Премьер-лига
Премьер-лига

Премьер-лига - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.

Ігор Ощипко: "Коли так женуть трибуни – побіжиш навіть без ноги"


Ігор Ощипко: "Коли так женуть трибуни – побіжиш навіть без ноги"

Для гравців «Карпат» дякувати після матчу своїм фанатам за палку підтримку є звичною справою. Але робити це у вишиванках «зелено-білій» дружині раніше ніколи не доводилося. Як зізнався у розмові з кореспондентом Інформаційного центру клубу лівий захисник карпатівців Ігор Ощипко, це всій команді дуже сподобалося і в значній мірі підняло настрій після програного матчу.

– Ми в команді знали, що перед грою наші фанати разом з київськими збираються пройти з центра Львова до стадіону пішою колоною у вишиванках. А от про те, що є приготовлені вишиванки й для нас і що ми їх одягнемо одразу після гри, жодних розмов не було. Тому, коли Олег Георгійович (Кононов – Авт.) одразу після фінального свистка попросив всіх підійти до лави запасних, одягнути вишиванки і піти в них всією командою подякувати фанатам і решті вболівальників за підтримку, то це стало для нас справжнім сюрпризом.

– І як, сюрприз тобі сподобався?

– Звичайно, навіть настрій після програного матчу став зовсім іншим. Це було свого роду таке собі міні-шоу. Ми на полі віддали всі сили, адже хотіли зробити нашим вболівальникам подарунок до Дня міста. Напевно найкращим подарунком була б перемога, але враховуючи, що по ходу гри ми поступалися 0:2, і нічия була б хорошим подарунком. Тим більше з таким суперником, як «Динамо». Але вишиванки повернули нам сили і ми із задоволенням пішли до наших фанатів. Сьогодні ми ще раз переконалися, що фанати «Карпат» є найкращими в Україні. Та й загалом, користуючись нагодою, хочу подякувати за підтримку всім вболівальникам. Ми побачили сьогодні, що львів’яни разом з нами завжди, за будь якого рахунку. Адже коли нам забили другий гол, ніхто не пішов зі стадіону. Навпаки, трибуни ще більше нас стали підтримувати і гнати вперед.

– А сили в тебе і твоїх партнерів ще були?

– Сил вже майже не було, але ми бігли вперед, бо дуже хотіли забити ще принаймні один гол. За такої підтримки мені здається немає ніякого значення чи є ще сили. Тут не те що дуже втомленим, тут навіть без руки чи без ноги побіжиш, коли тебе так женуть вперед трибуни.

– Коли закінчилося це, як ти його назвав, міні-шоу, деякі гравці подарували свої вишиванки фанатам, знайомим...

– Я свою вишиванку залишив собі. Вона мені залишиться на пам’ять про цей день, про це свято. Мені також один фанат пропонував помінятися – я йому вишиванку, а він мені оригінальний шарф. Але я одразу відмовився. Хто знає, коли ще отримаю подібний подарунок.

– Давай повернемося власне до самого матчу.

– В цілому гра вболівальникам, думаю, сподобалася. Це у нас, у футболістів, залишилося незадоволення через поразку. А для глядачів поєдинок вийшов цікавим і видовищним. Хоча напевно певний осад від програшу залишився і в них Але повірте, ми дуже хотіли виграти і віддали заради цього всі сили. Не вийшло. В кінці ми могли забити другий м’яч і врятувати хоча б нічию. Але ж могли і пропустити.

– Що було для «Карпат» більшим мотивом у цій грі – бажання зробити подарунок Львову до Дня міста чи саме «Динамо»?

– Для нас всі ігри з «Динамо» є принциповими, тут по-іншому не може бути. Але й до Дня міста ми також дуже хотіли зробити вболівальникам конкретний подарунок – перемогу над киянами.

– Знаю, що у тебе на трибунах «України» було чимало персональних вболівальників – батьки і ціла група земляків з Івано-Франківщини. Для тебе це було додатковим стимулом зіграти якомога краще?

– Щодо батьків, то вони приїздять у Львів практично на всі домашні ігри «Карпат». Так що виходить, для мене всі домашні ігри є особливими (сміється – Авт.). Але цього разу насправді окрім них приїхало чимало родичів і знайомих. Звичайно, хотілося показати все, що можу, аби їх потішити своєю грою.

– Наприкінці першого тайму ти мав хорошу нагоду забити гол у ворота Шовковського. Що стало на заваді?

– В тому моменті м’яч після рикошету полетів у моєму напрямку. Мені на зустріч кинувся Шовковський, але я бачив, що буду першим на м’ячі. Хотів пробити низом в ближній кут. Адже дальній закривали двоє гравців «Динамо». Я пробивав лівою щокою, але м’яч пішов верхом і пролетів над поперечкою. Коли б було трохи більше часу, то, можливо, і забив би. А так все вийшло дуже швидко, от десь і забракло мені холоднокровності. Я між іншим в останніх іграх з «Динамо» кожен раз маю хороший момент а то й два, щоб забити. Але ніяк м’яч не йде у ворота.

– Але все ж у другому таймі м’яч після рикошету від тебе таки залетів у сітку...

– У забитому голі стовідсоткова заслуга Міші (Кополовця – Авт.). Він обіграв одного чи двох захисників, зараз вже не пригадую, і пробив. Так м’яч попав мені в груди і трохи змінив траєкторію польоту. Можливо, десь той рикошет дезорієнтував Шовковського і він не зміг вчасно зреагувати. Але в будь-якому разі автором голу є Кополовець, бо він відважився на удар. Хто знає, може він би забив і без рикошету. Я до речі, коли він бив, намагався сховатися від м’яча, але не вдалося. А може й добре, що так сталося. Головне, м’яч залетів у сітку.

– А ти взагалі забивав коли-небудь «Динамо»?

– Так, в самому першому своєму матчі проти них. Тоді Ігор Худоб’як подав кутовий і я забив. Але ми той матч програли 1:2.

– До завершення чемпіонату залишилося лише два матчі. Втім, «Карпати» на 99 відсотків займуть п’яте місце. Чи не виникне проблем з мотивацією в іграх у Донецьку з «Металургом» і вдома з «Ворсклою»?

– В принципі ми й перед грою з «Динамо» розуміли, що завоювати бронзові медалі шанси у нас мінімальні. Але ж ви самі бачили, що команда вийшла заряджена на гру дуже добре і билася всі 90 хвилин. Думаю, так ми будемо грати і в двох останніх іграх чемпіонату. Наші вболівальники нас привчили грати до кінця в кожному матчі, в кожному турнірі і кожен раз боротися за максимальний результат. І ми не можемо їх підвести. Та й у відпустку всі ми хочемо піти з переможним настроєм. Тому і з «Металургом», і з «Ворсклою» будемо грати на повну потужність.

– Ти говориш про відпустку. Останній матч «Карпати» зіграють 21-го травня. Але ж на початку червня два товариських матчі грає збірна України...

– Збірна України, це вже інше питання. Наразі ще не відомо, кого саме викличуть до неї на ігри з Узбекистаном та Францією. Так, в списку кандидатів є п’ятеро гравців «Карпат». Але це не факт, що всіх викличуть на збір. До речі, це ще один мотив проявити себе якнайкраще в заключних іграх чемпіонату. Адже тренери збірної напевно будуть дивитися матчі, хто як себе проявить і в якій спортивній формі знаходиться. Так що в жодному разі розслаблятися не можна, необхідно тримати себе в тонусі.


Оцените этот материал:
Поделиться с друзьями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (1)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
Ser tabu (Львів)
дякую Ігорко. Пацанам привіт передавай)
Ответить
0
0


Новости Футбола

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус

загрузка...