Олег Кононов: "Цей рік буде дуже важливим для нашої молоді"

Розмова з головним тренером «Карпат» Олегом Кононовим

- Майже всі гравці нашої молодіжки перебувають у тому віці, який дозволяє стукати в двері основи. Зараз для них найголовніше – здобути менталітет переможців. Важко оцінити важливість їхнього перебування на першому місці. Вони вже можуть заявити про себе, і це їхня найбільша перемога. Я передивився всі матчі дублю і можу сказати, що хлопці виглядали дуже впевнено. Вони вірять в себе і себе поважають. А окрім того, серйозно додали в організації, командній і індивідуальній грі. Можу тільки подякувати Роману Толочку та його помічникам за таку чудову роботу.

- Петро Димінський сказав, що з таким молодіжним складом майже відпадає потреба у придбаннях… І справді, якщо молодіжка йде на першому місці, логічно, що у її складі є гравці, які зможуть підсилити першу команду. Але під час перегляду матчів дублю десь ловиш себе на думці, що вибрати когось одного-двох важко. Це справжня команда, де всі гравці практично одного рівня…

- Я на всіх розраховую. Футбол він такий, що як ми поїдемо на збори, хтось з основи буде гірше виглядати, ніж хтось з молодіжки. Ми говоримо про генетику, в кожного є своя верхня планка. Багато залежить від тренерської роботи, чи зможуть вони розгледіти талант, а потім його відкрити. Тому ми і беремо на збори хлопців. У жодному випадку не будемо ставити питання руба: підходить чи не підходить. Ми готуємося до чемпіонату, а хлопці готуються до конкуренції. Зауважте, майже на кожному тренуванні з основною командою займається група гравців з молодіжки. Вони також брали участь в усіх товариських матчах. Тож я на всіх розраховую. А сказати, що Фурта, Гірський, Гудима, Гурський чи Мартинюк уже зараз готові грати чи не готові грати, я не можу. Справа в тому, що я будь-кого з молодіжного складу поставлю на позицію і буду впевнений, що він відіграє на тому рівні, який у нього є. Він не буде вивалюватися з позиції. А чому? Бо ми граємо в один і той же футбол. У цьому й полягає наша різниця з іншими командами, де дубль грає за абсолютно іншою схемою, ніж основна команда. І коли гравець переходить на іншу тактику, йому психологічно некомфортно. А у нас однакові позиції. Це дуже важливо. Окрім цього, є й безліч інших факторів успіху – якщо гравець не буде себе поважати, не буде сильним, то він просто розтане. Цей рік буде дуже важливим для нашої молоді. І я справді підтримую нашого президента: навіщо нам чужі гравці, коли у нас є така молодь? Молодь, яка неодмінно буде прогресувати до високого рівня.

- Команди зараз прощаються з гравцями, які не виправдали сподівань. З ким попрощаються «Карпати»?

- На збори візьмемо всіх гравців, які виступали у першому колі. Окрім Кашчелана і Лазаревскі.

- Їх придбання – це помилка?

- Ні. Це нормальне явище. Вони збірники, грали не один рік в польському чемпіонаті. Ми запрошували їх, щоб підсилити команду, створити конкуренцію. Але я радий, що вийшло усе навпаки. Це наші гравці зробили їм конкуренцію. Для мене це був чи не найприємніший момент. Наші хлопці буквально вигризали місце у складі.

- В Інтернеті довелося прочитати думку одного з уболівальників, який засумнівався, що Лазаревскі програв конкуренцію Петрівському. Чому Тараса недооцінюють?

- Вони звикли до того Петрівського, який був два-три роки тому. Думали, що він не зможе додати, що не зможе грати так, як грав в останніх матчах. Тарас не такий технічний і обдарований від Бога гравець. Але він багато працює індивідуально. Талант є в кожного, і в Тараса також. Може, не так багато, але він сповна компенсує його брак роботою на тренуваннях. Він боєць.

- Те місце, яке зараз займають «Карпати», об’єктивне?

- Може, було б трішки приємніше, якби ми були на 5-му місці. Але 3-очкова різниця це не так страшно. Зараз ми сьомі, а позаду нас ще кілька амбітних команд, які теж прагнуть потрапити в Європу. Чи мене влаштовує 7-е місце? Я так скажу: мене влаштовує та робота, яку ми виконали. А місце могло бути вищим, а могло бути і нижчим.

