"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів 22-го туру УПЛ

У першому після поновлення національної першості турі українські рефері відсудили так, що в експертів UA-Футболу, екс-арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека було чимало анілитичної сировини. В підсумку і Мирослав Іванович, і Сергій Олександрович зійшлися на одному: відпрацювали їхні колеги за ремеслом у 22-му турі жахливо. Винятками стали лише кілька матчів.

«Ворскла» - «Зоря» - 0:0. Суддя – Сергій Березка (Київська область)

4-та хвилина. Після передачі від півоборонця луганчан Олександра Грицая з центру поля Джаба Ліпартія не зумів втекти сам на сам з голкіпером суперників Сергієм Долганським, бо був затриманий Євгеном Ткачуком. Арбітр дав свисток, але порушникові показав попередження, тим самим не кваліфікувавши дії оборонця «Ворскли», як фол останньої надії.

Мирослав Ступар: При винесенні дисциплінарних санкцій арбітр мав враховувати певні обставини. Якщо гравець здійснює порушення з тактичною метою, щоб перервати перспективну атаку, то це кваліфікується як неспортивна поведінка і покаранням слугує попередження. Саме так і вчинив Ткачук. Якби Березка кваліфікував цей фол, як позбавлення суперника очевидної нагоди забити гол, він мав керуватися певними обставинами: відстанню від воріт, а вона була недалекою; напрямком атаки і розташуванням оборонців, котрі були здатні прийти своєму партнерові на допомогу. Справді, по обидва боки від Ткачука бігло два партнери за командою, але й один, і інший відверто не встигали перешкодити Ліпартії. За цими трьома чинниками порушення виглядало саме як позбавлення суперника очевидної нагоди забити гол.

Проте є й четвертий критерій – можливість нападником контролювати м’яч. Грицай запустив «сферу» «парашутиком» Ліпартії на хід, але досвідчений голкіпер «Ворскли» Сергій Долганський добре «прочитав» ситуацію і при необхідності встиг би до м’яча першим. Березка попередження показав не відразу, а додатково прокручував цей момент у себе в голові, врешті інтуїтивно прийнявши вірне рішення. Підстав для вилучення в цьому епізоді було замало.

Сергій Шебек: Рішення арбітра вважаю правильним. Справді, Ліпартія, якби його не затримав Ткачук, міг виходити один на один з воротарем, і інші оборонці «Ворскли», які прямували паралельним курсом зліва і справа, перешкодити Джабі не встигали. Але проблема в тому, що грузинський легіонер «Зорі», навіть уникнувши порушення, не міг контролювати м’яч. Якби Ліпартія знаходився в метрі-двох від м’яча, Ткачук отримав би вилучення. Ален в цьому випадку не перехоплення міг вийти Долганський. Єдине зауваження – Березка прийняв рішення з великою паузою.

«Говерла» - «Іллічівець» - 1:1. Суддя – Андрій Кузьмін (Миколаїв)

Мирослав Ступар: В усіх моментах арбітр розібрався правильно, за винятком епізоду на другій доданій хвилині поєдинку, коли Кузьмін показав попередження за симуляцію маріупольцю Сергію Шевчуку. Але там була не симуляція, а ігрове зіткнення.

«Металург» Д – «Металург» З – 2:0. Суддя – Сергій Скрипак (Київська область)

Мирослав Ступар: Скрипак у своєму дебютному матчі був не зовсім послідовним. Він високо підняв планку дозволеності при боротьбі, хоча іноді це була вже не боротьба, а порушення правил. Проте як є, так є. Особливих помилок чи моментів, які можна назвати серйозними пропусками, я в діях рефері не помітив. Повторюся, в роботі арбітра відчувалося хвилювання, через яке траплялася непослідовність при фіксації порушень. Як для першого разу, це явище цілком нормальне.

«Арсенал» - «Таврія» - 1:1. Суддя – Юрій Можаровський (Львів)

81-ша хвилина. В межах штрафного майданчика в боротьбі з оборонцем сімферопольців Селіо нападник «канонірів» Володимир Гоменюк впав. Суддя призначив пенальті, чим сильно розлютив наставника «Таврії» Олега Лужного.

