Відбір ЧЄ серед жінок. Україна – Фінляндія 1:2. Мета від нас все далі

Голи: Ходирева, 69 – Талонен, 35, 85

Попередження: Романенко – Сьйолунд

Україна: Зварич, Котик, Лішафай, Ходирева, Басанська, Чорна, Пекур, Дятел (Бойченко, 75), Апанащенко, Андрущак, Корнієвець (Романенко, 46).

Фінляндія: Корпела, Хуурунен, Ноксо-Койвісто, Саарі, Вестерлунд, Кукконен, Толванен, Нордлунд (Сааріо, 85), Пуранен (Нерум, 46), Сьйолунд, Талонен (Енгман, 90+1).

Національна жіноча збірна України з футболу потрапила в становище дуже схоже на те, в якому недавно опинилася чоловіча молодіжка. Несподівана втрата очок (нульова нічия вдома з словачками і домашня ж поразка з мінімальним рахунком від білорусок) змушувала українок надалі здобувати 100-відсотковий результат. Паралелі з командою Павла Яковенка можна було побачити і в супернику – фаворит групи з Скандинавського півострова.

Нажаль на цьому схожість скінчилася. Звісно, що на 6:0 сподіватися було марно, але дівчатам вистачило би й мінімальної перемоги. Тим більше, що до Чернігова збірна Фінляндії приїхала з відчутними втратами. В середній лінії фінки не дорахувалися відразу трьох футболісток (в тому числі, капітана команді Анну Рантанен), а найголовніше, що травмована головний бомбардир збірної Лінда Салльстрем, яка в попередніх чотирьох матчах цього відбірного циклу відзначилась п’ять разів.

Відбулися помітні зміни і в складі збірної України. Ірина Василюк та Марина Масальська поступилися місцем іншому дуету центрбеків – Аллі Лішафай та Олені Ходиревій. А в нападі тренерський штаб віддав перевагу не Тетяні Романенко, а Юлії Корнієвець. Забігаючи наперед, скажу, що даремно. Юлія майже на загрожувала чужим воротам і в перерві абсолютно справедливо поступилася місцем на полі.

Важливий статус поєдинку і помітні зміни в зіграних складах призвели до того, що перші 15 хвилин суперниці придивлялися один до одного і навіть до самих себе. Мовляв, на що ж ми здатні? Спокій першими порушили гості. На 16-й хвилині Санна Талонен (саме вона замінила в основі Салльстрем, вперше в цьому циклі вийшовши на поле з першої хвилини) скористалася тактичною помилкою українського центру захисту і вийшла сам на сам. Удар з 15 метрів – і м‘яч просвистів в кількох сантиметрах над поперечиною.

Українки відповіли непоганою фланговою атакою. Тетяна Чорна навісила від правої бровки, але Дарина Апанащенко, яка в першому таймі грала ледь чи не опорного хавбека з лінії воротарського майданчика головою не влучила по м’ячу. За кілька хвилин Анніка Сьйолунд ледь не заштовхала м’яча в ворота разом з Іриною Зварич. А ще через пару хвилин грубо помилилася воротар збірної Фінляндії. Безадресний слабенький навіс в карний майданчик виглядав черговою невдалою спробою нашої збірної, але Тінья Корпела так недолуго намагалася зловити м’яча, що той відскочив в напрямку воріт і вийшов за межі поля, облизавши стійку воріт.

Потім команди взяли паузу, але заключна фаза першого тайму вийшла призвела до голу. Спочатку лише самовіддана гра Алли Лішафай дозволила зірвати вихід сам на сам з воротарем Аннікі Кукконен. Але за хвилину Кукконен свого домоглася. Вона встигла на самісінькій лінії наздогнати м’яч, що виходив за межі поля і навісити у воротарський майданчик українок. І хоча для удару кут був досить гострий, але Санна Талонен головою підрізала м’яч так, що той, знайшовши шпаринку між руками Зварич і стійкою, прослизнув в сітку воріт.

До перерви збірна України могла зрівняти рахунок після «сухого листа» у виконанні Тетяни Чорної. На щастя для гостей на їхній дальній штанзі захисник зіграла краще ніж Мікаель Лустіг в недавній грі чоловічих команд України та Швеції, і вибила м’яч з лінії воріт.

Другий тайм українки почали жвавіше, але довгий час якихось дивідендів нашій команді перевага у швидкості не приносила. До штрафного суперниць справи йшли непогано, але далі фінки не давали шансів для прицільного удару чи гострого проникаючого пасу.

Особливо виділялася свіжа Романенко, яка швидко пересувалася без м’яча на передовій і Пекур, яку вболівальники за другий тайм назвали Коноплянкою в спідниці. А що, схоже! Прохід лівим флангом, зміщення в центр і… удар вище воріт.

Активність принесла результат лише в середині тайму. Чорна з «точки Шевченка» навісила у воротарський майданчик, фінський воротар не втримала м’яч в руках, а Олена Ходирева з льоту добила шкіряну кулю в сітку воріт. За хвилину центральний захисник збірної остаточно стала героєм матчу, коли двічі поспіль зупинила м’яч на лінії власних воріт після удару Талонен і добивання Сьйолунд.

Нажаль, відчути запах перемоги українкам так і невдалося. Після голу ледве не пропустили, а самі змогли відзначитися лише непоганим ударом метрів з 25 у виконанні все тієї ж Чорної. М’яч пролетів трішечки вище воріт. А от команда Фінляндії на останні 20 хвилин матчу грамотно відсунула гру подалі від власних воріт і навіть забила переможний гол. Нелогічний, але переможний.

За 5 хвилин до фінального свистка українки дозволили суперницям прострілити з правого фланга і Санна Талонен (от вам і дублер кращого бомбардира) ледве штовхнула (ударом це назвати важко) м’яч в напрямку воріт. А далі – як в уповільненому повторі: снаряд повільно котиться, Зварич повільно валиться, але не дістає м’яча, а той «через силу» перетинає лінії воріт.

Чемпіонат Європи від нас все далі.