Львів: колиска українського футболу ᐉ UA-Футбол

Общие новости

Общие новости
13.01.2010
среда
12:00
Львів: колиска українського футболу
Рейтинг публикации

Наприкінці вересня 2003 року у львівському Палаці залізничників, у рамках дводенної українсько-польської зустрічі, була вперше оприлюднена ідея спільної організації нашими країнами Євро-2012. Символічно, що сталося це саме у Місті Лева, де обидва народи − український і польський − пліч-о-пліч жили і творили свій неповторний побут, зокрема, писали й спортивну історію.

Тут усе починалося

«Львів − колиска національного футболу, − зазначає голова Федерації футболу Львівської області, член Виконкому ФФУ Ярослав Грисьо. − Це перші зали, майданчики і стадіони, товариства і клуби. А ще − великі особистості, представники двох народів: Едмунд Ценар та Іван Боберський, Казімеж Гемерлінґ, Василь і Євген Нагірні, Людвик Христельбауер і Кирило Трильовський, Еуґеніуш П’ясецький та Володимир Лаврівський, Степан Гайдучок і Рудольф Вацик, Євген Жарський, Петро Франко й Казімеж Ґурський − найуспішніший тренер в історії польського футболу. Це − перший офіційно задокументований футбольний матч, в якому зійшлися команди Львова і Кракова...»

М’ячі привезли з Великої Британії

Про той історичний поєдинок у Стрийському парку − 14 липня 1894 року − ми ще розповідатимемо детальніше. Прем’єрний матч став логічним втіленням прогресивних процесів, що тривали в галицькій столиці вже майже три десятиріччя. Ще у 1867-му тут був заснований осередок гімнастичного товариства «Сокіл», яке першим почало культивувати футбол (українці називали гру «копаний м’яч», поляки − «пілка ножна»). Викладач учительської гімназії Едмунд Ценар привіз із Англії перші м’ячі, а згодом, спільно з Генріхом Йорданом, опублікував правила гри та розробив програму розвитку футболу в учбових закладах Львова.

Львів’яни − чемпіони Польщі

Відколи львівські та краківські «соколи» зіграли у 1894-му шестихвилинний «match», звіт про який вмістила 17 липня Gazeta Lwowska, футбол став невід’ємним складником спортивного життя королівського міста. Від початку ХХ століття тут виникали клуби − «Слава», КГС (Клуб Гімнастично-Спортивний), «Лехія», «Спарта», УСК (Український Спортовий Клюб), «Дніпро», «Гасмонея», «Свитязь», «Граніт» та інші. У 1907 році відбулася дебютна першість міста, яку виграв колектив «Чарні» (колишня «Слава»). У майбутньому цей клуб перебуватиме на провідних ролях у польському чемпіонаті, однак найліпше з львівських команд там виступатиме «Поґонь» (утворилася шляхом об’єднання КГС і «Лехії»), яка протягом 1922-26 рр. здобула чотири чемпіонські титули.

Наш повпред на чемпіонаті світу

25 червня 1911 у Львові засновано Польський футбольний союз, який невдовзі став автономним членом Австрійського футбольного cоюзу, проіснувавши до квітня 1919 року. Збірна Польщі провела три матчі на місцевому стадіоні «Чарні», а представництво львів’ян у її складі доходило до восьми гравців! Одним із найпопулярніших спортсменів тієї доби був форвард «Поґоні» Вацлав Кухар. Він, а також Мечислав Бач, Юліуш Міллер, Спіридіон Альбанський, Михал Матіас і Ян Васєвич виступали на Олімпіадах 1924 і 1936 років, а Васєвич навіть потрапив до заявки польської команди на світову першість 1938-го.

У червоно-чорних кольорах

Спортивну палітру багатонаціонального Львова утворювали польські, єврейські, німецькі та українські спортивні клуби. Знаковою подією стало заснування 22 вересня 1911 року товариства студентів вищих шкіл «Україна». До останніх днів свого існування − до липня 1944-го − воно відігравало вагому роль у відстоюванні національних інтересів українців. Головною гордістю багатосекційного товариства була його футбольна команда. У червоно-чорній формі виступали багато зірок того часу, зокрема, Олександр Скоцень (згодом грав за київське «Динамо», бельгійський «Шарлеруа» та французьку «Ніццу») й Карло Мікльош − майбутній начальник львівських «Карпат» їхньої «кришталевої» ери.

