Весняні підсумки. Волинь. Кровотечні рани

"Волинь" весною виступила у своєму нестабільному, непередбачуваному стилі. Після трьох вдалих березневих матчів в аспекті луцької команди заговорили навіть про Лігу Європи, але лучани швидко підтвердили, що всі видані їм аванси були поспішними. Фінішний відрізок колектив провалив повністю, не набравши в останніх восьми поєдинках жодного очка. Крім того, "сплила" й історія із Олегом Герасим'юком, котра позбавила команду трьох залікових балів. Відтак, після невдалого минулого сезону, лучани не добилися прогресу в результатах й у сезоні, що тільки-но минув.

Трансферна діяльність

"Волинь" під час зимової перерви не відступилась від свого традиційного вектору ведення трансферної політики. Віталій Кварцяний шукав молодих талантів по всій Україні, розраховуючи вже по ходу боротьби підвести їх до основної команди і вивести на вищий рівень. Щоправда, із зимової партії новобранців реально команду не підсилив ніхто. Можливо, тут справа в тому, що несподівано через хворобу вибув сам Віталій Володимирович, а у його помічників було багато іншої роботи.

Відтак, з зимових новачків за основу "Волині" весною грав (рідко, та все ж) тільки Артем Шабанов. 22-річний захисник отримав запрошення Віталія Кварцяного після розпаду "Арсеналу" і довів, що команда може на нього покладатись. Зіграв Артем не так вже й багато (всього у трьох поєдинках; всі 90 хвилин – тільки в одному), але в тих матчах, в яких отримував шанс, нічим поганим на фоні провалу всієї команди не виділявся.

Андрій Ляшенко, Денис Омельчук, Сергій Петров, Павло Цинкуренко, Богдан Карковський потрапили до заявки команди на другу частину сезону, але ні хвилини за основу не зіграли. Дмитро Літвінєнко вийшов на дві хвилини в поєдинку проти "Іллічівця", Іван Рогач зіграв проти "Севастополя" і "Шахтаря" в сумі 38 хвилин. Павло Чорномаз не грав навіть за дублюючий склад, а Ярослав Кінаш, який на початку сезону був основним півзахисником "Волині", потім несподівано команду покинув, але взимку знову повернувся, щоб підтвердити правило, що двічі в одну річку не входять.

Тобто, майже всі придбання "Волині" робились на перспективу. Таку політику зрозуміти можна, зважаючи на фінансові можливості клубу і на те, що зимових втрат у команди було не дуже багато. Пішов орендований у "Дніпра" Денис Шеліхов, який, втім, за основу лучан восени не зіграв жодного поєдинку. Не вдалось продовжити співпрацю ще з одним дніпрянином – Еріком Матуку, хоча той і був досить надійним виконавцем. Камерунець завдяки своєму універсалізму міг закрити кілька позицій в захисті та опорну зону.

Фото - ФК "Волинь"

Та найсерйознішою втратою стало розставання із Тьяго Шумахером. Габаритний нападник був номером один в атаці лучан, але взимку керівництву клуба і футболісту не вдалось знайти компромісу щодо продовження роботи. З іншого боку, після відходу Шумахера більше шансів почав отримувати Дмитро Козьбан, який реалізував ще не весь свій потенціал.

Фізична готовність

Щодо фізичної підготовки футболістів "Волині" ще можна сприйняти кілька думок, але те, що команді не вистачало морально-вольових якостей – то однозначно. В березневих успішних матчах "Волині" банально таланило, що суперники не використовували свої моменти і не могли скористатися із переваги у володінні територією. А в матчі, з якого і почалась серія поразок лучан (проти "Іллічівця"), футболісти "Волині" діяли без особливого бажання, не віддаючись себе повністю боротьбі.

То, звичайно, проблеми із психологією, але не виключено, що свій вплив мала і втомленість футболістів. У другому таймі поєдинку проти "Дніпра" лучани буквально зупинились, створивши шалений контраст між своєю грою у першому та другому таймах. "Зоря" задавила лучан в тому числі і напором, виграючи єдиноборства; проти "Металіста" ніби було старання, але не було порядку, щоб побити клас харків’ян. В грі з "Чорноморцем" – можливо, найкращій для "Волині" під час тієї ганебної серії – лучанам не вистачило в другому таймі зовсім трошечки. "Хрестоносці" змусили суперника грати на відбій, але останнього кроку не зробили. "Говерлі" і "Шахтарю" "Волинь" програла без будь-яких шансів, а проти "Севастополя" знову не спостерігалось належного бажання і налаштування на гру.