- Весною «Карпатам» доведеться грати з усіма лідерами чемпіонату. А в останні роки жодного лідера обіграти не вдалося…

- Загальний результат залежить не лише від матчів з лідерами. Не варто розділяти команди на лідерів та аутсайдерів – за кожну перемогу дають по три очки. Тому кожна гра в новому році буде головною.

- Усе ж, чому не вдається перемогти сильних суперників?

- Насамперед, через психологію. Але ми змінюємося, і наш психологічний бар’єр розчиняється. Не можу говорити, що буде завтра, але ми працюємо над тим, щоб у кожній домашній грі перемагати. І байдуже, яка буде команда.

- А як щодо нестабільності, що була весною? Чи перебороли цю хворобу?

- Можна і так сказати, адже ми пройли перше коло без спадів. Так, були поразки 5:1, 3:0. Але це не говорить про вершину і спади. Усе залежить від того, як ми підготуємо команду до важливої гри. Весною я відчував, що тут ми зіграємо, а тут – не зіграємо. Зараз можу сказати, в мене є внутрішнє відчуття того, що ми перебороли цю біду і команда грає без спадів. Може, з тренерської лави це по-іншому виглядає?

- Майже у жодній грі «Карпати» не поступилися супернику у фізичній готовності. І навіть більше – забивали переможні і важливі голи…

- Думаю, це через бажання виграти. Ну, і результат нашої роботи з психології та менталітету. А функціональна готовність і справді на високому рівні. Нам вистачало сил, щоб у другому таймі покращувати гру і домінувати на полі.

- Досить часто ви можете прочитати абсолютно протилежні думки на інтернет-форумах. Чи важливий для вас глас народу?

- Раніше я до цього спокійно ставився, тобто не читав, що люди пишуть. А потім звик і стало цікаво. Як ставлюся? Нормально… За критикою слідкую. Якщо критика адекватна. Але бувають образи, і це не приємно. Для чого це потрібно? Ми всі люди. А якщо хтось скаже добре слово чи покритикує, але без образ, – це чудово, я лише за. Не варто казати, що у нас все чудово і ми хочемо чути лише про приємне. Треба говорити і про недоліки. Тому щиро дякую фанам, які багато пишуть. Без їхньої критики і підтримки нічого не буде.

- У кількох інтерв’ю з гравцями ми запитували в них, хто є найшвидшим гравцем «Карпат». Відповіді, однак, не почули. Може, ви поділитеся секретом?..

- Знаєте, ми не робимо тестів на 60 чи на 100 метрів, працюємо на значно коротших дистанціях. На таких відстанях найшвидший Зеньов. Але повірте, це ще ні про що не говорить. Ми будемо з часом трохи змінювати систему і проводити серйозніші тренування. От влітку і скажу вам, хто стане найшвидшим. Бо все залежить від стану гравця на даний момент. Було таке, що Іван Мілошевіч мав найкращі показники.

- В одному з нещодавніх інтерв’ю ви говорили, що Батіста перестав бути егоїстом. У чому це проявляється?

- Вільяму непросто. Він прийшов по ходу чемпіонату. Прийшов з величезним внутрішнім бажанням. У перших іграх він почав забивати, а потім пішла робота. І тут треба було вже детальніше входити в курс справи, зрозуміти, як грає команда, які в неї вимоги. Тут йому стало вже не так комфортно. Та й Сергій Кузнецов серйозно підвищив вимоги до себе, покращив свої кондиції. Не так просто було все й на тренуваннях. Там ми граємо дуже швидко, без перетримки м’яча. Тому були моменти, коли хлопці підказували йому. Десь м’яко, десь по-різному. Говорили йому, що у футбол грає не він один, а вся команда. І Батіста почав дивитися на все по-іншому. Почав додавати. Як гравець мені він подобається, як людина теж. У свої 29 років він прогресує і далі виходить на новий рівень.

- Він не ображається, коли ви не ставите його в основу?

- Я в душу не залізу так глибоко. На дещо ображається, та не все показує. Якщо людина хоче грати, то звісно, що не приємно сидіти на лавці. Але він навіть тоді, коли виходив на заміну, намагався допомогти команді. Уболівальники хочуть, щоб Батіста забив. А він дивиться по-іншому. Тепер йому важливіше принести команді перемогу. Чи то у вигляді гола, чи то у вигляді пасу чи заробленого штрафного.