Шахтаря»?

У першому для себе матчі я вийшов на поле в Маріуполі в середині другого тайму, коли «Шахтар» уже перемагав «Іллічівець» з рахунком 2:0. Своїми діями я не задоволений. Коли виходив на поле, здавалося, що почувався спокійно, але згодом зрозумів, що психологічно не зовсім впорався із навантаженнями. Десь був скований, часто помилявся. Інша справа гра з донецьким «Металургом». Хвилювання жодного не було, звідси і якість гри – вважаю, що відіграв на нормальному рівні.

Василь, як поясниш несподіваний виліт «Шахтаря» із Ліги чемпіонів?

Удома перший матч з «Тімішоара», ми звели внічию – 2:2. Ця гра, впевнений, була вирішальною. Ми створили багато моментів, грали, взагалі, не погано, але забити змогли лише два голи. Румуни ж діяли лише на контратаках і досягли свого – теж двічі вразили наші ворота. У гостях ж було важко добитися позитивного підсумку. Невеличкий стадіон був переповнений, 30 тисяч глядачів дуже добре підтримували свою команду. А ви знаєте, що на гру із «Шахтарем» суперники виходять, як на останній бій. Перемога в розіграші Кубка УЄФА зробила із «гірників» особливий подразник для європейських команд. Зрештою, «Тімішоара» добротна команда. Усі ці фактори і призвели до вильоту «Шахтаря» із Ліги чемпіонів.

Після матчу-відповіді в Румунії, що відбувалося в роздягалці «Шахтаря»?

Атмосфера, скажу відверто, була не з кращих. Усі футболісти, тренери перебували в пригніченому настрої. Усі, хоча, і розуміють, що на поразці від румунів життя не закінчується, ще в цьому сезоні можна виправити ситуацію й потішити своїх уболівальників яскравою грою на міжнародній арені. Але легше нікому від усвідомлення цього не ставало. Ну нічого, не має команд, які не програють, просто потрібно зробити правильні висновки і рухатися вперед.

Ну а в Лізі Європи «Шахтар» пройде турецький бар’єр?

Впевнений, так, ми потрапимо в груповий етап турніру. Коли мене ще не було в Донецьку, «гірники» на тренувальних зборах в Туреччині грали товариський матч із «Сівасспором». Партнери кажуть, що це хороша команда, добротні футболісти. Ви знаєте, що рівень футболу в Туреччині високий, тому буде не просто. Але «Шахтар» не має права на поразку.

Василь, останнє питання: як гадаєш, це правда, що дорога в національну збірну значно коротша із «Шахтаря», аніж з «Карпат»?

Дорога буде короткою лише за умови постійної ігрової практики в першій команді. Якщо ти грає в основі, то і в збірну є шанси потрапити. А якщо ти лише виходиш на заміну, то шансів попасти на олівець в наставників головної команди країни не має. Мені здається, що шанси потрапити в збірну в усіх гравців однакові – чи то в «шахтарів», чи то в «карпатівців».