"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів другого туру УПЛ

Куратор системи суддівства в Україні П’єрлуїджі Колліна якось сказав, що він суворо карає арбітрів, які допускають суттєві помилки. Якщо й так, то логіку діянь італійця усвідомити важко. Костянтин Труханов з Харкова в першому турі як арбітр за ворітьми не допоміг призначити пенальті у ворота луцької «Волині» в матчі проти команди київського «Динамо». Через тиждень цей рефері відпрацював у полі в поєдинку «Іллічівець» - «Дніпро». Олександр Іванов, як головний арбітр у тій же грі «Динамо» - «Волинь» мав підстави призначати у ворота гостей відразу два одинадцятиметрових. Не зробив цього, а в другому турі однаково вийшов у ролі додаткового асистента в поєдинку «Арсенал» - «Металіст».

Ще один антигерой стартового туру, тернопільський лайнсмен Андрій Мотика, котрий помахами прапорця в тій же київській зустрічі видумав два неіснуючих офсайди, в матчах останнього вікенду задіяний не був, проте відзначився в своєму рідному місті. Там пан Мотика керує ДЮСШ. Побачивши в одному з тернопільських видань «За Збручем» частковий передрук тієї частини «Свистка по-українськи», який стосувався безпосередньо його з заголовком «Тернопільський суддя визнаний антигероєм туру», Андрій Мотика зателефонував до редакції і погрожував подати позов до суду. На пропозицію зв’язатися з першоджерелом чи з експертами, які негативно оцінили його роботу, пан Андрій відповів відмовою. Мовляв, його зачепило визначення «антигерой» в заголовку.

Що ж, доводимо до відома шанованого лайнсмена, що судді, які невиправдано зривають дві потенційно гольових атаки вважаються антигероями точно так само, як і футболісти, які не реалізують пенальті, отримають вилучення через недисципліновану поведінку, заб’ють автогол, як воротарі, з вини яких команда пропустила. Тому навряд чи емоції пана Мотики виглядають доречними. Наставникові киян Олегові Блохіну не легше від розуміння, що атаки його команди зіпсував лайнсмен, а змарнував нагоди для взяття воріт умовний Мбокані. Суті справи це не міняє – результат на табло.

Після такої розширеної преамбули переходимо до огляду резонансних суддівських рішень у другому турі. На цей раз, на думку експертів UA-Футболу, колишніх арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека, в центрі уваги були епізоди, пов’язані з грою руками. Втім, розпочали наш щотижневий огляд з епізоду, який не пов’язаний з Прем’єр-лігою. Все тому, що помилка, допущена арбітром в першоліговому поєдинку другого туру, була вражаючою.

«Нива» - «Миколаїв» - 2:3. Суддя – Денис Шурман (Київська область)

65-та хвилина. Півоборонець господарів Григорій Баранець кинув м’яч собі на хід і помчав у прорив по правому флангу. Не вдалося, бо Григорія ударом ліктем в обличчя зупинив капітан «корабелів» Євген Пєсков. Втім, арбітр не те, що не показав порушникові картки, а спершу навіть не зафіксував порушення правил.

Сергій Шебек: Молодий арбітр, який перший рік судить матчі першої ліги, помилився. Шурман мав вилучити Пєскова, оскільки Євген біг у напрямку Баранця з суттєвої відстані. В цьому епізоді присутня агресія, навмисний удар ліктем в область обличчя. Особливо ж дивує те, що рефері не показав навіть жовтої картки. При цьому з відео видно, що асистент, який добре бачив цей момент, щось Шурманові підказував. Мабуть, мова йшла про якісь санкції, однак арбітр в полі до цих підказок не прислухався. Все це – через відсутність досвіду. Шурман – арбітр-початківець, шлях до першої ліги він подолав занадто швидко. Оптимальний варіант, коли молодий рефері працює в другій лізі протягом бодай трьох років. Лише після того варто говорити про його переведення до першого дивізіону.

