Сергій Стороженко: "Не знаєш, як діяти – дій по закону"

Учора, 2 липня, після засідання Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України, яке розглядало останні резонансні рішення Бюро ПФЛ, голова КДК Стефан Решко дав інтерв’ю з цього приводу Інформ-службі ФФУ. Сьогодні, враховуючи актуальність зазначених проблем, своїми думками із футбольною громадськістю ділиться перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко.

– На поверхні футбольного життя країни знову з’являються ознаки чергового мильно-бульбашкового скандалу. ФК «Карпати» звернулися до ПФЛ з проханням вжити заходів щодо зменшення випадків грубощів на футбольних полях. Законне з усіх боків клопотання, особливо в контексті інцидентів, які відбулися із львівськими футболістами в матчах проти «Дніпра» та «Шахтаря». Згадуючи про ці випадки, хотів би відзначити, що футболісти «Карпат» ледве не отримали серйозне каліцтво внаслідок відвертої і неспровокованої агресії опонентів. Те, що сталося, бачила вся країна. Телебачення і газети присвятили цим зіткненням численні матеріали, спеціалісти і вболівальники жваво обговорювали епізоди, які, безумовно, не прикрашають наш футбол. А що повинен був зробити в цій елементарній і зрозумілій для всіх ситуації орган з оперативного управління змаганнями у професійному футболі – ПФЛ? Правильно, дати правову оцінку інциденту.

Для коректного правового аналізу достатньо було просто звернутися до Дисциплінарних правил ФФУ. В той же час, без знання правових основ, можна легко заблукати в лабіринтах демагогії.

Цитую Дисциплінарні правила ФФУ.

«Глава IІI. Дисциплінарне порушення. Дисциплінарна санкція. Стаття 8. Дисциплінарне порушення.

1. Дисциплінарним порушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на норми Статуту, регламентів, правил ФФУ, «Правил гри», затверджених Міжнародною радою футбольних асоціацій та встановлений ФФУ порядок управління футболом.

2. Суб'єктами дисциплінарної провини є юридичні або фізичні особи:

а) офіційні особи ФФУ;

б) колективні члени ФФУ - регіональні федерації, асоціації футболу, та їх співробітники;

в) клуби та їх футболісти, тренери, офіційні особи і співробітники;

г) арбітри, делегати, інспектори;

д) атестовані ФФУ агенти футболістів.

3. Часом вчинення дисциплінарного проступку є безпосередній час вчинення порушення Статуту, регламентних норм і правил ФФУ або Правил гри.

Тепер пропоную звернутися до Статті 9 Дисциплінарних правил ФФУ, щоб зрозуміти межі дії футбольних дисциплінарних правил, які забезпечують, з одного боку, законне притягнення до дисциплінарної відповідальності, а з іншого - заборону щодо тримання під страхом довічного покарання.

Читаємо: «Стаття 9. Дисциплінарна санкція та її застосування. Пункт 7. «Застосування дисциплінарних санкцій відносно юридичної і/або фізичної особи забороняється якщо:

а) така особа вже притягнута до відповідальності за цей же дисциплінарний вчинок;

б) минуло більше 6-ти місяців з часу здійснення вчинку;

в) минуло більше 30 днів з часу, коли стало відомо про вчинок».

Зараз, коли ми чітко уявляємо собі правові норми, які діють в українському футболі, можна без зайвих емоцій проаналізувати конфліктні ситуації. Отже, матчі, в яких були здійснені дисциплінарні порушення, відбулися: «Дніпро» - «Карпати» - 29 квітня 2007 року і «Карпати» - «Шахтар» - 19 травня теж 2007 року. З цього часу і пішов відлік процедурних термінів, коли стало відомо про вчинок, як написано в підпункті «в» пункту 7 Статті 9 ДП ФФУ. Що ж відбувалося після матчів?

В той же день - 29 квітня 2007 р. - на офіційному сайті ФК «Карпати» з’явилася замітка про гру клубу в Дніпропетровську.

Цитую її частково:

«Каратисту не по заслузі.

В цілому, арбітр Іщенко з Києва відсудив пристойно і справедливо. Одне лише його рішення викликало подив та суперечки. Максиму Старцеву потрібно було показувати не жовту, а червону картку. Цей епізод, переконаний, стане ключовим у розгляді футбольних інстанцій наступного тижня.

У футболі є безліч моментів, коли важко сказати зі стовідсотковою впевненістю, чи навмисне футболіст завдав травми іншому футболісту. Футбол – гра контактна, без зіткнень тут не буває, але те, що зробив Старцев, зіткненням аж ніяк не назвеш. Питання, навіщо він шипами бутсів ледь не відірвав голову Василю Кобіну, йому вже поставлять тренер та керівництво „Дніпра”. Адже після матчу очевидним є те, що перемогу у своєї команди забрав саме її воротар, причому у ситуації, що аж ніяк не передбачала такої брутальності. Жовта картка – це не покарання, це попередження. Попередження людині, яка свідомо ледь не скалічила іншу людину – це справедливо?

