"Волинь" - "Карпати" 0:2. "Чорна смуга" продовжується. "Чорна смуга" закінчується

Луцьк. Стадіон "Авангард". 8 000 глядачів

Головний арбітр: Сергій Бойко (Київська область)
Асистенти: Андрей Литвин (Київ), Владислав Тіпанов (Київська обл.)

"Волинь" (Луцьк) - "Карпати" (Львів) 0:2

Голи: Голодюк 25, Зеньов 51

"Волинь": Неділько, Пічкур (Павлов 64), Грінченко, Ізворану (Гобер 54), Кінаш (Бабир 32), Майкон, Масло, Скоба, Шиков, Лопес, Сімінин

"Карпати": Тлумак, Федецький, Гомез, Мартинюк (Ткачук 67), Голодюк, Худоб'як, Зеньов (Роша Батіста 86), Гурулі (Озарків 90+4), Ощіпко, Годвін, Мілошевич

Попередження: Масло 10, Шиков 20, Бабир 90=1 - Голодюк 39

Вилучення: Майкон 66

Для обох команд цей матч був особливого характеру. По-перше: безвиграшна серія як в одних, так і в інших до цього матчу становила п’ять ігор. Якщо у господарів був хоч якийсь «гандикап», то львів’яни борсалися у низу турнірної таблиці. Хоча програвши волиняни теж наближались до «небезпечної зони». Тому перемога потрібна була обом командам. Друга причина надмірної уваги до цього поєдинку те, що це західноукраїнське «дербі», поки що єдине в елітному дивізіоні. За накалом пристрастей воно може поступаться лише колишньому «Волинь» - «Верес» (Рівне). Однак торік рівненчани позбулися єдиного професійного футбольного клубу, тож найпринциповіший суперник лучан тепер «Карпати». Ще перед початком матчу відчувалася напруга над стадіоном, яку ще більше нагнітали вболівальники обох команд. А до Луцька прибуло кілька автобусів з фанами зелено-білих, яких нараховувалось, мабуть, до тисячі. Тому підтримка в обох команд була гарячою з усіма необхідними, хоча й, іноді, забороненими спецефектами.

Склад «Волині» дещо здивував відсутністю лівого захисника Леандро, який не погано грав у минулих матчах. Також через травму не потрапив до заявки велетенський форвард Шумахер. Не було Шарпара. А так: у воротах Неділько, з права у захисті – Сімінін, з ліва – Гринченко, в центрі захисту - Шиков і Масло. Опорного півзахисника грав Ізворану, пара центральних півзахисників – Скоба і Кінаш, на флангах - Пічкур з ліва, Лопес з права, єдиний форвард Майкон.

«Карпати» вийшли у такому складі: місце у воротах зайняв Тлумак, на флангах захисту розташувалися – Федецький з права, Ощипко з ліва, в центрі – Борха і Мілошевіч, лінія півзахисту виглядала так: Годвін – опорник, з права - Худоб’як, з ліва – Гурулі, Мартинюк і Голодюк активно допомагали нападнику Зеньову.

Початок матчу відразу показав, що поступатися тут ніхто не хоче, бойовий настрій був в обох команд. Однак перший удар завдали таки господарі, однак Пічкур запустив шкіряного повз ворота. А вже за хвилину лучани вдруге намагалися поцілити у рамку: Лопес відібрав м’яч у захисника віддав його Кінашу і той повторив результат попередньої спроби. Після цих ударів волиняни дещо захопили ініціативу намагаючись не давати супернику перейти на їх половину і більше контролювали м’яч. Але це дещо розслабило окремих гравців «Волині»: Кінаш догрався і ледь не привіз собі гол. Зеньов обікравши півзахисника майже обійшов Масло, але той ціною фолу зупинив естонця. Вдалу позицію для штрафного гості не використали. Зате майже не досягли бажаного результату після стандарту господарі. Після навісу зі штрафного Масло б’є головою, удар його блокується і після кількох рикошетів і вибивань знову потрапляє до словацького захисника, який майже впритул розстрілює ворота львів’ян, але Тлумак реагує на цей удар переводячи м‘яч на кутовий. Це була, мабуть, найреальніша нагода у лучан забити бодай гол у цьому матчі.

Згодом уже Пічкур хитро зі штрафного підкручує м’яч у ворота, замість того, щоб подавати у штрафну, але й тут голкіпер гостей напоготові, знову кутовий. Однак тривала атака ледь не закінчилась для господарів неприємністю: Пічкур з Кінашом не порозумілися і Зеньов організував стрімку контратаку, яку зміг зупинити Шиков лише не дозволеним прийомом, інакше нападник зелено-білих виходив би віч-на-віч з Недільком. Македонець за це отримав «гірчичник». Однак стандарти у «Карпат» у стартові хвилини не вдавалися, тож нічого небезпечного знову не трапилося. Утім свого шансу львів’яни таки дочекалися на 25-й хвилині, хоч до цього нічого небезпечного біля воріт суперника не створили. Ощипко на куті штрафної отримує м’яч, відкочує його набігаючому Голодюку, і той, хоч не сильно, але влучно з-за меж штрафної б’є у нижній кут - гол! Неділько, мабуть, не побачивши за захисниками момент удару, пізно зреагував і команду не виручив.

