Осінні підсумки. Карпати. Початок відродження чи тимчасова реінкарнація? ᐉ UA-Футбол
Украинская Премьер-Лига (УПЛ)
UA-Футбол підсумовує виступ галичан в осінній частині сезону
Премьер-лига Таблица Матчи Новости Команды Бомбардиры Ассистенты Гол+пас Посещаемость ТВ

Іван Вербицький
24.12.2013
вторник
07:31
Осінні підсумки. "Карпати". Початок відродження чи тимчасова реінкарнація?
Рейтинг публикации
UA-Футбол підсумовує виступ галичан в осінній частині сезону

Історію з нинішніми «Карпатами» варто сприймати двояко. Якщо розглядати таблицю за підсумками 18-ти турів без урахування матчів за участю «Арсеналу», то місце львів’ян буде десятим, а розрив від зони вильоту – суттєвим. У порівнянні з двома попередніми сезонами прогрес очевидний. Особливо з урахуванням, що в міжсезоння керівництво клубу наважилося на безпрецедентний вчинок – на трансфер були виставлені відразу 19 футболістів, які входили до основної обойми в чемпіонаті-2012/2013. Окремі особистості залишилися, а Худоб’як, Кенія, Штіліч, Даушвілі, Мілошевіч, Кополовець, Боґатінов опинилися за межами колективу, в якому їхня роль донедавна здавалася визначальною.

Але ось парадокс – за короткий проміжок часу «Карпати» виглядали колективом не менш організованим, ніж той, який завершував попередній сезон під керівництвом Юрія Дячука-Ставицького. Звісно, то робить честь тренерові Олександру Севидову, котрий взявся за ризиковану справу й в екстремальних умовах свою фаховість довів. Утвердилися у власній правоті й керівники «Карпат». Разом з тим, стрімкий злет новоутвореного колективу став свідченням розбалансованості їхніх прямих конкурентів, команд, які займають місця в другій половині турнірної таблиці. Це – чергове підтвердження сентенції, що так званий «середній клас» українського футболу перебуває на позиціях хитких, якщо не сказати жалюгідних. Та чи варто дивуватися такому стану речей, якщо зауважити, що послідовну клубну політику ведуть лічені представники вітчизняної футбольної еліти? Тож поки загальні тенденції не зміняться, шанси на успіх матиме будь-який, іноді навіть найавантюрніший експеримент.

Трансферна діяльність

Зі «списку 19-ти» в різний час приєдналися до команди дев’ять футболістів. У їх числі – Павло Ксьонз, який на старті чемпіонату виглядав одним з лідерів колективу, однак щойно на нього виник попит, був відданий в оренду «Металістові». Тим самим завдання Севидова ускладнилося ще більше. Олег Голодюк, Сергій Зеньов, Андрій Ткачук та Ярослав Мартинюк досягли порозуміння з керівництвом клубу перед самим стартом сезону. Олег і Сергій не провели з командою жодного збору. Марселіньо і Арман Кен Елла повернулися в розташування «Карпат» в ході сезону.

Іншими словами, очоливши «Карпати», Севидов змушений був зводити будинок, починаючи з фундаменту. І добре, що бодай якась основа у вигляді колишніх гравців «Кривбасу» була. Павло Пашаєв, Андрій Гітченко, Валерій Федорчук, Младен Бартуловіч, Денис Мірошниченко, Дмитро Льопа і Євген Бохашвілі стали тією основою, навколо якої тренер зміг творити щось цілісне. Троє з цих семи в підсумку стали незамінними впродовж усієї осінньої частини. Льопа влився до основи після того, як відновився після травми і виконував роль змінника Бартуловіча та Федорчука, які пропускали матчі через дискваліфікації.

Осінні підсумки. "Карпати". Початок відродження чи тимчасова реінкарнація? - изображение 1

Фото - Олег Журавльов

Нападник Денис Васін не зумів витіснити зі складу Олександра Гладкого, зате створив конкуренцію на правому фланзі півоборони Зеньову. Ще один новачок, крайній оборонець Ігор Тищенко, навпаки вважався основним на старті чемпіонату, однак своїм шансом не скористався і відійшов до глибокого резерву. Стосовно ж повернення до Львова Самсона Ґодвіна, то перші ж матчі у виконанні нігерійця продемонстрували, що здивування від цієї знахідки клубних селекціонерів було не марним.

