Сергій Ковалець - у гостях програми Відверто про футбол ᐉ UA-Футбол

Общие новости

Текстова версія програми "Відверто про футбол" від 4 серпня
Общие новости
07.08.2008
четверг
16:49
Сергій Ковалець - у гостях програми "Відверто про футбол"
Рейтинг публикации
Текстова версія програми "Відверто про футбол" від 4 серпня

- Вітаємо вас, шановні друзі. В ефірі програма „Відверто про футбол”. Перше телевізійне ток-шоу про футбол представлено торгівельною маркою „Оболонь”. Останній уїк-енд в українському футболі був позначений топ-подією, яка принесла несподіваний результат. Найтитулованіший клуб країни київське „Динамо” поступилося бронзовому призерові попередньої першості харківському „Металісту”. Таким чином Юрій Сьомін вперше програв в українському чемпіонаті. І вперше на українських теренах він поступився не донецькому „Шахтарю”. Сьогодні до нашої студії прийшов тренер харківського „Металісту” і колишній гравець київського „Динамо” Сергій Ковалець. Доброго дня пане Сергію.

- Добрий день.

- Ну що, як настрій після перемоги? Після перемоги над своєю колишньою рідною командою.

- Хороший настрій. Тим більше, що команда „Металіст” показала дуже хорошу, змістовну гру. І я не згоден, що перемога несподівана. „Металіст” ось вже протягом кількох років, з тих пір як її очолив Мирон Маркевич, ми з „Динамо” граємо дуже вдало і цей результат, як я читав інтерв’ю наших футболістів, і футболістів київського „Динамо”, він не є несподіваним, а є таким, як він є.

- Якщо порівнювати перемогу в попередньому чемпіонаті, та в цьому, зараз команда „Динамо” стала іншою? З приходом Сьоміна я маю на увазі.

- Це хороший тренер. Досвідчений. Працював і давав результати в Росії. Ця команда дуже хороша, швидкісна і цей матч був цікавим зі всіх сторін. Я думаю, він сподобався вболівальникам. Команда прогресує і дай Бог, щоб вистачило витримки у керівництва, у самого Сьоміна, вболівальників, що саме основне. Мені здається, що вони на вірному шляху.

- Чи був гол, коли арбітр не зарахував взяття воріт харківського „Мателіста”? Цей епізод викликав великий резонанс після гри. І рахунок тоді вже міг бути нічийним.

- На табло 1:2 і мені здається, що має рішення приймати арбітр. Все одно хтось програє і хтось залишається невдоволений результатом. Мабуть тим і чудовий футбол, що можуть бути помилки з тієї чи іншої сторони.

- Команда отримала вихідний за цю перемогу?

- Так, звичайно.

- Сергій Іванович, зараз команда двічі була третьою. Є завдання пробитися до Ліги чемпіонів? Я маю на увазі посісти першу або другу сходинку.

- Всі задають це питання. Але завдання у команди одне. Це показувати хороший, змістовний, чудовий футбол, який подобається вболівальникам.

- При негативному результаті?

- Коли футболісти будуть отримувати задоволення, а тільки таку настанову дає Мирон Маркевич перед грою, тоді буде хороший результат. Згадую Валерія Лобановського, який також ніколи не ставив завдання виграти будь якою ціною. Цей чемпіонат чи Кубок Кубків. Він завжди говорив, що треба виходити і грати один за одного, щоб вболівальники отримували задоволення, тоді буде хороший результат.

- Власник клубу все одно буде дивитися на підсумкове місце у турнірній таблиці. Мабуть і гроші буде давати під підсумкове місце у турнірній таблиці.

- То на рівні психології. Коли ти ставиш завдання виграти, футболісти це розуміють. Але ж буває, що негативний момент в цьому „потрібно”. Ти хочеш, а воно як завжди не виходить. Головне тут зробити так, щоб футболіст грав розкуто. Мирон Маркевич говорить, що тренерський штаб відповідає за результат. А футболісти відповідають тільки за хорошу гру, за самовіддачу.

