"Карпати" - "Металург" (З) 3:3. Що робити, коли рахунок 0:3?

Львів. Стадіон "Україна". 8 000 глядачів

Головний арбітр: Сергій Бойко (Київска область)
Асиcтенти: Володимир Александренко (Вінниця), Олег Плужник (Харьків)

"Карпати" - "Металург" (З) 3:3

Голи: Кожанов 43, Ощипко 65, Федецький 79 - Тейку 4, Алозі 26, 39

"Карпати": Тлумак, Тубич, Голодюк, Батіста (Колоповець 56), Тарасенко, Федецкьий, Кожанов (Петривський 87), Ощипко, Кузнецов, Кашчелан (Зеньов 65), Худоб'як

"Металург" (З): Жук, Алозі (Каськов 89), Аржанов, Міцейка (Модебадзе 86), Польовий, Тігарев, Калонас, Вернидуб, Тейку, Карауш, Кривцов

Попередження: Худоб'як 21, Кашчелан 45, Федецький 69 - Польовий 20, 70, Вернидуб 43

Вилучення: Польовий 70

Добре, що гру не перенесли. Такі матчі не забуваються. А перенести могли і ніхто б особливо не сперечався. Бо за годину до початку гри, той хто стояв біля одних воріт, інших просто не бачив. Були сподівання, що туман пройде, але коли суддя таки дав свисток про початок матчу, ситуація на полі практично не змінилася. Про те, що «Металург» забив перший гол можна було дізнатися після того, як десять червоних плям збіглися в одну купу. Вже потім глядачі на стадіоні дізналися, що забив «Карпатам» Адольф Тейку.

Зрозуміти такий стартовий натиск «Металурга» не важко – в команди новий тренер. Роман Григорчук більше відомий у Прибалтиці, аніж в Україні, сповна відчув на собі усі принади нашого футболу. Починалося для нього усе просто супер – гол, потім другий і третій. І це на «Україні», проти «Карпат»… Хто б міг подумати, що господарі пропустять за такий короткий час аж тричі? Перший гол – позиційна помилка усієї карпатівської оборони. «Карпати» чи не єдина команда в Україні, яка під час кутових усім складом відтягується до штрафного. Значна перевага мала б нівелювати загрозу з боку суперника. А оскільки ця тактика плодів не приносить – її потрібно змінювати. Щось схоже було і в Дніпропетровську, коли з Гоменюком ніхто не грав персонально. Цього разу гравці «Карпат» теж не розібрали, хто кого має тримати, і у підсумку гол від Адольфа Тейку. Виявляється, він не тільки кульбіти з м’ячем вміє робити…

Туман не сходив. «Карпати» спробували атакувати правим флангом, але у Кожанова не дуже вдавалися проходи з гострими передачами. Правда, на одну з таких здорово відгукнувся Батіста, і, зігравши на випередження, у стрибку пробив. Вище воріт. Це був чи не єдиний момент в матчі, коли Батіста запам’ятався з позитивного боку. За кілька хвилин його вивели на хорошу ударну позицію, але замість того, щоб просто пробити, він вже традиційно почав фінтити і в результаті, так само традиційно, м’яча втратив. Такі «фінти» бувають у бразильця чи не в кожній грі. Натомість, коли він дії простіше – приносить результат. Але бразильська кров бере гору над українськими реаліями.

Тим часом «Металург» забив другий гол. Організували його Калонас і Алозі – кращий гравець у складі гостей. Кілька разів він просто втікав від Тубіча, і, взагалі, створив «Карпатам» чи не найбільше проблем. Під час другого голу до карпатівського захисту є чимало питань – навряд чи тут можна спихати усе на туман. З Алозі ніхто не дограв до кінця – 0:2. Минулого року схожа ситуація була, коли у львівському дербі «Карпати» двічі пропустили від ФК «Львів», а потім по-геройський вигризали перемогу. Хтось вже навіть почав паралелі проводити, але швидко зупинився – «Металург» забив третій гол.

Діло було так. Тубіч вже був готовий винести м’яча в поле, але почув крик Тлумака: «Я!» Серб слухняно відійшов, воротар «зелено-білих» вже зловив м’яча до рук, але, схоже, як слід не зафіксував. Далі на нього вискочив Алозі, ногою вибив круглого і закотив його у порожні ворота. Ніхто до кінця так і не зрозумів, що ж відбулося насправді. Тлумак залишався на газоні. Майже хвилину він лежав обличчям в траві – була думка, що він не може прийти до себе після жахливої помилки, яка практично зводила нанівець усі старання його команди. Але до нього підбігли лікарі… Після матчу Андрій, хоч і не дуже охоче, розповів про епізод: «Я зафіксував м’яча, суперник вдарив мене бутсами по руці. Мабуть, там перелом, ще не знаю. Другий тайм грав на заморозці».

