Товариський матч. Україна - Латвія - 1:1. Зіпсований нехлюйством ювілей

Товариський матч

31 березня. Львів. "Арена Львів". 17 925 глядачів

Збірна України – збірна Латвії – 1:1

Голи: Ярмоленко 35 – В. Максименко 90+2

Україна: Д. Бойко – Артем Федецький, Кучер, Ракицький, В. Шевчук – Тимощук (к) – Ярмоленко, Гармаш (Рибалка, 46), Безус (Р. Малиновський, 86), О. Гусєв (Коноплянка, 60) – Артем Кравець (Будківський, 75)

Тренер – Михайло Фоменко

Латвія: Колінько - Габовс, Яґодінскіс, Ґоркшс (к), Куракінс (В. Максименко, 46) – І. Тарасовс (Дубра, 46), О. Лайзанс – Ракельс, Жиґаєвс (Вишняковс, 46), Фертовс (Зюзінс, 46) – Шабала (Е. Вишняковс, 68)

Тренер – Мар’янс Пахарс

Судді: Лехнер – Штаудінґер, Кольбіч (усі – Австрія)

Попередження: Безус 48 – Жиґаєвс 39

Видно, до хорошого звикаєш швидко. Вартувало львівським вболівальникам побачити "Баварію" і почути в себе в місті гімн Ліги чемпіонів, як той неймовірний футбольний патріотизм миттю вщух. Звичайно, обгортка товариського матчу рідної збірної, який був ювілейним, 100-м домашнім поєдинком в її історії, не настільки яскрава, як визначне лігочемпіонське побоїще "Шахтар" - БАТЕ. Однак навіть з огляду на це напівпорожні трибуни "Арени Львів" стали одкровенням. То за умови, що добра частина глядачів, які заповнили сьогодні трибуни, поз’їжджалися з інших міст. Було й кілька десятків латвійських фанатів, які порадували розтяжкою "Українці, Латвія з вами".

Склад збірної України дав підстави тим панам, які оцінюють роботу Михайла Фоменка скептично, вкотре кпинити. Причина – у складі немає Сергія Рибалки та Дениса Олійника. Мовляв, кого ж тоді перевіряти, якщо не їх? Але наставник залишився вірним собі. Михайло Іванович звик довіряти перевіреним людям. Навіть у товариських матчах. Місце у воротах нашої команди займав Денис Бойко. В центрі оборони за умови, що потрапили в лазарет Євген Хачеріді та Микита Бурда, прогнозовано вийшли Олександр Кучер та Ярослав Ракицький. Справа діяв Артем Федецький, зліва – В’ячеслав Шевчук. В опорній зоні з капітанською пов’язкою вийшов ще один старожил Анатолій Тимощук. Над ним діяли Роман Безус та Денис Гармаш, для якого то була перша у 2015 році гра в основному складі. Роль правого вінґера виконував Андрій Ярмоленко, а справа Євгена Коноплянку замінив Олег Гусєв. На вістрі атаки за відсутності Романа Зозулі грав Артем Кравець.

Ротація у виконанні тренера гостей Мар’янса Пахарса в порівнянні з матчем відбору до Євро-2016 триденної давнини проти Чехії була суттєвішою. У воротах замість Андріса Ванінса вийшов Александрс Колінько. Для 39-річного голкіпера цей матч став 95-м у складі національної команди. Менеджер латвійців Маріс Верпаковскіс в інтерв’ю телеканалу "Футбол" повідомив, що тренер сприяє Колінькові, аби той здійснив свою мрію – відіграв за збірну 100 поєдинків.

В обороні гостей у порівнянні з празьким поєдинком вийшло три нових гравці. Залишився лише стоппер і капітан Каспар Ґоркшс, поряд з яким діяв бек ужгородської "Говерли" Віталійс Яґодінскіс. Справа в захисті грав Владиславс Ґабовс, зліва – Антонс Кураковс. Пара опорних хавів у порівнянні з матчем у Празі залишилася ідентичною, її склали Іґорс Тарасовс та Олеґс Лайзанс. Зате змінилося тріо атакувальних півоборонців. У ньому залишився лише Денис Ракельс, який діяв справа. Роль лівого вінґера виконував колишній гравець "Севастополя" Александрс Фертовс, а Юріс Жиґаєвс грав під нападником Віталійсом Шабалою.