Мирослав Ступар: Одинадцятиметровий очевидний і то проблема тренера, що він з таким простим рішенням не погоджується. Тренери і гравці звикли звинувачувати у власних невдачах арбітрів. В цьому випадку такі докори на адресу Можаровського виглядають недоречно.

Сергій Шебек: Можаровський знаходився в ідеальній позиції, чітко бачив момент і відразу, без роздумів, вказав на одинадцятиметрову позначку. Цього моменту можна було б взагалі не розглядати, якби не упереджене висловлювання наставника «Таврії» Олега Лужного на адресу всього суддівського корпусу. Порадив би Олегові Романовичу перед тим, як говорити такі речі, охолонути і подивитися повтор моменту. Звісно, Селіо намагався зіграти в м’яч, але не зміг цього зробити і вдарив Гоменюка в коліно. Сперечатися було б доречно, якби Селіо спершу зіграв у м’яч, а потім в ногу.

«Карпати» - «Шахтар» - 1:2. Суддя – Євген Арановський (Київ)

44-та хвилина. Після подачі господарями кутового воротар донеччан Антон Каніболоцький помилився на виході, після чого м’яч потрапив до оборонця «Карпат» Миколи Жовтюка. Той, нехай і не дуже переконливо, спрямував «кулю» в напрямку воріт. М’яч, котрий пролетів вздовж лінії, вибив «гірник» В’ячеслав Шевчук. На думку рефері, «сфера» перетнула лінію воріт. Рахунок у матчі зрівнявся.

Мирослав Ступар: Арбітри провели матч зібрано і психологічно на гру налаштувалися дуже добре.Мова не лише про Арановського, а й про всю його бригаду. І момент з цим взяттям воріт в цьому контексті виглядає показовим. На перший погляд визначити, чи пересік м’яч лінію воріт, було складно, але асистент за ворітьми Андрій Кутаков був сконцентрований і, як потім виявиться, підказавши рефері в полі, щоб той зарахував гол, не помилився.

Сергій Шебек: З тих камер, з яких нам показували повтор під час трансляції, визначити з абсолютною точністю, чи пересік м’яч лінію, неможливо. Через те довіримося рішенню додаткового арбітра.

70-та хвилина. Оборонець «Шахтаря» Ярослав Ракицький вибивав м’яч від власних воріт й вийшло, що несвідомо зробив передачу на хід Луїсу Адріано. Бразильський нападник гостей на швидкості втік від Миколи Жовтюка, а той, аби не дати Адріано нанести удару по воротах, перед входом в штрафний майданчик збив Луїса. Рефері призначив штрафний і вилучив Жовтюка з поля за фол останньої надії.

Мирослав Ступар: Рішення Арановського справедливе.

Сергій Шебек: Жовтюк відверто зніс Адріано з ніг. Це – фол останньої надії і сумнівів у правильності суддівського рішення бути не може. Цей момент один в один нагадує порушення Ярослава Ракицького в осінньому матчі «Арсенал» - «Шахтар».

74-та хвилина. Хавбек донеччан Фернандіньо виконав передачу на Тасона, котрий міг виходити з воротарем суперників сам на сам, але не зробив цього, бо асистент арбітра підняв прапорець, зафіксувавши офсайд.

Сергій Шебек: Дуже цікавий, дискусійний момент. Ноги нападника і захисника точно були на одній лінії. Більше схиляюся до думки, що Тайсон завалився на півкорпусу вперед в порівнянні з останнім оборонцем «Карпат». Хоча, якби асистент не підняв прапорця і трактував епізод на користь атаки, його теж не можна було б звинувачувати.

81-ша хвилина. Гравець гостей Едуардо, отримавши м’яч в середині поля від Алекса Тейшейри, прагнув виконати передачу в дотик на Генріха Мхітаряна, однак на шляху м’яча виникла рука Муртаза Даушвілі. Суддя показав грузинському легіонерові «Карпат» друге попередження. Тим самим, заключні десять хвилин господарі догравали вдев’ятьох.

Мирослав Ступар: В цьому епізоді рефері теж діяв згідно правил. Даушвілі справді зіграв рукою, але це не була контратака чи гостра передача партнерові Едуардо. Вважаю, що арбітр в цій ситуації мав керуватися не лише правилами, а й духом гри. Арановський діяв за формальними ознаками, не жив грою і не відчував її напруги. Своїми діями, хоч вони й дублювали текст правил, суддя лише роздмухав вогонь. Як на футбольному полі, так і на трибунах.

Відразу після цього моменту, відреагувавши на події на трибунах, Арановський вдався до превінтивних заходів. Його жест чітко вказував на те, щоб зупинити, а не призупинити гру. Може ця погроза мала ефект. Але до такого кроку арбітр мав дійти ще на 75-й хвилині, коли в бік футболістів «Шахтаря» полетіли сніжки. Ось тоді матч вартувало призупинити. Надалі до розв’язання подій підключилися б делегат матчу і керівництво стадіону. Переконаний, що після відповідного повідомлення диктора пристрасті стихли б. На ділі ж вийшло, що після двох показаних вилучень Арановський «поплив». Рішення завершити гру на 83-й хвилині було необдуманим і врешті Арановський прислухався до слів тренера «Карпат» Ніколая Костова.

Разом з тим, підстави, щоб завершити поєдинок достроково, були, адже вболівальники вели себе неадекватно і честі львівським прихильникам футболу це не робить. Мені соромно за львів’ян. Вони підвели власну команду і «Карпати», переконаний, понесуть серйозне покарання. Така поведінка не є проявом любові до команди. В таких випадках треба прислухатися не лише до серця, а й до розуму, «мати трішки микитки в голові», як говорив один з провідних в минулому українських арбітрів Микола Балакін.

Сергій Шебек: Даушвілі свідомо переривав передачу від Едуардо рукою. Відповідно, за формальною ознакою арбітр, показавши грузинові друге попередження, вчинив правильно. Але мене цікавить інше питання: за умови, що львів’яни вже грали в меншості, чи дорікнув би хтось Арановському, не вилуч він Даушвілі? Сумніваюся. Думаю, претензій не було б навіть у гравців «Шахтаря». Не було б цього вилучення, може, вдалося б уникнути такого серйозного вибуху пристрастей на трибунах.

90+3-тя хвилина. Хавбек «Карпат» Ігор Худоб’як в боротьбі за м’яч неподалік від штрафного майданчика суперників збив Фернандіньо. Арбітр показав карпатівському капітанові попередження.

Мирослав Ступар: Якби Арановський не був формалістом, то не було б другого попередження для Даушвілі, не було б видуманої жовтої картки для Худоб’яка і не отримав би другого попередження Алекс Тейшейра. Арбітр керувався правилами, але не відчував гри. Не можна сказати, що Арановський матч зіпсував, але враження від нього погіршив суттєво.

Сергій Шебек: Худоб’як зіграв у м’яч, і, можливо, трохи зачепив ноги Фернандіньо. М’яко зачепив. Арбітр мав обмежитися призначенням штрафного удару, а про жовту картку тут не може бути й мови.

«Чорноморець» - «Динамо» - 0:2. Суддя – Анатолій Абдула (Харків)

13-та хвилина. Гравець «Чорноморця» Лео Де Матос зупинив м’яч після навісу Тайє Тайво зліва з допомогою рук. Рефері порушення в діях одесита не вгледів.

Сергій Шебек: Такі порушення треба фіксувати. Матос поставив блок двома руками. Можливо, Абдула зі своєї позиції не бачив, куди влучив м’яч і наскільки свідомо діяв футболіст «Чорноморця». Арбітрові в полі мав допомогти асистент. Для цього не вартувало розмахувати прапорцем – достатньо повідомити про гру рукою по радіозв’язку.

16-та хвилина. Після довгої передачі у виконанні одесита Кирила Ковальчука в напрямку нападника Лучіана Бурдужана оборонець гостей Євген Хачеріді в боротьбі поклав суперникові руки на спину, але відразу їх прибрав. Втім, румун впав, імітуючи порушення. Хачеріді це не сподобалося. Підійшовши до лежачого суперника, Євген непомітно для суддів копнув лежачого суперника по м’якому місцю. Жоден з представників Феміди інциденту не помітив.