Важко сказати, що саме доводили гравці „Дніпра” арбітру Іщенку. Невже вони вважали, що цей епізод - ігровий і він не вартий навіть свистка? А чи бачили вони обличчя Кобіна у другому таймі, його заклеєний ніс та величезну гулю під оком? Згадайте епізод у львівському матчі, коли арбітр Жуков вилучив Кернозенка, який зіграв руками за межами карного майданчика. При цьому він не розмахував ногами направо і наліво, а просто порушив правила ГРИ У ФУТБОЛ, нікому не завдаючи травми. За це була червона картка. Пане Іщенко, невже Ви вважаєте, що здоров’я чи навіть життя людини важить більше, ніж якесь порушення правил? Самому ж Василю – подяка за те, що дограв до кінця, проявив характер, і не боявся боротися за м’яч. А Максиму Старцеву, воротареві збірної України, – ГАНЬБА!»

А ось повідомлення на тому ж офіційному сайті ФК «Карпати» після матчу клубу із «Шахтарем». Новини «Карпат». Андрій Ткачук: «Фернандінйо завдав мені травми навмисне». 22.05.2007.

Таким чином, надрукувавши на офіційному сайті (я підкреслюю це втретє, оскільки відкриття свого сайту є вимогою атестації футбольних клубів, а сам сайт є офіційним вісником подій клубу і життя навколо нього) вказану інформацію, керівництво клубу ФК «Карпати» природно сподівалося, що воно оприлюднило факт дисциплінарного порушення, який отримає належну оцінку. Окрім того, ця інформація була передрукована і в інших ЗМІ. Яка ж реакція Бюро ПФЛ? Спочатку - ніякої… А згодом, коли минули всі законні терміни для реагування, поведінка чиновників ПФЛ виявилася взагалі неадекватною. Якщо хтось скаже мені, що керівники Бюро ПФЛ не знали вимоги Статті 9, де чітко сказано, що застосовувати дисциплінарну санкцію, якщо витік 30-денний термін з моменту, коли стало відомо про вчинок, заборонено, я не повірю. Формалізм і тяганина призвели до прийняття Бюро ПФЛ свідомо незаконного рішення. І я цілком розумію керівництво ФК «Шахтар», яке обурене таким свавіллям. Не можна було Роза Фернандо притягати до відповідальності, тому що орган оперативного управління в особі Бюро ПФЛ пропустив 30-денний термін, протягом якого це право діє. Це ще раз переконливо свідчить про те, що право застосування дисциплінарних санкцій повинно, згідно Статуту ФФУ, належати виключно органам футбольного правосуддя.

Один з керівників ПФЛ пояснює, що таке рішення (усунення Роза Фернандо від участі у змаганнях) прийняте на письмову вимогу ФФУ. Давайте проаналізуємо ці аргументи. Листи, на які посилається виконавчий директор ПФЛ Анатолій Попов, датовані: №1185 від 12.06.2007 р. та №1221 від 15.06.2007 р. В той же час, листи ФК «Карпати» датовані: №323 від 08.06.2007 р. та № 343 від 18.06.2007 р., і всі листи стосуються дій футболіста Роза Фернандо («Шахтар») у матчі 27-го туру чемпіонату «Карпати»– «Шахтар» від 19.05.2007 р. і Старцева М. в матчі 29 квітня. Всі ці листи щодо футболіста «Шахтаря» були надіслані до 19 червня 2007 р., тобто дня, коли витікав термін притягнення Роза Фернандо до дисциплінарної відповідальності. А листи щодо Старцева взагалі втратили будь-яку перспективу бути врахованими, тому що термін притягнення до відповідальності останнього витік ще 29 травня 2007 р. Але Бюро ПФЛ, до складу якого входять майже всі співробітники того ж ПФЛ, чомусь не зібралося 19 червня для вчасного винесення відповідного рішення. З невідомих причин воно народилося лише 26 червня 2007 р., уже після закінчення встановленого футбольним законом терміну відносно футболіста «Шахтаря» Роза Фернандо. За всіма законами формальної логіки і футбольного законодавства це рішення повинно бути скасоване. Така ж ситуація і з усуненням на три матчі від участі в змаганнях Максима Старцева («Дніпро»), який в матчі 29 квітня 2007 грубо і зухвало зіграв проти карпатівця Кобіна. Відносно нього впровадження також повинно бути припинене. І все це лише тому, що ПФЛ пропустила строки притягнення порушників до відповідальності. А незаконні рішення треба скасовувати. Безумовно, від цього не легше керівникам і футболістам ФК «Карпати», і душею я на їхньому боці, але, на жаль, з провини ПФЛ добитися справедливості цього разу не вдалося.

Можна згадати й незаконні рішення тієї ж ПФЛ, постановлені проти «Металіста». Тоді ПФЛ вирішило в телефонному режимі опитувати членів Бюро, котрі не мешкають в Києві. Накрутили таке, що нібито «Металіст» був згоден на перенесення матчу, а потім ще й погрожували судом українським та швейцарським – не сталося. Фальшування ігнорування футбольного законодавства, на жаль, стає нормою в діяльності окремих керманичів ПФЛ. У відповідь можу лише сказати, що ФФУ завжди буде на боці клубів, які ведуть чесну боротьбу за лідерство А виконавчому директору ПФЛ А. Попову. хочу вкотре нагадати : «Не знаєш, як діяти – дій по закону!».

Перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко