Селекційний сюрприз, або марокканська "десятка" для "Динамо"

Чи добре спрацювала селекційна служба того чи іншого клубу при придбанні відповідного гравця стає точно зрозуміло через деякий час – в залежності, чи впишеться виконавець в склад команди, як швидко адаптується, чи відповідатиме амбіціям. Але коли перед нами суто факт – "Динамо" (Київ) підписало довгостроковий контракт із Юнесом Бельханда – поки що без "розгорнутих деталей" цього факту, можна з упевненістю говорити – селекційна стріла "Динамо" влучила точно в десятку. Саме в "десятку"…

Французький ринок, взагалі, поступово стає одним з провідних центрів постачання якісних футболістів до заможних і багатих клубів Європи. Винахідливі французи до краю загострили для себе футбольну ситуацію – з точки зору фінансових аспектів – і тепер командам утримувати в себе в складі молодих (а деколи – і не зовсім молодих) талантів вкрай складно. Але якщо хтось думає, що це поступово відкине футбол Франції з передових європейських позицій – то глибоко помиляється: одні таланти йдуть – інші приходять чи то із потужним академій клубів, чи то із африканських глибинок. Система в цьому плані вже налагоджена.

Але зараз не про це. Зараз про одного, окремо взятого таланта, який буквально вчора став частинкою українського футболу. Юнес Бельханда – гравець збірної Марокко, хоча, народився майбутній лідер "Монпельє" у Франції – в комуні Авіньон. У Франції Бельханда зростав, набирався зрілості: Марокко – то батьківщина його батьків. Юнес, забігаючи наперед, до 20-ти років виступав саме за французькі юнацькі та молодіжні збірні, але вже у зрілому віці зробив вибір на користь Марокко – не бачачи, очевидно, значних перспектив закріпитись у національній збірній Франції.

Фото - ФК "Монпелье"

З раннього дитинства Бельханда поринув у світ футболу. Першою командою Юнеса був "Расінг Клуб Арамон" ("Racing Club Aramon"), а вже через рік юний спортсмен приєднався до "Авіньону" – звідти вже відкривались перспективи в майбутньому перейти до більш заможних і значимих команд. Дійсно, коли гравцю було 13 років, на нього увагу звернули скаути "Ліону", "Марселя", "Сент-Етьєну" та "Монпельє". "Марсель" з тієї компанії виглядав найбільш реальним претендентом (за можливостями), хоча сам Юнес схилявся до варіанту і "Сент-Етьєном". Але остаточний вибір, в підсумку, був зроблений на користь "Монпельє" (через близькість до дому) – Бельханда прислухався до думки батьків, які не надто бажали відпускати сина далеко.

За цей відтинок свого футбольного шляху Юнес уже встиг пограти на кількох позиціях і відкрив у собі неабиякі таланти, але про це пізніше. Зараз варто сказати, що Бельханда п’ять років відточував майстерність у клубній академії "Монпельє", аж поки не опинився у дублюючому складі "паладінів". Паралельно марокканець виступав за молодіжну команду лангедокців, допомігши їй тріумфувати у Кубку Гамбарделли – турнір у Франції, в якому приймають участь команди із футболістами віком до 19-ти років. Юнес був лідером у своєму колективі і після тріумфу, ще з кількома партнерами удостоївся честі підписати професійний контракт із основною командою "Монпельє". Так, пройшовши всі рівні, талановитий футболіст опинився в основному складі колективу, який незабаром виграє чемпіонат Франції.

Дебютував Бельханда за "Монпельє" в матчі проти ПСЖ в сезоні 2009/10, на протязі якого гравець час від часу виходив на заміни, а вже в наступні роки поступово став виходити і в основному складі – одним словом, все за класикою жанру.

Зараз футбол настільки змінився, що деколи складно ідентифікувати, на якій позиції грає той чи інший футболіст. Втім, про Юнеса Бельханда, судячи з виступів за "Монпельє", можна сказати, що той найкомфортніше себе почуває в ролі класичної "десятки". Хоча, зараз, знову ж таки, варто повернутись до років, коли Юнес тільки робив свої перші кроки у футболі. В "Авіньоні", наприклад, марокканець практикувався на позиції захисника – ліберо, якщо можна так виразитись; а вже в академії "Монпельє" – награвався на позиції опорного півзахисника. Універсалізм в Юнесі "виховували" з юних років – і зараз гравець має тільки дякувати своїм наставникам.

Фото - ФК "Монпелье"

Зокрема, і Рене Жерару – тренеру, який привів "Монпельє" до Чемпіонства у 2012-му році і який добряче допоміг Бельханда стати тим, ким він є зараз. Жерар відразу відкинув "ідею" використовувати Юнеса більше у захисних маневрах команди, хоча, під час критичних ситуацій марокканець сміливо і охоче йшов грати в опорну зону. А так, Рене Жерар використовував гравця для створення креативу в атаці – при схемі 4-2-3-1 Юнес грав під номінальним нападником по центру, або ж деколи виходив і на фланзі. Наставник говорив, що з такою технікою, швидкістю, розумінням футболу і баченням поля (Рене Жерар порівнював Бельханда, до речі, із Робером Піресом) гріх сковувати півзахисника суто оборонними діями.

