Йонуц Мазилу: "Сподіваюся, з "Шахтарем" нам пощастить"

Українська віха кар’єри румунського бомбардира Йонуца Мазилу розпочалася у дніпропетровському «Дніпрі», проте справді «свій» клуб Йонуц знайшов у Києві. Чому тодішньому найкращому бомбардиру чемпіонату Румунії не вдалося закріпитися у «Дніпрі»? Питання риторичне. Тоді «біло-сині» провернули чимало трансферів, але майже ніхто з когорти новачків не заграв. Утім, на відміну від багатьох колег Йонуц не зник із футбольних радарів, а зумів продемонструвати свої можливості в іншому українському клубі. Як результат — влітку 2011-го румун підписав повноцінний контракт із «Арсеналом». Цей сезон для Йонуца та його клубу проходить дуже успішно, хоча й останнім часом у «червоно-синіх» простежується певна ігрова криза. Зрештою, напередодні завтрашнього матчу з донецьким «Шахтарем» ми вирішили запитати Йонуца про те, які нинішні справи клубу.

— Погоджуюсь, проте не вважаю, що ми переживаємо якийсь спад форми. Ні, гадаю, справа не у цьому. Проти «Дніпра» грали непогано, але високий клас суперника все-таки позначився. У матчах із «Іллічівцем» і «Чорноморцем» нам просто-таки фатально не щастило. Згадайте, що проти «моряків» ми, перебуваючи у меншості, весь другий тайм «висіли» на воротах суперника, створювали моменти, але Фортуна від нас, на жаль, відвернулася. Сподіваюся, що ми вже вичерпали ліміт «нефарту» і з «Шахтарем» нам більше пощастить.

— Ви, як нападник, може поясните, чому «Арсенал» три тури поспіль залишає поле без забитих м’ячів? Уся справа також у невезінні?

— (Пауза). Не знаю, чому так виходить. У нас є чимало відомих форвардів, ті ж Олександр Ковпак, Володимир Гоменюк, але останнього часу справді можна помітити голеву «засуху». У двох останніх матчах обов’язково виправлятимемо цю прикру ситуацію.

— А власною грою ви задоволені?

— Якщо не відзначаюся у воротах суперника, то, звісно, задоволеним бути складно (сміється). Моя функція — забивати голи. Тільки їхня кількість може слугувати оцінкою моєї гри. Мабуть, треба більше працювати над реалізацією.

— Чому «Арсеналу» настільки складно даються перемоги на номінально домашньому стадіоні? Справа у малій відвідуваності?

— Не сперечатимуся з тим, що аншлагів домашні матчі «Арсеналу» не збирають. Не секрет, що приємніше грати за великої кількості вболівальників. Проте у мене є впевненість, що популярність клубу пропорційна до його результатів. Якщо будемо вигравати, проб’ємося до Ліги Європи — прийдуть і вболівальники. У будь-якому разі взагалі без підтримки ми не залишаємося — наші фанати регулярно заповнюють фан-сектор, за що я їм дуже вдячний.

— На носі — зустріч із «Шахтарем» на «Донбас-Арені». Йонуце, які спогади залишилися після матчу з «гірниками» у першому колі?

— Звичайно, лише найкращі (усміхається). Ми майже увесь матч домінували на полі проти настільки потужного суперника, а наприкінці таки зуміли вирвати нічию. Гол, який я забив у компенсований арбітром час, дуже допоміг мені в плані психології, впевненості.

— Як вважате, завдяки чому «Арсенал» може досягти принаймні нічиєї на «Донбас-Арені»?

— Гадаю, насамперед завдяки організації гри. Наразі ми готуємося до цього матчу, вивчаємо кожного з табору опонентів. Індивідуальний рівень футболістів «Шахтаря» вищий, проте у нас є свої козирі. Які саме? Побачити у п’ятницю. Впевнений, що вболівальників не розчаруємо.

— За матчами «гірників» у Лізі чемпіонів слідкували?

— Переглядав не всі поєдинки, але результати, звісно, знаю. Певно, ви натякаєте на те, що «Шахтар» наразі перебуває не у найкращому стані… Не погоджусь хоча б з огляду на матч із «Карпатами». У Львові завжди грається нелегко, а «гірники» зуміли розгромити господарів. 5:0 — ось це — результат!. Він вже свідчить про ігрові кондиції наших суперників.

— Синоптики прогнозують мінусову температуру в Донецьку на п’ятницю. Для вас взагалі такі ось нюанси мають значення?

— У нас така робота — грати в футбол за будь-якої погоди: хоч влітку, хоч взимку… На мене температура повітря особливо не впливає — гірше, коли йде, наприклад, сильна злива. Ось це — реально заважає. Взагалі за прохолодної погоди й бігати швидше хочеться (сміється).

— Нещодавно ви відзначилися голом у складі національної збірної Румунії. Чому ваша команда пролетіла повз українсько-польський чемпіонат Європи?

— Відверто кажучи, питання, яке наштовхує на глобальні особисті роздуми. І їх собі, певно, задає кожен румун, котрому небайдужа ця гра. Склад у нас начебто не гірший за інших, але якісну гру демонструємо лише епізодично…

— То тепер мрієте поїхати на чемпіонат світу до Бразилії у 2014-му, не інакше…

— Ну а хто ж не мріє?! Проте, демонструючи нинішній рівень гри та ще й в купі із нестабільністю, нам буде вкрай складно на нього кваліфікуватися.