Школа львівської «армії»

Саме з «біло-зеленими» пов’язані найяскравіші сторінки галицького футболу післявоєнної радянської доби. Утім, і до 1963 року − моменту створення «Карпат» − представники регіону робили значний внесок у зміцнення позицій найпопулярнішої гри на теренах України. Візитним колективом того часу був армійський, що протягом 40 років існування кілька разів міняв назву, поки не став СКА. Найвищі його досягнення − вихід до чвертьфіналу розіграшу Кубку СРСР 1957 року та перемога в першості УРСР 1965-го. Втім, команда більше запам’яталася як кузня кадрів для «великої арени». Школу львівської «армії» пройшли Василь Турянчик і Анатолій Пузач, Йожеф Беца й Олег Копаєв, Володимир Дударенко, Мирослав Думанський, Едвард Козинкевич, Ростислав Поточняк, Роман Журавський, Володимир Капличний і Степан Юрчишин.

На рівні аматорів

«Народна любов галичан до футболу уособлювалася в досягненнях на республіканській та всесоюзній любительських аренах, − розповідає керманич обласної федерації. − Так, команда Вищого військового політучилища (ВВПУ) та «Сокіл» по два рази здобували Кубок УРСР серед колективів фізкультури. «Сокіл» до того ж перемагав у республіканській першості КФК, а у 1966 і 1967 роках вигравав наймасовіший в СРСР турнір − «Кубок мільйонів». Українським любительським кубком володів також львівський «Автомобіліст», у фіналах виступали ОБО, миколаївський «Цементник» і дрогобицький «Авангард». Їх гідними спадкоємцями стали чемпіон України серед аматорів 1999 року львівське «Динамо» та володарі аматорського кубка країни − «Гарай» (Жовква) й «Карпати» (Кам’янка-Бузька), що святкували успіх відповідно в 2002 і 2006 роках».

Початок ери «зелено-білих»

Нова ера львівського футболу стартувала 18 січня 1963 року. Саме в цей день було офіційно оформлено створення на базі заводського колективу «Сільмаш» профспілкової команди, яка отримала від попередників традиційні кольори, нову назву − «Карпати» і... місце у новоутвореній Другій групі класу «А». Усього п’ять сезонів знадобилося «зелено-білим», щоб із дебютанта змагань команд майстрів перетворитися на лідера другого радянського дивізіону. В листопаді 1968-го вони лишилися за крок від вищої ліги, посівши друге місце у перехідному турнірі. Зате сезон наступний став для «Карпат» справді тріумфальним.

Неповторна аура «Дружби»

Через рік після перемоги в розіграші Кубку СРСР-1969 (про неї буде окрема розповідь у нашому циклі) підопічні Ернеста Юста здобули путівку до еліти, де загалом провели дев’ять сезонів. «Візити на львівський стадіон «Дружба» ставали справжнім випробуванням навіть для грандів радянського футболу − заповнені трибуни створювали неповторну ауру, − згадує Ярослав Грисьо. − «Карпати» на той час були одним із найпопулярніших колективів еліти, а в Україні за показниками відвідуваності поступалися лише динамівцям Києва». До речі, матч проти киян у червні 1971 року зібрав рекордну для Львова аудиторію: 51 тисяча вболівальників святкувала перемогу своїх улюбленців над майбутнім чемпіоном − 3:1.

Рекорд Степана Юрчишина

У 1976 році в обох чемпіонатах СРСР − весняному й осінньому − «Карпати» фінішували четвертими, то була найвища вершина команди у союзних першостях. Останнім же спалахом перед об’єднанням із СКА став переможний сезон-1979 у першій лізі, що ознаменувався снайперським рекордом Степана Юрчишина − 42 забиті м’ячі в 42 турах. Голеадора запросили навіть до збірної СРСР, де він на той час був єдиним представником нижчого дивізіону. Юрчишин пробував свої сили в київському «Динамо», але не затримався. Зате на велику футбольну орбіту зі Львова стартували такі зірки, як Андрій Баль, Василь Рац і Вадим Тищенко, Володимир Татарчук, Олег Лужний та Андрій Гусін.

Відродити народну команду!

Те, що «Карпати» справді народна команда, підтвердилося під час кампанії за відродження колективу, який у 1982 році вольовим рішенням радянського спортивного керівництва було «схрещено» з армійським спортклубом Львова. Акцію «Я, мама й тато − за команду ”Карпати”», оголошену в 1988-му «Спортивною газетою», підтримали понад 70 тисяч читачів! Московські чиновники змушені були відступити − галичанам повернули їхню футбольну гордість. Те футбольне відродження стало ще одним «проліском» майбутньої незалежності Української держави.

