Сотник Шевченко

Минулої суботи київське "Динамо" перемогло полтавську "Ворсклу" завдяки єдиному голу Андрія Шевченка. Для найкращого снайпера в історії українського футболу цей м'яч став ювілейним - 100-м - у біло-синій майці.

До столиці України нападаючий повернувся у серпні 2009-го - після 10 років, проведених в Італії та Англії. В "Мілані" Шева відіграв вісім сезонів, у тому числі один - на правах оренди, засмутивши суперників "россонері" 176 разів і двічі ставши найкращим снайпером Серії А. Ще 22 влучні удари він вніс до свого доробку в складі "Челсі", з 2006 по 2008 рік. Тим часом перший та сотий гол Андрія в київському клубі розділила відстань у більш ніж півтора десятиліття.

Шевченку щойно виповнилося 18, коли відбувся його дебют у дорослій динамівській команді. Лік своїм м'ячам майбутній капітан збірної України відкрив 1 грудня 1994 року, поставивши крапку в переможному для киян матчі проти дніпропетровського "Дніпра" (4:2). Ще за шість днів юнак, який тоді переважно виконував функції флангового хавбека, пострілом з-за меж штрафного майданчика вразив ворота мюнхенської "Баварії" в матчі Ліги чемпіонів УЄФА. Щоправда, той гол став слабкою втіхою для футболіста і його партнерів, які поступилися німцям із рахунком 1:4.

Шевченко, котрий час від часу ще виступав за другу динамівську команду, став найкращим бомбардиром національного Кубка, завдавши протягом розіграшу-1994/95 шість влучних ударів. На початку наступного сезону Андрій заявив про себе й у Європі - "вистрілив" дублем у виїзній суперечці з данським "Ольборгом" у кваліфікації Ліги чемпіонів (3:1). Варто також звернути увагу на м'яч, який киянин провів на 10-й секунді зустрічі з луганською "Зорею" (1:0), адже той гол і досі залишається найшвидшим в історії українських чемпіонатів.

У сезоні-1995/96 з 16 голами Шева посів друге місце у списку бомбардирів першості країни, а за три роки, відзначившись 18 разів, нарешті виграв снайперські перегони. У складі "Динамо" нападник п'ять разів ставав чемпіоном України, причому чотири рази поспіль - з 1996-го по 1999-й - вражав ворота суперників у матчах, які приносили команді національне "золото".

У травні 1996-го - у спарингу з турками (2:3) - Шевченко відкрив лік своїм голам у збірній України. Але по-справжньому його талант розцвів лише після повернення до керма київської команди Валерія Лобановського. Восени 1997-го про динамівську "десятку" заговорила вся Європа, коли, діючи в дуеті з Сергієм Ребровим, Андрій наколотив п'ять м'ячів у Лізі чемпіонів. Саме тоді форвард записав до свого рахунку перший хет-трик, який одночасно став і першим хет-триком "Динамо" в єврокубках. Сталося це 5 листопада на домашній арені "Барселони", коли каталонський гранд був розтрощений динамівцями з рахунком 4:0!

Не скидаючи обертів, Шева на фантастичному рівні провів і сезон-1998/99, допомігши киянам втретє в історії сягнути півфіналу найпрестижнішого клубного турніру Старого Світу. Протягом всієї єврокампанії він відзначився десять разів і з вісьма голами поділив лаври найкращого бомбардира Ліги чемпіонів з Дуайтом Йорком. У груповому раунді українець забив головою французькому "Лансу" (1:1), гарматним "пострілом" зі штрафного засмутив голкіпера лондонського "Арсеналу" Девіда Сімена (3:1), а у чвертьфінальному раунді своїми трьома голами поклав на лопатки чинного на той момент володаря трофея - мадридський "Реал" (1:1, 2:0).

У домашньому півфіналі проти мюнхенської "Баварії" (3:3) нападаючий двічі змушував капітулювати Олівера Кана. І хоча для загальної перемоги цього виявилося замало, динамівець отримав приз найкращому форварду Ліги чемпіонів. До "Мілану" голеадор вирушив улітку 1999-го, наостанок вигравши разом із "Динамо" Кубок України. У вирішальній грі з львівськими "Карпатами" він відзначився дублем, причому другий гол - після слаломного проходу зі своєї половини поля - справедливо відносять до футбольних шедеврів.

Під час тривалого закордонного відрядження Андрій Шевченко встиг виграти чемпіонат і Кубок Італії, Кубок чемпіонів і Суперкубок УЄФА, а в 2004 році був визнаний найкращим гравцем Європи за версією France Football. Регулярно забивав він і за національну команду. Він є абсолютним рекордсменом збірної, провівши у її складі 94 поєдинки і 43 м'ячі. Мабуть, найбільш пам'ятний із цих голів Шева забив зі штрафного на останніх хвилинах виїзного матчу проти росіян (1:1). Та нічия дозволила синьо-жовтим кваліфікуватися до відбірного плей-офф ЄВРО-2000.

До "Динамо" Шевченко повернувся не для того, щоб догравати. Навпаки, своєю вмотивованістю, працьовитістю, зарядженістю на боротьбу 33-річний нападаючий дає фору своїм менш досвідченим партнерам. Вразивши ворота добре знайомого йому "Інтернаціонале" в листопаді 2009-го, Андрій довів лік своїх євокубкових голів до 62, причому 48 із них прийшлися на поєдинки Ліги чемпіонів. Із 345 м'ячами він залишається найрезультативнішим українським футболістом усіх часів і зупинятися на цьому досягненні точно не збирається.

"Я ніколи не ставив перед собою завдань - побити той чи інший рекорд, - сказав Шевченко в ексклюзивному коментарі для UEFA.com. - Ювілеї, досягнення - то, скоріше, для вболівальників, для преси. Я ж, виходячи на поле, просто прагну зробити якнайбільше для того, щоб виграла моя команда. І найцінніші голи - ті, що приносять успіх колективу".