"Карпати" - "Металург" 0:2. Симбіоз функціональної та психологічної неготовності

Украина. Львов. "Арена Львов". 6 950 зрителей

Главный арбитр: Анатолий Абдула (Харьков)
Ассистенты: Игорь Пономаренко (Николаев), Александр Корнийко (Миргород)

"Карпаты" - "Металлург" 0:2

Голы: Лазич 34, Чечер 50
"Карпаты": Тлумак, Милошевич, Худобьяк (Кинк 82), Кополовец, Ткачук (Озаркив 68), Касьян (Гладкий 55), Федецкий, Болохан, Лукас, Авелар, Даушвили
"Металлург": Бандура, Чечер, Мкртчян (Данило 77), Морозюк, Лазич, Казарян, Воловик, Соарес (Нельсон 89), Димитров, Иванко (Траоре 70), Шина
Предупреждения: Худобьяк 48, Тлумак 50, Ткачук 50, Кополовец 59, Лукас 69 - Шина 13, Димитров 77

Чергова поразка «Карпат» ще надійніше укріпила львів’ян у зоні вильоту. Цього разу постарався донецький «Металург», який обіграв «зелено-білих» досить переконливо, при цьому не витративши зайвих сил. Це не говорить про те, що «Карпати» не старалися чи не боролися, просто на сьогодні «Металург» переважає львів’ян ледь не в усіх компонентах гри.

Володимир П’ятенко мав лише одну кадрові проблему – Василь Прийма не міг грати через дискваліфікацію. На його місце у парі з Лазічем у центрі поля вийшов Мкртчян. Решта складу особливих змін не зазнала. Кіпера Бандуру надійно прикривав квартет оборонців – Шина, Воловик, Чечер та Морозюк. Соарес, Дімітров та Казарян розташувалися на місці трьох атакуючих хавів, Іванко виконував роль єдиного чистого форварда.

Юрій Дячук-Ставицький нарешті зміг виставити Даніло Авелара та Худоб’яка, які не могли допомогти команді протягом тривалого часу. Авелар розташувався ліворуч в обороні, у центрі грала пара Мілошевіч – Болохан, Федецький діяв на звичному правому фланзі. Разом з Худоб’яком у центрі поля працювали Ткачук та Даушвілі. Лукас грав праворуч, Кополовець ліворуч, Кас’ян – у центрі нападу.

Хвилини до 20-ої «Карпати» виглядали досить непогано. Чи це тому, що вони вийшли достатньо мотивованими на гру, чи тому, що у них були сили, а може й тому, що «Металург» особливо не форсував події, звикав до умов. Власне, зважаючи на теперішню гру «Карпат», супернику можна грати без особливого хвилювання. У львів’ян були симптоми якоїсь футбольної думки, були натяки на пресинг чи агресію, але доволі швидко усе це кануло в Лету. Колишні «Карпати», скажімо, минулорічні, по-справжньому вели гру, сьогоднішні «Карпати» роблять вигляд, що ведуть гру. І споглядаючи за черговими потугами «зелено-білих» у намаганні проникнути до воріт суперника, ловиш себе на думці, наскільки важливою є передсезонна підготовка. Чесно кажучи, важко зрозуміти, чим займалися тренери на зборах в Туреччині і як вони готували команду до футбольної весни. Неозброєним оком видно, що львівська команда просто неготова фізично. Коли інші команди вже вийшли чи виходять на пік своєї форми, вже готові до фінішного ривка, «Карпати» плентаються позаду у намаганнях наздогнати вже навіть не лідерів, а аутсайдерів. Так, карпатівці старалися, і це було видно, але на одному старанні далеко не заїдеш.

Визначальний момент трапився на 34-ій хвилині. Дімітров знайшов Лазіча у штрафному, а той елегантно обіграв Болохана і потужно пробив під перекладину – 1:0. Раніше, у таких випадках, «Карпати» додавали в швидкості, агресії… Цього разу вони ж продовжили діяти у звичному для останніх матчів ключі – неспішно розігрувати м’яча на своїй половині, передавати в центр і губити круглого на підступах до штрафного. Чимало передач йшло на Кас’яна, але форвард «Карпат» випав з загального малюнку, практично не чіплявся за м’ячі. А коли це йому вдавалося і він асистував партнерам – усе завершувалося тим, що Чечер чи Воловик самовіддано кидалися під удари; до Бандури м’яч практично не доходив. В атаці «Металург» виглядав доволі солідно. Коли технічні хавбеки починали крутити оборонців «Карпат» в штрафному виникали пожежі. Якраз перед пропущеним голом, донеччани додали в активності і кілька разів штурмували ворота Тлумака. У підсумку, все закінчилося голом Лазіча.

До перерви «Карпати» грали практично без підтримки. Фанати «зелено-білих» влаштували команді першотаймову мовчанку, очевидно, образившись не на серію поразок, а на те, що гравці не підійшли до них подякувати за підтримку у попередній грі проти «Оболоні». А тоді, нагадаю, до Києва приїхало кілька сотень уболівальників, які разом з фанами «Динамо» цілий матч заводили «Оболонь-Арену». Зважаючи на тишу з фан-сектора, стадіон вирішили завести два десятки ультрас донецького «Металурга». Вони оголили свої торси і влаштували патріотичні переклички з різними секторами, за що були нагородженні щирими оплесками. А вже по перерві фан-сектор «Карпат» постав у своєму звичному вигляді: були і прапори, і заряди, і пісні, і усе, що треба для того, щоб команда летіла забивати…

І одразу ж після перерви «Карпати» отримали момент для того, щоб зрівняти рахунок – після навісу з кутового ніхто не прикрив Федецького, який зрізав м’яча у ворота. Бандуру підстрахувала перекладина. «Металургу» не треба було й хвилини, аби прийти до тями. Швидка контратака і Ткачук ціною жовтої картки відверто затримує суперника перед штрафним. Навіс, хаос в обороні і неприкритий Чечер у дотик відправляє м’яча у ворота. Цей гол для Чечера став вже четвертим у ворота «Карпат». Спеціаліст, одним словом.