«Говерла» - «Динамо» - 1:2. Суддя – Анатолій Жабченко (Сімферополь)

38-ма хвилина. Півоборонець гостей Денис Гармаш, отримавши передачу від Міґела Велозу, міг виходити сам на сам з голкіпером суперників, але потрапив у положення поза грою. Вже після того, як пролунав свисток, Денис вразив ворота ужгородців, але жовтої картки за удар після свистка не отримав.

Мирослав Ступар: За формальною ознакою рефері мав покарати Гармаша попередженням. З іншого боку, емоції футболіста треба розуміти. Жабченко так і поступив, зробивши Денисові усне зауваження. Знаючи Гармаша, припущу, що Анатолій вчинив правильно, адже мова про гравця, енергетика і агресія якого часто зашкалює. На пій погляд, футболісти й повинні грати так емоційно, як Денис. Але разом з тим вони повинні розуміти, що треба дотримуватися правил, бо не всі арбітри поставляться до таких дій поблажливо.

Сергій Шебек: Гармаш чітко чув свисток і мав на те, щоб зупинитися, вдосталь часу. Але замість того Денис вдарив по воротах. Звісно, динамівця вартувало покарати попередженням. Та Жабченко Гармаша пошкодував.

86-та хвилина. Після подачі суперників справа киянин Жермейн Ленс у власному штрафному майданчику випередив Володимира Лисенка, торкнувшись м’яча рукою. На думку арбітра, ця дія тягнула на призначення пенальті.

Сергій Шебек: Смію стверджувати, що арбітр прийняв вірне рішення. По-перше, варто врахувати, наскільки довгою була передача. М’яч до Ленса летів метрів 30. Жабченко знаходився в оптимальній позиції і все добре бачив. Перший повтор епізоду, який дозволяє побачити момент очима арбітра, демонструє, що поки м’яч летів, Ленс мав змогу сховати чи, в крайньому випадку, прижати руку до тіла. Звісно, коли «сфера» опускалася, Жермейн почав прибирати правицю. Але все ж рука залишалася витягненою і це дозволило голландцеві погасити м’яч. Хоча, побачивши лише другий повтор, теж, як і експерт Сергій Нагорняк, сказав би, що м’яч влучив у притиснену до тіла руку.

Мирослав Ступар: Формальні підстави для призначення одинадцятиметрового удару були. Жабченко знаходився поруч з моментом і все добре бачив. На дії Ленса рефері зреагував миттєво. Ті, хто каже, що рука Ленса була притиснена до тулуба, помиляються. Зовсім притисненою рука не була. Коли Ленс вибивав м’яч передпліччям, лікоть знаходився далеко від корпусу. Нарешті, Жермейн бачив, що в його напрямку летить м’яч і встигав сховати руку за спину. Якби голландець так вчинив, підстав для призначення пенальті в арбітра не було б. Зрештою, я не кажу, що в діях Ленса був умисел. Швидше то був природній рух. Через те схильний віддати цей момент на відкуп арбітрові. Жабченко був би правий в будь-якій ситуації – признач він пенальті чи ні.

Стосовно двох попереджень за апеляції для Євгена Хачеріді та Андрія Ярмоленка, то ці люди повинні нарешті зрозуміти, де вони грають. Згодні вони з рішенням судді чи ні, але треба себе стримувати. І правильно сказав Олег Блохін, що залишати поведінку підопічних без уваги він не збирається. Зрештою, хіба наші футболісти бояться штрафів? Вони отримують такі гроші, що тренерські санкції їх не лякають. Журналісти пишуть, наставники говорять, а гравці надалі роблять, що хочуть.

«Арсенал» - «Металіст» - 1:2. Суддя – Віталій Романов (Дніпропетровськ)

55-та хвилина. Після подачі капітаном «Металіста» Хосе Сосою кутового справа Джонатан Кристальдо в боротьбі з Артемом Старгородським виграв боротьбу за м’яч з допомогою рук. Арбітр гри не зупинив, «куля» відскочила до Папи Ґуйє, який в дотик відпасував на Кристальдо. Аргентинець забив, як виявилося, переможний гол у матчі.