Фото - Валерій Мякотенко

Тобто, проблеми були в усіх компонентах гри і фізична готовність – не виняток. Матчі за участю "Волині" не раз перетворювались на банальну боротьбу характерів і нервів, непідкріплену ніякими тактичними заготовками чи креативними спалахами. І завжди у весняній частині лучани ту боротьбу програвали. Можна як завгодно ставитись до методів роботи Віталія Кварцяного, але його перебування на тренерському містку підопічних би точно стимулювало.

Тактична гнучкість

Головною силою "Волині" в тактичному плані мали стати порядок і дисципліна. Дуже чітко картина простежувалась у першій частині змагання. Коли лучанам вдавалось дотримуватись тренерських вказівок, тримати лінії, перекривати зони – гра виходила не тільки результативною та змістовною, але й доволі привабливою для вболівальницького ока.

Весною того не було. Навіть у виграшних матчах в діях лучан спостерігався сумбур. Вся тактика в атаці зводилась до довгих закидів на потужного нападника, котрий мав чіплятись за м'яч і на стандартні положення. "Волинь" небагато забила зі стандартів (два голи із восьми), однак дуже багато небезпеки воротам суперника йшло саме з них. Ще один козир лучан – якщо то можна так назвати – індивідуальні дії окремих виконавців. Бікфалві, Бабатунде, Селін і Матей не боялись брати гру на себе і часто відігравали роль світлих плям на блідому фоні цілої команди.

Фото - Валерій Мякотенко

"Волинь" дуже рідко відступала від своєї звичної моделі 4-2-3-1. Володимир Дикий, до слова, як і Віталій Кварцяний, не цурався замін у першому таймі. В 11-ти весняних поєдинках перестановок до перерви було п’ять. Однак корективи в гру робились виключно в плані виокремлення індивідуальностей. Тобто, не пішла зі старту гра в когось із гравців – миттєво на його позицію випускався конкурент (Селіна міняв Козьбан і навпаки, замість Немчанінова виходив Шіш). А коли ж лучани були змушені по ходу гри перелаштовуватись саме тактично – то відразу проявилась негнучкість команди. У поєдинку проти "Дніпра" Володимир Дикий на початку другого тайму провів заміну не по позиції, що відразу зламало лучан. Замість Сімініна вийшов Бабатунде, Немчанінов із опорної зони опустився в центр захисту, а Роман Годований, який також вийшов на поле замість Яна Масло, з центру пішов направо. Чим закінчились усі ті перестановки нагадувати не потрібно.

З тактичних несподіванок, до речі, слід відзначити саме гру "Волині" проти "Дніпра" в першому таймі, де насичений лучанами центр поля не давав іменитому супернику такого потрібного простору. Вдавався тренерський штаб до експериментів з Еріком Бікфалві в опорній зоні, що в майбутньому може розглядатись Віталієм Кварцяним як один із додаткових варіантів побудови гри.

Оптимальний склад

У "Волині" залишився той самий кістяк, що був і восени. Дилема перед тренерським штабом поставала тільки при виборі гравців на окремих позиціях. Артем Кичак закріпився у воротах, рідко поступаючись місцем Віталію Недільку. Цікаво, що в трьох матчах, в яких рамку лучан захищав саме Неділько, команда пропустила 14 м'ячів (5 від "Дніпра", 6 від "Говерли", 3 від "Металіста", так як один гол харків’яни забили ще Кичаку). На флангах оборони стабільно грали Сергій Сімінін та Гал Шіш. Тільки при форс-мажорних обставинах там виходили Парцванія, Немчанінов, Годований, або Шиков. Македонець, взагалі, грав рідко. І пояснити до доволі непросто. Була у Ванче травма, але не через неї захисник то потрапляв до заявок на матчі, то опинявся поза основною обоймою. Центр оборони, таким чином, тримався на плечах Яна Масло. Оптимальним варіантом до пари словаку є Богдан Шершун. Саме він, а не Віталій Приндета, діставав більше ігрового часу.

Позиції Ігоря Скоби в опорній зоні були досить міцними. А от за ще одне місце в центрі поля конкурували відразу кілька футболістів. Свої шанси отримував Флорентін Матей. Щоправда, румун стабільної гри не показував. Коли ставались провали, то Матея в опорній зоні могли замінити Шабанов, Парцванія, Гошкодеря, Годований і навіть Немчанінов. Іноді, навпаки, Флорентін виходив на позиції диспетчера і вів гру "Волині". Та більш звично в тій ролі було бачити Еріка Бікфалві. Румуну ще б до свого чудового бачення поля і розуміння гри додати швидкості і витривалості. Мішель Бабатунде однаково успішно грав як на лівому фланзі півзахисту, так і на правому. Через неготовність Рамона Лопеса більше часу отримував Редван Мемешев, хоча не почувався непотрібним і Дмитро Задерецький. В нападі тренери обирали між Дмитром Козьбаном та Падовані Селіном. Більше часу отримував саме українець.

