Наші за кордоном. Russia

Андрій Дикань знову залишився на лаві запасних в матчі "Спартака" вдома проти "Кубані". Але від довгого сидіння на лаві його авторитет, як не дивно, лише зростає. Адже Песьякову, який зараз стоїть в воротах команди, бракує саме тих якостей, які властиві Андрієві. В звітному матчі російський воротар пропустив необов’язковий гол (хоча й грубою помилкою його не можна назвати). А головне - погано взаємодіяв з гравцями оборони і вкрай невдало керував грою захисту, що призвело до безладу біля воріт московської команди.

А саме лідерські якості і бачення гри є одними з козирів українця. Тому, вже після першого пропущеного голу тисячі вболівальників на стадіоні почали скандувати ім’я Диканя, таким чином вимагаючи негайно повернути його в ворота. Але тренер "Спартака" Карпін, скоріш за все, діє за принципом: "Хай згине моя душа разом з філістімлянами" ( тобто з російськими воротарями ), і на чисельні питання журналістів відповідав досить роздратовано. Він не дав сумніватися в тому, що й надалі продовжуватиме випускати в стартовому складі саме російських воротарів. Його вислів: "Ці вигуки не допоможуть нікому", перш за все стосувався Песьякова і футбольного клубу "Спартак", але між рядками можна було зрозуміти, що мова йшла і про Диканя і його шанси повернутися на пост номер один.

Андрій Дикань: "Камо грядеши"?

Сам Андрій в інтерв’ю після матчу показав себе справжнім джентльменом (нагадаю, саме таке звання він отримав від однієї з російських газет в минулому сезоні) і закликав вболівальників підтримувати лише Песьякова, а не його, коли той грає. І навіть відмовлявся відповісти, що він відчував, коли чув, як скандують його ім’я. А тим часом "Спартак" дійсно гине, точніше гинуть його шанси на друге місце, яке веде до Ліги Чемпіонів. Після нічиєї з краснодарцями відстань становить вже сім очок.

На протязі останніх двох тижнів в Грозному говорили тільки про вже відомий всім вислів Президента Чечні Рамзана Кадирова нa адресу судді і його візит в кімнату арбітрів після матчу. За це "Терек" був покараний одним матчем на нейтральному полі. Невдоволені цим рішенням грозненці погрожували навіть не вийти на матч, і тому в ці дні думки всіх людей, які мають відношення до клубу, були зосереджені не на самому футболі.

І це було видно на полі. "Терек" виглядав розібраним і не готовим до матчу, і тому Ярослав Годзюр просто був кинутий на поталу нападникам "Зеніта". І розібраність команди передалася й йому. Вже на початку матчу він не вийшов з воріт після подачі кутoвого і отримав гол з лінії воротарського майданчика. Хоча головна вина в цьому голі захисників, які залишили Вітселя без нагляду. Вже через 5 хвилин його залишили сам-на-сам з форвардом, і Годзюр збив опонента, отримавши жовту картку. Але пенальті взяв, стрибнувши в той самий кут, в який полетів і м’яч.
До кінця першого тайму роботи у Годзюра не було, але на 45-ій хвилині "Терек" залишився вдесятьох, і українцю до кінця матчу довелося чимало попрацювати. Йому двічі пощастило, коли нападники з кількох метрів били надто кволо, і Ярослав встигав відбити м’яч. А потім не зміг вийти переможцем ще з одного тет-а-тет. Алвеш просто сильно пробив в кут.

Воротар безсилий

На останніх хвилинах матчу він відбив сильний і влучний удар, але вже через лічені хвилини після прострілу з лівого флангу м’яч вже був в ногах у захисника, але той просто віддав його Зирянову, який з близької відстані переграв Годзюра.
"Терек" погано почав весняну частину, і поступово стає командою-середняком без турнірних завдань. А Годзюру варто дослухатися до чуток, які відправляють влітку в Грозний саме його співвітчизника Диканя. Хоча на Андрія претендують і інші клуби, і навряд чи він опиниться саме в столиці Чечні.

Для "Волги" тепер кожний матч є вкрай важливим. Адже почався прогнозований камбек "Мордовії" і командам, які знаходяться вище неї, а серед них і нижньоновгородцям, треба бути обережними.
Тому в матчі на своєму стадіоні проти ще одного аутсайдера, пермського "Амкару", підопічні Юрія Калитвинцева розраховували тільки на перемогу. Але "весняне" поле, разом з снігом, який пішов вже на початку матчу, завадили командам показати все, на що здатні. Моментів в цьому матчі майже не було, хоча обидві команди виявили бажання боротися і забивати, і матч пройшов в жорсткій, і, підкреслюю, енергійній боротьбі. Команди не просто чекали на закінчення снігопаду, а намагалися заволодіти м’ячем і організовувати атаки. Більше напівмоментів було саме у "Волги", але вони не були реалізовані. А обидва голи були забиті з пенальті. Нижегородці більше володіли м’ячем впродовж матчу і були ближчими до успіху, але в цілому нічия є закономірним результатом.
Після гри Калитвинцев був задоволений, відзначивши, що бачить більше плюсів, ніж мінусів в грі своєї команди, і підкреслив своє задоволення бажанням команди вигравати і її націленістю на боротьбу.
"Волга" дійсно непогано виглядає в матчах проти команд свого рівня, але цього може не вистачити, адже команда Калитвинцева випереджає той самий швидкий потяг на ім’я "Мордовія", який знаходиться на передостанньому місці, лише на шість очок за вісім турів до кінця чемпіонату. Не слід забувати і про 13-14 місця, які ведуть до перехідних матчів. Нижегородці мають ту ж кількість очок, що й команда з 13-ого місця і випереджають 14-те місце на 4 очки.

Павло Степанець вийшов на поле в матчі проти "Крильєв Совєтов" в Самарі. Грав на позиції лівого захисника. В першiй чверті матчу він був активним як в позитивному, так і негативному плані. В плюс йому можна занести непоганий удар головою з кутового, який взяв воротар. А в мінус - два порушення правил на фланзі, які призвели до штрафних ударів. Але навіси були безрезультатними. Після цього саранці перехопили ініціативу, і не дозволили суперникам створити бодай один небезпечний момент біля своїх воріт.

В Степанця була робота на фланзі, тим більше, що півзахисник, який мав допомагати йому, постійно зміщувався в центр. І хоч українець в цілому вдало зіграв, але постійна гра наодинці з кількома гравцями зіграла свою роль. Саме намагаючись втримати прориви своїм флангом, він зробив два фоли і отримав дві жовті картки, які переросли в червону. Але це не вплинуло на гру. Його команда спокійно дограла останні 15 хвилин і втримала перемогу з рахунком 2

Після гри Степанець в інтерв’ю розповів про зміни, які сталися в команді з приходом взимку Дорінела Мунтяну. Зміни перш за все в організації гри, тактичній підготовці і психологічному налаштуванні на ігри. Українець був задоволений і своєю грою, і грою своєї команди в цьому матчі. Червона картка, на його думку, стала наслідком нестриманості і миттєвої розслабленості, адже сильного тиску гравців суперника він не відчував.