"Карпати" - "Оболонь" 0:0. Не все ОК

Львів. Стадіон "Україна". 6000 глядачів

Головний арбітр: Юрій Мосейчук (Чернівці)
Асистенти: Андрій Шамека (Маріуполь), Сергій Шлончак (Черкаси)

"Карпати" - "Оболонь" 0:0

«Карпати»: Тлумак, Петрівський, Балажіц, Гомез, Федецький, Ґодвін, Голодюк, Худоб’як (Крістобаль, 67), Лукас (Ґурулі, 76), Батіста, Зеньов (Воронков, 63).

«Оболонь»: Рева, Тимченко, Лупашко, Мандзюк, Романюк, Леонідов, Пластун, Сапай, Б.Баранець (Сібіряков, 55, Барілко, 88), Г.Баранець (Панас, 73), Толстяк.

Попередження: Ґодвін, 30, Федецький, 40, Петрівський, 45+2, Голодюк, 78 – Тимченко, 3, Мандзюк, 24, Романюк, 28, Толстяк, 29, Г.Баранець, 70, Барілко, 90+4.

Вилучення: Батіста, 40 – Толстяк, 36.

Кажуть, що історія має властивість повторюватися. Судіть самі – у минулому розіграші Прем’єр-ліги «Оболонь» приїхала грати до Львова в 10-му турі. Без двох днів було це рівно рік тому. Оскільки дві команди грають в зелених та білих кольорах, киянам треба було використовувати резервний комплект форми. Тоді вони зупинилися на чорно-жовтому варіанті. Цікаво, що за кілька днів до цього, «Карпати» приймали на «Україні» дортмундську «Боруссію», яка грала в практично ідентичній формі. Тепер же «Оболонь» вийшла на матч проти «Карпат» у чорній формі з білими вставками. Саме у таких кольорах грав грецький ПАОК – останній суперник «зелено-білих» в Лізі Європи. Очевидно, все це випадковості, збіги обставин, не більше. Про якусь закономірність ми б могли говорити тоді, якби результат матчу був іншим. Торік, нагадаю, «Карпати» у прекрасному стилі перемогли «Оболонь» 3:0. Але сьогодні грають зовсім інші «Карпати», які нагадують себе колишніх хіба кольорами форми…

Знаєте, критикувати «Карпати» вже і нема сенсу. Гравці усе самі чудово розуміють. Шукати причини також не варто – на старті сезону усі тільки цим і займалися. Серед усього іншого називали помилки під час літньої підготовки, втрату ключових гравців, недостатню адаптацію новачків, а також банальний спад, який нерідко трапляється з командами, які вистрелювали у попередніх сезонах. І справді, мабуть, не одна команда пройшла через це. Ніхто не може сказати лише одне – скільки триватиме цей спад. Правда, при цьому наголошують, – не довго. Мовляв, одна-дві перемоги і все налагодиться. Але де ж цих перемог набрати? Чи не могли «Карпати» виграти в «Оболоні»? Могли, при чому могли забити, щонайменше, стільки ж, скільки й торік. Бо нагод було немало. І це при тому, що важко було розгледіти малюнок гри. Мабуть, не один уболівальник відчував себе школярем перед картинами великих експресіоністів – ніби щось намальоване, але настільки усе розмите і незрозуміле…

Що ж про «Оболонь» казати? У них-то проблеми куди більші, аніж в «Карпат». Команду залишили лідери, а ресурсів для вливання свіжої крові не так і багато. Власне кажучи, їх майже нема – доводиться збирати українців, яких не хапнули інші клуби. Але не зважаючи на вкрай важке турнірне становище гравці «Оболоні» щасливі. Вони справді тішаться, що грають один за одного, вважають свій клуб сім’єю. Це було дуже помітно в тому епізоді, коли на арбітра Юрія Мосейчука налетіли сині чайки… тобто чорні грифони. Батіста грубо зіграв проти суперника у центрі поля. Для чого? Жодної загрози воротам не було, бразилець просто хотів видряпати м’яча, але зробив це украй невдало. Суддя одразу ж його вилучив. Чи зробив він під впливом натиску гравців «Оболоні», чи ні – значення уже немає. Але у будь-якому випадку пивовари довели, що гуртом і батька легше бити. До речі, після матчу мав нагоду поговорити з Батістою. Він сказав, що не розуміє за що його вилучили – наміру зіграти грубо у нього не було.

Перший тайм взагалі був грубим. Мосейчук показав сім жовтих карток. У середині тайму гравці обох команд сфолили понад 30 разів! Це може і дико звучить, але такі показники відповідають турнірному становищу команд. «Оболонь» не може виграти вже у тринадцятьох поєдинках поспіль, «Карпатам» теж краще не заглядати у розділ статистики. Не важко було передбачити, що боротьби буде більше за саму гру. Так у підсумку і сталося. Але якщо «зелено-білі» мали моменти, про що вже було сказано вище, то кияни, здається, так жодного разу і не потурбували Тлумака. Навіси, закиди, простіли – усе це до уваги не береться. Атака «Оболоні» геть беззуба – що є, те є.

