Євген Луценко: Завершив кар’єру не за власною волею ᐉ UA-Футбол

Общие новости

01.02.2012
среда
23:17
Євген Луценко: "Завершив кар’єру не за власною волею"
Рейтинг публикации

Візуально непомітно кар’єру гравця закінчив Євген Луценко. За цей час вихованець київського «Динамо» побачив чимало: юні роки він провів у бельгійському «Андерлехті», пограв у Швейцарії, провів сезон у московському «Динамо». Зрештою, фінальна частина його кар’єри пройшла в Україні. Євгеном розповів про плани на майбутнє та найбільш примітні віхи ігрового шляху.

Євгене, у нас з’явилась інформація, що ви завершили футбольну кар’єру. Можете підтвердити?

— Можу. Користуюсь відомим штампом: повісив бутси на цвях.

Тож логічно буде спитати про причини. Все-таки вам усього 31 рік…

— Усе лежить на поверхні. Єдина причина — травми. Я майже рік мучився зі своєю спиною, їздив до Німеччині, відвідав цілу купу різноманітних спеціалістів, але все безрезультатно. Ледь не кожен лікар обіцяв, що я ще зможу грати, але ні до чого ці обіцянки не привели. Можна сказати, завершив кар’єру від безвиході. Якщо абстрагуватись від цих проблем, то бажання її продовжувати у мене було.

Це остаточне рішення?

— Однозначно. Звичайно, міг би ще спробувати приєднатися до якогось клубу, але обманювати людей, запевняти їх, що все нормально і я можу стабільно виступати, не хочу.

Останнім етапом вашої кар’єри була «Таврія». Наскільки я зрозумів, то період після розриву контракту з цим клубом і до сьогодні ви присвятили спробам відновитися?

— Насправді контракт із «Таврією» був розірваний не так давно, але у клубі я просто числився — на поле з відомих причин не виходив.

Зрозуміло. Поговорімо про ваше футбольне життя. Я нарахував сім клубів, за які ви виступали. Чому не вдавалося бодай в одному з них затриматися на період більший, аніж два роки?

— Ви знаєте, якоїсь однієї причини навіть не назву. Всюди щось траплялося. Десь мені не щастило з тренерами: той, хто запрошував, невдовзі залишав команду. Десь були «унікальні» президенти, з якими працювати було складно. У цілому ж, я абсолютно не жалкую, що моя кар’єра пройшла саме таким чином. Хтось може грати в одному клубі впродовж усього футбольного життя… Зате я побував у різних країнах та багато чого побачив (усміхається).

До слова, про країни. Ви виступали у Бельгії, Швейцарії, Росії і, власне, Україні. Про яку країну залишилися найприємніші спогади як з футбольної точки зору, так і з побутової?

— Згадую всі перипетії мого футбольного життя та навіть не можу виокремити якийсь період. Повсюди були свої плюси. Наприклад, у Бельгії я був зовсім юний, дуже сумував за домом. У Швейцарії мав найбільш сприятливі умови в плані побуту. З ностальгією пригадую час у московському «Динамо», коли працював із Віктором Прокопенком, царство йому небесне. Українська частина кар’єри у мене асоціюється передовсім із бронзою у складі «Чорноморця» та тріумфом у Кубку Україні в «Таврії».

Для вас ці два досягнення рівноцінні?

— Мабуть, що так. Не секрет, що в Україні Кубок беруть або «Шахтар», або «Динамо». Приємно, що ми стали винятком (усміхається). Теж саме можна сказати і про бронзу з «Чорноморцем» — таких успіхів зазвичай досягають потужніші клуби.

Можливо, це таємниця, але все-таки: у якому клубі заробляли найбільше?

— Хороше запитання (сміється). Якщо не зраджує пам'ять, то у московському «Динамо» були найкращі фінансові умови.

2003-го року ви двічі виходили у футболці національної збірної України. Мабуть, то був пік вашої кар’єри. 2003-го перебували у найкращій формі?

— Відповім не зовсім стандартно. Ті виклики залежали не тільки від моєї оптимальної форми. У мене склалося враження, що тренери збірної просто інакше ставляться до футболістів, які виступають за кордоном. У ті часи я грав у ярославському «Шиннику», у чемпіонаті Росії — мене й запрошували. Здавалося, що тодішні очільники збірної бачили здебільшого або футболістів «Динамо», «Шахтаря» чи «Дніпра», або тих, хто виступає за кордоном, у тій же Росії. Підкріплю свою тезу прикладом: 2006-го ми з «Чорноморцем» посіли третє місце, але, здається, ніхто з тієї команди так і не дочекався запрошення. Хіба що Олександр Косирін кілька матчів зіграв.

Погодьтеся, наразі ситуація в цьому плані змінилася?

— Радше так, аніж ні. Олег Блохін запрошує хлопців з «Карпат», з «Ворскли», з інших клубів, які не входять у число вітчизняних грандів. Це позитивний момент.

Наостанок не можу не поцікавитися у вас про плани на майбутнє. Збираєтесь залишитися у футболі чи, можливо, пов’яжете життя з якоюсь іншою сферою?

— Точно можу сказати лише єдине: наразі я відпочиваю від футболу. Проте є цілком чіткі плани на майбутнє. По-перше, збираюся навесні робити перші кроки на шляху до тренерства: поступатиму до вищої школи тренерів. Мені складно сказати, чи зможу я там досягти успіхів чи ні, але бажання залишитися у грі мільйонів у мене є. Крім того, можливо, паралельно займатимуся справами, далекими від футболу, але це все у майбутньому.

Гаразд. Бажаємо вам успіхів на новій життєвій ниві.

— Щиро дякую!

Читайте самые интересные новости футбола в Telegram, Facebook и Viber
Подписывайтесь на наш канал YouTube
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Гліб Корнієнко, «Український футбол»
Загрузка...
Реклама
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (2)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
gulik (Киев)
Жалко, что так бездарно провел карьеру. Подавал такие надежды - Германия, Андерлехт, Лозанна, Динамо Москва. А в 24, по-моему, все, дальше по наклонной, ничего не показывая особого ни в ЧО, ни тем более в ТС.
Ответить
0
0
Эстет01 (Симферополь)
А вообще хороший был полузащитник! Жалко, что так рано закончил карьеру.
Ответить
0
0
 

© UA-Футбол 2002-2018.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
Материалы сайта предназначены для лиц старше 18 лет (18+).
Пишите нам: [email protected]


Продолжая просматривать www.ua-football.com, вы подтверждаете, что соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Согласен