Зустріч українці розпочали надзвичайно натхненно. Навіть незвично натхненно, якщо порівнювати з попередніми товариськими поєдинками. Завдяки високій рухливості наша команда швидко затисла суперників до їхніх воріт. Щоправда, гостроти у перші хвилин 15 українцям бракувало. Два безадресних навіси з лівого флангу, індивідуальний прохід Ярмоленка справа, який оборонці суперників нейтралізували колективними зусиллями – то й усе, на що за відсутністю чогось суттєвішого варто звернути увагу в стартовому відрізку.

Ближче до середини тайму українці трохи змінили акценти й почали застосовувати при наступі довгі діагональні передачі. Гарно вирізував зовнішньою стороною стопи, отримавши м’яч в метрах в 30-ти від воріт, Безус. Своєю надзвичайно вишуканою передачею Роман виводив у прорив до карного майданчика зліва Шевчука. В’ячеслав кулю дістав, але розпорядитися нею поряд з лицьовою лінією не встиг.

А повноцінну небезпеку українці створили після підключення Ракицького. Підключившись до атаки, Ярослав на місці лівого півсереднього обігрався в короткий пас із Кравцем і зробив перевод вправо на Ярмоленка. Андрій, увійшовши до карної зони, хитнув кількома фінтами Куракінса, але пробити не встиг, оскільки суперник виконав відчайдушний підкат. Не виключено, що латвієць зіграв нечисто, але арбітр вирішив пенальті не призначати. Куля відскочила в півколо, звідки сильно сходу пробив Тимощук – зачепивши когось із суперників, м’яч пролетів поряд з хрестовиною.

Латвійці намагалися грати в тому ж руслі, що й у Празі. Насичена оборона зі сподіванням на швидкі контратаки. Та українці, як то не парадоксально, діяли в товариському матчі значно сконцентрованіше й енергійніше, ніж чехи в офіційному поєдинку. А отже шансів на контрвипади у балтійців майже не було, а півдесятка стандартних положень впродовж першого тайму до небезпеки не призвели, бо наші оборонці та воротар не допустили позиційних помилок.

Очікуваний перший гол наша команда забила на 35-й хвилині. Передували взяттю воріт фінти Ярмоленка на правому фланзі, коротка передача Андрія на Федецького і обвідний удар Артема у дальній верхній кут. Колінько перевів кулю на кутовий, але цим лише відтермінував взяття власних воріт. Подачу Гусєва з кута суперники вибили назад на фланг, де Олег з Безусом і Шевчуком спершу виграли в латвійців територію, а потім Роман відпасував на хід Гусєву п’ятою. Вінґер, дійшов до лицьової лінії і звідти прострелив. Колінько відбив не дуже сильно запущений м’яч перед собою, точно в те місце, де знаходився Ярмоленко. Андрій промахнутися не міг – 1:0.

До перерви українці запам’яталися ще однією зрячою діагоналлі Ракицького на Ярмоленка. Андрій намагався зробити головою скидку на Гусєва, а Ґоркшс цей намір розгадав і вибив кулю на кутовий. Більше гостроти латвійці біля своїх воріт не допустили, але в кінцівці тайму ще один неприємний для них епізод таки відбувся. В одному з зіткнень пошкодження зазнав опорний хав гостей Тарасовс. Судячи з того, що Пахарс почав готувати заміну, стало очевидним, що після перерви на поле Іґорс повернутися не зможе.

І справді, після перерви замість Тарасовса вийшов Каспарс Дубра, котрий у відбірних матчах грав на позиції центрального оборонця поряд зі Ґоркшсом. Крім вимушеної перестановки, провів Пахарс і три не то планових, не то з огляду на хід кри заміни. Куракінса, який сильно намучився на своєму фланзі з Ярмоленком, замінив Віталійс Максименко. Також вийшли творці чеського голу – його автор Алєксєйс Вишняковс і асистент Артурс Зюзінс, які замінили Фертовса та Жиґаєвса.

Заміна від Фоменка була прогнозованою: давши відчути гру Гармашеві, після перерви тренер прогнозовано Дениса зняв і випустив замість нього дебютанта Сергія Рибалку. При цьому грав Сергій не в звичній для "Динамо" опорній зоні, а виконував функції атакувального хавбека. З поновленням гри ситуація на полі не змінилася. Українці, використовуючи довгі передачі, продовжували наступати, чергуючи, як і в першій половині, флангові навіси з діагоналями. Нагоду забити дуже швидко отримав Ярмоленко. Після переводу Гусєва з місця лівого півсереднього вправо Андрій бив сходу без перешкод, але по м’ячу як слід не влучив і в стулку не потрапив.