Мирослав Ступар: На жаль, Романов помилився. Та справедливості ради зазначимо, що побачити гру рукою в Кристальдо Віталій не міг. Не зі своєї вини, адже під час подачі гостями кутового рефері зайняв стандартну позицію. Кристальдо зіграв, як волейболіст під час прийому м’яча, як ліберо в цьому виді спорту. І це не був випадковий дотик, адже Джонатан підробив м’яч собі на хід кількома торканнями рук. Проте, повторюся, для Романова це – нещасливий випадок. Але навіщо тоді судді за ворітьми, якщо вони не бачать таких явних моментів? Це для того додаткових асистентів повернули всупереч волі власників клубів? Цікаво також і те, що майже ніхто з оборонців «Арсеналу» не апелював до арбітра, не здіймав рук догори, як то буває в схожих ситуаціях. Так чи інакше, додатковий асистент Іванов підставив і себе, і Романова.

Сергій Шебек: Кристальдо прийняв м’яч двома руками, з порушенням правил. Гру суддя мав зупиняти. Відзначу, що під час подачі кутового Романов зайняв позицію методично правильно. Але, на біду Віталія, перед ним було велике скупчення з чотирьох чи п’яти гравців. Відповідно побачити, як саме приймає м’яч Кристальдо, арбітр не міг. Фронтально момент бачив асистент за ворітьми Олександр Іванов. Скажете, що видимість була перекрита й для нього? Тоді навіщо такі помічники здалися, якщо вони не здатні прийти на допомогу у складних ситуаціях? Що ж, на цей раз вже бездіяльність Іванова призвела до результативної помилки в другому турі поспіль. Виходить, цим призначенням з заробітком у 8000 гривень макіївського рефері покарали за два непомічених пенальті в матчі «Динамо» - «Волинь»…

Стосовно ж чергової бездіяльності суддів за ворітьми можу сказати, що після десятого туру зберу підбірку з моментів, де додаткові асистенти не допомогли головним арбітрам і поїду з цією відео-нарізкою в Дім футболу, щоб продемонструвати кадри віце-президентові ФФУ Анатолієві Попову. Може, бодай після цього Анатолій Володимирович переконається, що аргументів для відміни суддів за ворітьми достатньо. Минуло ж лише два тури, а абсурдність присутності додаткових асистентів проявлялася надто часто.

86-та хвилина. Киянин Олег Герасимюк отримав пряму червону картку за грубу гру проти Едмара.

Мирослав Ступар: Цей епізод і вірно прийняте за його підсумками суддівське рішення може стати навчальним роликом для молодих арбітрів. Герасимюк вчинив серйозне порушення з використанням надмірної сили. Олег хотів боротися, але його дії суперечили правилам. Герасимюк ризикував залишити Едмара без гомілкостопного суглобу.

«Металург» Д – «Карпати» - 1:1. Суддя – Сергій Бойко (Іванків)

Мирослав Ступар: На перший погляд, дії арбітра цього матчу залишилися непомітними. Насправді ж суддівство Бойка залишило враження, неначе його випадково запустили в Прем’єр-лігу і він судить в еліті перший матч. Сергій не розбирається, де картки давати треба, а де ні, не відає, як керувати грою і як зняти напругу в зустрічі.

Сергій Шебек: Бойко в своєму репертуарі. Він не перестає дивувати своїми недолугими діями. Кілька місяців тому UA-Футбол вже робив підбірку абсурдних рішень Сергія, де моменти трактувалися з точністю до навпаки. Стосувалося це призначень і непризначень пенальті, винесення дисциплінарних санкцій. З того часу Бойко не виправився ані на йоту. Мене дивує, чому куратор системи суддівства в Україні продовжує вперто просувати на гору відверто слабких арбітрів.

12-та хвилина. Донеччанин Константінос Макрідіс зупинив прохід до власних воріт Олега Голодюка брудною підніжкою. Суддя призначив штрафний, але порушника карткою не покарав.