Приклад «бронзових» хлопців

Символічно, що саме гравець «Карпат» Анатолій Мущинка залишиться в історії нашого футболу як автор найпершого голу чемпіонатів самостійної України. Новітня ера «зелено-білих» ознаменована «бронзою» сезону-1997/98, двома виходами в фінал Кубку України та цілим сузір’ям гравців, підготовлених для збірних команд. А з 2006 року галицька столиця збагатилася ще одним самобутнім колективом − ФК «Львів», який за короткий час заявив про себе з найкращого боку. Наразі ця команда − серед лідерів першої ліги, а резервні склади «Карпат» і «Львова» виступають у другій, де область представлена ще одним молодим клубом − стрийським ФК «Моршин».

Уперед, у майбутнє

«Грудень 2009 року приніс чергову радісну звістку всім львів’янам і тим, хто вважає Місто Лева своїм, − резюмує Ярослав Грисьо. − Виконком УЄФА затвердив Львів серед приймаючих міст Євро-2012. Баталії провідних національних команд Старого Світу пройдуть на новій арені, яка зводиться неподалік від аеропорту. Повітряні ворота також реконструюються, втілюються плани з розбудови інфраструктури, транспортних шляхів, розроблено відповідні культурні й туристичні програми. Наше славне древнє місто гідно готується до нової яскравої доби у своїй багатющій біографії».