Кращий гравець весняної частини

Обрати кращого гравця в складі команди, яка з 11-ти поєдинків програла 8, один звела до нічиєї і тільки в двох перемогла, - завдання непросте. Навіть капітан Сергій Сімінін розчинився у спектрі невиразності та нестабільності. На звання героя могли у "Волині" претендувати, на нашу думку, двоє гравців: Мішель Бабатунде та Ерік Бікфалві.

Нігерієць, напевно, міг проявити себе краще. Так, він спокійно виходив і грав на будь-якому з флангів і навіть в центрі, але при цьому відіграв тільки чотири повні поєдинки. Частіше на Мішеля розраховували як на джокера і з тією роллю він справлявся не найкраще.

Фото - ФК "Волинь"

Не ідеально діяв і Ерік, однак саме румун був чи не найстабільнішим гравцем "Волині" навесні. Сім матчів з першої до останньої секунди, восьмий – більше 70-ти хвилин, два голи і одна результативна передача. Та справа навіть не в тому. Гра румунського півзахисника часто була світлою плямою в футболі, що демонстрували лучани. Ерік виділявся своїм вмінням бачити поле, розумінням партнерів, хоча при тому всьому Бікфалві й бракувало швидкості. Але, не виключено, що то проблеми мотивації. Відчуваючи стан команди і розуміючи завдання колективу, Ерік не міг переступити через себе і в кожному матчі працювати на максимумі своїх можливостей.

Розчарування весняної частини

Знову ж таки, виділяти окремо персон, котрі розчарували, або через яких і стався такий провал у грі луцької команди, не варто. Винні всі – від вболівальників до виконувача обов’язків головного тренера.

На таку довгу відсутність Віталія Кварцяного у Луцьку явно не розраховували. Через проблеми зі здоров'ям головний тренер пропустив всю весняну частину чемпіонату. Те, що Володимир Дикий консультувався зі своїм досвідченішим колегою не тільки під час тренувального процесу, а й під час поєдинків, сумніву майже не підлягає. Але заочних вказівок Віталія Володимировича виявилось замало. "Волині" дуже часто бракувало морально-вольових якостей, духу, спортивної злості, через що, в тому числі, і стала реальністю анти-рекордна восьмиматчева програшна серія колективу. З Віталієм Кварцяним на містку лучани добігли б там, де, як їм здавалось, не можна було б добігти, встигли б туди, де не встигали і результат, напевно-таки, був би трохи кращим.

Кращий матч сезону

15-й тур. "Волинь" – "Шахтар" 2:0

Без Віталія Кварцяного на містку "Волинь" не демонструвала своїх найкращих якостей. Навіть три успішні за результатом весняні матчі були, по суті, плачевними за якістю гри. Тож не дивно, що нічого не змінилось у питанні визначення кращого матчу сезону "Волині" в порівняні з осінніми підсумками. Домашній поєдинок проти "Шахтаря" може слугувати ілюстрацією найкращих якостей луцького колективу.

Такої дисципліни і зосередженості, як в тому поєдинку, "хрестоносці" після того не демонстрували жодного разу. Звичайно, безглуздо вимагати від команди дій на максимумі можливостей у кожній грі, але якби "Волинь" грала так зібрано і палко як проти "Шахтаря" хоча б у кількох весняних матчах, враження про виступ команди не було б таким гнітючим.

Завдання на літо і перспективи

Підводячи підсумки попередньої частини сезону ми зауважували, що роботи у Віталія Кварцяного багато як в плані покращення гри команди, так і в аспекті адміністративного управління клубом. Весною не вдалось вирішити, напевно, жодного питання. Принаймні, в аспекті гри "Волинь" тільки здала. Що стосується клубних проблем, то ця тема є доволі закритою, але й з тієї інформації, що час від часу просочується в ЗМІ, можна зробити якісь висновки. Лучанам, крім врегулювання питань з контрактами діючих футболістів, додалось головного болю з нині гравцем "Говерли". Через заборгованість перед Олегом Герасим'юком з лучан вже зняли три очки і якщо питання не буде вирішено, дисциплінарні органи обіцяють й далі карати команду.

З суто ігрових аспектів радити нічого не хочеться. Всі проблеми "Волині" на поверхні і луцькі вболівальники повинні молитися за здоров'я Віталія Кварцяного, бо без нього, як показує практика, ситуація може тільки погіршуватись.

