Национальная сборная Украины - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.
Відбір на ЧМ-2014. Польща - Україна 1:3. Учень за Вчителя
Україна перемагає Польшу і повертається в боротьбу за путівку на Мундіаль
Відбірний матч до чемпіонату світу-2014
22 березня. Варшава. Стадіон «Народови». 55 565 глядачів
Польща – Україна – 1:3 ВИДЕО ФОТО
Голи: Піщек 18 – Ярмоленко 2, О. Гусєв 7, Зозуля 45
Польща: Боруц – Піщек, Василевскі, Ґлік, Бьоніш – Лукашик (Обраньяк 59), Криковяк – Блащиковскі (к), Маєвскі (Теодорчук 76), Рибус (Косецкі 46) – Р. Левандовскі
Тренер – Вальдемар Форналік
Україна: П’ятов – Федецький, Хачеріді, Кучер, В. Шевчук – Степаненко (Тимощук 60), Ротань (к) – О. Гусєв (Морозюк 90+3), Гармаш (Безус 90+2), Ярмоленко – Зозуля
Тренер – Михайло Фоменко
Судді: Краловец – Вілчек, Слико (вісі – Чехія)
Попередження: Лукашик 44 – Ротань 16, Гармаш 34, Степаненко 45+1, Тимощук 87
_____________________________
Впродовж всього дня напередодні визначального для збірної України матчу в польській столиці лунали сигнали. Спершу варшавський спокій струсонув приїзд угорського президента, котрого його польський колега Броніслав Комаровскі приймав у президентському палаці, неподалік від якого розташований готель «Брістоль», в якому розквартирувалася українська команда. Цікаво, що не дивлячись на приїзд таких поважних гостей, руху в центрі Варшави ніхто не перекривав, а люди могли пересуватися тротуаром неподалік від пам’ятника князю Юзефу Понятовскі, котрий стоїть поряд з президентським двориком. Найцікавіші навіть зупинялися і спостерігали за таїнством офіційної церемонії.
Українські футболісти в цей час, звісно, вже не спали. Поснідавши, вони вийшли на заплановану прогулянку містом. Проте, наспіх пробігшись центральними площами Варшави, наші майстри шкіряного м’яча вирішили повернутися до готелю. Річ у тім, що на тротуарах почав танути сніг, котрий випав вночі. Намочивши легкі кросівки, українці надалі здоров’ям вирішили не ризикувати. Між тим, поряд з входом до «Брістоля» на своїх улюбленців очікувало кілька вболівальників, котрі приїхали підтримати команду з України.
Взагалі, українців у Варшаві було менше, ніж російських туристів, але загалом дуже багато. Рідну мову і шалики в кольорах українського стяга можна було помітити всюди. Найбільше фанатів приїхало зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя і Києва. До речі, про стяг. Як ми вже повідомляли, на програмці матчу український прапор зобразили догори дриґом. До честі поляків, вони знайши в собі мужність відразу визнати помилку і вибачитися. Зрештою, знай поляки історію походження українського стяга й те, що «синє небо і жовте колосся» надто поверхово трактують вибір кольорів для національного символа, вони могли б виценькнутися і пояснити, що жовте, чи сонячно-вогняне – то від Бога, а синє – то пасивне, яке потребує одухотворення. Кажуть, саме таким є істине єство нашого прапора. Однак зараз про це не згадують навіть ті, хто називає стяг жовто-блакитним.
В продовження питання поваги до українців з боку польської сторони, відзначимо, що організатори найняли для прес-конференції доволі грамотного перекладача, котрий напередодні підійшов і, перепросивши, запитав: «Як правильно називати українською гравця середньої лінії і чи є в українській мові автентичний аналог визначенню «форвард»?» Отримавши відповідь, чоловік пояснив, що зазвичай працює на політичних акціях і не хотів би, щоб його футбольна термінологія виглядала кумедно. Нічого дивного? Як сказати… Французькі журналісти, мабуть досі хапаються за животи і регочуть, згадуючи перекладача прес-конференцій навколо матчу Ліги Європи «Динамо» - «Бордо», котрий не те що в футболі не розбирається, а навіть французьку розуміє через раз.