- Зараз команда „Металіст” одна з найкращих в Україні. Демонструє гру, яка подобається глядачам. Але жодного футболіста нема в збірній. Не образливо це футболістам?

- Питання до тренера збірної. Євтушенко та Михайлов відвідують майже всі наші матчі. Думаю, вони приймуть якесь рушення. Гадаю на товариський матч з поляками буде хтось запрошений з нашої команди.

- Поясніть ситуацію з Девічем. Він українець, має право грати за національну збірну?

- Там зараз кажуть, що він все ще легіонер. Я не розумію чому. Він прийняв громадянство і має паспорт. Але все ж таки він вже буде мати право грати у відбіркових матчах до чемпіонату світу. Звісно, якщо його запросять до збірної.

- Він не шкодує, що змінив громадянство?

- Це звісно дуже відповідально. Це не як в Росії, де існує подвійне громадянство. Гадаю, що він добре подумав, порадився з родичами і не випадково прийняв це рішення. В команді ми його привітали і побажали грати в збірній України.

- Якщо зараз подивитися на той „Металіст”, який він є зараз, і той „Металіст”, коли ви прийшли з Мироном Маркевичем, це різні команди?

- Залишився, здається, один футболіст з тієї команди, коли ми прийшли. Бордіян.

- Команда двічі третя. Вона розуміє, що в тих реаліях в якому зараз знаходиться український чемпіонат перемогти „Динамо” і „Шахтар”, підсумково, у турнірній таблиці, не вдавалося вже багато років нікому. Як знайти стимули для того, щоб команда втрималася на такому рівні? Обійти „Динамо” та „Шахтар” практично не реально. Є свої моменти. Футбольні, навколо футбольні, поза футбольні, бюджет... Команда двічі третя, чи є стимул знову заробляти третє місце?

- Хороше питання. Коли я грав в київському „Динамо” всі вболівальники не вірили, що хтось крім „Динамо” може бути чемпіоном. Зараз є „Шахтар”, є президент клубу Ренат Ахмєтов, який поставив завдання виграти чемпіонат України. Зараз знаю, що він поставив завдання виграти європейський кубок.

- Він це завдання поставив вісім років тому.

- Ось ти відповів сам на своє запитання. Потрібен час. Ми тільки почали працювати. Зараз наш президент Ярославський стадіон будує, базу, поля... До того як прийшов Мирон Маркевич цього не було. Я взагалі не розумію, як „Металіст”, таке місто з такими вболівальниками, міг вилітати з вищої ліги. Зараз взагалі найкращим стимулом для нас є наші вболівальники.

- Але коли Ахмєтов поставив завдання виграти Кубок УЄФА, він відразу написав певну суму бюджету, що команда стала найбагатшою в східній Європі. Тоді це було так. Всі казали, що це суперклуб східної Європи, найбагатший. Зараз Кубок УЄФА виграв найбагатший клуб східної Європи, який перевершив вже бюджети „Шахтаря”. „Металісту”, при всій повазі до вашої команди і клубу, все ж таки надто далеко до цього. Чи ні? Чи може в пана Ярославського щось в голові перевернулося і він вирішив вкладати великі гроші.

- Принаймні пан Ярославський присутній на кожному матчі команди. Дома та на виїзді. І завжди після вдалих матчів заходить в роздягальню. Зараз вже два роки поспіль ми займаємо третє місце, для Харкова це велика подія, гадаю, ми будемо рухатися і далі в перспективі. Як „Шахтар”, як „Динамо”. Принаймні мені так хочеться, того ж самого прагнуть і вболівальники і команда.

- Підсилення команди може бути найближчим часом?

