Підсумки сезону. Волинь. Класично за Кварцяним

Навряд чи вболівальники луцької "Волині" повністю задоволені сезоном. Команда Віталія Кварцяного була укомплектована класними як для України футболістами, домашні матчі проводила на рідному стадіоні (що в нинішніх умовах є важливим фактором) і майже до останнього боролася за потрапляння до зони єврокубків. Протягом сезону лучани видали немало якісних матчів, але в підсумку витиснути максимум з можливого лучани не зуміли.

"Волинь" фінішувала сьомою, але вже по завершенню змагань з команди було зняти дев’ять очок і лучани скотилися на дев’яту позицію. Втім, то великим ударом для колективу не стало, оскільки ні сьоме, ні дев’яте місце не дають права зіграти на міжнародні арені, а бонуси за вищу позицію лучанам, наскільки відомо, ніхто не обіцяв. Але насторожує інше: якщо команду карають зняттям очок – значить, в клубу є серйозні проблеми. Та чого гріха таїти, у "Волині" навіть не приховують, що заборгованість є, а інвестори та спонсори не поспішають вкладати гроші в неприбутковий футбольний проект. Відтак, є ризик, що наступного сезону ми побачимо іншу "Волинь" - не з гравцями, котрі боротимуться за звання кращого бомбардира чемпіонату України та котрі можуть підсилити склад фіналіста Ліги Європи, а з гравцями, котрі ще тільки починають свій шлях у великому футболі.

Трансферна діяльність

Після закінчення літньо-осінньої частини турніру прес-служба "Волині" підводила проміжні підсумки, розпитуючи відомих спортивних журналістів України про ігрові характеристики та аспекти гри луцького колективу. Між тим, одне з запитань стосувалося кадрової ситуації: мовляв, чи залежить гра "Волині" від орендованих у "Дніпра" футболістів і хто зможе замінити їх у випадку, якщо вони повернуться до Дніпропетровська? У Луцьку, дійсно, хвилювалися, що в разі розставання з Федорчуком, Бабенком та Кобахідзе команда втратить баланс та власний ігровий почерк.

В підсумку, до Дніпропетровська з цієї трійці повернувся тільки Федорчук, допомігши "Дніпру" дійти до фіналу Ліги Європи. Також покинули розташування "Волині" молоді Сваток та Бохашвілі, але ні Олександр, ні Євген гравцями основи у Луцьку не були. Тобто, суттєвою втратою для лучан став тільки Федорчук, але в тому ж таки "Дніпрі" Віталій Кварцяний знайшов заміну Валерію. Команди змогли домовитися про оренду Сергія Політила, який не тільки безболісно замінив Федорчука, а й витіснив з основи незамінного в першій частині турніру Руслана Бабенка (в 2014-му році Бабенко зіграв у 13-х матчах чемпіонату України, в 2015-му – у чотирьох).

Ще з Дніпропетровська в оренду прийшов Володимир Польовий, який міцно прописався на лівому фланзі захисту "Волині". Завдяки цьому трансферу Віталій Кварцяний зумів зберегти баланс захисної ланки – хіба що трохи змінилися акценти. Тепер активніше виглядав лівий фланг з Польовим, оскільки справа вже не було багаторічного лідера "Волині" Сергія Сімініна. Взимку капітан покинув команду Віталія Кварцяного і приєднався до "Ворскли".

Крім того, взимку з "Волині" пішли Алехандро Селін, Сергій Литовченко, Павло Чорномаз та Іван Рогач. З цими гравцями Віталій Кварцяний прощався зі спокійною душею, адже вони не визначали гру команди. Відмовилися в Луцьку і від послуг Віталія Гошкодері. Він приєднався до донецького "Олімпіка".

Вже в березні до "Волині" прийшов Богдан Шуст, ставши навесні основним голкіпером команди.

Фізична готовність

Багато років сповідуючи атлетичний стиль футболу, "Волинь" породила в свідомості вболівальників (та навіть і експертів) стереотип про суто силову манеру гри. Дійсно, були часи, коли склад луцької команди формували гравці зі зростом за 180 сантиметрів і більшість своїх комбінацій лучани розігрували верхом.

Але останнім часом Віталій Кварцяний використовував й інші прийоми. Акцент робився не тільки на фізичній готовність виконавців, а й на техніці та швидкості. Урізноманітнити гру вдалося за рахунок далеко не велетнів Бабатунде, Кобахідзе, Матейя, Бікфалві. Можна говорити, що атакувальна ланка команди набула більш сучасних рис: багато роботи з м’ячем, швидкі комбінації, флангові забіги.

Втім, Віталій Володимирович не знизив своїх вимог щодо фізичної підготовки футболістів. Якщо ти виходиш на поле у складі "Волині", то мусиш бути готовим працювати в енергозатратному темпі всі дев’яносто хвилин. Показовим може бути приклад Редвана Мемешева, якого наставник не раз сварив то за неправильну з тактичної точки зору гру, то за погані фізичні кондиції.

