Микола Васильков: "У нас зараз футбол — це найрозвинутіша галузь". 31-01-2012 Общие новости - UA-футбол

Общие новости

Общие новости
31.01.2012
вторник
13:10
Микола Васильков: "У нас зараз футбол — це найрозвинутіша галузь"
Рейтинг публикации

Кінцевий матеріал спецсерії від «УФ» про українські футбольні телепередачі ми присвятили проектам ICTV — «Третьому тайму» й «Іншому футболу». Їхнє обличчя — це одіозний Микола Васильков, який побалакати любить, хоче, вміє. Навіть якщо не по темі. Але у нас вийшло по темі. Шкода лише, що співрозмовник надто поспішав…

— Микола Васильков завжди відзначався оригінальністю на українському ТБ. То як виникла ідея досить-таки оригінальних програм «Інший футбол» і «Третій тайм»?

— Це не суто мої ідеї, є такий Кілер, таємнича фігура, агентом у програмі працює… Він і запропонував мені запустити на ICTV новий проект, хоча на той час з цього каналу я вже пішов, працюючи у новинній сітці СТБ. Сиділи ми в нього вдома — у дупі в чорта — на Борщагівці, і саме там зародилася ідея створити «Інший футбол». Належить вона Кілеру, а далі, як креативна агенція на двох, ми почали розробляти цей проект. Створили щось схоже на «Русские сенсации», з таким самим «апенд гоу» (формат, у якому кілька сюжетів починаються одночасно, а потім перериваються, і це тримає глядача в напрузі), але час показав, що нам трохи не вистачає контенту. Треба було, щоб усі історії були однаково сенсаційні або рівноцінні. Але «ІФ» — щотижнева програма, і «годувати» людей «консервами» у нас не вийшло, тож ми зупинилися на суміші рубрик, які, згодом, перетворилися на те, що в нас зараз є.

— А як щодо «Третього тайму»?

— Ця програма — життєва необхідність. Коли канал ICTV придбав ліцензійні субправа у Першого національного на паралельну трансляцію чемпіонату світу 2010, то перед показом матчів (і після) треба було втримувати глядачів біля екранів. Колективним розумом дійшли висновку, що для цього потрібна якась студія. Я би сказав, що концептуальна ідея програми належить продюсеру каналу Оксані Дихнич і тому ж Кілеру. Це вони придумали, що її формат має бути дискусійним, з елементами розважалівки, тобто пішли від абстрактного.

— «Третій тайм» — це, радше, шоу, чи, як кажуть, глибока аналітика?

— Та ні, не шоу. Це — дискусійна студія, ніякої аналітики. Аналітика тільки в тому, що береться аналітична тема, аналітичне тло. Якщо називатиму футбол аналітичним тлом, то у «Третьому таймі» він подається у вигляді ентертейменту (з розважальним характером. — А.Б.). Я не хотів ставати ведучим, мені це не подобалося, однак загадав, що й журналістом також ніколи не хотів бути, тож, зрештою, погодився.

— А за яким принципом формувалося відоме тріо: Микола Васильков, Віктор Леоненко, Фоззі?

— Не знаю, чи це секрет, але спочатку продюсери хотіли бачити в студії Кузьму Скрябіна (до речі, він автор музла «Третій тайм», як там співається? Щось «та-та-та, про футбол усе ми знаєм…»), але у нього виявилося обмаль часу. Тоді з’явився Фоззі. А щодо Леоненка, то ми якось його записали і вирішили, що він — унікальний. Так і сформувалася наша команда.

— Можна вважати, що це ви відкрили Віктора Леоненка?

— (Сміється). Спочатку — Лобановський, а потім — я.

— …На українському ТБ відкрили, Миколо! Окей, вам подобається те, що робите?

— Так, дуже люблю телебачення, власне, всю телевізійну індустрію. Але до всього, що я роблю, ставлюся дуже скептично, бо те, чого хотілося би, до кінця не виходить. «Усі футболісти або тупі й милі, або хитрі й милі»

— Припустімо, ми хочемо зробити найрейтинговішу передачу про футбол. То в чому сила: у грошах, чи, може, у правді, в дискусії, в аналітиці, чи, може, в Миколі Василькові?