«Волинь» після пропущеного м’яча дещо підсіла й ігрова перевага перейшла до «Карпат», хоча наприкінці тайму лучани заробили право на кутовий, після якого Масло досить небезпечно бив головою, але шкіряний ударившись об газон перелетів ворота. Тож на перерву господарі пішли засмученими і було чого, адже попри перевагу у рахунку галичани переважали й у грі, не поступаючись у силовій боротьбі.

Вболівальники лише сподівалися, що Віталій Кварцяний знайде для своїх підопічних «потрібні» слова і волиняни заграють краще. Утім вийшло усе навпаки. Замість того, аби відігратися «Волинь» пропустила. При чому у голі винні лучани самі. Ізворану на своїй половині поля почав щось вигадувати, помилився і втратив м’яч у боротьбі з Мартинюком, який обікравши румуна дав на вихід Зеньову, той на швидкості втік від захисників, не допоміг і Масло, який висів на нападнику зелено-білих. Естонець увійшовши у карний майданчик потужно пробив і практично знявши усі питання щодо майбутнього переможця у цій грі. За кілька хвилин форвард «Карпат» знову майже вийшов віч-на-віч з Недільком, але цього разу словацький захисник у підкаті заблокував удар, який цілком міг бути гольовим.

Лучани пішли у наступ великими силами і після кутового небезпечно після підбирання з-за меж б’є Грінченко, але гарматний удар проходить над поперечкою. Потім уже Майкон мав нагоду відквитати хоча б один гол. Обігравши кількох суперників і змістившись з кута штрафної ближче до центру він пробив у ближній нижній кут, але і цього разу Тлумак був напоготові. Знаковою для усього матчу стала 66 хвилина. Майкон на своїй половині поля відібрав м’яч у Мартинюка, але при цьому набравши хід відмахнувся і потрапив рукою в обличчя півзахисникові «Карпат», той упав. Рефері поєдинку Сергій Бойко розцінив цей момент як навмисний удар і показав бразильцеві червону картку. Спочатку форвард лучан довго не міг повірити, що це трапилося, а потім зненацька кинувся у бійку, однак гравцям обох команд вдалося вгамувати нападника «Волині». Кращий голеадор цьогорічного чемпіонату залишав поле зі сльозами на очах. А півзахисник львів’ян під супровід медиків теж пішов до лави запасних. Замість нього з’явився Ткачук, який не був таким активним, як його одноклубник. Утім після цього моменту гру можна було вважати такою, що відбулася. Адже «Карпати» контролювали м’яч, а лучани нічого не могли зробити креативного, бо грали у меншості.

До кінця матчу у господарів двічі були напівнагоди, щоб хоча відіграти один м’яч. Спочатку Бабир прострілив небезпечно вздовж воріт на Павлова, але Тлумак ціною травми разом із захисником не дали форварду лучан проштовхнути шкіряного у сітку. А під завісу поєдинку зі штрафного з метрів 30-ти по центру воріт пробивав Шиков, але «смугастий» і цього разу пролетів вище, ніби підкреслюючи, що це не день волинян.

Після цієї поразки у волинян безвиграшна серія у чемпіонаті уже становить шість ігор. У наступному турі «Волинь» зіграє на виїзді у Києві проти місцевого «Динамо». Найгірше, що в матчі не зможуть взяти участь відразу три ключові гравці. Оборонці Шиков і Масло через перебір карток, а Майкон через дискваліфікацію. Тож доведеться Кварцяному суттєво поламати голову, аби вигадати, щось таке, що компенсує такі вагомі втрати у такому важкому матчі. А наступну гру у Луцьку господарі «Авангарду» зіграють з «Арсеналом». Це буде останній домашній матч першого кола, а лучани у рідних стінах цього сезону перемагали лише раз. Однак, колись же має закінчитися «чорна смуга» і для «Волині»?

Олег Кононов головний тренер «Карпат»

Мы ждали победы, безусловно, было волнение, была нервозность. Очень настраивались на эту игру и конечно понимали, что «Волынь» очень серьезный соперник, который достаточно агрессивно играет и в отборе, и в атаке. Поэтому, я очень доволен, тем что мы сегодня выиграли.

Чи планували міняти Мартинюка, чи на це вплинула травма, після відмашки Майкона?

Все вместе совпало. Хотя, хочу сказать, что Слава отыграл серьезно. Он отдал голевой пас, на нем мы заработали фол, который привел к красной карточке, единственное, что обидно: ему сейчас будут зашивать бровь, я не знаю, сколько ему там швов наложат. Достаточно серьезная и глубокая травма.

А що там з Андрієм Тлумаком, казали, що він втратив свідомість, після зіткнення?

Пока все нормально.

