"Олександрія" - "Кривбас" 1:1. Не бюджетом (клубним) єдиним?

Украина. Александрия. Стадион "Ника". 4 800 зрителей

Головний арбітр: Віталий Годулян (Одеса)
Асистенти: Богдан Бучинський (Тернопіль), Андрій Мотика (Тернопіль)

"Олександрія" - "Кривбас" 1:1

Голы: Салхи 75 - Бабатунде 12
«Олександрія»: Паньків, Кралік (Зейналов, 56), Казанюк, Довгий, Запорожан, Гітченко, Ксьонз (Янчік, 71), Сидоренко, Калоуда (Салхі, 64), Таргамадзе, Кабанов
"Кривбас": Бойко, Бартуловіч, Федорчук, Лисицький, Канкава, Бабатунде, Лобжанідзе, Петров, Сердюк, Самодін, Костишин (Габовда, 64)
Попередження: Довгий 66, Янчік 83 - Сердюк 17, Самодін 25

До звітного поєдинку обидві команди підійшли, перебуваючи як на різних полюсах турнірної таблиці («Кривбас» у гіпотетичній зоні єврокапів, на 4-й позиції, ПФКА – окупувавши звичну для себе 13-ту позицію «зони невильоту» ), так і в різному післякубковому гуморі («Кривбас» після «трудової» перемоги над «Арсеналом» (Б.Ц.), а «Олександрія» в ролі одного з фіаскерів 1/16 фіналу КУ-2011-2012). Інтриги додавали і близькість міст (1,5 години їзди), і тренерський вишкіл Володимира Шарана та родинні зв`язки в Кривому Розі. Що дозволяло, враховуючи ще й абсолютно ідентичний менталітет криворізців та олександрійців, попри різницю в областях, говорити про своєрідне територіальне центральноукраїнське дербі. Зважаючи на це, важко було прогнозувати легку прогулянку жодній із команд. До всього решти додавалася ще одна спорідненість: обидва клуби встигли здобути епітети «міцних горішків» цьогорічної прем’єр-ліги. «Кривбас» тотально мучить суперників і себе абсолютно безкомпромісним футболом (5 перемог проти 4 поразок за всього однієї досі нічиєї – таким результатом не може похизуватися жодна з команд прем’єрки). А ПФК «Олександрії» вдається з завидною регулярністю псувати нерви абсолютно всім командам, бюджет яких на порядок перевищує їх власний клубний – і навіть тим, кому олександрійці програли. Іще одне: обидва тренери через колосальну для цих команд і перманентну по сезону кількість втрат у ключових позиціях змушені були вдаватися до вимушених ротацій на основних позиціях. «Кривбас» представив звичну схему в 4-4-1-1 (Бойко – Лобжанідзе, Лисицький, Петров, Федорчук – Костишин, Сердюк, Канкава, Бартулович – Бабатунде- Самодін). Таку саму, але з більшими ротаціями складу, розстановку в 4-4-1-1 мала і «Олександрія» (Паньків – Калоуда, Гітченко, Сидоренко, Запорожан – Казанюк, Довгий, Кралік, Таргамадзе - Ксьонз –Кабанов). В матчі, як бачимо, взяли участь одразу три гравці національної збірної Грузії – Уча Лобжанідзе, Джаба Канкава та Давід Таргамадзе.

Забігаючи наперед, скажемо: Володимир Шаран на тренерському містку все-таки загалом переграв свого колишнього одноклубника по «Динамо» Київ (хоча, притому, тренеру олександрійців і не вдалося досягти максимального результату). Одним із ключових моментів поєдинку стала довжина запасних лав і фактор втоми. Вочевидь, тренер олександрійців краще визначився з прерогативами ще задовго до звітної гри проти потужного як ніколи в цьому сезоні (команда нагадує свої два поспіль «бронзові» сезони) криворізького клубу. Отож, виставивши в середу в кубковому матчі номінально другий склад (переважно гравців, придбаних клубом узимку плюс кілька дебютантів останнього трансферного вікна, де найгучніше виглядала постать Франка Теміле) і давши перепочити основним своїм джокерам, показавши цим, що чемпіонат – основне для команди, апріорі Володимир Шаран 25 вересня міг розраховувати на те, що саме його команда знаходитиметься в трохи кращих кондиціях. Тактично ця задумка виглядала бездоганно. Приїдь до Олександрії «Кривбас» у своїй оптимальній формі, з його швидкістю, а головне – точністю командної взаємодії, добре поставленою колективною грою – і чорно-жовтим господарям довелося б, можливо, грати на відбій. А так – били сьогодні вони.

З перших хвилин олександрійці достатньо впевнено і послідовно почали на правах господарів поля шукати шляхів до воріт Дениса Бойка (який, до речі, провів дуже непоганий матч, кілька разів врятувавши свою команду від вірного, здавалося б, гола). Так, упродовж першої десятихвилинки були і «черговий» рейд Давіда Таргамадзе, і небезпечний штрафний ПФКА на 6 хв. Павло Ксьонз двічі загрожував суперникам, перебуваючи на вістрі атаки, - в одному з моментів лише зусиллями капітана червоно-білих Віталія Лисицького креативного нападника олександрійців вдалося зупинити на півдорозі до взяття воріт. Можливо, проте, що олександрійці надто розкрилися в своєму пориві моментально взяти ініціативу в свої руки, за що й були покарані Міхелем Бабатунде вже на 12-й хвилині. Так сталося, що перша ж гостра контратака «Кривбаса» стала гольовою: хорват Младен Бартулович (тепер він з трьома пунктами в 11 матчах входить в 15-ку кращих асистентів на цю хвилину) з лівого флангу вирізав м’яча на дальню штангу в штрафну «Олександрії», де нігерієць (другий гол в сезоні) невідпорним ударом з кількох метрів замкнув передачу одноклубника. «Олександрія» намагається оговтатися від такого несподіваного нокдауну – швидкого гола – однак їй це надзвичайно важко зробити. Не дуже вдавалися і рейди Таргамадзе (на 26 хв. на заваді півоборонцю «Олександрії» став не менш технічний Бабатунде), Кабанов також спромігся на удар лише з офсайду (21 хв.), а Запорожан на 33 хвилині пробиває надто неточно. За хвилину вже Паньків вступає в гру – удар Федорчука був доволі небезпечним. На 36 хв. капітан чорно-жовтих Олександр Казанюк виконує штрафний – Бойко на місці. Найнебезпечніший епізод першого тайму, який важко назвати гольовим – чергова спроба Давіда Таргамадзе обмотати всю команду-суперницю, що не призвело ні до чого. ПФКА продовжує атакувати і в додані хвилини, але колектив оборонців «Кривбаса» - на місці.

Напочатку другого тайму почала вимальовуватися територіальна перевага господарів. Впадало в око, що «Кривбас» уже не здатний підтримати необхідний для контратакуючої протидії (другий м’яч убив би суперника) темп гри, особливо – відповісти на зустрічних курсах. З іншого боку було не зрозуміло, за рахунок чого, з огляду на кращу гру в пас гостей і злагодженість оборонних дій та відсутніх суперзабивал на лаві запасу, «Олександрія» може відквитати м’яч. Головним чином тому, що «Кривбас» сильно працював у відборі та ще тому, що через квапливість разом із швидкістю в ПФК «Олександрія» не знизилася і кількість браку при передачах. Якщо комусь, як от Таргамадзе, Ксьонзу та Казанюку вдавалося загострити гру на фланзі, переважно правому, то в такого гравця одразу виникала дилема: кому негайно віддати пас. Як правило всі паси йшли в боротьбу, а в цьому компоненті гри сьогодні кривбасівці були явно в ударі. В той же час, при розіграші стандартів відбувалося те саме – навіси переважно в боротьбу чи взагалі безадресні. Зважаючи на це, олександрійцям можна було розраховувати або на футбольне чудо в бразильському стилі у виконанні, скажімо, Тараса Кабанова, який знову провів активну гру на вістрі, іноді знову на грані фолу (а що поробиш – форвард мусить іти до кінця в епізодах, де може розраховувати на помилку голкіпера), або на якусь відверту помилку суперника (на таке ж останнім часом розраховує лише київське «Динамо», і тільки – в єврокубках). Ні на перше, ні на друге у звітному поєдинку ПФКА розраховувати не доводилося. І тоді в гру напряму втрутився фактор тренерства. Як не крути, а вже не вперше Володимир Шаран в цьому сезоні довів, що з чим-чим, а замінами (навіть за короткої лави ПФКА) він чаклувати - майстер. Замінивши на 64 хвилині чеха Любоша Калоуду, який доволі надійно відіграв у перших 2/3 гри на більш швидкого і головне свіжого атакуючого півзахисника тунісця Тауфіка Салхі, іншого чеха Яна Краліка - на Руслана Зейналова (56 хв.) та трохи підсівшого, притомленого Ксьонза (71 хв.) на №87 команди – польського форварда Давіда Янчіка (це був дебют поляка-вундеркінда в чемпіонаті України) Володимир Богданович ясно окреслив наміри: підтримати швидкісний темп гри, максимально загострити гру попереду. Уже на 72 хвилині Давід Янчік ледь не зрівняв рахунок. Однак на 75 хвилині Тауфік Салхі (дебютний гол тунісця за ПФКА) зробив це цілком несподівано для оборони: після пасу від Тараса Кабанова (перше асистування Тараса, 3 бали за системою гол+пас), Тауфік одним рухом прибрав Лобжанідзе, і холоднокровно пробив у лівий від воротаря кут – м’яч просто влетів туди, куди його спрямував тунісець. Мимохідь подумалося: куди б полетів м’яч, якби на місці північноафриканця виявився наш рідний, вітчизняний виконавець.