Не можна оминути увагою той факт, що в 2015-му році лучани більше голів пропускали в других таймах (13 проти восьми пропущених у перших 45-хвилинках), а майже половину з тих тринадцяти – в останню двадцятихвилинку (шість м’ячів). Щоправда, сам Віталій Кварцяний пояснював проблеми останніх хвилин не поганою фізичною готовністю, а відсутністю належної мотивації. Логічно, якби лучани втомилися, то найкраще це було б помітно в заключних матчах сезону. А по факту вийшло так, що "хрестоносці" навіть в останньому поєдинку розіграшу 2014/15 виглядали свіжими: "Луцьк дуже добре почав, затиснув нас. В перші 15 хвилин затиснув так, що ми просто "берегів не бачили" – це сказав Олександр Бандура, голкіпер останнього в сезоні суперника "Волині".

Тактична гнучкість

В принципі, нікуди не зникли ті проблеми, з якими "Волинь" боролася в попередніх сезонах. Практично кожен матч лучани розпочинали дуже грамотно з тактичної точки зору, тримали лінії і чітко дотримувалися зі старту всіх тренерських установ. Але далеко не завжди вдавалося витримати малюнок аж до фінального свистка.

Тут знову доречно говорити про мотивацію. Коли в суперниках був "Шахтар" (0:0), "Волинь" ні на секунду не відступилася від свого плану на гру і не дала донеччанам використати свої козирі. А коли лучани протистояли, до прикладу, "Говерлі", то дозволяли собі такі вольності, які ледь не закінчилися конфузом.

Власне, Віталій Кварцяний будував гру "Волині" за традиційною для України схемою 4-2-3-1, в якій кожен гравець мав чітко виконувати свої функції: "Кобахідзе в перерві сказали: "Замикаєш подачі Бабатунде". Бабатунде три рази робив передачі – Кобахідзе нема, що він думав, я не знаю"; "Я сказав Мемешеву, що якщо він не буде йти вперед, я зроблю з ним як з Кікабідзе або Кобахідзе, нехай він пісню заспіває. Мемешев побіг вперед і зробив дві подачі"; "Сказав захисникам, Шусту, що потрібно грати з концентрацією, але він залишив слова без уваги. Це на його совісті"… Віталій Кварцяний під кожного суперника старався підбирати відповідну тактику, змінювати нюанси; а якість установ залежала від того, наскільки добре гравці виконували тренерські вказівки.

Показово, що флангові захисники Польовий, Парцванія, Гуменюк, Немчанінов ( у весняній частині турніру на флангах оборони грали саме ці футболісти) на чотирьох мають всього-на-всього один бал за системою "гол+пас", а два центральні оборонці Шабанов та Жуніч – чотири бали. Пояснюються ці цифри легко: від центральних захисників Кварцяний вимагав підключень до стандартів, а флангові оборонці грали виключно на руйнування, не дозволяючи собі залишати зони та підключатися до атак. Створювати мали флангові півзахисники – у Бабатунде та Кобахідзе десять балів. Додаємо сюди ще сім пунктів Редвана Мемешева, котрий грав і в центрі півзахисту, і на флангах, і навіть на вістрі атаки ("Волинь" мала проблеми з нападником, тому Кварцяний пробував різні варіанти) і маємо чіткий розподіл на тих, хто створює і тих, хто руйнує.

Оптимальний склад

З приходом Володимира Польового у "Волині" відпала проблема лівого захисника. Натомість, розпрощавшись взимку з Сімініним, перед Кварцяним постало питання правого оборонця. По ходу весняної частини турніру на цій позиції грали Темур Парцванія та Олег Гуменюк. Обидва гравці приблизно одного рівня, тому їх обох наставник вважає основними. В центрі захисту свої місця займали Жуніч та Шабанов.

З приходом Політила втратив місце в онові Руслан Бабенко. В опорній зоні найчастіше діяла зв’язка Політило-Шарпар. Матей, коли був здоровий і хотів грати, виходив на позиції під нападником. Але навесні румун "ділився" ігровим часом з Редваном Мемешевим – в обох футболістів по вісім зіграних матчів (ігрових хвилин, втім, у Матея вдвічі більше). Роль нападника відігравав Ерік Бікфалві (іноді мінявся позиціями з Кобахідзе або Мемешевим), а за фланги півзахисту відповідали Кобахідзе та Бабатунде. Шуст спокійно вигравав конкуренцію у Кичака та Неділька на позиції голкіпера.

Кращий гравець

Протягом сезону яскраво виглядав Сандро Кобахідзе, надійність випромінював Артем Шабанов, але Ерік Бікфалві не залишив шансів конкурентам в боротьбі за звання кращого гравця "Волині". Румунський універсал, який через відсутність в колективі забивного нападника, найчастіше грав на вістрі атаки, забив сімнадцять голів в чемпіонаті України, поступившись званням кращого бомбардира турніру Алексу Тейшейрі тільки за додатковими показниками.

Власне, Бікфалві заробив собі авторитет не тільки результативністю, але й універсалізмом. Володіючи чудовим гольовим чуттям, потужним ударом і вмінням віддати гостру передачу, румун майже з однаковою успішністю може зіграти на будь-якій позиції в нападі та півзахисті. У "Волині" Бікфалві пробувався навіть в якості опорного півзахисника. Сам футболіст зазначав, що саме під керівництвом Віталія Кварцяного навчився грати не тільки на створення, але й на руйнування. Відтак, Бікфалві, котрий сповідує сучасну манеру футболу, залюбки приймуть в свої ряди чимало клубів європейського "середнього класу".

Розчарування сезону

В часи, коли в багатьох командах на передові ролі виходять молоді футболісти, "Волинь" залишалася тим колективом, в якому молоді довіряли дуже мало. І це при тому, що Віталій Кварцяний любить і вміє відкривати таланти.

Чимало надій минулого сезону подавав Дмитро Задерецький. Прийнявши участь у 16-х матчах Прем’єр-ліги, юнак заробив статус молодої зірки та розцінювався як потенційна заміна нинішнім лідерам луцької команди. Але видані аванси, як виявилося, були передчасними. В сезоні, що минув, Дмитро не зумів зробити кроку вперед, а, навпаки, відступив назад. В активі Задерецького участь всього-на-всього в трьох поєдинках і скромні 75 ігрових хвилин.

Крім того, не змогли наблизитися до основи ні Никитюк, ні Зінкевич, ні Петров, ні Хомченко. Напевно, саме Віктора можна назвати зараз найбільш прогресивним гравцем молодіжного складу "Волині". Втім, чотири матчі Прем’єр-ліги (150 ігрових хвилин) - не той показник, який може задовольняти амбіції.

Кращий матч

04.05.2015. 22-й тур. "Волинь" – "Шахтар" 0:0

"Волинь" протягом сезону здобула кілька реально яскравих перемог: це і звитяга над "Дніпром" в першому матчі 1/8-ї фіналу Кубка України, і дві впевнені перемоги над "Олімпіком", і розгром запорізького "Металурга". Але найкращим визнаємо поєдинок, підсумком якого є не перемога, а нічия.

Мова про матч 22-го туру, в якому лучанам вдалося витримати натиск "Шахтаря" і відібрати в "гірників" два дорогоцінні очки. Цінності такому результату додають два факти: по-перше, минулого сезону донеччани в Луцьку зазнали фіаско, тому недооцінки суперника з боку "гірників" точно не було. Виходить, що "Шахтар" просто не зміг нічого зробити з дисциплінованим суперником; по-друге, "Волинь" в боротьбі з тоді ще діючим чемпіоном України зуміла вберегти свої ворота на замку при тому, що в загальному лучани аж ніяк не могли похизуватися залізобетонним захистом (у "Волині" четверта найгірша оборона чемпіонату; навесні лучани не пропускали тільки в двох поєдинках і один із них – саме проти "Шахтаря"). Висновок на поверхні: на матч проти донеччан підопічні Віталія Володимировича налаштувалися наче на останній бій.

Завдання на літо та перспективи

Віталію Кварцяному під кінець сезону задавали питання відносно того, якою буде "Волинь" в майбутньому, але чіткої відповіді наставник так і не дав. Очевидно, все залежатиме від того, наскільки охоче інвестори та спонсори клубу вкладатимуть в волинський футбол гроші. Наразі відомо, що "Волинь" має чималі борги, але в клубі сподіваються, що схема реструктуризації, яку пропонує атестаційний комітет, допоможе вирішити проблеми.

Що стосується суто футбольних питань, то в лучан немає гострої необхідності виходити на ринок. Це звісно за умови, якщо вдасться зберегти той склад, в якому "Волинь" грала навесні поточного року. Єдина позиція, яка потребує негайного підсилення – то центр нападу.

Але тут питання в тому, чи вдасться лучанам втримати своїх лідерів. З великою долею імовірності покинуть Луцьк Матей та Бікфалві, не виключено, що знайдуться покупці й на Жуніча з Бабатунде. А ще є ціла низка орендованих у "Дніпра" футболістів, які в будь-який момент можуть повернутися до "батьківської" команди (хоча Маркевич й говорив, що орендованим краще залишатися там, де вони є; але постійності в теперішній час немає, тому думка тренера "Дніпра" може змінитися). А втрата когось з лідерів грозить "Волині" великими проблемами, адже гроші на трансфери навряд чи знайдуться (хіба що когось вигідно продати), а внутрішніх ресурсів у лучан немає.