Думка експерта

Андрій Федецький,
нападник "Волині" 1992-1996 років

Друге коло команда почала дуже успішно, у трьох стартових матчах були дві виїзні перемоги і нічия вдома, але пізніше колектив посипався. Думаю, в першу чергу, на то вплив мала хвороба головного тренера Віталія Володимировича Кварцяного. Була серйозна операція і, відповідно, затягнулась реабілітація (він до цього часу приводить ще себе в порядок). Обов’язки головного тренера перейшли до Володимира Дикого і, вважаю, то головна причина того, що в другій половині весняної частини турніру команда посипалась. По-друге, свій вплив мала загальна обстановка в країні. Турнірне становище "Волині" було нормальним, сприятливим, так сказати, завдання усі були вирішені, і в таких умовах з легіонерами було особливо важко працювати. Вони своє завдання уже нібито виконали і через те, в сумі з нестабільною політичною ситуацією в країні, у них уже панував "чемоданний настрій". Це не свої футболісти, не патріоти України. Легковажне ставлення до своїх обов’язків, не бажання прислуховуватись і виконувати установки Володимира Петровича Дикого і спричинили такі результати. Одну гру провели невдало, іншу, і так потрохи сформувався цілий ланцюжок з таких результатів.

Повернеться Віталій Кварцяний і, думаю, щось покращиться. Віталій Володимирович вже у більш стабільному стані, нормально себе почуває і з нового сезону буде працювати, напевно, більше зі своїми футболістами. Своїми маю на увазі не волинськими, а українськими. Думаю, під його чітким керуванням "Волинь" знову стане тією командою, яку ми і звикли бачити; командою, яка відрізняється від інших колективів своїм ставленням до футболу, своєю віддачею на футбольному полі. В крайньому випадку, думаю, лучан не чекає щось аж надто таке загрозливе. Вважаю, що Віталій Володимирович впорається.

Склад

Загальна статистика

Чемпіонат України

Кубок України

#	футболіст	матчі	хв.	старт	заміна	в заявці	голи (пен.)	паси	гол+пас
	Воротарі
42	Віталій Неділько	18	1620	18	0	9	0	1	1	1	1
74	Артем Кичак	10	796	9	1	13	0	0	0	0	0
78	Сергій Литовченко	4	319	3	1	4	0	0	0	0	0
77	Денис Шеліхов	0	0	0	0	2	0	0	0	0	0
	Захисники
14	Ян Масло	25	2012	23	2	1	1	0	1	10	0
3	Сергій Сімінін	23	2031	23	0	1	0	0	0	9	1
23	Богдан Шершун	22	1639	19	3	2	1	0	1	8	1
6	Ванче Шиков	20	1761	20	0	0	1	0	1	7	0
16	Галь Шіш	19	1565	16	3	1	0	0	0	5	0
7	Віталій Гошкодеря	16	883	11	5	6	0	0	0	0	0
21	Ерік Матуку	7	418	5	2	4	0	0	0	3	0
2	Леандро	6	370	3	3	1	0	0	0	3	0
36	Роман Годований	3	206	2	1	3	0	0	0	1	0
13	Артем Шабанов	3	194	2	1	2	0	0	0	0	0
26	Роман Никитюк	2	64	0	2	4	0	0	0	0	0
57	Артем Щедрий	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Півзахисники
8	Ігор Скоба	26	1909	21	5	1	0	2	2	6	1
10	Ерік Бікфалві	24	1690	21	3	2	4	3	7	3	0
79	Міхель Бабатунде	23	1545	17	6	1	2	2	4	4	0
15	Флорентін Матей	19	1265	13	6	0	2	1	3	3	0
23	Дмитро Нємчанінов	19	1244	14	5	5	1	1	2	1	0
82	Дмитро Задерецький	14	725	6	8	13	0	0	0	2	0
89	Рамон Лопес	13	1120	13	0	1	1 (1)	1	2	0	0
91	Темур Парцванія	12	718	8	4	4	0	0	0	3	1
33	Віталій Приндета	8	429	4	4	12	0	0	0	2	0
21	Ярослав Кінаш	7	463	5	2	0	1	1	2	4	1
28	Роман Карасюк	3	24	0	3	2	0	0	0	0	0
18	Іван Рогач	2	38	0	2	0	0	0	0	0	0
13	Сергій Шевчук	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
58	Сергій Коломієць	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
70	Тарас Коблюк	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Нападники
11	Редван Мешешев	22	1510	17	5	5	3	1	4	3	1
89	Дмитро Козьбан	16	846	9	7	11	3	1	4	0	0
19	Падовані Селін	9	604	7	2	4	3	1	4	4	0
19	Олексій Бабир	4	220	3	1	1	0	0	0	1	0
22	Дмитро Літвінєнко	1	2	0	1	2	0	0	0	0	0
38	Сергій Петров	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
40	Віктор Хомченко	0	0	0	0	2	0	0	0	0	0
	Пішли з команди по ходу сезона
	Шумахер	14	1212	14	0	0	4	2	6	4	1