"Карпати": процес деградації набирає обертів

З третьої спроби «Карпати» таки набрали перші домашні очки. Дарма, що не забили. Сайт громадської організації «Завжди вірні» сповіщає, що бувало гірше і «сухі» домашні серії розтягувалися значно на довший термін, ніж три матчі. Хтось додасть, що реалізуй свої моменти Олександр Гладкий, були б і голи, і перемога. Безперечно. Якби Гладкий реалізовував бодай половину того, що для нього створюють партнери, «Карпати» були б у першій п’ятірці. Як торік, так і зараз. Але в тому й парадокс сучасних «Карпат», що гравці, які справді приносять команді користь, залишають Львів. Тих же, з ким вартує попрощатися, тут вперто залишають. І мова не лише про Гладкого.

Якби забив Гладкий… Таких самих «якби» вдосталь може назбирати й «Зоря». Команда Вернидуба у Львові виглядала значно соліднішою і стрімкішою, її дії були продуманими і цілісними. Хіба-що агресії не вистачало. Інакше б замість 0:0 результат міг бути трохи іншим.

Свіжий вибрик менеджменту "Карпат": звільнення Юрчишина

Якщо торік львів’яни входили у сезон з честолюбними планами і перетворилися на відвертого аутсайдера не лише за результатом, а й за якістю гри наприкінці сезону, то зараз ілюзій не виникає з самого старту. Незбалансовані і погано підготовлені з фізичної точки зору «Карпати» грають у примітивний футбол, де всі атакувальні потуги зведені до флангових проходів і сподівань на реалізацію «стандартів». Мабуть, так само примітивно поміж команд української еліти діє лише одна команда – та, що очолювана Блохіним. Недолуга комплектація лише сприяє деградації команди. Щойно новий тренер окреслив перші контури своєї команди, як йому з-під носа до Харкова віддали в оренду ключового виконавця Павла Ксьонза.

Натомість, як сприймати повернення до Львова Самсона Ґодвіна? Вболівальники іронічно жартують, що нинішні «Карпати» готові прийняти усіх, хто погодиться отримувати зарплатню в десять тисяч доларів і менше. Ось лишень яку користь команді може принести футболіст, якого двічі списували лише з «Карпат», не кажучи вже про нетривале перебування у «Волині»? Ґодвін – опорний півоборонець. Середній «хвилеріз», який навіть при Кононові в свої кращі роки віддавав лише поперек і назад, і був не здатен розпочинати атаки. В нинішніх «Карпатах» на цю позицію претендують Федорчук, Ткачук, Гітченко, Мартинюк, Голодюк і Озарків. До чого тут ще й Ґодвін?

До слова, про Озарківа. Севидов вперто не бачить Ігора в першій команді. Більше того, навіть у складі дублю Озарків з’являється виключно на заміну. Знаючі люди кажуть, що тренер прямо сказав Ігорю, мовляв, ти невисокого зросту і в своїй команді я тебе не бачу. Але ось що показово. Минулого вівторка основа та дубль «Карпат» проводили двосторонку. Виграли з рахунком 3:1 старші за рангом, але Озарків повозив своїх візаві так, що ті ледь не язики на шию повикидали. Єдиний гол дублери забили саме після красивого розрізного пасу Ігора.

Проте тренера ця зустріч не переконала ні в чому. Проти «Зорі» в опорній зоні вийшли стоячий Ґодвін і Федорчук. Останній – з капітанською пов’язкою. Це ще один карпатівський парадокс. Людина, яка знаходиться в команді два місяці, стає її капітаном. То при живих Зеньові і Голодюку, які виступають за клуб вже по сім років.

Втім, не гарантія, що всі кадрові рішення в команді – то воля Севидова. Давайте ще раз прислухаємося до колишнього наставника «Карпат» Володимира Шарана, який, аналізуючи для UA-Футболу роботу Ніколая Костова зокрема сказав: «Програні матчі призводили до перестановок у складі і я знаю, хто саме є ініціатором цих перестановок». Ні для кого вже не секрет і не дивина, що футболісти, які ще вчора вважалися провідними, в одну мить можуть перестати потрапляти не те що в запас, а й навіть до дублюючого складу «Карпат». Потім, коли журналісти допечуть запитаннями, дивовижні зникнення аргументують важкими травмами, хворобами тощо.

Весняні підсумки. "Карпати". Веселі, брате, часи настали…

Те, що відбувається з «Карпатами» нині – вершина абсурду і деградації. Реакцією на порожні трибуни в минулому сезоні стало підвищення цін на квитки з нового сезону. Більше того, великі креативники і борці за здоровий спосіб життя з громадської організації «Завжди вірні» заборонили продавати на території стадіону «Україна» пиво. Хороша ініціатива, але не за умови, коли команда третій сезон поспіль бореться за виживання, а ті місця на стадіоні «Україна», які коштують по 80 гривень, зазвичай брудні, не приховані козирком і під час матчу, як правило, знаходяться під сонцем. Щоб ставити перед вболівальниками обмеження, треба спершу попіклуватися про якість гри та певний комфорт.

Зрештою, «Завжди вірні» неодноразово демонстрували, що ніхто, окрім них, «Карпат» любити не здатен. Ті, хто проявляє емоції в центральних секторах – «п’янички» і «рагулі». Дарма, що тих «Завжди вірних» теж залишилася дещиця. Ще зовсім нещодавно фанати «Карпат» займали три сектори. На останньому ж матчі «ультрас» назбиралося аж на півсектору. Та що тут дивного? Сама сутність активного вболівання передбачає незалежність, вільні погляди. Мабуть, хлопці, які заповняли фанатські сектори до того, почали розуміти, що з перетворенням «Карпат» на так звану народну команду вони стали розмінною монетою, маріонетками в руках власників клубу. Ось і вийшло, що за лічені роки Львів втратив не лише футбольний колорит, а й найкращих в Україні фанатів. Далі падати вже нікуди…