Однозначно вдалою варто визнати поступальну діяльність Севидова з точки зору введення до складу юних вихованців клубної школи. Дуже переконливо у воротах діяв 18-річний Роман Підківка. Коли він травмувався, тренер дав шанс проявити себе 23-річному Олександру Ільющенкову. Він, можливо, грав нестабільно, але ряд яскравих поєдинків (зокрема, поєдинок у Києві проти «Динамо») провів. В зустрічі з «Шахтарем» гарно зарекомендував себе 19-річний хавбек Вадим Страшкевич. Та й взагалі, Вадим в один період демонстрував настільки зрілу гру, що став основним плеймейкером команди. Втім, втриматися на одному рівні впродовж усієї осінньої частини Страшкевич не зумів. Набагато надійнішим у плані стабільності виявився 21-річний Володимир Костевич. Для перспективного донедавна нападника Севидов знайшов місце на лівому фланзі оборони. Там Володимир діяв хоч і не без зривів, але загалом непогано, продемонструвавши, що в недалекому майбутньому він може стати одним з найкращих представників цього амплуа в країні.

Фізична готовність

Зважаючи на обставини, звести готовність футболістів до спільного знаменника Севидову було непросто, якщо не сказати – неможливо. Особливо болісним з точки зору фізичної готовності для «Карпат» був старт чемпіонату. Команда добре рухалася у перших таймах, проте помітно підсідала в других половинах зустрічей. Прикметно, що свій перший гол у першій 45-хвилинці львів’яни пропустили лише в зустрічі дев’ятого туру проти «Шахтаря», а Підківка, який відіграв у стартових семи поєдинках, у перших таймах м’ячів не пропускав взагалі.

Пік форми «Карпат» припав на вересень – жовтень. Протримавшись на максимумі фізичних кондицій впродовж майже двох місяців, заключну частину осені команда теж провела без видимих функціональних зривів.

Тактична гнучкість

Вочевидь Олександрові Севидову вдалося переконати власника команди Петра Димінського в недоцільності притримуватися як єдиноприйнятої схеми 4 – 3 – 3. За цією розстановкою грали «Карпати» Олега Кононова, нею керувалися й наступники Олега Георгійовича Павло Кучеров, Володимир Шаран та Ніколай Костов. Севидов з перших матчів використовував звичний для себе тактичний варіант 4 – 2 – 3 – 1. При цьому команда з точки зору побудови оборонних і атакувальних дій виглядала доволі гармонійно, без яскраво вираженого перекосу в будь-який з боків.

Підводячи підсумки виступів «Карпат» у минулому сезоні, ми відзначали, що найслабшими з точки зору організації результативних атак ланками є обидва фланги. Формально, якщо зважити, що в перших 17-ти матчах через краї львів’яни забили лише п’ять голів з 18-ти, стан справ суттєво не покращився. Втім, ці цифри реального стану речей, мабуть, не відображають. Якщо при Костові «Карпати» прагнули атакувати через фланг аж настільки, що це бажання видавалося надмірним, то зараз роль вінґерів Бартуловіча і Зеньова з точки зору агресивності атакувальних потуг команди Севидова є ледь не визначальними. Голи – справа наживна. Імовірно, вони прийдуть, коли команда стане більш зіграною.

В обороні ж найвразливішою є центральна вісь, де пара Балажіц – Пластун хоч і демонструє високий потенціал, але поряд з тим регулярно припускається серйозних позиційних і технічних помилок. Стосовно флангів захисту, то правий край Павла Пашаєва в ході сезону став надійнішим, а Костевич зліва час від часу припускався похибок, які можна списати на відсутність досвіду.

Оптимальний склад

Осінні підсумки. "Карпати". Початок відродження чи тимчасова реінкарнація? - изображение 2

Роман Підківка вважався основним воротарем доти, доки не травмував коліна в матчі восьмого туру проти «Говерли». Роман вибув на два місяці. А його місце у воротах зайняв Олександр Ільющенков. Однозначно бездоганною у виконанні Олександра була лише гра проти «Динамо». Романові Мисаку, якого в чемпіонаті-2012/2013 підпускав до основи Костов, Севидов не довіряє.