Після цього «Олександрія» сподівано пішла на штурм воріт Дениса Бойка. Найнебезпечніший для подвоєння рахунку момент за весь тайм криворізці мали хіба що на 78 хвилині – Джаба Канкава заробив штрафний на лінії воріт – з убойної точки Юра Габовда влучив у стінку. Після цього на полі всі бачили театр одного актора – «Олександрію». На 84 хв. Тарас Кабанов ледь не вийшов сам-на-сам з воротарем – свисток арбітра (угледів порушення правил Кабанова на Петрові – порушення, якого не було). На 89 хв. Кабанова знесли, щоправда м’якенько, уже в штрафній – така сама реакція арбітра – ні картки, ні пенальті (чи всі арбітри – годуляни?). Найреальніший момент для взяття воріт був створений господарями поля на 85 хвилині після навісу Таргамадзе справа і удару головою того ж таки Тараса Кабанова – м’яч пройшов над поперечиною.

Кого втішає нічия і рахунок 1:1, важко сказати. Ніхто не програв – кожна з команд отримала по одному очку. Внаслідку чого «Кривбас» поки що опустився на два пункти, а «Олександрія» - поки що – на один піднялася. Ситуація виглядає таким чином, що після першої третини чемпіонату України лише три команди дещо відірвалися від суперників – «Динамо», «Шахтар» та «Металіст». Всі ж решта, починаючи з 4-го місця, все ще фактично перебувають у зоні вильоту. (Що таке 10 очок? Це всього три програші плюс нічия!) У команди, що перебуває на 9-му місці – «Дніпра» та №16 – «Оболоні», між собою розрив у всього 7 пунктів. З іншого боку, здається, в цьому сезоні всі 16 клубів прем’єр-ліги здобувають очки як ніколи важко. З огляду на все це і матч 12-го туру «Кривбаса» з аутсайдером «Оболонню» і гра ПФК «Олександрія» в Дніпропетровську проти «Дніпра» викликатимуть надто великий інтерес, аби підходити до нинішнього чемпіонату знічев’я. Поки що цьогорічний - це найбільш інтригуючий розіграш основного українського трофея (з точки зору нехай не видовищності, але інтриги і боротьби в кожному з матчів нашої «ла ліги»). Одним із головних чинників цієї інтриги є те, що правило «Солідніший на порядок бюджет – гарантована перемога» надто часто спростовується учасниками саме цього розіграшу. Адже важко назвати помітно заможніший «Кривбас» у сьогоднішній грі явним фаворитом по грі – ба, навіть навпаки – у багатьох програних матчах команда Юрія Максимова не виглядала так безнадійно, як в Олександрії в другому таймі. Однак віриться: обидва українські тренери - на вірному шляху в побудові своїх команд. І ці команди ще не сказали свого останнього слова в чемпіонаті. І не тільки ці два міцні горішки у нас у вищому дивізіоні. А це - вже справді радує.