Мирослав Ступар: Це спільна помилка бригади арбітрів, адже помічники Абдули на допомогу йому не прийшли. Хачеріді повів себе по-хамськи і цей вчинок поза увагою залишати не можна. Зрештою, Адбула, знаючи характер Хачеріді, мав тримати Євгена в полі зору постійно, до самого завершення епізоду. Тим паче, що арбітр мав бачити, як Хачеріді пішов у напрямку Бурдужана і почав щось з’ясовувати. З іншого боку, арбітр в полі, оскільки гра продовжувалася, переключив свою увагу на іншу частину поля й, відповідно, за інцидентом поряд з штрафним майданчиком «Динамо» мали слідкувати лайнсмен і додатковий асистент. Гадаю, на передматчевій установці Абдула мав домовитися зі своїми помічниками, хто з них додивляється схожі ситуації до кінця. Може Анатолій саме так і вчинив, але помилки уникнути одинаково не вдалося. Хоча загалом, за винятком цього моменту, судді зі своєю роботою впоралися. Решта пропусків назвав би незначними.

Сергій Шебек: Між Хачеріді і Бурдужаном точилася суто футбольна боротьба за позицію, футболісти намагалися один одного «відтерти» і Бурдужан за інерцією впав. Після свистка Хачеріді м’яко штурхнув суперника ногою, підкреслюю, не вдарив, а саме штурхнув лежачого гравця. Голоне питання – яку картку мав отримати оборонець «Динамо», якби хтось з арбітрів помітив його вчинок? Оскільки тут не було типового для удару ногою замаху, відводу ноги, цей копанець вартувало покарати попередженням. Звісно, хтось з суддів вчинок Хачеріді помітити мав. Нехай не Абдула, котрий слідкував за м’ячем, але хтось з його помічників точно. Тепер, очевидно, Хачеріді дискваліфікують пост-фактум. Не думаю, що так суворо, як обронця «Карпат» Ігоря Пластуна. Ось той, коли бив після свистка одесита Кирила Ковальчука, відводив ногу.

30-та хвилина. Після передачі від капітана «Динамо» Олега Гусєва Денис Гармаш міг увійти в штрафний майданчик, але не зробив цього, бо на самій 16-метровій лінії впав після підкату від Маркуса Берґера. Арбітр не вважав, що одесит порушив правила.

Сергій Шебек: Берґер як біг, так і зіграв Гармашу лівою ногою в коліно. Це – штрафний удар.

45-та хвилина. Судячи з повтору, Лусіан Бурдужан в боротьбі за м’яч в середині поля випередив Євгена Хачеріді з допомогою руки. Суддя порушення не зафіксував.

Сергій Шебек: Явна гра рукою Бурдужана. І знову арбітра в полі можу виправдати тим, що він не бачив деталей епізоду з-за спин гравців. Але чому Адбулі не допоміг асистент?

«Волинь» - «Дніпро» - 1:1. Суддя – Сергій Бойко

8-ма хвилина. Гравець «Дніпра» Матеус виконував передачу зліва на Євгена Селезньова, однак той впав і м’ячем заволодіти не зумів. Після матчу Євген доводив, що його падіння сталося через відверту затримку від Валентина Ілієва.

Мирослав Ступар: Арбітр Бойко, очевидно в силу своєї профнездатності, часто перебуває в центрі нашої уваги. Хоча піар навколо особистості цього арбітра надто великий. Вважаю, що у цьому матчі арбітр не просто помилявся, а був непослідовним у своїх рішеннях. Підстави, щоб призначати пенальті за порушення на Селезньові, були беззаперечними. Цей момент Бойко однозначно бачив, оскільки видимості йому ніхто з гравців не перекривав. Ілієв не просто штовхнув суперника в спину, а банально схопив Селезньова за барки і завалив.