- Так. Мирон Маркевич поставив це питання. Але в нас не такий великий бюджет. Ми проти того, щоб брати п’ять, шість, сім футболістів. Ми хочемо взяти когось так, як ми взяли Джексона Коєльо. Дві-три позиції нам треба підсилити. Вони не повинні бути дорогими, а повинні приносити користь команді. Найголовніше – щоб були на хорошому рівні людські якості.

- Чи зможе „Металіст” потягнути трансфер таких гравців як Гоменюк, Голайдо? Тобто тих, хто вже заграний у збірній, про кого говорять, ціна яких приблизно п’ять мільйонів доларів.

- Зможе і більше, але що далі? В нас зараз завдання потроху рухатися вперед. Побудувати базу, стадіон... Як сказав наш генеральний директор, команда зараз по рівню іде попереду інфраструктури і нам необхідно наздоганяти цей показник.

- „Арсенал” також поки будував стадіон купляв тільки дешевих футболістів. І тренер вже з них робив зірок. Ви футболіст, який свого часу пограв в радянському чемпіонаті, встигли стати чемпіоном в складі київського „Динамо”. Чому зараз в українському футболі результат дають ті тренери, які ще вийшли з радянської епохи? Маркевич, Павлов, Фоменко... Навіть Мірчу Луческу можна додати до цього списку.

- Не тільки тренери, а й футболісти. Ті, які завершують кар’єру. Ще грає Ващук, Шовковський, Шевченко, Лужний грав, Белькевич... Ті, які застали структури радянського союзу. Вони на перших ролях. Тому що була зовсім інша система спорту. Та і взагалі держава. Зараз вона не так спілкується про спорт. Багато дітей не зайнято спортом. В Росії набагато більше спортивних майданчиків, Палаців спорту, стадіони... Дитячим тренерам зарплатня виплачується хороша. У тих тренерів є досвід, який треба від них набиратися. Я взагалі вважаю, що у молодого покоління немає того патріотизму, тому що немає такої країни, яка була раніше.

- Разом із тим Марко Девіч заради збірної України готовий поміняти свій сербський паспорт.

- Патріотизм залежить і від того, що ти знаєш, що твої батьки отримують хорошу пенсію. Коли вони можуть поїхати відпочити. Коли вчителі отримують пенсію. Віддати дитину тренеру, а в нього зарплатня 500 гривень. Він не буде з дітьми займатися так, як потрібно.

- Тобто відривати футбол від тієї ситуації, яка склалася в країні не можна ніяк?

- Не можна, щоб економіка була на такому низькому рівні. Навіть якщо проаналізувати вболівальників, які приходять на стадіон. Скільки приходить зараз і скільки було тоді. Люди думають про те, як заробити. Скільки поїхало за кордон. Уболівальник піде на стадіон, коли буде видовищна гра, але їм треба знати, що коли вони прийдуть додому в них є хороша робота, яка достойно оплачується, він може поїхати відпочити... Можливо не все було добре за союзних часів, але люди жили весело.

- Хто зараз є лідером „Металіста”?

- Є трикутник, який є запорукою успіху. Це клуб, вболівальники і команда. Якщо всі працюють разом, то буде успіх. Ну а найкращим нашим трансфером я вважаю Олександра Горяїнова, якого ми повернули до лав „Металіста” з „Кривбасу”. Він харків’янин. Хочеться, щоб було багато своїх футболістів. В кожній ланці є свої лідери.

- На заході є трохи інший підхід. Там теж кажуть, що є команда, але зірку все одно рекламують. Можливо це допомагає людині розкритися? В нашому футболі це не прийнято, можливо тому зірок і не вистачає?

- Я з вами згоден. Мені здається, що ви, журналісти і вболівальники маєте називати зірок.

- Ви дивилися перший матч „Дрогеди” проти київського „Динамо”?