Оборонна ланка впродовж осені була майже недоторканою. Хоча без експериментів не обійшлося. В центрі оборони Севидов попервах виставляв Гітченка, але не знайшовши позитиву від дуетів Андрія з Ґреґором Балажіцом та Ігорем Пластуном, в подальшому тренер зупинився на кандидатурах двох останніх. Зліва в захисті чемпіонат розпочинав 18-річний Андрій Савченко. Але матч проти «Ворскли» він провалив та ще й отримав при цьому травму. Як наслідок, у двох наступних матчах зліва грав Валерій Федочук, а потім це місце тренер довірив Ігореві Тищенку. Не впорався й він. Вдалим виявився відчайдушний, на перший погляд, варіант з Костевичем. Справа ж від самого початку і майже без замін відіграв Павло Пашаєв.

В опорній зоні на виході отримуємо пару Ткачук – Голодюк. Проте спершу все складалося не так гладко. Голодюк розпочинав чемпіонат в статусі плеймейкера, а на позиціях «хвилерізів» грали Федорчук, Ткачук, Гітченко, Ґодвін та Мартинюк. Знаковим для львів’ян виявився матч 14-го туру проти «Металіста» у Харкові. Там гості вчисту програли перший тайм, а після перерви Севидов наважився на перестановки: випустивши замість Льопи Ткачука, тренер перевів Андрія в опорну зону, в пару до Голодюка, а на позиції «під нападником» став грати Федорчук. В принципі, в цьому амплуа Валерій нерідко грав й у «Кривбасі». Однак ніхто б не подумав, що повернення на це місце у Львові дасть настільки вражаючі результати. Принаймні, після Харкова сумнівів у тому, хто має грати під нападником Олександром Гладким, вже не було.

Так само як беззаперечними виглядали місця у складі вінґерів – Сергія Зеньова та Младена Бартуловіча. Щоправда, перший з огляду на об’єктивні обставини, набрав форму не відразу, через що попервах програвав конкуренцію Васіну. Бартуловіч поступався місцем у складі Льопі виключно через дискваліфікації.

Найкращий гравець осінньої частини – Валерій Федорчук

Гравця, який швидко став для «Карпат» осьовим, Севидов переводив з позиції на позицію не від хорошого життя. Тренер добре розумів, що ніхто не здатен перекрити проблемних амплуа добре настільки, як недавній криворізький універсал. Власне, точно так само і на різних місцях Федорчук грав і в «Кривбасі», в іншого тренера Олега Тарана. Там Валерій теж був лідером і фігурою знаковою.

На позицію диспетчера в зустрічі з «Металістом» Севидов переводив Федорчука теж вимушено, через безнадійний вигляд команди в першій половині. Та Валерій увійшов у нову-стару роль переконливо настільки, що ледь не змінив хід гри кардинально. Завдяки Федорчуку «Карпати» відверто перегравали «Металіст» впродовж усього другого тайму і цілком могли не обмежитися одним голом у виконанні Бартуловіча. Закономірно, що після тієї гри звернув увагу на Валерія тренер збірної України Михайло Фоменко. Федорчук став першим за останніх три роки виконавцем львів’ян, кого наставники першої команди країни викликали для участі в офіційних матчах.

Розчарування осінньої частини – Самсон Ґодвін

Точніше, в цій номінації вартувало б «відзначити» того, хто ініціював повернення нігерійського хавбека до Львова. У червні 2012-го Ґодвін переходив з «Карпат» до білоруського «Мінська» догравати. Новий білоруський чемпіонат він проводив уже в складі мозирської «Славії» і при цьому потрапляв до основи не завжди. Втім, улітку 2013-го, після встановлення зарплатної стелі в 10 тисяч доларів, про Самсона знову згадали у Львові. Він повернувся і відразу отримав довіру з боку тренера. Втім, одного бажання заграти на колишньому рівні було мало. Фізичних кондицій Ґодвіна ледве вистачало на тайм. Не дивно, що провівши чотири матчі, надалі нігерієць у складі «Карпат» вже не з’являвся.

Найращий матч осінньої частини

Дев’ятий тур. «Карпати» - «Шахтар» - 3:2

Ця зустріч стала для новітнього складу «Карпат» і її тренера переломною. До неї у восьми матчах львів’яни набрали сім очків, здобувши лише одну перемогу над «Говерлою». Ще більш красномовно про ігровий стан «зелено-білих» свідчила кількість забитих ними у цих поєдинках м’ячів. Їх було лише чотири. Не дивно, що напередодні гри з чемпіонами «Карпати» вважали приреченими навіть їхні найвідданіші прихильники.