Сергій Шебек: Це навіть не дискусійний, а очевидний момент, в якому арбітр був зобов’язаний призначати пенальті. Ілієв відверто розвернув Селезньова за шию. Тут вартувало не лише вказувати на одинадцятиметрову позначку, а й попереджувати оборонця «Волині». Але, припустимо, Бойко цього моменту не побачив. В такому випадку йому був зобов’язаний допомагати арбітр за ворітьми Сергій Даньковський. Цього не сталося. І як ту не процитувати Ігоря Гамулу, котрий в ефірі популярної програми задався питанням: «Навіщо суддів за ворітьми взагалі ввели?»

20-та хвилина. Хавбек лучан Ерік Бікфалві передачею врозріз виводив сам на сам з воротарем суперників Яном Лаштувкою Душана Савіча. Той вдарити не зумів, бо впав, демонструючи, що проти нього сфолив оборонець суперників Дуґлас. Рефері вважав так само, призначив пенальті і вилучив дніпровського бразильця з поля.

Мирослав Ступар: В цьому моменті варто вести мову про несправедливий пенальті, а тим паче про червону картку. Бойко від цього моменту був, начебто, не дуже далеко, але диввся його в спину Дуґласу. Якщо б арбітр бачив епізод в профіль, тобто, замість бігти за нападником вийшов на діагональ, шансів розібратися в ситуації було б більше. Справді, невеличкий поштовх у спину від Дуґласа був, але це був не той контакт, після якого гравець падає так демонстративно, як це зробив Савіч. Це – очевидна помилка арбітра.

Сергій Шебек: З тієї позиції, з якої епізод бачив Бойко, розібратися в ситуації було складно. Арбітр бачив спини Савіча і Дуґласа, перед ним вийшло нашарування з двох гравців. Савіч справді впав настільки красиво, що арбітр зі своєї позиції не міг трактувати момент по-іншому, ніж як порушення. Якби суддя міг опинитися в районі кута штрафного майданчика, він бачив би епізод в розріз. Однак Бойко, котрий начебто й багато бігає, носиться як ракета, до оптимальної точки огляду не встиг. Можливо, судді не вистачило розуміння ситуації, позиційного чуття, щоб побачити момент з оптимальної точки. Ні додатковий арбітр за ворітьми, ні суддя на лінії допомогти Бойкові теж не могли, бо з-за воріт проглядалося таке ж нашарування з двох гравців, але спереду. А лайнсмену видимість перекривали двоє інших футболістів.

Пенальті тут не було, і я не згоден з деякими експертами, котрі стверджували, що Дуґлас штовхав Савіча в спину. Якщо розглянемо епізод покроково, то побачимо, що Савіч почав падати ще в момент, коли ліва рука оборонця «Дніпра» разом з плечем була відведена в сторону. В цьому епізоді нападник «Волині» мав отримати попередження за симуляцію.

70-та хвилина. Півоборонець «Волині» Ванче Шиков отримав пряму червону картку за підкат ззаду проти Джаби Канкави.

Мирослав Ступар: Рішення арбітра вважаю абсолютно правильним.

Сергій Шебек: Справедливе вилучення за грубий стрибок в ноги ззаду. Єдине – це рішення Бойко мав приймати раніше. Коли маєш показувати червону картку, не треба застосовувати принципу переваги.

«Кривбас» - «Металіст» - 1:1. Суддя – Юрій Мосейчук (Чернівці)

19-та хвилина. Після довгої передачі з середини поля півоборонець «Кривбасу» Валерій Федорчук прагнув заволодіти м’ячем у межах штрафного майданчика суперників, але впав після того, як з-за спини вистрибнув оборонець харків’ян Сергій Пшеничних. Арбітр пенальті не призначив.

Мирослав Ступар: Пшеничних повів себе у верховій боротьбі не чисто. В центрі поля арбітри такі ситуації, як правило, трактують як порушення. В штрафному ж майданчику здебільшого, зокрема й у провідних європейських чемпіонатах, такі моменти за фол не вважають. Це епізод з розряду 50 на 50. В таких випадках арбітр повинен керуватися лінією, яку він витримує з початку гри. Мосейчук саме таку планку трактування порушень, як показали подальші події, й обрав.

