Жуніч: Кварцяний - дуже добра людина і тренер

Хорватський захисник "Волині" Івіца Жуніч поспілкувався із вболівальниками на офіційній клубній сторінці у Фейсбуці.

Із Івіцею розмовляли польською, яку ховрат добре вивчив, коли виступав за "Тихи". Взагалі, Жуніч - справжній поліглот. Він розмовляє балканськими мовами - хорватською, боснійською, сербською плюс польською і німецькою. Розуміє вже російську та українську.

Про друзів та авторитетів

"Найбільше товаришую в команді із Іваном Рогачем. Напевне, тому, що розмовляємо на тій самій мові. А от найбільший авторитет у "Волині" - це ветерани, старші гравці. Тих, хто більше пограв, треба поважати. Старожили можуть і нагримати на новачків? Так має бути, а чому ні?! Старші гравці мають авторитет. Взагалі, спочатку було важко все розуміти на полі, але зараз мовного бар`єру практично не відчуваю".

Про нападниців "Волині"

"Не важливо, хто забив, важливо, що виграємо. Вся команда грає на гол. А нападники наші, якщо будуть так само грати добре, як в останньому матчі, то голи до них прийдуть. Я також забив в цьому році двічі за "Волинь". Приємно. У Польщі я крім 4 голів ще 6 асистів зробив, бо грав інколи опорного півзахисника. Але дуже цим не пишався, більше святкував, коли голи допомагали забивати".

Про шлях у футбол

"Вийшло так, що я не вчився в якійсь футбольній школі чи академії. Ми мешкали у Боснії, то був час війни. Потім переїхали до Хорватії. Звідти я поїхав спробувати сили до Австрії, причому мене запросили у футзальну команду - я також непогано граю у залі. Але в Австрії мене помітили як "традиційного" футболіста. Підписав свій перший професійний контракт із "Аустрією". Власне так і розпочалася моя кар`єра. Сьогодні маю велику команду рідних вболівальників - дві сестри і брат плюс тато з мамою".

Про прізвисько

"В команді мене називають Жуна або Іво. Так само кликали в Польщі та Австрії".

Про хорватськї симпатії

"Вболіваю за "Хайдук" зі Спліту. Можливо, через те, що якийсь час жив у цьому місті. Причому поряд із стадіоном "Полюд". Знаю, що там зараз ваш Мілевський грає".

Про ультрас

"Фани "Волині" - бардзо файні кібіци. Дуже тішить, що вони навіть на виїзді бувають. Це справжній 12-ий гравець нашої команди".

Про ранкового Кварцяного

"Віталій Кварцяний любить ранкові підйоми на виїздах чи на зборах. В Австрії у мене також було подібне, отож, для мене це прийнятно. А взагалі - Кварцяний - дуже добра людина і тренер. Він однаково вимогливий на тренуваннях, спарингах і в матчах. 100% професіонал. Вимогливий, але це дуже добре".

Про Луцьк і Україну

"Я вже був в Україні кілька років тому, коли була можливість зіграти за Таврію. Тоді не вийшло, але я з вашою країною знайомий. У Луцьку здивувало Старе місто, яке дуже схоже на Європу. А ще хороші люди і добрі партнери - в нас направду гарна обстановка в команді".

Про грубість і жорсткість

"У матчі із "Олімпіком" я отримав перше попередження в чемпіонаті. Зазвичай отримую за сезон 4-5 карток. У Польщі мене не вилучали, тільки в Австрії колись. Думаю, що це добре, коли намагатися грати жорстко і не отримувати санкції за це, не підводити команду".

Про завдання

"Я не надто досвідчений гравець, але розумію рівень "Волинь" і рівень українського чемпіонату. Стосовно єврокубків, то чому б ні? Є "Дніпро", є "Динамо" з "Шахтарем", а є команди, які запросто можуть боротися за Лігу Європи. Думаю, що навесні ми це зможемо робити. Принаймні необхідно піднятися вище того місця, на якому ми зараз перебуваємо".