Після цього гола уже все стало зрозуміло. Як не прикро визнавати, але це вже не ті «Карпати», які могли знайти в собі сили і відіграти три голи. Хоча, знову ж таки, старання було. Навіть коли вже сили вичерпалися. Освіжили гру заміни. Гладкий вийшов замість Кас’яна, а Озарків замість Ткачука. Почалася якась метушня і біля воріт «Металурга». Але карпатівцям бракувало швидкості. А без швидкості не буває результату. Ну, носилися по флангу Кополовець та Лукас, підключалися Авелар та Федецький, а от в центрі швидкості не було. Худоб’як віддав усе, що міг – довелося його змінювати.

Ще один важливий момент – здавалося, що гравці «Карпат» і самі не вірять, що зможуть забити. От і виходить симбіоз функціональної та психологічної неготовності. Просто таки гримуча суміш, ліків від якої ще не вигадали. Бо ж були моменти і в Федецького, і в Гладкого, і в Кополовця, який класно пробив з-за меж штрафного, але оборона та Бандура діяли надійно. А може просто самі карпатівці не вірили і не вкладали в удар душу…

До кінця чемпіонату залишилося чотири тури. В принципі, за цей час може ще багато чого змінитися. «Металург» має хороші шанси на те, щоб вийти у Лігу Європи. По тій грі, яку донеччани показали у Львові, - їхнє бажання цілком закономірне. Переконаний, що а разі виходу в єврокубки, «МетаДон» не пролетить у перших раундах. Команда відверто симпатична, зі своїм стилем і хорошими гравцями. Щодо «Карпат» - то все залежатиме від матчу проти «Волині». Три очки зможуть дати надію на Прем’єр-лігу. Чергова поразка, напевно, покладе край усім сподіванням.

Володимир П’ятенко, головний тренер «Металурга»

- Ми сьогодні показали результат і при цьому непогано зіграли. Для нас ця гра була важливою у плані психології.

- Як вам «Карпати»?

- Ми чекали на важку гру, знали, що господарі будуть битися. Футбол це не війна, але «Карпати» боролися і билися до кінця. Для нас важливий був матч. Ми то виграли, але я не розумію, чому така команда в зоні вильоту знаходиться.

- Чечер знову забив «Карпатам»…

- Він капітан. Як не капітан, то хто поведе команду? Зі стандартів забиває він, це нормально.

- Про що ви говорили з командою після Луцька?

- Розібрали гру, поговорили. Нічого надзвичайного.

- Сварили сильно їх?

- Це болюча поразка, але ми розібрали гру, зрозуміли причину, помилки. Сьогодні ми їх виправили.

- «Карпати» втримаються?

- Важко сказати. Не дивлюся за «Карпатами». Але вони не заслужено на цьому місці стоять. Це моя думка.

Юрій Дячук-Ставицький, в. о. головного тренера «Карпат»

- Як не сумно це казати, але ми програли. Коли були сили, то грали. Але нема сил. Функціонально команда не готова. За неділю чи дві неможливо їх привести до повноцінного функціонального стану. Невпевнено зіграв захист. Для нас стандарт – це як пенальті. Ми розказуємо гравцям, пишемо, хто з ким грає. Але вони сьогодні зіграли дуже не по-чоловічому. Нам зі стандартів забивають. Чечеру дозволили забити… Що робити? Будемо далі працювати. Ганяти їх не можна, бо зараз ще на Кубок гра. Будемо налаштовувати і будемо проводити роботу з ними. Більше нема що сказати. Що маємо то маємо.

- Як вам Авелар?

- Худоб’як і Авелар майже не пройшли зборів. Вони почали тренуватися, коли ми пройшли до роботи з командою. Але що ми бачимо – що фізично вони готові не гірше за інших. Це говорить про те, що фізична готовність команди низька. Авелар скільки сил міг віддати – стільки й віддав. Те саме Худоб’як. Старався, вбивався. От Федецький теж не прошов збори. Деякі гравці також. Гладкий, Кінк. Команда функціонально готова погано. Перше рухалася, щось було, старалася. Але коли ноги не біжать, а очі хочуть... Вони хотіли сьогодні, але не могли. Було щось схоже на те, що команда почала грати.

- Хто найгірший в команді?

- Важко сказати. Просто так не можна це казати. Програли всі. Старалися, але програли. «Металург» був швидший, свіжіший. Це видно всім було.

- Як почуваються Зеньов і Голодюк?

- Вони приступили до занять. В Зеньова була операція, він не грав півроку. В Голодюка були проблеми серйозні, він багато пропустив. Почали входити в ритм. По тайму за дубль зіграли. Будемо дивитися, як вони почуваються.

- Як вам підтримка від фанів?

- Дуже вдячні за те, щ вони нас підтримують, незважаючи на таку гру. Але вони нічого не зроблять, якщо будуть проти команди. Тому просимо – поможіть. А ми будемо старатися підняти дух, готовність команди, щоб вона хотіла грати.

- Плакати гравці читають?

- Давайте дограємо, а потім поговоримо. Чому так сталося… Вибачте мене за команду.