Сергій Куніцин: Погорілого спровокували…

Генеральний директор СК "Таврія" прокоментував ситуацію з Погорілим.

- Треба розуміти, що вогонь не запалюється ні з чого - має бути десь сірник. - отак метафорично розпочав Сергій Володимирович. - У конкретному випадку, можете не сумніватися, сірник був - у вигляді провокації. Не хочу виправдовувати Погорілого, він і справді заслужив на червону картку, проте Громов, як мінімум, жовту теж мусив "схопити", а, можливо, арбітр мав повне право "нагородити його" так само, як кримчанина. Розумієте, коли на твою адресу говорять такі слова, тобі, особливо, якщо ти чоловік, складно стриматися. Не хочу згадувати те, що Громов сказав Погорілому, а останній передав мені, просто зауважу, що так чинити не можна.

- Підозрюю, Артем згадував найближчих родичів по жіночій лінії Сергія?

- Десь так… Знаєте, цілком упевнений, що тут, значною мірою, винен арбітр того матчу: якщо одна команда виграє в іншої з рахунком 3:2, нерви зашкалюють, і тут суддя, показавши, що додає три хвилини, насправді продовжує зустріч на цілих шість! Та тут не витримають і "залізні" чоловіки!.. Коротше кажучи, очікуємо рішення від КДК ФФУ.

- Одне рішення - від тренерів національної команди - вже ухвалено…

- Мені прикро! Упевнений, що за подібних обставин треба діяти акуратно, залучивши, наприклад, фахівців, які вміють читати по губах, - лише тоді картина проблеми буде повною. А так - можна нашвидкуруч покарати й закрити справу…

Таке воно - людське життя: сьогодні ти - перспективний футболіст, планомірно зростаєш фахово, ось-ось дебютуєш за національну збірну, аж раптом… У нас, як і в Куніцина, відсутнє бажання виправдовувати рукоприкладство у віт­чизняному футболі, й конкретно Погорілого (який, до слова, не захотів вийти з нами на зв’язок), проте… Воно ж як виходить: одна справа, коли провокатор - десь там, "у телевізорі", й зовсім інша, коли він - поруч і обзиває-матюкається.