Юрій Дмитрулін: Впевнений у перемозі киян

Екс-гравець «Динамо» про матч із загребцями

Про матч із загребцями 2003 року. Якщо чесно, дуже погано пам’ятаю ті два поєдинки (до слова: інший їхній учасник — Олександр Хацкевич — сказав, що взагалі їх не пригадує… — «УФ»). У пам’яті залишилося хіба що загальне враження: то була молода, амбітна команда. Хоча всі вони на Балканах — схожі. Так, клуби з колишньої Югославії доволі незручні — виконавці там, окрім того, що дуже технічні, ще й великі симулянти!.. Іще запам’яталися вболівальники: особливо складно грати за їхньої присутності на виїзді, у Хорватії — наскільки мені відомо, їхнє фан-угруповання вважається одним із найгучніших у Європі.

Про сучасне «Динамо» З. Дивився їхню зустріч із «Порту» плюс три матчі минулорічного групового турніру. Що можу сказати? За десять років у них нічого не змінилося — це, якщо взяти до уваги, скажімо так, філософію гри. Головна проблема хорватів, яка простежується за всіх головних тренерів, — повна відсутність командних дій: їхні футболісти грають лише на себе, на свій імідж. Продають себе, кажучи грубо. Їм, за великим рахунком, загальнокомандний результат важливий лише з огляду на цінність для їхньої кар’єри. Це все йде, мабуть, із того, що клуби на Балканах — не дуже заможні, вони живуть за рахунок продажу виконавців, ось ці обставини й формують спортивний менталітет… Так, вони намагаються діяти технічно, комбінаційно, швидко, проте виходить — ну, не те, щоби навпаки, але по-іншому: повільно, одноманітно в тактичному плані (більшість атак іде через центральну вісь), із великим браком у передачах… Не хочеться бути аж занадто оптимістичним, але за умови невиграшу в хорватів, нам складно буде знайти розумні пояснення цього.

Про тактичну схему суперника. Діють загребці за «модною», для сучасного футболу, схемою: в обороні розташування класичне (правий, лівий, два центральні); у півобороні — п’ятеро виконавців, де є місце парі опорних, атакувальному хаву плюс двом крайкам; форвард, зрозуміло, один. Найсильніший їхній виконавець — бразильський плеймейкер Саммір: він настільки виокремлюється на загальному тлі, що вже давно мав би грати в сильнішому клубі. Багато у динамівців молодих — навіть юних — футболістів, багато ветеранів, найкращі часи яких у футболі минули. Як кажуть, — «сплав молодості та досвіду», проте в конкретному випадку той сплав не дуже органічний: одна справа — «виносити» всіх у чемпіонаті Хорватії, інша — європейські зустрічі. Ось торік вони «вхопили» в усіх шести матчах групового турніру.

Про наші перспективи. Я не просто вірю в перемогу киян, я впевнений у ній: насамперед тому, що «Динамо» (Загреб) — елементарно слабкий суперник. Не хочу казати, що ми їх «однією лівою», проте шість очок мають бути нашими… А ще на нашу руку мусить зіграти зміна тренера: це, по-перше, завжди позитив (такий адреналін для футболістів!), по-друге, керувати прийшов справжній динамівець.