Старцев: Події довкола Арсеналу не додають плюсів футбольній Україні

Голкіпер запорізького "Металурга" Максим Старцев поділився враженнями від гри команди в першій частині чемпіонату та розповів про підготовку до матчу з "Іллічівцем" .

− Максиме, наскільки справедливим вважаєш місце своєї нинішньої команди після половини турнірного шляху?
− Якщо дивитись по факту набраних нами очок, то все об’єктивно. Однак по тій грі, яку ми показували у переважній більшості ігор, то не можу погодитись, що ми займаємо своє місце. Але створювати моменти − це одна справа і зовсім інша − вміння використовувати їх. Саме це і називається майстерністю.

− Чи можна згадати певні злети або відверті провали протягом першого кола?
− Взагалі-то вважаю турнірний шлях досить рівним, за винятком хіба що однієї-двох ігор, де, дійсно, були гірші за суперника. А наприклад, з "Говерлою" або "Севастополем" ми просто недорахувались заслужених очок. Все складається з дрібниць: десь на команду вплинула помилка, десь стовідсотковий нереалізований момент або ж елементарно не змогли утримати той рахунок, який нас влаштовував.

− Чи важливо для "Металурга", який веде боротьбу за виживання, було вигравати в 1/8 фіналу Кубка України?
− Ми засмучені після поразки у Чернігові. Суперника з Першої ліги були зобов’язані проходити, щоб виступити у чвертьфіналі. Причини можна знайти як об’єктивні, так суб’єктивні. Зокрема, поле було далеко не у найкращому стані, і воно певною мірою вирівнювало клас команд. Коли у додатковий час "Металург" опинився у ролі наздоганяючи, відіграти зуміли, однак у серії пенальті нам не пощастило. Нічого не залишається, як спрямувати всі зусилля на поєдинки Чемпіонату України.

− Після цього ви не змогли зіграти з "Арсеналом". Яке твоє ставлення до ситуації? І чи піде на користь ця пауза?
− Як на мене, ситуація плачевна та дуже неприємна. У столиці всі давно звикли до цієї команди, яка мала свій почерк, кваліфікований склад виконавців, тренерів, виходила на європейську арену. Такі події не додають, на жаль, плюсів футбольній Україні. Ми готувались, хотіли вийти на поле. Прагнули не думати про навколофутбольні речі. Погано для нас у цьому питанні, що ми так і не знаємо, буде гра чи не буде. Якщо буде, то коли? Інформація постійно мусолиться, але немає ніякої конкретики. Ну і само собою, якщо "Арсенал" продовжить своє існування, то ми з ним будемо раді зіграти.

− Що скажеш про наступного суперника?
− "Іллічівець" - рівна і доволі стабільна команда. Саме це, перш за все, назву головною розпізнавальною рисою маріупольців. Знаємо, що вони також не дорахувались кількох очок через незаплановані втрати. І все ж нам, мабуть, легше налаштуватись на чергову гру. Дороги назад для нас не існує. За таких умов не дуже важливий навіть фактор свого поля. Але на нас чекає міцний горішок.

− Сергій Пучков, який розпочинав сезон у Запоріжжі, відомий своєю схильністю до наступального футболу. Олег Таран більше віддає переваги прагматичному підходу до гри. Це вже відчувається за тренуваннями?
− У кожного тренера свій почерк, своя стратегія, своє бачення. Це відома істина. Звичайно, і футбол може бути різний. Однак зараз дуже рано про щось говорити. Ми з Олегом Анатолійовичем провели кілька тренувань.

− Нарешті особисте питання. Чи не жалкуєш через своє рішення змінити влітку Луцьк на Запоріжжя, адже і "Волинь" зараз виступає краще, і ігрової практики досі маєш не дуже багато…
− Я прагну не нервувати, не надто перейматись через те, що вже відбулось. Подібні питання були у журналістів до мене і під час моїх попередніх переходів. Один з найважливіших моментів, який змусив мене залишити Луцьк, це фінансові питання. Вони, на жаль, не вирішені і до сьогодні. А хто з воротарів грає − це вже вирішує тренер. Моя справа тренуватись і бути готовим вийти на поле у будь-який момент. Обговорювати бачення наставника ніколи не вважав за потрібне.