Читайте самые интересные новости футбола в Telegram, Facebook и Viber
Подписывайтесь на наш канал YouTube
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Юрій Корзаченко, ФФУ
Загрузка...
Реклама
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (36)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
andrew29che (Харьков)
norb (Львів) 13.01.10 17:05 Поясни, будь ласка, що ж це за офіційний такий матч, що тривав лише 7 хвилин - до першого забитого гола. У 1894 році вже були досить пристойні, як на той час, футбольні правила. Подію, що вказана в статті, ніяк не можна обізвати офіційною футбольною зустріччю (зовсім не принужуючі через це заслуги Львова). Як на мою думку тут можна сперечатися дуже довго, тому що і Львів, і Одеса заслуговують називатися колисками українського футболу.
Ответить
0
0
malanets (Одесса)
Можно спорить до хрипоты о том, кто именно родоначальник украинского футбола (в составе разных империй), НО… … все согласятся с тем фактом, что Его Величество имеет в нашей нынешней стране глубокие корни и славные традиции, с чем вас всех и поздравляю!!!
Ответить
0
0
M&M (Lviv)
Petruch0 (Донецку) ------------- ....бан по тобі плаче.
Ответить
0
0
Petruch0 (Донецку)
нацики как всегда впереди планеты всей. кто б сомневался? ps. "футбол" чтоб адмил не забанил.
Ответить
0
0
DIVvin (Львів)
За Харків чув, читав, за Львів дуже соромно не знав! Але якщо брати по тереторії то так, але у сучасній тереторії то 91 рік і все! Моя думка, не згідні нехай плюютьвся!
Ответить
0
0
IBM (Dnipro)
Харьковчанин (Первая Столица) 13.01.10 17:10 8-| А у чего ж тогда видна связь с украинским футболом, какие критерии?
Ответить
0
0
Харьковчанин (Первая Столица)
С украинским футболом связи не вижу. Насчёт харьковчан тут увидел уколы, но это такэ, ведь то что у вас раньше футбол был спору нет, у нас в 1910м году, например, первый официальный был
Ответить
0
0
Толстый(Харьков) (Харьков)
В любом случае спасибо Львову за то,что воспитал такого тренера как М.Маркевич.Не останавливайтесь на достигнутом и дерзайте в том же духе.
Ответить
0
0
norb (Львів)
так і знав, що замість привітань розпочнеться срач. звідки таке ставлення до своїх? думати, думати... andrew29che (Харьков) 13.01.10 16:51 дата, про яку тут іде мова, це дата першого ЩФІЦ МАТЧУ. вашим методом половина вел. міст України може довести свої претензії. гімнастичні/атлетичні клуби, в який грали в футбол, були у 19 сторіччі і у Львові, і в Коломиї, і в Станіславі(тепер Ів-Франківськ) і в Дрогобичі. malanets (Одесса) 13.01.10 16:49 дякую за розумний та інформативний комент. прикро, що більшість взагалі неадекватно пишуть....
Ответить
0
0
Нанто (Харьков)
mu71 (Харьков) 13.01.10 14:38 Колыбель, а не коляска :)
Ответить
0
0
andrew29che (Харьков)
Каждый кулик хвалит свое болото В Одессу футбол пришел благодаря англичанам. В 1878 году англичане, проживающие в Одессе, организовали "Одесский Британский Атлетический Клуб" (ОБАК). По свидетельству первого историка одесского футбола Б. Галинского, на территории тогда еще царской России, это был первый спортивный клуб культивирующий футбол. Долгое время ОБАК проводил матчи исключительно с командами английских судов, что приходили в Одессу. Изредка, как свидетельствуют документы, проводились встречи с футболистами румынского города Галаца. ОБАК был закрытым клубом, в него допускались лишь английские, либо бывшие английские подданные. Важно понять, что жившие на территории Одессы англичане (равно как и французы, итальянцы, немцы, греки, болгары, поляки и т.д.) были одесситами. А то, что они поначалу играли в футбол между собой, объясняется просто - других соперников в городе просто ещё не существовало. Со временем игра стала популярной и среди горожан-небританцев. В последней четверти 19-го века в Одессе граждан, прибывших из европейских стран, было 15 процентов от всего остального населения. Британцев - тысячи. Можно ли считать иностранцами людей, проживающих в таком количестве в одном городе? Нет! Следовательно, с этого момента и ведёт, свою историю одесский, как и бывший российский, а ныне и украинский футбол.
Ответить
0
0
malanets (Одесса)
Победили гимназисты- 1:0. В 1908-1910 годы оформили свои уставы "Шереметьевский кружок", "Одесский кружок футбола", "Спортинг клуб". И в 1910 году вместе с ОБАКом они создали лигу, которая через год организовала Первый розыгрыш Городского первенства. Первый официальный международный матч с участием украинской футбольной команды состоялся в 1914 году в Одессе, когда турецкий Фенербахче, уже профессиональный и довольно успешный клуб, решил проверить на прочность Одесских футболистов. Первой Одесской командой, принявшей турецких футболистов, были "Шереметьевцы", и результат был для украинцев позитивным: победа одесситов со счетом 2:1. Игра Фенербахче с одесским "Спортингом" закончилась голевой ничьей 1:1, а матч с "Одесским кружком футбола» снова принес одесситам лавры победителей со счетом - 3:0. В Украине Фенербахче одержал лишь одну победу - над спортивным клубом Николаева со счетом 1:0, но николаевцы смогли все-таки отыграться в матче-реванше с убедительным счетом 3:0. Следующим этапом развития одесского футбола стало проведение финала чемпионата России 1913 г. в Одессе между сборной нашего города и сборной Петербурга. Матч начался стремительными атаками гостей, но отлично игравшие футболисты защитных линий Одессы успешно их отражали. Благодаря усилиям всей команды, и особенно Джекобса и Богемского, игра закончилась со счетом 4:2. Сборная Одессы стала чемпионом России!