Мирослав Ступар: Серйозне порушення. Макрідіс діяв у нерозсудливій манері. Мабуть, Бойко й піддався на слізні вмовляння Константіноса, який пояснював, що він сфолив ненавмисне. Якщо й так, то варто взяти правила і прочитати, що гравцеві, який діяв нерозсудливо, показують попередження. Очевидно, Бойко цього не розуміє, не знає, або давно відкривав правила. Цікаво, як би вчинив арбітр, якби Макрідіс пірвав Голодюкові ахіллове сухожилля? Така небезпека була. Олег випав би з обойми мінімум на рік. Бойко ж в такій ситуації помахав Макрідісу пальчиком.

Сергій Шебек: Епізод між жовтою і червоною карткою. Макрідіс ризикував порвати Голодюку ахіллесове сухожилля. Бойко бачив епізод ідеально і мав би розуміти, яка небезпека нависла через грубість суперника над футболістом «Карпат». Макрідіс грав у ногу свідомо. Кожен знає, що порваний ахілл – це лікування на роки. Тому дай суддя кіпріоту відразу червону картку, він був би абсолютно правий. Однак Бойко примудрився не покарати Макрідіса навіть попередженням. При цьому Сергій мав змогу оцінити ступінь важкості порушення з часом, коли Голодюкові надавали допомогу. Півоборонцеві гостей сильно поталанило, що він зміг продовжити гру.

18-та хвилина. Львів’яни Олександр Гладкий перехопив м’яч у власному штрафному майданчику і, набравши швидкість, помчав у контратаку. Не вдалося, оскільки Олександра відверто збив Велізар Дімітров. Рефері вважав, що це порушення на попередження не заслуговує.

Мирослав Ступар: Якщо б це був хокей, то я б поаплодував Дімітрову. Велізар застосував проти Гладкого ефектний силовий прийом. Ось лишень вид спорту не той, де силові прийоми дозволені. Півоборонець «Металурга» в’їхав у Гладкого з розбігу. Олександрові поталанило, що він уник травми. Але жовту картку болгарину Бойко мав показувати обов’язково. Це зрозуміло й першокласнику. Більше того, цей момент можна трактувати, як застосування надмірної сили і відповідно вилучати порушника.

Сергій Шебек: Дімітров біг за Гладким метрів десять і наміру зіграти в м’яч не мав. Він прагнув зупинити суперника, вдарити його якомога болючіше і сильніше. Врешті, так і сталося. По-перше, це груба гра. По-друге, зрив перспективної атаки. Хіба це не попередження? Не розумію також, чому в разі, якщо Бойко не побачив, що сталося, йому не допоміг асистент на лінії.

46-та хвилина. Навіс Олега Голодюка справа перервав Василь Прийма. Карпатівець сигналізував, що захистився гравець «Металурга» з допомогою руки. Втім, Бойко на позначку не вказав.

Мирослав Ступар: На жаль, телевізійники показали цей епізод виключно з панорамної зйомки, тому сказати ствердно – було порушення чи ні – неможливо. Можна припускати. Коли м’яч потрапляє в руку, він не може відскочити настільки сильно, щоб через штрафний майданчик відлетіти до воротаря. Найшвидше, «куля» потрапила в тверду частину тіла, ймовірно, в плече. Але це мої здогадки.

Сергій Шебек: Цікавий момент. Жоден повтор не дає чіткої відповіді на запитання, чи було тут порушення правил. М’яч потрапив або в плече, або від тіла в руку. Ситуація важка, тому є смисл повірити в привильність суддівського рішення.

50-та хвилина. Футболісти «Карпат» Младен Бартуловіч та Олег Голодюк вступили в колективний відбір м’яча, борячись спершу з Миколою Морозюком, а потім з Даніло. Врешті, Голодюк вибив «кулю» з-під ніг бразильця в підкаті. На думку Сергія Бойка, при цьому львів’янин порушив правила. Олегові таке рішення не сподобалося й реакція була емоційною. Арбітр покарав Голодюка попередженням.