- Так. Тим більше, що ми мали грати з київським „Динамо”. Вся команда дивилася. Ми були на базі перед матчем з „Таврією”, Дивилися, аналізували. Мені сподобалася гра „Динамо”. Було багато моментів, які вони не реалізували. Але був позитивний результат, який дає змогу в Києві грати більш розкуто. Хоча сильно розслаблятися не можна.

- Яке місце могла б зайняти „Дрогеда” в чемпіонат України?

- Рівень в них середній. Може десь команда першої ліги. Хоча зараз футбол вирівнявся. Ми бачимо, що всі грають на рівних з лідерами. А пригадайте „Тюн”. Тут так порівнювати не можна.

- Але команда нижчого рівня створила стільки проблем захисту „Динамо”. Це також показник.

- Команда грала вдома. Вони розуміли, що в киян йде ротація. Мені сподобалося, що вони намагалися грати в пас, контролювати м’яч.

- Кажуть свого ваш трансфер з „Динамо” в „Дніпро” був одним з найдорожчих в українському чемпіонаті. Це так? І чому ви залишили „Динамо”?

- Спершу я думав, що це буде оренда. Взагалі після шести років в „Динамо” це були психологічно важко. Там задачі стояли все виграти, хоча про це і не говорили. Це зараз кажуть, що „Динамо” має все виграти. Я не потрапляв в склад, тоді тренером був Володимир Онищенко. Тому я попросив Григорія Михайловича, щоб мені знайшли іншу команду. І в той час в „Динамо” перейшли Максимов, Похлєбаєв, Коновалов... Я не жалкую, що так сталося

- Скільки коштував трансфер? Вже зараз можна говорити.

- Як мені сказали – мільйон доларів.

- Коли повернувся Лобановський, не було пропозицій повернутися?

- Не було. Хоча я з ним і зустрічався, ми спілкувалися. Але пропозицій не було.

- Лобановського називають достатньо закритою людиною. Вам вдавалося знайти до нього підхід? Ви вільно спілкувалися?

- Пам’ятаю, коли я в 90-му році мав вперше вийти в основному складі проти „Дніпра”, він мене покликав і сказав, що ця команда мене прийняла і ти тепер будеш грати в футбол. Я вийшов, забив другий гол, ми виграли 2:1. Я літав на полі за цих хлопців, які мене підтримували. Одного разу я робив прорив по флангу і Вадим Тищенко мене збив, і тут Безсонов, Дем’яненко, Кузнєцов, Михайличенко підбігають до Вадима Тищенка і починають за мене заступатися. То була команда, яку не можна було обіграти. Їх боялися. Коли Лобановський повернувся Ребров казав, що від нього йде така аура, що все рівно проти кого будеш грати. Він був дуже справедливий. За нього хотілося віддавати по футбольному своє життя. У нього авторитетів не було.

- Чи відрізнялися єврокубкові матчі за „Динамо” від тих, які ви бачите зараз? Чи змінилося ставлення гравців?

- Мені здається, що воно таке, як і було раніше. Єврокубки – це віддзеркалення твоєї праці. Рівень гравця оцінювався саме в цих матчах. Це було мірилом і тренерської праці. Мені дуже приємно, що я і грав в євро кубках і зараз отримує цей же досвід вже як тренер.

- Чи було зверхнє ставлення до „Металіста” від „Евертона”?

- Гарне питання. „Евертон” – це сама стара команда Прем’єр-ліги Англії. А „Металіст” – це сама стара команда Прем’єр-ліги вже України. Таке ставлення дійсно було. Вони нічого про нас не знали. Вони навіть затримали на півгодини матч через те, що вболівальники десь затримуються. Тоді ми про це не знали і за свистком арбітра вийшли в тунель. А гравці „Евертона” – ні” Бо вони про цю затримку знали.

- Гадаю, арбітраж того матчу ви будете довго пам’ятати.

- Однозначно. Головне було грати в футбол і не звертати уваги на арбітра. Шкода, що в підсумку нам не вистачило досвіду. До того ж в Харкові не вистачало дискваліфікованих Бабича та Ганчаржика. Але футболісти показали, що можуть грати на хорошому рівні.