Віталій Кварцяний головний тренер «Волині»

Игра не получилась. Как обычно, в последних пяти – шести матчах у нас не сработал контингент футболистов, которые не отвечают уровню Премьер – лиги. Но команда готовилась к игре хорошо. Мы достаточно вмотивированы были сегодня, было за что играть. Лежала большая ответственность за результат. Хотели, как никогда, победить. Но тут, как бы на «дерби», выше был шанс у «Карпат», потому что они уже дошли «до ручки», а мы еще не дошли «до ручки». Они уже на краю пропасти были и, если бы не выиграли, то, наверное, были бы какие то реорганизации. Я думаю, что у нас реорганизаций не будет, потому что мы еще не дошли «до ручки». Игра складывалась для нас не так плохо. По тренерской предположительности на игру – я не угадал с составом. Я поставил Кинаша. Я с ним разговаривал по телефону, я просил, или готов играть. Оно такое нудное, такое не серьезное существо. Он может сыграть как-то не стандартно. Я говорю: « Ты готов? Ты львовский!» он мне отвечает: «Да я готов». И из-за него забили гол, он сделал желтую и Масло, и Шикову, и ушел. Я его заменил, чтоб он не наделал проблем. Он получил зарплату, и его уже нет в раздевалке. Я не ожидал, что он так поступит, я верил в его игровой талант. Это повлияло на организацию. Он стоял рядом, когда забивали гол, что-то рассказывал судье. Я не ожидал, что так будет. Оно подорвало настрой. Ребята очень старались. «Карпаты» начали проявлять преимущество, когда нас стало десять. Держать мяч, не лезли, все ясно, нас на одного меньше. Команда пыталась играть - не получилось, удалили игрока, перестали верить в победу и доигрывали просто игру. А «Карпаты» сохраняли счет. Поэтому в игре уже не было смысла никакого. Мне жаль болельщиков, которые нас пришли поддержать. Трудно, но если есть силы нас простить за такое отношение, но это футбол бывают такие дни, такая темная полоса, очень масштабная. Кроме того, я ощущаю ауру, какую то не правильную в наш адрес. Вы видели, команда есть, но потерян большой потенциал психологически. Когда учтенные службы не учтенными методами добивают вот это равенство. Когда команды равные, некоторые категории служб футбольных, они добивают дезорганизацию, которая у нас есть сегодня. Нет уважения к клубу, и нас не правильно понимают, но, я думаю, через неделю у нас выравняется ситуация. Мне очень жаль, что мы подвели очень солидных людей сегодня. Как обычно, Масло старался, Шиков, ну и Майкон не плохо играл все-таки. Я предполагал, что будет три желтых карточки. Помните, после «Илличевца» кубка, я говорил, что, наверное, мы в игре с «Карпатами» получим три желтых – мы получили две желтых и красную. Ни Шиков, ни Майкон, ни Масло играть не будут ( следующая игра в Киеве против «Динамо» прим. авт.). У меня есть опыт, я чувствовал, что это будет. Ничего нельзя сделать. Как бы, я не хочу говорить другие слова, оно ничего не повлияет.

Это ни мы придумали. Хорошая поверхность футбола – красивые футболки, судьи в красивой форме. Они ни чего не решают, решают силы, наверное, не на футбольном поле, в большей степени. Я в последних пяти матчах это ощущаю. Зная футбол, я их ощущаю очень сильно. Болельщики может немножко видят это. А нашей команде надо очень мало, чтоб она потухла. Хотели играть, но не получилось. И плюс «Стоять красный свет, туда ехать не надо!» Нам путь запрещен сегодня к победам. И будет играть у нас Месси, или Тимощук – это ни чего не решает. Вот и все.

Як вам сьогодні гра Самсона Годвіна, адже ви його критикували, коли він грав у «Волині» і відправили назад у «Карпати»?

Не для кого не секрет, что он хороший футболист. И тот период, что он у нас был, он хорошо тренировался. Он не понял где ему играть. Я знал, что он один из лучших опорных вообще в Украине. Тот период, что он у нас был, мы его функционально подогнали, Кононов, видно, его чуть-чуть подтянул, и он вернулся на свой уровень. Я думал, что он уже не вернется на тот уровень, что был. Он очень хороший человек, порядочный. Возможно, я не довыдержал неделю, наверное. И кто-то постоянно ходил и просил : «Дайте ему денег, у него там жена», Каким то агентам дай . Мне это надоело, я не выдержал. Дайте, пускай хоть полгода поиграет. И я говорю: «Давай езжай, на тебе деньги и не хочу это все ». Вокруг него аура такая сложилась, что мы, что-то кому-то еще должны. Президенты договорились между собой. А я не люблю эти шуры-муры. Сегодня он сыграл хорошо, но тогда сложилась такая ситуация, и я жалею, что так вышло. В этой ситуации вина моя. Он не остановился, восстановился и доказал: « Кварцяный, ты до конца не разобрался, ты плохой тренер» И он правильно решил. Я жалею, что так вышло. Но уже ничего не поменяешь.