Втім, повернемося до Польщі. Місцеві вболівальники ажіотаж навколо матчу почали розводити ближче до обіду. Саме в цей час на варшавський мороз електропоїздами почали з’їздитися представники інших міст. Десь о третій за місцевим часом в центрі Варшави щораз частіше і гучніше долинали класичні «Польска, бяло-червоні». До українців місцеві жителі ставилися доволі галантно і дружелюбно. Авторові цих рядків на вузькій вулиці через часовий цейтнот довелося попрохати восьмеро фанів поступитися й дати пройти по тротуару. «Дозвольте» - кажу. «Дзенєк, пусць пана» - трохи прибирає до себе чоловік в червоно-білій атрибутиці свого друга. «Дзенькую» - відповідаю. Й чую дудіння. «Як вам наш дзвонек?» - регочуть.
Увагу ще одного місцевого мешканця привертаю шапкою з емблемою «Карпат». «Карпати» Львов?» - звертається. «Так» - кажу. «Динамо» Минск» - подає руку. «Я во Львов приезжал несколько лет назад, на матч Украина – Беларусь, - каже Микола. – Тот, в котором нам левый пенальти на последней минуте поставили. Правда, того матча не видел, поскольку у нас тогда махач с вашими был. Нас загребли. Но это жизненное. Мне очень тогда понравился Львов и пообещал себе, что обязательно туда вернусь, чтобы познакомиться с этим городом лучше. Пока не получилось. Сейчас уже два года учусь в Варшаве. На футбол, конечно, пойти хотел, но цены кусаються – самый дешевый билет стоит 80 злотых. Буду смотреть в общаге по телевизору». Далі наші шляхи розходилися. Коля побажав нашій збірній удачі і припустив, що може колись ще зустрінемося.
Напередодні матчу польських вболівальників найбільше цікавило, чи зможе залікувати отримане пошкодження й вийти на поле правий оборонець Лукаш Піщек. Вийшов. На протилежному фланзі захисту зіграв Сабастьян Бьоніш, а в центрі діяли Марцін Василевскі і Каміл Ґлік. Місце у воротах зайняв Артур Боруц. В опорній зоні Вальдемар Форналік випустив Даніеля Лукашика і Ґжеґожа Краковяка. Під нападником Робертом Левандовскі діяв Радослав Маєвскі, а з флангів атаку підтримували Якуб Блащиковскі і Мацей Рибус. Тим самим, Людовік Обраньяк несподівано для багатьох залишився в резерві.
Від Михайла Фоменка очікували, що він наважиться змінити у воротах Андрія П’ятова, котрий останнім часом діє надто непереконливо. Втім, Олександр Горяїнов і Рустам Худжамов залишилися в запасі. В центрі оборони не знайшлося місця Ярославу Ракицькому і поряд з прогнозованим Євгеном Хачеріді діяв Олександр Кучер. На флангах захисту – Артем Федецький (справа) і В’ячеслав Шевчук (зліва). На місці «хвилеріза» дивно не бачити Анатолія Тимощука, але зважаючи на те, що в клубі він майже не грає, на такий крок тренера можна було очікувати. Так чи інакше, на місці опорного хавбека з’явився Тарас Степаненко. Над ним розташувалися Денис Гармаш і Руслан Ротань. На місці центрфорварда, як і очікувалося, вийшов Роман Зозуля. Флангові хавбеки – Олег Гусєв (зліва) і Андрій Ярмоленко (справа).
Склалося враження, що поляки після влаштованого власними прихильниками надзвичайно емоційного прийому не відразу змогли заспокоїтися. Гру господарі почали сумбурно, м’яч в їхніх ногах не тримався. Хоча рахунок українці відкрили, за великим рахунком, дякуючи не стільки супернику, скільки індивідуальній майстерності Ярмоленка. Андрій отримав справа передачу від Гусєва і, змістившись ближче до центру, пробив метрів з 17-ти точно в дальній кут – 0:1.
фото - ФФУ
Для «біло-червоних» то був справжній шок. Поки вони намагалися отямитися, українці спершу провели небезпечну атаку зліва і після передачі Гусєва м’яч в останню мить в підкаті вибив Василевскі. Зрештою, минуло ще дві хвилини і гості, скориставшись черговим провалом суперників в опорній зоні, знову зосередилися на чужій половині поля і забили другий гол. Зозуля скинув м’яч під удар Гусєву, а Олег метрів з 18-ти пробив низом точно в лівий, ближній від себе кут – 0:2.