- Чи ставить керівництво окремі завдання на єврокубки?

- Про це ми вже говорили. Буде хороша гра – буде результат. Однозначно хочеться пройти в групу... поганий той солдат, який не хоче бути генералом. Ми також хочемо бути там, вгорі.

- Зараз збірна України буде зустрічатися з командою Білорусі, де тренер Бернд Штанге, який у 1996 році тренував „Дніпро”. Розкажіть про нього.

- Дуже чудова людина. Коли він прийняв „Дніпро” я відразу відчув, що таке європейський футбол. Побудований не на заїздах на базу, а на довірі до тренера. Що приховувати, в ті часи випивали команди. Хтось більше, хтось менше. Але через місяць після його приходу ми вже почали збиратися командою разом з дітьми, дружинами... Він навіть питав після заїзду на базу про те, де наші родини. В Німеччині, він казав, жінки та діти повинні бачити, як ви заробляєте гроші. Це було дуже приємно. Дуже хороший тренер. Ми були в Туреччині на зборах, зайшли в один ресторан повечеряти і я побачив Бернда Штанге. Ми обнялися, сфотографувалися. Він сказав, що гра у Україною буде дуже цікава і нам буде непросто.

- Який він тренер?

- Дуже хороший. Як тактик, як людина. Мені здається, що йому не щастить на хороші команди. Він мені розповів, що коли вони програли Люксембургу він збирався писати заяву про звільнення. І тут його викликають до Лукашенка. Він думав, що вже звідти і не виїде. Але йому сказали, що дають карт-бланш, щоб він робив нову команду.

- Часто згадуєте матч Ліги чемпіонів проти „Спартака” в Києві?

- Згадую коли мене про це питають. Це був перший матч після розвалу Радянського союзу. Хоча до того я грав зі „Спартаком”. То було явище, яким жили люди. То були два стилі гри. „Спартак” – контроль м’яча, дрібний пас, культовий тренер, дві схеми, дві тактики, стратегії... І київське „Динамо” – швидкість, висока дисципліна, багато боротьби., але також хороший футбол. Згадую ті часи, коли було по 100 тисяч вболівальників. То було свято. В тому матчі говорили, що „Спартак” сильніший за „Динамо”. Занепад... Ми пам’ятаємо, що путівку радянського союзу на чемпіонат Європи отримала Росія. Тому ми вийшли з хорошим настроєм і нас дуже палко підтримували.

- І 0:2 після першого тайму.

- І 0:2 після першого тайму. Я йду в тунелі і думаю, що Йожеф Сабо зараз рознесе роздягальню. І тут диво. Він каже, що ми добре граємо і якщо так буде і далі, то ми виграємо. Пам’ятаю 48-а хвилина – Віктор Леоненко забиває м’яч. Потім помилка футболіста „Спартака” – Віталія Косовський віддає Леоненко пас – 2:2. І в кінці я віддав передачу на Реброва, який забив переможний гол.

- Що було після гри?

- Було братання, емоції. Всі були веселі. Хоча та перемога зіграла з нами злий жарт. Нас перехвалили. Програли „Баварії” 0:1.

- Хоча гра була непогана. Леоненко мав забивати, коли виходив віч-на-віч.

- Так. Тут десь може не вистачило досвіду тренерського складу. Ми мали вигравати.

- Чотири наступні поєдинки „Динамо” програло”. Але з різницею в один м’яч. Команда була дуже непогана. Мені здається, що саме після того виступу Лобановський зрозумів, що треба повертатися у „Динамо”.

- Ми проводили прощальний матч „Сергій Ковалець збирає друзів”. І тоді я сказав, що це футболісти, яки підтримали наш чемпіонат на хорошому рівні. І зараз збірна потрапила на чемпіонат світу завдяки цим футболістам. Вони підтримали незалежну країну. Грали команди в яких взагалі не було грошей. І Лобановський казав, що він слідкував за „Динамо”. Та перемога була дуже знаковою.