Не без участі Ярмоленка українці створили й наступну гостроту. То Безус разом із Андрієм з допомогою коротких передач переграли на правому краї трьох суперників, а Роман на вході до карної зони прибрав на замасі ще й четвертого. Відразу після того послідувала Безус зовнішньою стороною стопи вирізував кулю на дальню стійку, куди вибігав Рибалка. Сергієві, аби увінчати дебютний матч голом, не вистачило півметра.

Відразу після цього моменту Фоменко випустив на поле Євгена Коноплянку. Гусєва, для якого то був 95-й матч у складі національної збірної, публіка проводила скандуванням його прізвища. А Коноплянка своєю рухливістю і фінтами гру освіжив майже миттєво. Щоправда, попервах Євгенова активність на гостроті атак не позначалася. Зате свій найнебезпечніший в матчі випад провели латвійці. То Ґабовс, підключившись до правим краєм, виконав гарну передачу в центр карного майданчика. Наше щастя, що Шабала замкнути цього прострілу не зумів. Як виявилося, для Валерійса ця нагода була в цьому матчі останнім шансом відзначитися. Невдовзі він поступився місцем на полі Едуардсові Вишняковсу.

Українці подвоїти рахунок могти після проходу Федецького правим краєм і передачі в центр воротарського майданчика на Безуса. Вийшло Романові в п’яти, але дніпрянин викрутився оригінально, запустивши м’яч у напрямку воріт п’ятою по дузі. Колінько врятувати команду вже не встигав, але куля пролетіла над поперечиною. Той же Безус, Ярмоленко і Федецький своєю перепасовкою на правому краї невдовзі вивели на ударну позицію Тимощука. Анатолій стріляв низом метрів з 20-ти – Колінько, перевівши однією рукою кулю на кутовий, зіграв бездоганно.

На заключних 15 хвилин Фоменко замість втомленого Кравця випустив Будківського. Пилип невдовзі після появи на полі створив момент для Ярмоленка. Сталося це після того, як Колінько викинув м’яч на Дубру, а той необережно відкинув м’яч комусь з партнерів. Будківський метрах в 25-ти від воріт здійснив перехоплення і миттю відпасував на хід Ярмоленкові. Андрій міг бити одразу, але почав підпрацьовувати м’яч під ліву, що дозволило Ґоркшсу виконати успішний підкат. "Правою" - читалося з уст помічника Фоменка Володимира Онищенка.

В кінцівці українці прагнули забити іще. Флангові передачі від Коноплянки і Федецького були небезпечними, а для того, щоб замкнути простріл Шевчука зліва, Ярмоленкові не вистачило сантиметрів. Українці діяли невимушено і, здавалося, спокійно доводили гру до перемоги. Впевненим в успіху, випускаючи другого дебютанта Руслана Малиновського, здається, був вже навіть Фоменко.

Та настала єдина компенсована арбітром хвилина. Усе наче й просто: винос від воріт Колінька, після якої м’яч перед карною зоною українців потрапив до Кучера. Та Олександр зіграв необережно, відпустивши кулю перед собою. Дальній удар Ракельса Бойко потягнув, перевівши м’яч на кутовий. Коли ж Алєксєйс Вишняковс і Зюзінс розігрували корнер, українці, таке враження, вже гру завершили. Перекривати Максименка, який виходив на передачу Зюзінса, було просто нікому. Віталійс бив головою без перешкод і не міг промахнутися – 1:1.

Після двох мінімальних перемог України на початку третього тисячоліття третю зустріч суперники завершили в трохи нелогічну нічию. Як і в тих дво попередніх поєдинках 14-ти і 12-річної давнини, по 90 хвилин у складі суперників відіграли Тимощук і Колінько. Підсумовуючи, треба відзначити, що загалом господарі грали доволі натхненно, активним був Ярмоленко, чимало точних діагоналей запустив Ракицький. Та заслуживши перемогу, Україна постраждала через власне нехлюйство, через недбалість при реалізації моментів і небажання грати до кінця.