Поляки, перебуваючи в шоковому стані, кинулися вперед і доволі швидко заробили на правому фланзі право на виконання штрафного: Маєвскі навісив, а Левандовскі з 11-ти метрів пробив головою – П’ятов забрав м’яч, який летів по центру воріт, намертво. А на 15-й хвилині гостям серйозно поталанило. Знову штрафний справа, знову подача від Маєвскі і удар зльоту метрів з 12-ти від Бьоніша, котрого суперники забули в своєму штрафному майданчику зовсім. Добре, що Себастьян пробив якраз в те місце, де знаходився П’ятов. Зрештою, на 18-й хвилині поляки таки прошили українську оборону. Звісно ж, через правий фланг. Гусєв і Шевчук не встигли за переміщеннями Блащиковскі і Піщека. Перший прострелив, а другий, опинившись на лінії воротарського майданчика, зіграв у дотик – 1:2.
Господарі піймали кураж і на 22-й хвилині провели аналогічну гольовій атаку лівим краєм. Тільки на цей раз Рибус, розігравши комбінацію з Бьонішем, виводив оборонця на удар з лінії штрафного майданчика. Себастьян вдарив сходу надто незграбно і м’яч, який летів повз ворота, влучив в оборонця. Минає ще дві хвилини і Криковяк робить довгу діагональ справа на Левандовскі. Роберт прийняв «кулю» на груди, але вийшов при цьому на ворота під гострим кутом і, як наслідок, бити вже не став, а, перекидаючи П’ятова, намагався вивести на порожні ворота партнера. Не вийшло – оборонці голкіпера підстрахували.
Звісно, продовжувати гру в такому темпі господарі не могли. Вони взяли невеличку паузу, збили темп. Втім, навіть діючи в більш спокійному руслі, Польща на 28-й хвилині ледь не зрівняла рахунок. Після триходівки Блащиковскі – Маєвскі – Рибус останній опинився без опіки в штрафному майданчику справа, але завдати прицільного удару не зміг, оскільки Маєвскі занадто довго зволікав з передачею. Зрештою, м’яч вилетів на кутовий, а після його подачі на виході помилився П’ятов. Воротаря, вибивши «кулю» з меж воротарського майданчика, в пожежному порядку підстрахували оборонці, однак м’яч вилетів точно на Блащиковскі, котрому, щоправда прицільно пробити через велике скупчення гравців було важко. На 38-й хвилні Блащиковскі заробив штрафний метрах в 22-х від воріт суперника, а удар виконав Рибус. Мацей вдарив у ближній кут влучно, але не дуже сильно. П’ятов наміри суперника розгадав і відбив м’яч.
Здавалося, Україна відбивається на останньому видиху і намагається банально дотягти перший тайм до перерви. Втім, з тою організацією оборони, яка нині є у команди Форналіка, якихось категорично-позитивних для «кадри» висновків робити не можна навіть з огляду на найближчі хвилини поєдинку. Фактично, українці організували гол з нічого, хоча й комбінація ця була блискавична, але вона стала наслідком чергового провалу всієї оборонної групи суперників.. Гусєв віддав на Ярмоленка, той головою скинув на Зозулю, а Роман, прикривши м’яч корпусом від Ґліка, вдарив з півоберту в кут – 1:3.
Звісно, господарям не залишалося нічого, як панічно піти вперед. В доданий арбітром час «кадра» створила натяк на гольову ситуацію, коли Маєвскі розрізним пасом прагнув виввести на побачення з П’ятовим Левандовскі. Втім, Роберт в боротьбі з Хачеріді впав. Суддя під тиском нападника і обурених трибун встояв.
Після перерви Форналік випустив замість Рибуса, котрий помилявся надто багато і був не дуже ініціативним, Якуба Косецкі. То була заміна по позиції. Правда, не встиг Якуб зробити перший удар по м’ячу, а секундна стрілка ледь закінчувала перше коло, як гості ледь не відзначилися вчетверте. Боруц недбало вибив м’яч від своїх воріт. М’яч потрапив до Ярмоленка. Той міг приймати «кулю» і мчати до воріт, але вирішив, пробивши зльоту, застати воротаря зненацька. Втім, у ворота Андрій не влучив.