— Це ж не секрет. По-перше, потрібна напівоголена цицькаста чувіха в кадрі, яка би з розумними очима щось говорила, а по-друге, — тема на кшталт: якого кольору трухани у Бекхема, курить Мілевський чи ні. Це цікавить людей. Можливо, я не охоплюю повний аудиторний спектр від немовлят до ветеранів, яким усе байдуже, наша фокус-аудиторія — переважно дівчата кінця шкільного — початку студентського віку. Певний час саме ця аудиторія навіть за 70 відсотків перевалювала.

— Ваш проект — «Інший футбол» — притаманний вашому сприйняттю футболу, так би мовити, під іншим ракурсом. Але чи не здається вам, що інколи перегинаєте палицю з надокучливими запитаннями футболістам, які насправді й не повинні знати отих всіх дурниць, які ви розпитуєте в одній із рубрик?

— Не догинаємо! Усі футболісти тупі, всі дятли. Як Ярмоленко, приміром. Що з ним про імпресіонізм говорити? Шовковський, радше, вигляд розумного робить, ніж таким є. Покоління Леоненка вихованішим було в усіх аспектах, і освіта була кращою. Зараз абсолютно всі неграмотні в усьому, кругозір настільки обмежений, що вони не знають елементарного! Коли ми з цим зіштовхнулися, то почали їх «качати».

— Отож наші — тупі дятли. А легіонери розумніші?

— Так, звичайно. Нінкович, наприклад. Та він потім також «перемкнувся», складніше йде на контакт. Хоча, коли у Вукоєвича спитав, яке в Ізраїлі море, той розгубився. Можливо, лише Шева — розвинута людина, він багато що чув, багато що знає, цікаво з людьми спілкується. Решта — або тупі й милі, як Хачериді, або хитрі й милі.

— А є якась команда суцільних «дятлів», за вашими спостереженнями?

— (Усміхається). Я нікого не хочу образити… У Львові навпаки — трохи є натяк на освіченість. Мовляв, ми ближче до Європи, то у нас й очі з «євророзрізом».

— Складно не пригадати, що Роман Зозуля, здається, якось судився з «Іншим футболом». Казав, що ви видираєте слова з контексту, підставляєте протилежні відповіді на запитання тощо…

— Він не подав, не подав …Вони вдвох, Зюзя і Ярмола (Зозуля і Ярмоленко. — А.Б.), коли пішов з «Динамо» Газзаєв, плюс Хачер (Хачериді. — А.Б.), не грали і до них прийшов Палич (Юрій Сьомін. — А.Б.), бо до того на них не звертали увагу, вони щось говорили, що в Газзаєва був культ 13-14 гравців. У Палича була розмова з агентом «Іншого футболу» Енріке, який сказав тренеру, що глядачі цікавляться долею цих трьох …Вони почали «хлопати» крилами, мовляв, ми щось не те зробили, інтерпретуючи їхні слова. Але це ж не особисто наші питання, їх нам надсилали на емейл програми глядачі! Я навіть хотів вигадати підставного чувака з якогось Кагарлика, який публічно просить своїх кумирів — Ярмоленка і Зозулю — не подавати до суду (зокрема, на нього, бо він — автор питання), тому що в них з мамою хата коштує 5 тисяч доларів, а позов буде на всі 40, то як вони розплатяться? А наступного дня повідомлять, що він повісився… Ці футболісти обісралися всі би.

— Знаю, девіз вашої програми: зробити із наших футболістів —зірок…

— А вони не хочуть бути зірками. Вони ще із середньовічного суспільства — тамплієри, ілюмінати, мормони — не працюють на своє ім’я, не вміють заробляти гроші. І їх можна зрозуміти, бо, потрапляючи в основний склад, перетинають межу від бідності до статку. Коли ти отримуєш 20 тисяч доларів на місяць, то за них тримаєшся. Така психологія, не потрібні їм ще якісь заробітки. Ось що Зюзя зробив важливого в житті? У товарняку забив Швеції за націоналку, а так — у нього квартира в Києві і триповерховий дім у Дніпропетровську… Що йому ще потрібно? У нас несправедливо суспільство обернулося, бо ті ж Леоненко, Калитвинцев, Саленко — бідні люди, не кажучи про покоління, яке здобуло останній Єврокубок для «Динамо». А ці — нічого не роблячи, отримують по контракту, до футболу їм байдуже, бо коли не потрапляють у склад чи програють, то втрачають тільки преміалку.