Сергій Шебек: На мій погляд, в цьому епізоді треба було призначати пенальті. Федорчук хотів прийняти м’яч, а Пшеничних, котрий вистрибував за спиною Валерія, теж не мав наміру порушувати правил. Втім, Сергій спершу підштовхнув футболіста «Кривбасу», а потім зіграв у м’яч. Порушення не було б, якби послідовність дій була протилежною. Пшеничних штовхнув Федорчука у шию перед тим, як вибити м’яч. Це – одинадцятиметровий удар. В цьому епізоді поряд з Мосейчуком відзначив би бездіяльність арбітра за ворітьми Юрія Вакса.

90+6-та хвилина. Після навісу від хавбека слобожанців Марлоса зліва Марко Девіч скинув головою м’яч під удар Вілліану. Бразилець пробив, але «куля» до воріт не долетіла, оскільки на її шляху виникли руки центрбека господарів Андрія Гітченка. Рефері, який знаходився поруч, на позначку вказати не наважився.

Мирослав Ступар: Жодних підстав такого невдалого для Мосейчука закінчення матчу, начебто, не було. Гітченко зіграв як воротар і, звісно, арбітр мав призначати пенальті. Мені здається, що Мосейчуку завадило те, що він знаходився надто близько до моменту й міг в динаміці не розгледіти деталей епізоду. З телекартинки видно, що Юрій спершу підняв руку і збирався зафіксувати порушення, але, не дочекавшись підказки арбітра за ворітьми Юрія Вакса, промовчав. Фінал матчу Мосейчук собі зіпсував.

Сергій Шебек: Це просто неподобство. Гітченко зіграв як воротар. Мосейчука ніхто не перекривав, видимість перед ним була ідеальною, відстань від епіцентру подій – оптимальна. Оборонець грав якраз правою, ближньою до судді рукою. Що могло завадити Мосейчуку не помітити такого відвертого порушення – не усвідомлю. Може, йому як Лібстеру в Луцьку, потрапила в око сніжинка? Чи пилинка, оскільки снігу в Кривому розі не було. І знову ж виникає запитання: що в цій ситуації робив за ворітьми Вакс? Вкотре перепитую: для чого до воріт приставляти третю стійку? Спостерігаючи за цим моментом, згадав епізод з матчу Ліги Європи «Дніпро» - «Базель», коли гравця швейцарців в аналогічній ситуації вилучили з поля, хоча за його спиною було ще двоє партнерів за командою.

Мирослав Ступар: Перші матчі 22-го туру дали надію на те, що бодай один тур обійдеться без суттєвих суддівських помилок. Однак у неділю, коли відбувалися основні поєдинки, ляпів знову вистачало. Ці помилки, очевидно, є наслідком низької кваліфікації українських арбітрів і неякісної підготовки на зимових зборах. Арбітри, як і гравці, повинні входити в сезон, маючи за плечима потрібний багаж матчів. Решта – психологія, на яку наші судді, на перевеликий жаль, теж не звертають уваги.

Сергій Шебек: З чотирьох весняних турів чемпіонату України лише один обійшовся без гучних суддівських помилок. Решта – суцільні скандали. То за умови, що Комітет арбітрів ФФУ рапортував, що судді підготувалися до поновлення змагань оптимально. Я цього не помітив. І взагалі треба констатувати, що за останні роки рівень суддівства в Україні знизився до непристойності. Причини такого явища – різке омолодження суддівського корпусу і відсутність покарань за помилки. За останній місяць ми неодноразово бачили, що після відвертих ляпів в статусі арбітра в полі як покарання судді отримують роботу асистентами за ворітьми.

Не кажу, що рефері треба суворо карати після кожної похибки. Але арбітр має відчувати, що за помилку він може відповісти і що на наступний матч треба виходити більш сконцентрованішим та підготованішим. Безнаказаність породжує вседозволеність. Ще раз підкреслю, що покоління арбітрів, котре судило матчі чемпіонату України в 2000-х роках, було набагато сильнішим, ніж нинішнє. Рефері може допустити серйозну помилку раз на 20 матчів. Лише тоді його роботу можна вважати нормальною. Але коли окремі судді грубо помиляються через матч…При Вихрові, Татуляні і Дерду, котрі були попередніми керівниками суддівської колегії, такого хаосу не було.