Звісно, то був випадок, але подальші події показали, що Польща банально не знає, що робити з Україною. Таке враження, що витративши чимало сил у першій половині, господарі зневірилися в своїх силах, а Форналіку не вдалося налаштувати команду як слід. Українці, вгамувавши емоції, вміло контролювали середину поля, своєчасно вступали у відбір і поступово почали загострювати гру з допомогою контратак. Першу таку організували після перехоплення в середині поля від Ротаня. Руслан разом з Зозулею і Гусєвим перейшли у швидкий наступ, проте на завершальній стадії гостям забракло чіткості. А ось Гусєв після чергового перехоплення від Ротаня і передачі від Ярмоленка справа втратив надзвичайно реальний шанс добити суперників остаточно. Олег бив з 11-ти метрів без найменших перешкод, але «куля» не лягла киянину на ногу і полетіла надто вище поперечини.
Форналік мусів щось міняти і в середині другого тайму він витягнув з рукава свій останній, можливо, козир – випустив замість Лукашика Людовіка Обраньяка. Фоменко в свою чергу зробив крок у відповідь – замість Степаненка з’явився Тимощук. Звісно, не без долі везіння, але Обраньяк не виправдав свого виходу на поле ледь не відразу. Він після банального обіграшу з Левандовскі у стінку розстрілював П’ятова майже впритул, але Андрій врятував команду. Пізніше буде ще одна небезпека, теж створена Обраньяком. Людовік подав з кутового, а Ґлік вдарив головою – знову прекрасно зіграв П’ятов. Щоправда, між цими моментами Україна мала й свій шанс: після подачі кутового справа м’яч на протилежному фланзі підібрав Федецький і навісив. Гусєв розстрілював ворота головою з меж воротарського майданчика, але, Боруц перевів м’яч з-під перекладини на кутовий.
Польща виглядала приреченою і цей стан охопив навіть глядачів на трибунах. Вони вже не гнали команду вперед, а банально мовчали. Свою злість вболівальники зігнали, засвиставши прем’єр-міністра Дональда Туска, коли того показали на великому екрані. Українці ж тим часом на 74-й хвилині мали ще один шанс забити. На цей раз Зозуля продерся справа поміж трьох оборонців, останній з яких панічно зняв м’яч з ноги Романа і вибив його прямо на Ротаня. Руслан бив з лінії штрафного майданчика, проте удар капітана українців відбив Боруц. На 79-й же хвилині гості провели класичну контратаку. Зозуля перехопив м’яч і віддав передачу на Тимощука, а Анатолій переадресував «кулю» вправо на Гармаша. Денис віддав в центр на Зозулю, а завершував атаку Ротань. Втім, пробив Руслан надто прямолінійно і воротар суперників знову врятував свою команду від ганьби. А на 81-й хвилині з меж воротарського майданчика не влучив у ворота уже Гусєв. Щоправда, в організації гольової ситуації Олег брав участь на рівних з Гармашем і Ярмоленком, котрий віддавав останній пас.
То була класична тренерська перемога, де кожен гравець чітко знав свій маневр і суворо дотримувався ігрової дисципліни. Фоменко переконливо розібрав нерозумний хаос Форналіка і здобув одну з найвизначніших перемог у своїй тренерській кар’єрі. Вище стоїть хіба що звитяга над «Барселоною» Йогана Кройффа в статусі наставника «Динамо» в 1/16 фіналу Ліги чемпіонів-1993/1994. Взагалі, недарма кажуть, що історія має властивість повторюватися. У вересні 2000-го, на старті відбірного циклу чемпіонату світу-2002 поляків перед матчем з Україною Лобановського у Києві не «ховав» хіба що лінивий. Але «кадра» вийшла і завдяки кращому в житті матчу свого натуралізоного нападника Емануеля Олісадебе нокаутувала господарів на «Олімпійському» 1:3. Нині передматчеві розклади були протилежними…
Популярное сейчас
-
Минай провел внутреннее расследование и сделал заявление относительно якобы попытки организовать договорной матч с Динамо
-
Минобороны опубликовало полный перечень изменений в закон о мобилизации
-
Лидер Манчестер Сити устроил роскошный праздник по случаю пополнения в семействе. ФОТО
-
Поляки официально объявили место проведения товарищеского матча с Украиной
-
Футболист Динамо открыл премиум фитнес-клуб. Ира Морозюк, Милевский и Ярмоленко были на открытии. ФОТО
-
17-летний вундеркинд Барселоны оказался поклонником знаменитой порнозвезды. ФОТО
Комментарии 507