«Знаємо футболістів і тренерів краще, ніж співаків»

— Ви так усе обмалювали в темних тонах… Миколо, а вам не набридає спілкуватися з усіма цими «дятлами»?

— Я з ними і не спілкуюся. Переймаюся темою Євро-2012. …Я люблю футбол…

— За яку команду вболіваєте?

— З дитинства — за «Динамо», а тепер як журналіст — уже ні. Не тому, що це якась журналістська гідність, начебто ми з вами маємо бути об’єктивними, на це — срати. Коли ти — журналіст, то фахово дивишся на всі дії. Пройшло те дитяче вболівання, коли б’ють пенальті, а ти заплющуєш очі. На цьому етапі досі перебуває Фоззі (сміється).

— Повернімося до теми зірок: ліпите їх, я так розумію, не з найкращого матеріалу?

— Ні, матеріал хороший. Завдяки «Іншому футболу» люд дізнався хто такий Лугачов, наприклад. Або Кіря Петров, Ден Бойко. Ми багатьом також пропонували дати публічне інтерв’ю, приміром, у «Дрім-тауні» (великий розважальний центр у столиці. — А.Б.), щоб і люди з вулиці могли поставити своє запитання. Але вони — ні-ні-ні. Всі однаково закриті, окрім іноземців, хоча останніх теж згодом зомбують.

— «Троянського коня», часом, не боїтеся підсунути вболівальницькому загалу, певною мірою, розбещуючи (увагою) наших «чарівників м’яча»?

— Мені плювати. Футбол — це ентертейнмент. В Англії ходять подивится, як Балотеллі знову зробить із себе Ісуса Христа. Коли команда постійно виграє, це набридає, як свого часу «Ліон» у Франції. Тому потрібне шоу. Якщо українські футболісти вдаватимуть із себе ще більших зірок, я тільки радітиму.

— Україна далека від того шоу, що є в Європі?

— У нас зараз футбол — це найрозвинутіша галузь, ним усі цікавляться, починаючи з найменшого віку. Знаємо футболістів і тренерів краще, ніж співаків, уже не кажучи про хокеїстів, баскетболістів і всіх інших у великих трусах. Він — як локомотив: їде попереду і тягне за собою все.

— Тобто у нас все гаразд?

— Так! Футбол — це альтернатива наркоманії та підлітковій злочинності. Футбол — це питання позитивації зла. Варто прийти раз на стадіон, аби зняти стрес, бо там можна матюкатися, отримати в пику (чи надавати в пику), але вийти щасливим, тому що це — футбол.

— В «Іншого футболу» також хороше майбутнє?

— Та не знаю, зараз він розділився. Усе було гаразд певний час, коли ми стартували і два роки дуже класно трималися. Попри критику, бо всі старпери на мене накидалися, нахер, мовляв, це треба, серйозні програми закриваються, у вас немає аналітики… Однак він був найрейтинговішим за часткою (це відсоток від тих телевізорів, що працюють). Зараз настав час щось міняти, я би зробив передачу про Євро, з керівництвом ICTV це обговорювали, однак до справи ще не дійшло.

— Врешті, від вас можна чекати нового проекту?

— Ну так. У нас в Україні такі проекти вже почали ґрунтовно готуватися. На Першому національному Метревелі (віце-президент каналу. — А.Б.) запускає два проекти. Один — нічого цікавого, з назвою «Наш Євро», в якому буде відтворено в сюжетах новинну стрічку. Може, в селах, які покриває Перший національний, це й буде цікаво, однак ми заходимо з іншої інформаційної франшизи. Також ймовірна поява програми на «Інтері», на ICTV, а «плюси» («1+1», «2+2») довго над цим думають.

— Конкуренція буде серйозна…

— Це чудово, коли є конкуренція. В «Іншого футболу» ж не було конкурентів. А коли вона є, адекватніше себе сприймаєш з точки зору, що саме треба робити, а що — ні.

Читайте самые интересные новости футбола в Facebook и Viber
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Анна Барахтянська, газета «Український футбол»
Подпишись на рассылку от UA-Футбол
Только самое важное за неделю!
Нажимая на кнопку вы даёте согласие на обработку ваших персональных данных
Вы удачно подписаны на рассылку!
Ошибка отправки формы!
Загрузка...


Реклама
comments powered by HyperComments
 

© UA-Футбол 2002-2017.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
Материалы сайта предназначены для лиц старше 18 лет (18+).
Пишите нам: [email protected]