Як би не було, суддя гол зарахував. Небезпечної гри з боку Алозі він не побачив. Та й свої ж гравці у цьому епізоді з арбітром не сперечалися – мабуть, вони, як і всі глядачі, зробили висновок, що помилився голкіпер.

Після третього гола туман несподівано розвіявся і «Металург»… не те, що зупинився. Склалося таке враження, що команда сама була в шоці від того, що виграє 0:3. І, здається, просто не знала, що робити з таким солідним гандикапом. Чи знали «Карпати», що ВОНИ мають робити? Схоже, гравці вже атакували по інерції, розуміючи, що зараз найголовніше забити бодай один гол – так буде легше після перерви. Гості допомогли. Голодюка завалили біля лінії карного майданчика – небезпечний штрафний. У такій ситуації міг би пробити Ощипко, у якого дуже сильний і точний удар з лівої ноги. Але останнім часом, приціл у нього збився. У попередньому матчі свої сили пробував Федецький. А у Голодюка взагалі вдався шедевральний удар у ворота П’ятова. Досить несподівано до м’яча підійшов Кожанов. Він виконує усі штрафні з флангів, але ніколи не б’є по воротах. Перша спроба вийшла фантастична. У кращих традиціях, Денис перекину стінку і поклав м’яча у дев’ятку Жука – 1:3. Перерва.

Ясно, що цей гол додав «Карпатам» нових сил. А от «Металург» вийшов на другий тайм з певним острахом. Відразу ж команди обмінялися гольовими моментами. Спершу Худоб’як видряпав м’яча в Жука на лінії поля, але з гострого кута забити не зміг – підстрахував захисник. Добивання теж користі не принесло – оборонці кидалися під удари. А вже за мить і запоріжці змогли полоскотати нерви львів’янам. Молдовський хавбек Карауш, після грубого провалу в центрі оборони, просто неймовірним чином не зміг влучити у порожні ворота не те що з метру, з кільканадцяти сантиметрів… Жах.

Між цими моментами в «Карпатах» відбулася очікувана заміна. Замість інертного Батісти, вийшов Кополовець, який в момент оживив лівий фланг атаки. Саме через нього йшли всі передачі. Михайло, здається, жодного разу не втратив м’яча – або заробляв стандарти, ціною ударам по ногах, або робив передачі на партнерів. Кононову цього було мало і він випускає нападника Зеньова, знімаючи опорника Кашчелана. Команда повністю міняє ігрову схему. У напад йде потужний правий захисник Федецький, оборона грає в три захисники. Тактика дає результат. Масований наступ закінчується кутовим, після подачі якого, Ощипко виявився у найвигідніший позиції і головою пробив у верхній кут воріт Жука. 2:3 і купа часу на те, щоб мрії стали реальністю.

Хто б на місці «Металурга» не почав нервувати? От і Польовий не втримав свої нерви, коли Кополовець проскочив повз нього. Удар по ногах, жовта картка, яка перетворилася в червону. Гості в меншості. І «Карпати» дуже швидко реалізовують свій момент. Той же Кополовець з лівого флангу вирізав точну передачу на ногу Федецькому, який залишився без опіки. Потужний удар у дальній кут і рахунок вже 3:3! «Україна» в огні. Фанати з 16-го сектору у неймовірно красивий спосіб показали команді, що вони «Завжди вірні».

«Карпати» відчули смак гри. Неймовірне бажання виграти іноді забирало здорові думки – після третього голу практично не було створено жодного гольового моменту. А от в «Металурга» шанс був. Захисники «Карпат» не встигали повертатися до своїх воріт і на другій компенсованій хвилині Карауш ледь не приніс перемогу своїй команді. А так – нічия. Феєрична, видовищна і неймовірна. Як і в попередній домашній грі ми побачили карпатівський дух – що не кажіть, а зрівняти рахунок після 0:3 не так просто. А «Металургу», очевидно, не пощастило. Та це не є причиною копати двері, як це зробив один з гравців з Запоріжжя. Здоровенні сліди від його бутсів зараз «прикрашають» гостьову роздягальню. Правда, «Карпати» теж виходили розчарованими. Ця нічия не принесла задоволення нікому, окрім глядачів, які просто хотіли подивитися футбол…