Це міжсезоння може стати для луцької команди важким випробуванням.

Коментар експерта

Петро Кушлик, майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, старший тренер "Волині" 2001 – 2005 рр.

"Волинь" – бойова команда. Будь у лучан відповідні умови, то, я думаю, команда легко претендувала б на перебування в п’ятірці кращих колективів країни. За кадровим підбором і рівнем фізичної підготовки лучани можуть бути на передових позиціях, та дуже прикро, що "Волинь" має такі проблеми з фінансами.

Не хотілося б, щоб у Луцьку зникла команда, як свого часу зникла вона в Івано-Франківську, Тернополі. Тим більше така команда – самобутня, смілива, яка легко може дати бій будь-якому супернику. Потрібно створювати умови. А наразі можна лучанам тільки подякувати за те, що в такій важкій ситуації вони дотерпіли до кінця і завершили сезон.

Що стосується перспектив, то, повторюсь, якщо будуть в команди умови, то "Волинь" сміливо може розраховувати на місце в зоні єврокубків. І я впевнений, що на міжнародній арені лучани не поступатимуться суперникам в фізичній готовності, в бажанні. Потрібно просто створити для команди відповідні умови.

Зараз у всіх непрості часи. Я не хочу когось образити, але якщо в тієї чи іншої команди немає грошей, то краще їй в Прем’єр-лізі не виступати. Потрібно зробити конкурентний і цікавий чемпіонат.

#	футболіст	матчі	хв.	старт	заміна	в заявці	голи (пен.)	паси	гол+пас
	Воротарі
42	Віталій Неділько	12	959	12	0	4	0	0	0	1	0
1	Богдан Шуст	10	900	10	0	1	0	0	0	1	0
74	Артем Кічак	9	664	6	3	18	0	0	0	0	0
	Захисники
13	Артем Шабанов	25	2043	23	2	2	1	0	1	5	0
30	Олег Гуменюк	17	820	6	11	6	0	0	0	4	0
91	Темур Парцванія	10	660	8	2	0	0	0	0	3	0
16	Галь Шиш	10	611	6	4	6	0	0	0	3	0
33	Євген Новак	7	312	3	4	13	0	0	0	2	0
5	Сергій Воронін	6	431	5	1	4	0	0	0	0	0
36	Роман Годований	5	330	4	1	2	0	0	0	1	0
26	Роман Никитюк	2	37	0	2	9	0	0	0	0	0
57	Роман Воробей	0	0	0	0	3	0	0	0	0	0
	Півзахисники
15	Івіца Жуніч	29	2610	29	0	0	3	0	3	6	0
10	Ерік Бікфалві	29	2599	29	0	0	19 (5)	4	23	3	0
93	Флорентін Матей	24	1895	23	1	0	2	1	3	5	0
6	Руслан Бабенко	19	1482	18	1	3	1	1	2	7	1
79	Міхель Бабатунде	14	1039	12	2	0	2	1	3	5	0
11	Вячеслав Шарпар	11	973	11	0	0	1	0	1	3	0
8	Сергій Політило	11	898	9	2	1	0	0	0	2	0
14	Володимир Польовий	11	863	9	2	1	0	1	1	3	0
17	Даніло Маріотто	10	550	6	4	4	1 (1)	0	1	1	0
4	Віталій Приндета	7	526	7	0	3	0	0	0	0	0
23	Дмитро Нємчанінов	6	460	6	0	2	0	0	0	2	0
20	Дмитро Задерецький	4	81	0	4	5	0	0	0	0	0
98	Олексій Зінкевич	1	1	0	1	0	0	0	0	0	0
45	Владислав Шаповал	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
56	Дмитро Булига	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Нападники
19	Олександр Кобахідзе	26	2191	24	2	0	6	1	7	1	0
9	Редван Мемешев	21	1193	15	6	0	2	5	7	4	0
89	Дмитро Козьбан	12	383	2	10	8	1	0	1	1	0
94	Віктор Хомченко	4	147	1	3	1	0	0	0	1	0
38	Сергій Петров	3	94	1	2	3	0	0	0	1	0
	Пішли з команди по ходу сезона
	Сергій Сімінін	15	1350	15	0	0	1	0	1	4	1
	Валерій Федорчук	14	1159	13	1	0	0	1	1	5	0
	Падовані Селіин	8	228	3	5	3	1	0	1	2	0
	Олександр Сваток	6	133	1	5	5	0	0	0	1	0
	Євген Бохашвілі	2	80	1	1	4	0	0	0	0	0
	Сергій Литовченко	1	90	1	0	3	0	0	0	0	0
	Іван Рогач	1	1	0	1	2	0	0	0	0	0