- Матч „Динамо” – „Спартак”. Що буде?

- Думаю буде хороша буде гра. Вболівальники зраділи дізнавшись про жеребкування. Для наставників обох команд це дуже принципова гра. Мені здається, що більше шансів у „Динамо”. До того ж у „Спартака” зараз відбуваються не зовсім футбольні перебудови.

- На Інтернет сайті UA-Футбол усі глядачі нашої програми можуть поставити запитання до нашого гостя і з цих питань ми обираємо одне найцікавіше на нашу думку. Цього разу питання таке: Пане Сергію, на кого з тренерів зараз буде більший психологічний тиск, на Черкесова чи Сьоміна?

- Мені здається, що на обох. Це гра дуже важлива. Вболівальники дивляться по результату, але головніше, щоб їм сподобалася гра. Навіть той матч з „Евертоном” ми програли, але гра дуже всім сподобалася. Наставники будуть настроювати на перемогу свої команди. Але основне, щоб вони настроювали команду на хорошу гру. З усіх пар вона сама знакова.

- Чи говорять у футбольному середовищі про політичні моменти матчу?

- Нажаль дуже багато політики в спорті. Це не правильно. Але від цього нікуди не дітися. Головне, що на футбольному полі буде гра. Як говорив один із тренерів – футбол сама справедлива гра. Ми можемо говорити про футбол, а головне вийти і грати. Все буде вирішуватися не в кабінетах, а на футбольному полі.

- На цьому ми і завершимо нашу розмову. Сьогодні в студії програми „Відверто про футбол” був Сергій Ковалець, колишній гравець київського „Динамо”, нині тренер харківського „Металіста”, Чекаємо вас в нашій передачі наступного понеділка. На все добре.

- До побачення.

Від редакції. Як і було анонсовано до ефіру, читач, чиє питання прозвучало під час програми “Відверто про футбол”, отримує призи від компанії “Оболонь”. Тому, із задоволенням вітаємо київського читача, що спілкується на сторінках UA-Футбол під логіном BapaH, бо саме його питання було відібране ведучими програми та адресоване Сергію Ковальцю.

У найближчий час BapaH (Киев) зможе забрати свої призи у редакції UA-Футбол.

А інших читачів нашого інтернет-видання інформуємо, що вже наприкінці тижня з’явиться анонс чергової програми “Відверто про футбол”, у коментарях до якого кожен буде мати чудову нагоду задати своє питання наступному гостю студії та, у свою чергу, виграти призи від компанії “Оболонь”.

Читайте самые интересные новости футбола в Telegram, Facebook и Viber
Подписывайтесь на наш канал YouTube
Оцените этот материал
Голосов 1
Загрузка...
Реклама
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (3)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
Харьковчанин (Первая Столица)
Спасибо и от харьковчан!
Ответить
0
0
uchdep (Novomoskovsk)
Хороший игрок, в Днепре лидером стал в середине 90-х. Спасибо и удачи на тренерском поприще.
Ответить
0
0
Foot&ball (Николаев)
Ковальцу хочется сказать Спасибо. Как Игроку. Как и всему составу того Динамо. Вы дарили нам незабываемый праздник футбола... Наверное, очень многим болельщикам, в связи с блеклой и невзрачной игрой Динамо нынешнего, очень бы хотелось перед матчами со Спартаком, увидеть в передаче "Відверто про футбол" президента Динамо Игоря Суркиса... Очень много вопросов к нему накопилось со стороны болельщиков. И наверное, один из главных:что значит Честь Клуба и Традиции для нынешних динамовских игроков ?...
Ответить
0
0
 

© UA-Футбол 2002-2018.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
Материалы сайта предназначены для лиц старше 18 лет (18+).
Пишите нам: [email protected]