Мирослав Ступар: Для професіонала ця ситуація проста. Труднощі в прийнятті рішення тут можуть виникнути хіба-що в аматорів. Бойко не відчуває напруги боротьби в ігрових моментах і не застосовує вчасно привентивні заходи. Суддя мав зупинити гру ще тоді, коли двоє карпатівців атакували Макрідіса. Температура піднялася і вартувало давати свисток. Так ні – Бойко використав принцип переваги, залишив м’яч у донеччан. Яка ж може бути перевага на чужій половині поля, поруч з бічною лінією, в оточенні двох суперників? Але Бойко продовжив гру й Голодюк, стрибаючи ззаду, зіграв чисто в м’яч. Даніло, який готувався віддати передачу, вже замахнувся, але замість м’яча зачепив носок Голодюка. Бойко дав свисток, щоб зафіксувати неіснуюче порушення з боку львів’янина. Голодюк висловлює незгоду з рішенням арбітра й отримує жовту картку. «За що?» - можна прочитати по губах Олега. Не знаю, що відповів Бойко, але за демонстративну незгоду з рішенням арбітра львів’янин на попередження напрацював. Інша річ, що спровокував Голодюка до прояву емоцій своїми помилками суддя. Тому жовту картку радше вартувало показати Бойкові.

Сергій Шебек: Черговий «шедевр» від Бойка. Знаходячись в оптимальній позиції, суддя не помітив, що Голодюк чітко вибив м’яч з-під ніг Даніло. Одна нога Олега ковзнула по землі, а іншою він вибив м’яч. Яке ж тут порушення, а тим більше попередження? Звісно, можна припустити, що картку Бойко показав за апеляцію. Проте саме арбітр своїм невірним рішенням спровокував емоції Голодюка. Бойко банально не розбирається в суті єдиноборств. Окрім того, давайте співставимо дії Голодюка з тими порушеннями, про які говорилося вище. Фоли Макрідіса і Дімітрова були значно жорсткішими. Відповідно рефері, не показавши карток там, мав залишатися дипломатом і не помітити емоцій Голодюка увідповідь на своє рішення.

61-ша хвилина. Донеччанин Денис Голайдо зірвав спробу Павла Ксьонза перейти в контратаку грубим фолом. Суддя не вважав, що це порушення тягне на попередження.

Сергій Шебек: Голайдо не мав наміру зіграти в м’яч, а нісся, аби стрибнути Ксьонзові в ноги. Ще одна непоказана беззаперечна жовта картка.

Мирослав Ступар: Ще одне рішення Бойка, яке показує його небажання демонструвати картки донецьким футболістам. Цих помилкових, точніше, непрофесійних рішень було так багато, що я, раз мова про кращого, на думку куратора системи суддівства в Україні арбітра, назвав би їх упередженими. І хай мені Бойко доведе, що це не так. Хіба може кращий арбітр країни не розуміти таких простих моментів? Напевне, ні. Але суддя діяв так, бо йому так хотілося.

«Волинь» - «Таврія» - 1:0. Суддя – Олександр Білокур (Курахове)

43-тя хвилина. Після передачі з правого флангу бразильський легіонер «Волині» Шумахер виграв повітряну боротьбу в оборонців суперника й скинув м’яч в район воротарського майданчика, звідки результативного удару через себе завдав Ерік Бікфалві. Цей гол виявився єдиним у матчі. Та чи не перебував лучанин в положенні поза грою?

Мирослав Ступар: Чисте положення поза грою і варіантів тут бути не може. Нехай буде п’ять чи десять сантиметрів, але правила є правила. Асистент Анатолій Дудчик зайняв неправильну позицію і тим самим не супроводжував цього нединамічного моменту. Бікфалві спокійно розвернувся і пробив. Динаміки чи швидкості в цьому епізоді не було. Спостерігоаючи за Дудчиком, помітив, що він стояв обличчям до поля, а не боком, щоб зробити крок уперед. Як наслідок, лайнсмен відстав від моменту приблизно на півтора метра. В цьому контексті хотів би відзначити й ось що. Мене дивує великий експерт з питань суддівства Сергій Нагорняк. Коли ведучий програми «Про Футбол» Ігор Циганик почав говорити про тонкий офсайд у цьому моменті, експерт заперечив, мовляв, ФІФА та УЄФА рекомендує трактувати такі ситуації на користь атаки. Що ж, пане Сергію, якщо ви знайдете цю рекомендацію, обіцяю виставити вам якщик «Геннессі».

Сергій Шебек: Дуже важка для асистента ситуація. Навіть після перегляду відео-повторів думки спеціалістів розходяться. В момент, коли Шумахер віддавав передачу головою, ноги Бікфалві і передостаннього оборонця суперників знаходилися на одній лінії. Стосовно корпусу є сумніви. Смію стверджувати, що тіло волинянина теж знаходилося до воріт опонентів не ближче й відповідно асистент Анатолій Дудчик прийняв вірне рішення.

І не в трактовці «на користь атаки» суть. У правилах такого терміну взагалі нема. Там чітко зазначено, що гравець атакувальної команди, який стоїть на одній лінії з передостаннім оборонцем суперника, в положенні поза грою не перебуває. Якщо ж якась частина тіла нападника, якою можна забити (тобто, будь-яка, крім руки) знаходиться до лінії воріт ближче у відношенні до передостаннього захисника – це офсайд.

88-ма хвилина. Кримчанин Максим Калиниченко, прагнучи на швидкості увірватися до штрафного майданчика господарів, прокинув головою м’яч собі на хід повз Яна Масла. Та словацький легіонер волинян не пропустив колишнього збірника України, зупинивши «кулю» з допомогою передпліччя. Арбітр не вважав, що ця дія заслуговувала на призначення одинадцятиметрового удару.

Мирослав Ступар: Простий для суддівства епізод. Одинадцятиметровий виглядав очевидним. Але який би це був подарунок Віталієві Кварцяному на 60-річчя? Кожен дарував щось своє: команда перемогу, а арбітр не побачив гри рукою, коли Калиниченко прокидував м’яч повз Масла. Ян зіграв рукою зумисне і тут двох думок бути не може. Не виключаю, що Білокур міг порушення не побачити, але його помічник за ворітьми пропустити фолу не міг за визначенням. Так чи інакше, Олександр разом з додатковим асистентом Фощієм приєдналися до свого колеги Дудчика і поздоровили Кварцяного з ювілеєм. Користуючись нагодою, передам свої щиросердечні привітання Віталієві Володимировичу й я. В сам День народження додзвонитися йому було неможливо. Тому залишається лише приєднатися до всіх сказаних тренерові «Волині» теплих слів.

Сергій Шебек: В цілому суддівство Білокура в цьому матчі мені дуже сподобалося. Гру він відсудив на хорошому рівні. Олександр показав шість жовтих карток і всі були абсолютно правильними і своєчасними. Формальних санкцій чи пропущених порушень Білокур не допускав. Фактично, цей момент – єдиний, де до арбітра можна придертися. При цьому я не хочу звинуватити власне Білокура, адже порушення з боку Масла він міг не побачити, оскільки був перекритий кількома гравцями. Підвели суддю в полі додатковий асистент Юрій Фощій та асистент на лінії Анатолій Дудчик. Трикутник з рефері не спрацював. Масло свідомо виставив на шляху м’яча руку. Оскільки порушення відбувалося в межах штрафного майданчика, то мало бути пенальті. Виходить, через суддівську помилку «Таврія» втратила шанс здобути очки.