Юрий Максимов, главный тренер «Кривбасса»:

- Что я могу сказать? Игра была хорошая. Даже очень, можно сказать. Где-то подуставшие мы находились… Потому что играли на кубок в среду 120 минут. Где-то не готовы играть через три дня на четвертый. И это было видно: первый тайм выдержали, второй – физические качества нас подвели. Вот такая ситуация. И пропускают игры… и из-за травм люди… нету длинной лавки у нас, нету кому выйти на замену. Потому что, не хочу никого обидеть, но в данный момент, люди, которые на замене, не могут помочь. Это мое мнение как тренера. А те, кто может помочь, они – травмированы.

Меня другой вопрос интересует сегодня. И он – не к «Александрии», а, как говорится, к федерации футбола. Футболист, получивший красную карточку, играет, я не считаю кубок, играет сразу в основном составе в календарном матче. У нас Ринар Валеев получил четыре желтых – пропускает игру. И я никак не могу понять, где, кто там сидит в федерации футбола? На кубок – одни карточки, на чемпионат – другие. Получивший красную карточку человек должен минимум пропускать две игры, минимум! Когда желтую – тоже… Милевский вот не играл – четыре карточки, должен был с «Шахтером» играть. Где у нас… у нас закон есть такой в футболе или нет? Как это так – «регламент изменился». Я вообще не могу понять: как можно, за желтую – пропускает человек, а за прямую красную – не пропускает вообще ничего. Я понимаю так: получает красную, значит, ломает ногу – что это за футболист, я извиняюсь за выражение? Для чего тогда мы вообще в футболе правила выдумываем, а? Я был, честно говоря, удивлен: я готовлюсь к игре, ставлю составы, подбираю игроков. Получается: Кабанов получает красную, и человек выходит играть…

Керівник прес-служби ПФК «Олександрія» Юрій Біланюк:

- «Олександрія» отримала офіційне повідомлення від дисциплінарного комітету, що Кабанов уже автоматично відбув дискваліфікацію в кубковій грі…

- Да, какое там… У нас Валеев играл в кубке. Играл он у нас или нет? Тогда получается нужно засчитать за кубковый матч нам поражение. До каких пор, кто у нас там!..

- Юрий Вильевич, «Кривбасс» приобрел сегодня очко или потерял?

- Я считаю, учитывая последние 45 минут игры, что, где-то, приобрели очко. Но на данный момент нам надо усиливаться. Я не хочу говорить ничего плохого. Футболистов все равно играет не 11 или 14, задействуется 20-25 футболистов. И многие у нас выпали –сломались. Ну, молодые, не то, что не хотят. Они, может быть, и хотят, но не могут. У нас была всего одна замена, - и то вышел Юрий Габовда тоже после травмы, минут на двадцать – я уже упросил его – такая ситуация. Ну, приятно, что Лобжанидзе играл (он ведь столько пропустил!) – молодец, выдержал. Вообще-то, хорошая была игра. Кубок просто сказался на нас – лучше бы мы не выигрывали, если честно, не играли бы все эти 120 минут – проиграли бы, и поехали готовиться к матчу с «Александрией». Вот так вот.

- Какая ситуация с нападающим Александром Иващенком?

- Понимаете, человек хотел тренироваться. Три раза выходил. Сейчас операцию поедет делать в Германию – надолго человек выбыл. Так что у нас… бывает… Кому-то сказать – не поверят, что, бывает, - человек сам себе травму нанес, сейчас в больнице. Вот такая у нас в футболе бывает ситуация: люди ломаются не на футбольном поле, а где-то там… Я думаю после такого – как и контракты подписывать?

UA-футбол: - Юрий Вильевич, Ваша команда очень классно играет в этом сезоне. Не изменились ли клубные задачи в связи с этим?

- Да, какой – «классно»!.. У нас в начале сезоне стояла задача: войти в десятку. Эта задача стояла, стоит и продолжает стоять перед клубом.

Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія»:

- Сказати, що ми задоволені цим результатом, в принципі, я не можу – тому що ми налаштовувалися тільки на перемогу. Але гра склалася так, що ми відігрувалися. І це позначилося на грі команди. Але я дуже вдячний хлопцям, що вони проявили характер, самовіддачу, бажання перемогти, бажання зіграти позитивно, і цей гол у другому таймі тільки додав нам сили, і кінцівку матчу, я рахую, ми провели на хорошому рівні. Це означає, що команда фізично готова нормально. Тому що я весь час міркую, що, можливо, футболісти не витримують всю гру грати у високому темпі. Але сьогоднішній матч засвідчив, що команда здатна і проявити характер, і знаходиться в хорошому фізичному стані. Іще хотілося б додати таке. Коли після матчу стоячи аплодують вболівальники, радієш. Це – найголовніше для нас: для команди, для тренерів, для президента, в першу чергу. Тим паче, що це додатковий заряд для хлопців теж.

- Перед матчем не було жодної інформації про те, що покарання Тарасом Кабановим за червону картку відбуте.

- Розумієте, по-перше, я – головний тренер футбольної команди. Я –не начальник команди, я – не віце-президент, і не займаюся цими питаннями. Мені передзвонили, сказали, що на засіданні був наш віце-президент, всі червоні картки, які отримали і Батіста, і Кабанов у тій грі, вони відбувають дисциплінарно у кубковому матчі, і обидва мають право грати в одинадцятому турі. Я не знаю, чим займаються в ФК «Кривбас», якщо вони не мають цієї інформації. А чому прем’єр-ліга має передавати з цього приводу якісь документи в «Кривбас»? Просто можна було зателефонувати і дізнатися, гратиме футболіст, чи ні. Нам же вони надали цю інформацію тільки тому, що Тарас Кабанов – гравець нашої команди. Побачити документально цей лист? Звичайно, це можливо – я зараз повідомлю начальника команди, і він вас ознайомить – ми нічого не приховуємо. Якщо ні, тоді я вітаю вас, «Кривбас», із перемогою із рахунком 0:3.

- Скажіть, будь ласка, як ви прокоментуєте гру останніх новачків «Олександрії» та коли на полі з`явиться Франк Теміле?

- Розпочнемо з другого…Це для мене, дійсно, шок. В тому плані, що людина, Франк Теміле, нещодавно тільки отримала травму в «Динамо» Київ, дуже серйозно лікувалася після цього, відновилася, приїхав до нас – практично лише два тижні працював у загальній групі. Але таміле так швидко набрав форму, що я сам здивувався. І в кубковому матчі він отримав дуже серйозну травму. Завтра лікар в Києві поставить діагноз. Але вже зараз відомо, що діагноз буде дуже серйозним. Чесно кажучи, я боюся щось загадувати. Гравець пропустить мінімум півроку, це однозначно, а може, не дай Бог, щоб було ще щось гірше. А щодо новачків… Ми очікуємо більшого від них, звичайно. Але на це потрібен час. Я така людина, що не люблю одразу новачків кидати в основний склад. Навіть якщо прийде людина з щонайгучнішим прізвищем, але вона не готова – ні, не можна її в основний склад, це однозначно. Але склалася така ситуація, що Ігор Чередніченко пропускав матч через перебір жовтих карток, і тому Любош Калоуда грав в основному складі. Давід Янчік проявив себе непогано за молодіжний склад учора – і вирішили випустити його на заміну. А Ян Кралік постійно додає, але потрібен час. От коли ми збори в Ялті проводили, він краще виглядав. А людина давно не грала – не має ігрової практики, і не витримує і хвилин 60 навіть, не говорячи вже про весь матч.

- Ця гра була для Вас звичайною чи Ви хотіли в ній щось довести?

- Звичайно, ця гра для мене була дуже важливою в тому плані, що я маю в Кривому Розі дуже багато друзів – і друзів футбольних. І я знаю, що ці друзі вболівають за «Олександрію». Чому? Це запитання треба задавати їм. І тому-то ця гра для мене була, звісно, дуже важливою і в цьому плані. Аби приїхати потім у Кривий Ріг – нормально сісти, порозмовляти, проаналізувати … І зараз дзвонили ці друзі, казали, що ми – молодці – адже грали проти команди, в якої бюджет разів у п’ять, а може й більше, більший, ніж в Олександрії.

- Чи не здалося, що у «Олександрії» дещо змазалася кінцівка, здавалося, уже все – ще трохи, і гол, але…

- Мені не можна грати. Якби я вийшов, я забив би.