Та й в обороні підопічні Сергія Ковальця не дуже якісно працювали. Відповідно, «0» у графі «пропущені голи» це не так їхня заслуга, як наслідок дій карпатівців, а точніше продовження їхнього нефарту. У першому таймі головою міг забивати Лукас – Голодюк віддав чудову флангову передачу йому на хід, але Рева зменшив кут обстрілу, що не дозволило іспанцеві пробити точніше. Були й інші нагоди, в того ж Голодюка та Федецького. Але гра видавалася більш-менш рівною, до того моменту, коли Мосейчук не вилучив Толстяка. Порушнику інкриміновано симуляцію. Справедливо чи ні – нехай розбираються зверху. Мені ж, знизу, не здалося, що Толстяк симулював і покинув поле заслужено. Хіба були якісь розмови з арбітром, прохання чи щось інше.

Коли команди йшли на перерву, то десь проскочила думка, що другий тайм буде суттєво відрізнятися від першого. Хоча б тому, що багато гравців висіли на картках. І справді, за другу половину гри Мосейчук всього лише кілька разів діставав з кишені жовтий прямокутник. Просто «Оболонь» усім складом відійшла назад і рідко фолила біля свого штрафного. «Карпати» ж діяли прямолінійно та передбачено. Коли ж гравці брали на себе ініціативу і намагалися зіграти нестандартно, одразу біля воріт Реви ставало гаряче. Наприклад, в епізоді, коли Лукас оригінально подавав зі штрафного, просто в район дальньої штанги. Федецький його намір зрозумів і класно вискочив з гущі гравців на м’яча, але Рева не спав. Кіпер «Оболоні» виручив команду і наприкінці матчу, коли Голодюк класним пасом вивів Крістобаля на ворота. Здавалося, що м’ячу вже діватися нікуди, але іспанець пробив погано. Нічого не дав «Карпатам» і фінальний штурм. Хоча, варто визнати, що боролися львів’яни до останньої хвилини, якщо комусь від цього стане легше. Олегу Кононову, який проводив сотий матч на посаді тренера «Карпат», мабуть, не стало. Але знаєте, навіть у найгірших ситуаціях можна знайти позитивні моменти. Такий є і у «Карпат» - вперше у цьому сезоні в Прем’єр-лізі «зелено-білі» залишили свої ворота сухими. Треба ж з чогось починати, чи не так?

Сергій Ковалець, головний тренер «Оболоні»

- Бойовий був матч. Я говорив вже, що якщо перевернути турнірну таблицю, то вийде що грали команди, які займають перше та третє місце. Була напруга. Нервові моменти не давали можливості спокійному розвитку комбінацій, контролю м’яча. Наша команда переживає за результат. У другому таймі «Карпати» за рахунок досвіду мали моменти… Нам десь пощастило.

- Результатом ви задоволені?

- Результат такий, який він є. Ми старалися грати в футбол. Відчувається криза результату, а не криза гри. В матчах проти «Волині» чи «Металурга» моменти у нас були, але ми не можемо забити. Все ж я думаю, що коли є гра, то і результат буде.

- Але ж у вас сьогодні жодного гольового моменту не було…

- Матч був нервовий. «Карпати» зараз у схожій ситуації. Різкий поворот подій – були п’ятими і скотилися донизу. Ми також. Були в десятці, обіграли багато хороших клубів. Після цього немало наших гравців змінили команди. У нас зараз перебудова. А у Львові є все для того, щоб було добре. Є хороші гравці і хороший тренер. А щодо гри – то вона мені сподобалася.

- Через що ви змінили Сібірякова?

- У нього була травма – м’яз потягнув.

- А Баранців? По грі?

- Ну ви ж самі знаєте відповідь на це запитання…

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Ми втратили 2 очки. «Оболонь» здобула. Гра була повністю наша, за винятком хіба відрізків у першому таймі, коли хлопці нервували. Вони не так хвилювалися, як власне нервували. А у другому таймі ми просто зім’яли суперника. Була купа моментів, ми мали забивати.

- Вилучення Батісти вплинуло на хід гри?

- Якщо судити по тих моментах, які ми мали у другому таймі, то ні.

- У «Карпат» були хороші моменти, зокрема, у Крістобаля. Але його підвела техніка. Дивно, що гравець з Піренеїв має проблеми з технікою…

- В першу чергу, реалізація моментів – це впевненість гравця у собі. От тут власне йому впевненості не вистачало, а техніка у нього є.

- Що ви скажете про Гурулі?

- Він віддав чудовий пас Крістобалю, коли той виходив сам на сам. Не можу сказати, що він погано грав. Навпаки, підсилив гру.

- Чого ж тоді його так давно в заявці не було?

- На те були причини. Насамперед, його власні.

- Наскільки дискваліфікації чотирьох гравців вплинули на малюнок сьогоднішньої гри?

- Звичайно, кожен гравець цінний і його бракує. Але у нас досить довга лавка. Є ким замінити. На жаль, ми не можемо реалізувати те, що створюємо. Шансів багато, більше ніж в суперника. Але ми не будемо сумувати, а будемо працювати і боротися за кожне очко. Нас ніхто не зламає, ніхто не вб’є. Цей період не найлегший, але я думаю, що коли ми його подолаємо, то станемо сильнішими. Заради цього ми всі разом працюємо.