«Зоря» - «Металург» З – 0:0. Суддя – Сергій Скрипак (Київська область)

Мирослав Ступар: Що візьмеш з «новачка на стадіоні»? Розумію, що Скрипак хоче бути арбітром. Можливо, з часом він ним буде. Але швидко процес становлення не відбувається. На цьому шляху треба набити гуль, оббитися, працюючи на матчах першої ліги. Наразі ж Сергій не є послідовним при винесенні дисциплінарних санкцій. Зокрема в цьому матчі він багато помилявся, давав картки там, де їх нема й навпаки притримував попередження в ситуаціях, коли порушення були очевидними. Почалося все з незрозумілого рішення на сьомій хвилині. Потім здивувала відсутність попередження Андрієві Сахневичу за затримку руками Янніка Болі. Це – молодість. Вимагати від цього хлопця ідеального суддівства під таким пресингом з боку гравців, тренерів і публіки складно.

Наскільки я розумію, лекції з винесення дисциплінарних санкцій для українських арбітрів зараз обмежуються твердженнями – «тут є фол», «тут нема». Але ж треба враховувати психологію футболістів, напругу матчу, що коштує для гравця несправедливе покарання жовтими чи червоними картками, як це відображається на їхньому стані, скільки футболісти можуть пропустити ігор. Якби суддям про це розповідали, то вони б думали і мали більше масла в голові. Наразі ж арбітри керуються лише рекомендацією давати більше карток. Але що ми маємо на ділі? Чим більше попереджень, тим суттєвіша обструкція від футболістів.

7-ма хвилина. Нападник «Зорі» Даніло, прокинувши м’яч повз свого колишнього одноклубника Ігоря Коротецького, прагнув увійти до штрафного майданчика гостей. Та перед самим кутом карної зони бразилець впав. Арбітр вважав, що це симуляція і покарав Даніло попередженням.

Сергій Шебек: Беззаперечне порушення проти Даніло, підніжка з боку Коротецького. Та арбітр замість призначити штрафний удар попередив бразильця за симуляцію, якої не було й близько. З карткою Даніло Скрипак помилився в будь-якому разі, навіть якщо це попередження виносилося за подальший фол футболіста «Зорі» вже після порушення на собі. Нерозумне рішення арбітра.

21-ша хвилина. Форвард господарів Яннік Болі пройшов на швидкості Андрія Нестерова, але в межах штрафного майданчика, в безпосередній близькості від воріт впав після того, як капітан запоріжців Сергій Рудика виконав підкат. Та напрацював івуарієць, на думку арбітра, на картку за симуляцію.

Сергій Шебек: Суддя визначив симуляцію з боку Болі цілком правильно. За те, що Скрипак не пробачив цього моменту і покарав симулянта попередженням, його варто лише похвалити. Такі ситуації не можна залишати без уваги.

37-ма хвилина. Яннік Болі підхопив м’яч на власній половині поля і намагався на швидкості втекти в контратаку. Він прокинув м’яч повз Андрія Сахневича, проте пройти оборонця гостей не зумів, оскільки той затримував нападника обома руками. Арбітр гри не зупинив, бо «кулею» продовжували володіти господарі. Коли ж Даніло допустив втрату, рефері не став повертатися до моменту й карати Сахневича попередженням.

Сергій Шебек: Раз рефері дав «Зорі» принцип переваги, то він мав попередити Сахневича за зрив перспективної атаки після зупинки гри. Тренер луганчан Юрій Вернидуб обурювався справедливо.

38-ма хвилина. Нападник «Металурга» Жуніор на правому фланзі, поруч з боковою лінією прокидав м’яч повз Віталія Вернидуба. Оборонець «Зорі», лежачи, зачепив «кулю» рукою. Арбітр цього порушення не помітив.

Сергій Шебек: Вернидуб навмисне зіграв рукою перед носом у асистента і заслуговував на попередження. Оскільки суддя в полі міг деталей епізоду не бачити, йому мав допомогти лайнсмен.

40-ва хвилина. У верховій боротьбі на половині поля луганчан гравець запоріжців Андрій Шевчук вдарив ліктем по обличчю Віталія Вернидуба. Суддя не вважав, що цей фол варто карати карткою.

Сергій Шебек: Порушення Шевчука тягнуло не лише на штрафний, який був призначений, а й на жовту картку.