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

– Я попереджав гравців, що «Металург» серйозна команда, незважаючи на місце, на якому вона знаходиться. Сьогодні ми побачили хорошу, мобільну команду. Перший тайм вони відіграли на дуже високих швидкостях – ми просто не встигали. Наші помилки дозволяли супернику швидко переходити з оборони в атаку. У перерві ми розібрали помилки і в другому таймі їх вже не було, принаймні, атак було менше. Звичайно, були неоднозначні моменти,особливо це стосується третього гола. Ми тільки-но дивились повтор. Там, на мою думку, була небезпечна гра зі сторони гравця «Металурга». Тлумак буде рентген робити, можливо, у нього перелом. Ще незрозуміла ситуація з Голодюком (у першому таймі був спірний момент, коли Голодюка збили у штрафному. Суддя показав попередження Худоб’яку за розмови – Авт.), коли через туман не видно було: порушення правил чи ні. Але я не кажу, що арбітр не справився з суддівством. Була важка гра. Що тут казати? Ми змушені й надалі терпіти і розраховувати тільки на себе. Не казатиму, що у всіх наших бідах, безвиграшних матчах винні судді. Ми самі винні. Але хочу подякувати хлопцям за те, що вони витягнули гру.

– Гол Кожанова реанімував команду?

– Так. Будь-який гол в такій ситуації допомагає.

– Ви незадоволені, адже після трьох пропущених виграли одне очко.

– А чого бути задоволеним, якщо ми втратили два очки? І хлопці також розчаровані, але що робити…

– Чому ви замінили Кожанова на останніх хвилинах? (запитання від хлопчика років 10-и, сміх у залі)

– Я хотів дотиснути більш сильним гравцем суперника.

– Ви ризикували, коли знімали опорника і випускали 4-го нападника?

– Так, я ризикував. Вкінці ми вже грали в три захисники. Рятували гру. Я знав, що хлопці будуть робити довгі передачі, а тому поставив Федецького вперед.

– Як оцінюєте гру Зеньова?

– Оціню як подивлюсь матч. Віддав хорошу передачу, шкода, що ми не замкнули. Хоча, щоб замикали треба давати в ногу.

– Де Гурулі? Чому не грає?

- Він готувався до гри, але захворів. У нього ангіна.

Роман Григорчук, головний тренер «Металурга»:

- Я думаю, що уболівальники вцілому мали б бути задоволені. Але не тренери. Все складалося: були курйозні голи, була інтрига, все це прикрашає футбол для уболівальників. Сама гра мені не сподобалася. Був ряд помилок, про які я говорити не буду. Враження від гри середнє. Обговорювати нема змісту. У кінці гри могло по-всякому скластися.

- Чого не вистачило вашій команді, чому після 0:3 не сіли в захист?

- Я не так бачу футбол, щоб грати заради результату. Наше керівництво хоче бачити атакуючий, змістовний футбол з гострими випадами, з контролем м’яча. Навіть при 0:3 не треба відбиватися. Навпаки, я хотів, щоб команда витискала максимум, грала на позиційних атаках. Забракло нам досвіду. Коли гравець на жовтій картці, він має зіграти максимально акуратно, щоб не отримати другу. У нас дуже молода команда. За ці дні, що я поправцював з ними склав гарне враження про хлопців. Я люблю цю команду. І нікого не став би винити. Хоча, молодим хлопцям треба всі деталі футболу знати. Ясна справа, що вигравати ми мали цю гру.

- Туман вплинув на комічність гри?

- В туман ми краще грали. А туман розвіявся і ми в порожні ворота не забили з сантиметра. В футболі різні речі бувають. Були тут неймовірні помилки. Були такі речі, з яких можна посміятися.

- Ви дуже емоційно керували грою.

- Два місцяі я не працював, заскучив за футболом. У мене зараз і азарт і мотивація працювати.

- По вас не скажеш, що ви незадоволений. Адже команда не виграла…

- Я не задоволений. Якби ми ще два голи забили то «Карпати» вже точно не відіграли б їх. Але в кінці гри все могло бути. Могли і програти.

- Чи були у вас схожі матчі?

- Один раз було таке… Здається, можу помилятися. Про такі недобрі речі не буду пам’ятати.

- Чому ви замінили Алозі?

- Тяжко було. Я не дуже знаю можливості молодих хлопців. А коли я не впевнений, то не маю їх випускати.