Варто детальніше зупинитися на виступах Юнеса Бельханда у сезоні 2011/12 – то був пік ігрової кар’єри марокканця на теренах Франції. Зрозуміло, що сезон вдавався всій команді, але без Юнеса, ризикнемо сказати, "Монпельє" виглядав би не так потужно. Півзахисник чудово взаємодіяв, зокрема, із Олівьє Жиру, ставши вмілим "піднощиком снарядів" і диригентом атак "паладінів". Про той чемпіонський сезон "Монпельє" і про гру Бельханда під час нього можна довго розповідати, але глибоко розкаже про все той факт, що Юнеса визнали кращим африканським гравцем Ліги 1 (за спиною залишились, зокрема, Ніколя Нкулу із "Марселя" та Пьєр-Емерік Обамеянг із "Сент-Етьєна"), а також кращим молодим гравцем сезону.

• Скаут UA-Футбол. Новобранець "Динамо" Юнес Бельханда

В той же час, виступ марокканця супроводжувався не надто приємними "позаігровими" моментами. Те, що Юнеса час від часу дискваліфіковували за неспортивну поведінку – удари ліктем, грубі прийоми – нічого не означає, то невід'ємна складова футболу. А от сварок із партнерами по команді точно можна було б уникнути. Після доволі скандального матчу з "Евіаном, " наприклад, марокканець різко висловився на адресу своїх партнерів, звинувативши їх у втраті очок командою. Потім, звісно було каяття - "Я хочу вибачитися перед моїми товаришами за той галас, що створили мої коментарі. Мене змусило так говорити розчарування. Прошу вибачення... Я буду на сто відсотків відданий команді, хоч і не зіграю в наступних матчах. Ця команда багато чого пройшла і багато пройде. Це помилки молодості... мої помилки"…- але неприємний "осад" залишився. В Бельханда, звичайно, доволі непростий характер, але й скандалістом його не назвеш. При правильному підході тренерів футболіст здатен не допускати помилок молодості.

Фото - ФК "Монпелье"

Зважений підхід наставників вимагає не тільки характер марокканця, але й його футбольний талант. Тобто, Олегу Блохіну потрібно дуже добре подумати, щоб максимально ефективно використовувати футболіста і всі його чесноти. Звичайно, перелаштовувати манеру гри колективу під одного гравця неправильно, але деякі тактичні новинки наставнику доведеться робити. Бельханда, як уже зазначалось, універсальний футболіст. Але найкомфортніше йому діяти у півзахисті – ближче до атаки.

Наявність Юнеса в складі практично викреслює варіант гри команди з двома нападниками – якщо, звичайно, Бельханда не буде розміщуватись на позиції опорного півзахисника. Може марокканець діяти в манері box-to-box, але тоді доведеться жертвувати талантом Мігеля Велозу, або ж відряджати португальця на іншу позицію. За схеми 4-2-3-1 Юнес, очевидно, буде в "Динамо" розміщуватись на позиції плеймейкера – і це логічно. Але тоді в наставника киян буде необхідність випускати на позицію опорника, в пару до креативних Велозу чи Гермаша, чистого руйнівника – наприклад, Вукоєвича.

Втім, варіантів безліч. А факт залишається фактом: Бельханда завдяки чудовому дриблінгу, реакції, швидкості думки, баченню поля і розумінню ситуації створений для гри саме плеймейкером (класичної "десятки", якщо хочете) – він може як динамічно підтримати атаку, розігнати її, так і грамотно призупинитись, дати можливість партнерам вийти на зручні позиції під пас. Марокканець дуже витривалий, чим деколи користувались в "Монпельє" і відправляли його на фланг півзахисту. В критичних ситуаціях Юнес міг, навіть, закрити всю бровку – для будь-якого тренера такий гравець, фактично, безцінний.

Потрібно віддати належне функціонерам "Динамо", які вели переговори по трансферу Бельханда із лангедокцями. Зрозуміло, що французький ринок доволі доступний, але варто розуміти, що "Монпельє" на ньому – унікальний гравець. Зокрема, через ексцентричність свого президента – Луї Нікколена. Щоб задовольнити Луї у фінансовому плані, та й просто знайти з ним спільну мову – потрібно дуже старатись і шукати нетрадиційні підходи. Про інтерес європейських клубів до Бельханда у французьких ЗМІ інформація з'являлась регулярно – і на всі чутки у Нікколена були "гідні" відповіді.

Коли, до прикладу, активно говорилось про можливий перехід марокканця до складу "Фенербахче", президент лангедокців був ображений підходом турків - "Нічого не змінилося. "Фенербахче" хотів заплатити нам за нього трьома траншами. Непогано (іронічно). Вони можуть залишити ці гроші у себе в кишені" – і мова про трансфер відразу припинилась. Але все ж, Луї Нікколен не приховував, що готовий продати марокканця - "Якщо буде хороша пропозиція, Бельханда піде. Ми зможемо прожити без нього, а він без нас" – гроші "паладінам" дуже потрібні, а марокканцю вже є заміна, що також прийшла з молодіжного складу лангедокців. Юнес Бельханда, до речі, говорив про бажання грати в Англії, Італії, Іспанії чи Німеччині – але в кого з футболістів немає такого бажання?

В Блохіна під рукою чудовий матеріал – тепер залишається максимально ефективно використовувати чесноти своїх підопічних, які за потенціалом здатні наробити галасу, навіть, в Європі. Втім, це інше питання, над яким замислюватись варто буде трохи пізніше. А зараз потрібно просто сказати селекції "Динамо" – "Браво"! – за неординарний хід із придбанням Юнеса Бельханда.