Гол, який на шостій хвилині забив Олександр Гладкий, на ту мить видався випадковим. Ільющенков вибив м’яч від власних воріт, Ісмаїлі невдало скинув головою назад на Ярослава Ракицького, а нападник львів’ян, скориставшись цим ляпом, вийшов до воріт прямо по центру і пробив повз Антона Каніболоцького. Пропустивши, «Шахтар» перебрав перевагу до власних ніг і зрівняв рахунок після фантастичного штрафного у виконанні Дуґласа Кости.

Але що в діях господарів виглядало обнадійливим, так це їхня чіткість при виході з оборони в атаку. У другому таймі ця риса виявиться визначальною. Вже на самому початку другої половини Каніболоцький зб’є Страшкевича в межах карної зони і зірве тим самим вихід львівського хавбека майже на порожні ворота. Та арбітр Олександр Дердо спершу не збирався навіть призначати пенальті. Й лише після підказки додаткового асистента Костянтина Труханова справедливість була відновлена. Частково, бо Каніболоцький вилучення за фол останньої надії не отримав. Так чи інакше, Бартуловіч з позначки пробив точно. В середині ж тайму Младен відзначиться ще раз, коли закрутить м’яч зі штрафного метрів з 35-ти справа таким чином, що до нього не доберуться ні оборонці, ні Каніболоцький.

До фінального свистка «Шахтар» відіграв лише один м’яч – влучним виявився дальній постріл у виконанні Ісмаїлі. Після матчу тренер «гірників» Мірча Луческу лютував, не подав руки колезі і звинувачував у поразці своєї команди хлопчиків, які надто повільно подавали м’ячі. Севидов натомість скромно відзначив, що в цій перемозі є елемент випадковості.

Осінні підсумки. "Карпати". Початок відродження чи тимчасова реінкарнація? - изображение 3

Фото - Тарас Кузьменко

Завдання на зиму та перспективи

Практика останніх років демонструє, що найкращим для «Карпат» може вважатися найперше той антракт, впродовж якого усе залишилося без змін. Іншими словами, Олександрові Севидову можна побажати, аби він банально зберіг нинішній варіант основи. Навіть за умови, якщо придбань не буде, «Карпати» в їх осінньому вигляді здатні додавати. Хоча б тому, що в обоймі є достатньо молодих футболістів. Підківка, Костевич, Страшкевич, Мірошниченко вже набралися серйозного досвіду виступів серед елітних команд. При відповідному ставленні їхня роль у колективі має ставати щораз вагомішою.

Стосовно придбань, то на підсумковій прес-конференції власник клубу Петро Димінський вже дав зрозуміти, що в «Карпати» на будь-яких умовах жадає повернутися з «Говерли» Михайло Кополовець. Інше питання – чи зможе знайти себе Михайло у Львові зараз, відчуваючи конкуренцію Бартуловіча, Льопи та Васіна. Особливо за умови, що в Ужгороді Кополовець ігрової практики не мав. Не потрапляв до основи російського «Ростова» й іще один орендований львів’янин – недавній капітан «зелено-білих» Ігор Худоб’як. Його повернення до рідного клубу виключати теж не можна.

Втім, обидва можливих новачки – гравці групи атаки. «Карпати» ж потребують підсилення найперше в центрі оборони. Якщо львів’яни стабілізують оборонну ланку, навесні вони зможуть боротися за місце в першій шістці.

Думка легенди клубу

Осінні підсумки. "Карпати". Початок відродження чи тимчасова реінкарнація? - изображение 4Богдан Грещак, нападник (1967-1973) і тренер «Карпат» (1979-1983):

Мені щиро імпонує робота молодого тренера Севидова. Враховуючи умови, за яких Олександр прийняв команду, наставникові вдалося майже неможливе. Маючи перед собою групу виконавців, тренер завдяки власній цілеспрямованості зумів згуртувати колектив настільки, що «Карпати» за короткий проміжок часу змогли перетворитися в боєздатну одиницю, яка за певних обставин зачіпалася навіть у зустрічах з лідерами. Видно, що Севидов – тренер-реаліст, до ситуації він ставиться з гумором. Футболісти вірять Олександрові і розуміють, чого він від них вимагає. Тому, думаю, на даному етапі «Карпати» очолює якраз той тренер, який їм потрібен. Інша річ, що цього тренера треба цінувати і не втратити, як свого часу було у випадку з Кононовим.