Ответить
0
0
malanets (Одесса)
Согласно свидетельствам таких известных историков футбола как Б.Галинский, Э.Дуган, К.Фишер, профессор Сенар, именно Одесса была одним из первых центров развития футбола в Восточной Европе. Согласно Э.Дугану, историческим фактом является то, что первыми украинскими футбольными зрителями были именно одесситы, наблюдавшие за игрой британских моряков, часто посещавших наш порт в конце 1870-х годов. В 1878 году англичане, проживающие в Одессе, организовали "Одесский Британский Атлетический Клуб" (ОБАК), ставший первым футбольным клубом на территории тогда еще царской России. Футбол быстро распространился по всей стране. Профессор Сенар, искренне заинтересованный этим видом спорта, опубликовал в 1891 г. монографию под названием "Спортивные игры в юношеских школах", где речь шла о разнообразных футбольных программах в местных школах. Он же сделал очень весомый вклад в документирование истории футбола, описав создание львовскими промышленниками первого настоящего футбольного мяча в 1890 г. В 1892 г. император Австро-Венгрии Франц-Иосиф инициировал проведение во Львове, бывшем тогда частью его империи, биеннале, отражающих местную торговлю и культуру, и футбол уже тогда, 5 июня 1892 года, был представлен как элемент украинской спортивной культуры. Для футбольной презентации на втором биеннале 1894 года в Стрийском парке Львова был построен огромный для тех времен стадион вместительностью в 7 тысяч зрителей. Первый матч на этом стадионе прошел 14 июля 1894 года между командами Львова и Кракова. Как сообщает Ксавье Фишер в своей статье для газеты "Гімнастичний путівник", еще перед игрой соперники договорились о том, что исход матча решит первый забитый гол, и поэтому продолжительность ее составила лишь 7 минут: до первого мяча команды из Львова. С 1907 г. футбол начал культивироваться в учебных заведениях Одессы. Осенью 1908 года состоялась товарищеская игра между юными спортсменами гимназии Юнгмейстера и непобедимым ОБАК. Победили гимназист
Ответить
0
0
Veriy (Київ)
gulik (Киев) 13.01.10 16:02 +1 Особливо (як завжди) надзаздрісні харків'яни - це в них вперше, то в них краще, там краще вболівають і т.д...
Ответить
0
0
gulik (Киев)
Да, Восток завидует черной завистью. Ни одного нормального коммента. А разве не символично, что первый матч на территории нашей страны сыгран во Львове, первый чемпион независимый там определен, а первый мяч ЧУкры забил игрок Карпат! Поздравляю Львов. З.Ы. Проверил инфу "Олександр Скоцень (згодом грав за київське «Динамо», бельгійський «Шарлеруа» та французьку «Ніццу»". Прикольно, это первый легионер советский, получается. До войны играл за Динамо Киев, а в сезоне 1949/50 лучший бомбардир Ниццы, 22 матча/10 мячей
Ответить
0
0
M&M (Lviv)
А чому заблокував oo142 (Lviv) 13.01.10 13:26 ??? Може я щось не бачу, але що там такого крамольного написано?! Veriy (Київ) 13.01.10 15:01 ---------------------------- :-)) для політкоректності напевно, щоб не звинувати у підтримці однієї із сторін.
Ответить
0
0
Че Гевара (Львів)
Стаття - брєд про себе хороших. А от те що перший матч на теренах сучасної України відбувся саме у Львові - факт, такшо теоретично колискою могли би називатися. Але ще раз - автор - 1 курс журналістики, 1 сесія.
Ответить
0
0
Veriy (Київ)
А чому заблокував oo142 (Lviv) 13.01.10 13:26 ??? Може я щось не бачу, але що там такого крамольного написано?!
Ответить
0
0
moderator
pahen85 (луганск) 13.01.10 12:41 zeny (Запорожье) 13.01.10 12:55 oo142 (Lviv) 13.01.10 13:26 Заблокированы на 10 дней.
Ответить
0
0
mu71 (Харьков)
Первый матч после межсезонья КЛ - МХ...ждём футбола!
Ответить
0
0
mu71 (Харьков)
Удачи Львову и львовянам!
Ответить
0
0
mu71 (Харьков)
Хотя первый чемпион Украины, в 1924 году, была сборная Харькова..)
Ответить
0
0
mu71 (Харьков)
А колIска - коляска..??
Ответить
0
0
FLAK-88 (Киев)
Львов до 36 года-австро-венгро-польский город. zeny (Запорожье) 13.01.10 12:55 А чего это до 36 г. А с 1936г.франко-датско-турецкий?
Ответить
0
0
FLAK-88 (Киев)
Львiв колиска i усьо!!! И не хрен тут спорить,бо шмайсера вiдкопаю...
Ответить
0
0
dima24 (VInnytsya-Sumy)
Вітаю Львів!
Ответить
0
0
Г_а_л_и_ч_а_н_и_н (Львов)
Ладно, хорош заздрити, провокатори.
Ответить
0
0
oo142 (Lviv)
А чего еще Львов колыска?Бред и профанация.Львов до 36 года-австро-венгро-польский город. zeny (Запорожье) 13.01.10 12:55 -------------------------------- А з 39 по 91 рік - совєтский город. В чому твоя логіка, що історію України потрібно починати з 1991 року?
Ответить
0
0
Horrigan (Севастополь)
ахаха, медальку себе купите)
Ответить
0
0
zeny (Запорожье)
А чего еще Львов колыска?Бред и профанация.Львов до 36 года-австро-венгро-польский город.
Ответить
0
0
Timonnet (Симферполь)
статью не читаю спрашиваю у знатоков Юрій Корзаченко откуда родом?))))
Ответить
0
0
Паша нейтральний (Львів)
З нашими керівниками, щоб могилкою не став...
Ответить
0
0
pahen85 (луганск)
Карпати(Львов) в польский чемп,может хоть там он будет не в полном га......не!!!!!!!!!!
Ответить
0
0
Веселый Рыкун (Харьков)
Шотландські горці з Карпат!!!І не єпе...Амазонки-це кралі з берегів Дніпра!!!Миздобули,мля...
Ответить
0
0
dale (Донецк)
а Украина - родина слонов, плавали, знаем! ;)
Ответить
0
0
Saturn (Киев)
Львів - колиска українського футболу, України, планети Земля, Галактики, Всесвіту!!!
Ответить
0
0
 

© UA-Футбол 2002-2018.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
Материалы сайта предназначены для лиц старше 18 лет (18+).
Пишите нам: [email protected]