Олександр Гайдаш: "Не впевнений, чи впишеться Девич у манеру донеччан"

Олександр Гайдаш приступив до роботи в «Титані» з Армянська, а статус тренера професіональної команди накладає на людину певні обов’язки — грубо кажучи, тепер уже говорити треба обережніше.

 

Утім, допоки є змога, ми попрохали Олександра Миколайовича прокоментувати наразі головний літній трансфер України футбольної.

 

— А ця інформація відповідає дійсності? — запитав у автора цих рядків в.о. головного тренера «Титану».

— Безумовно: у четвер, приблизно о пів на восьму, з’явилися попередні відомості, а за кілька годин їх офіційно засвідчив Мирон Маркевич. Ну, а сьогодні зранку (розмова відбулась у п’ятницю. — В.Б.) Мирон Богданович підтвердив це мені особисто.

— Я недаремно запитую: річ у тім, що в четвер, приблизно в зазначений вами час, я перебував у Севастополі на самі знаєте якому матчі. Після цього поїхав у Сімферополь, і мені ніхто нічого не розповів. Тобто з цим фактом ознайомили мене ви.

 

— І які у вас враження?

- Умовно кажучи, у «Шахтаря» наразі є три форварди. Перший — Луїс Адріано: на нього багато нарікають, він надто часто не реалізовує моменти, проте треба пам’ятати, що він — бразилець, у нього швидкість і техніка, він усе-таки голи забиває, тому він справедливо основний нападник оранжево-чорної команди. Підмінює його Євген Селезньов: так, у плані реалізації голевих моментів він на голову сильніший за бразильця, втім, українець, як на мене, не зовсім відповідає типажу «Шахтаря», бо йому складно встигати за швидкісними переміщеннями півоборони донеччани; простіше кажучи — Селезньов є форвардом передусім штрафного майданчика й невеликої території поблизу нього, а в глибині поля він не ефективний. (мені здається, що саме тому свого часу не заграв у Донецьку сильний італійський бомбардир Крістіано Лукареллі).

 

Чи може скласти їм конкуренцію Марко Девич? Він може діяти з глибини, він по-футбольному розумний гравець. Проте є одне «але»! Як би це сформулювати… Скажу так: я не зовсім упевнений, чи адаптується Девич до швидкісної моделі гри «гірників» — на моє переконання, так стрімко, як «Шахтар», у Східній Європі не грає ніхто, а натуралізований серб є, не те, щоби повільним, але він звик до розміренішого футболу…

 

Головним його «козирем» є те, що я б назвав «хотінням». Саме так, бо вживати іменник «мотивація» у контексті «Шахтаря» недоречно: там усі футболісти надумотивовані. Тож ідеться якраз про «хотінням», тобто бажання заграти, зарекомендувати себе, бо тебе запросили, в тебе повірили, бо це — інший рівень.

 

— А якщо спробувати охарактеризувати трансфер Марко в термінології «добре-погано» — що вийде?

— Вважаю, що «добре». Тут треба спокійно розібратися: наскільки мені відомо, чутки про можливий відхід Девича виникли не сьогодні, й, знову ж таки, як я знаю, там були проблеми з особистим контрактом нападника. Тому розмірковую так: якби він був дуже потрібен Маркевичу, подібних проблем не виникало б… Хтозна: може, влітку «Металіст» за менші кошти придбає класного аргентинця (умовно кажучи), який заповнить вакансію?..