Роман Покора: "Карпати" зробили велику справу

Сьогодні в рамках 26-го туру чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги львівські "Карпати" на стадіоні "Україна" досить легко перемогли луганську "Зорю" з рахунком 2:0. Розбираємо цю гру з відомим у минулому футболістом "Карпат", володарем Кубка СРСР 1969 року та успішним тренером багатьох команд Романом Покорою.

- Пане Романе, згідно із статистикою, сьогодні "Карпати" переважали "Зорю" практично у всіх компонентах: володінні м’ячем, ударами по воротах, кутовими. Вважаєте перемогу "зелено-білих" закономірною і заслуженою?

- Безумовно. За всіма показниками була тотальна перевага "Карпат".

- Склалося враження, що "Карпати" більше хотіли перемогти, ніж "Зоря"…

- "Зоря" сьогодні також хотіла перемогти. Але, на мою думку, Костову вдалося правильно налаштувати команду. Бо складна ситуація була. Після виїзних поразок потрібний був у першу чергу результат. І команда досягла його.

- Перший тайм складався досить не просто для "Карпат". Здалося, що на грі львів’ян позначився психологічний тягар відповідальності за результат і розгромна поразка в попередньому турі від "Арсенала"…

- Деколи в тренерській діяльності ставиш тільки на результат, бо за будь-яку ціну треба брати три очки. Вважаю, "Карпати" зараз зробили велику справу, убезпечили себе значною мірою від вильоту.

- Можна сказати, що сьогоднішня перемога, це в першу чергу перемога Ніколая Костова, який зміг правильно налаштувати своїх гравців?

- Не тільки. Це і перемога над собою. Адже психологія програшів накопичувалась. "Карпати", які давно не вигравали, думаю, зробили правильні висновки після попередніх невдач і повірили у можливість перемоги над "Зорею".

- Хто в обох командах найбільше Вам сподобався?

- В "Зорі" Павло Худзік. А в "Карпатах" я хотів би відзначити Ігоря Худоб’яка. Не тому, що Ігор був найкращим, а через те, що він зумів повернутися до тої гри, яку демонстрував два роки тому. Також відзначу Ігоря Пластуна, тому що він забив фактично вирішальний м’яч. Після його голу "Зоря" практично посипалась.

- Вважаєте, що гол Пластуна став переломним у матчі і остаточно заспокоїв "Карпати"?

- Саме так. Справа навіть ішла до розгрому в другому таймі. Можна було перемагати і 3:0, і 4:0.

- "Карпати" збільшили відрив від "Говерли" до восьми пунктів. Можна тепер зітхнути з полегшенням?

- Я навіть і не припускав, що "Карпати" можуть покинути Прем’єр-лігу. Тому що Прем’єр-ліга без "Карпат - це нонсенс.

- Ви, очевидно, слідкуєте і за грою "Говерли". Як, на Вашу думку, складеться західне дербі в наступному турі?

- Думаю, що "Карпати" не повинні програти. "Говерлі" буде дуже важко психологічно підготуватись, бо вони і самі розуміють, що шанси зберегти прописку в Прем’єр-лізі у них мізерні.

- Чи запам’яталися Вам якісь матчі проти "Зорі" в якості гравця?

- Так, запам’ятався матч 1971 року у вищій лізі в Луганську. Гра підходила до закінчення, рахунок був 0:0. І на 85-й хвилині два футболісти "Зорі" в штрафному майданчику перекидали собі м’яч головою, а наші стояли метрів у 20-ти до воріт. Тобто, був відвертий офсайд. Суддя гол зарахував. Ми почали протестувати. І тоді вже не витримали нерви навіть в нашого тренера Ернеста Юста, якого всі знали як спокійну, виховану людину.

Він вийшов на поле і сказав: "Хлопці, давайте закінчуємо з тим футболом, ідіть з поля, грати ми не будемо". Але потім все-таки якось його вмовили і ми дограли гру до кінця, програвши 0:1 у підсумку. Прикрий момент був, бо зустрічалися дві українські команди, а суддя з Києва дозволив собі відверте хамство в тому матчі.