На мій погляд, виходячи з кадрової політики клубу і тої історії зі «списком 19-ти», Севидов восени витиснув максимум. Якщо він наведе порядок в обороні, то навесні команда зможе претендувати на місця вищі, ніж перша десятка. Правда, зазирати на кілька місяців уперед у випадку з «Карпатами» не став би. Давайте дочекаємося, хто з виконавців залишиться у Львові. Гадаю, збереження футболістів має стати взимку завданням першочерговим. Натомість повертати орендованих не став би. Раз вже вирішили розпрощатися з тими футболістами, які грали за «Карпати» ще навесні, то дороги назад бути не може. Та й смисл повертати назад Кополовця чи Худоб’яка? Не сперечаюся, той та інший – хороші футболісти. Але впродовж півроку вони не грали, а сиділи на лаві запасних. У них немає ігрової практики, а для їхнього віку це може означати катастрофічну втрату форми.

Буду радий, якщо Севидов продовжить вводити до основи молодих футболістів. У Підківки, Костевича і Страшкевича великий потенціал, але з ними треба дуже ретельно працювати. З Ільющенковим не все так просто. Сашко – хлопець талановитий, але ще надто «зелений». Восени він допустив чимало помилок. Особливо – в контексті виходів з воріт. Немало голів «Карпати» пропустили, коли Ільющенков вибігав з лінії і м’яч опинявся за його спиною.

Болючою для «Карпат» в останні кілька сезонів була тема центрального нападника. На щастя, бодай наприкінці осінньої частини Гладкий серію вдалих матчів видав. Кілька забитих м’ячів, кілька передач – Олександр нарешті почав робити те, що від нього вимагається. Інша річ, що так треба грати постійно, а не уривками.

Взагалі, осінь мене обнадіяла. Якщо Севидов матиме змогу спокійно працювати, «Карпати» з наступного сезону цілком можуть повернутися до п’ятірки провідних команд. Принаймні, я б хотів у це вірити.

Читайте самые интересные новости футбола в Telegram, Facebook и Viber
Подписывайтесь на наш канал YouTube
Оцените этот материал
Голосов 1
Загрузка...
Реклама
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (6)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
shiko777 (Одесса)
Пока у руля Деминский и другие-ничего не будет...Команда, в лучшем случае, будет кувыркаться в середине таблицы.
Ответить
0
0
Halychanyn (Львів)
[quote] datetime="24.12.2013 09:25" author="jegres (Харьков)" ]на фоне заявления Дыминского [/quote] Як бачимо, літом Димінський був правий виставивши "заслужених звьйозд" на трансфер. Тепер - потрібно збудувати таку структуру клубу щоб не залежати від "папіків". Бо на скільки мені відомо - доходи Димінського(не статки яких у нього поза 100 000 000 і в основному виражені в банкроті НПК "Галичина" та ресторано-готельному бізнесі, а доходи) не дозволяють утримувати клуб УПЛ. А розпродавати своє майно заради того щоб його всякі троллі/невдахи по життю поливали в і-неті - не буде. І так диво що він ще досі майже всі доходи спускає на Карпати...
Ответить
+1
-1
bahr (Севастополь)
Кто Вам мешал более 20 лет строить команду по своему принципу,очнулись когда приходит =попа=,была дань моде?Нужно жить по средствам ,а если их нет возмите уроки у Вашего знаменитого =колядовника=Зварыча как их делать,а так снова донецкие виноваты в итоге будут.
Ответить
0
-5
трамвай за трамваєм (найкращий)
А сівастопольці як будують чи будували свій клуб , у кого просили поради ?
+4
0
shiko777 (Одесса)
Поцелуй его в опу за это...ОН убил те Карпаты,которые всегда были ГРОЗОЙ АВТОРИТЕТОВ...он заигрался в политику
Ответить
0
-1
jegres (Харьков)
Такой замечательный материал, но на фоне заявления Дыминского он смотрится как-то саркастично...К сожалению.
Ответить
+4
0
 

© UA-Футбол 2002-2018.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
Материалы сайта предназначены для лиц старше 18 лет (18+).
Пишите нам: [email protected]