Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії


Переможець Серії А, який так і не став своїм

Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії
Леон Вургафт Автор UA-Футбол

"Полювання" на Олексія Михайличенка з боку італійських клубів почалося ще після Євро-88. Тоді "Ювентус" намагався влаштувати "нашу відповідь Чемберлену". "Чемберленом" в цьому сенсі був "Мілан" Сільвіо Берлусконі, який створив у себе "голландське тріо" у складі Ван Бастена, Гулліта та Райкарда. На це "Стара Синьора" спробувала відповісти придбанням трьох гравців збірної, яка протистояла Нідерландам в фіналі того Євро, а саме Заварова, Михайличенка та Протасова. За цих трьох футболістів туринці пропонували близько десяти мільйонів доларів. Та непоступливість Валерія Лобановського змусила двох останніх залишитися в Києві. Ще за рік "Ювентус" знову спробував придбати Олексія, та "засланий шпигун" Заваров після повернення з відпустки повідомив, що в СРСР вирішили заборонити трансфери гравців збірної за кордон з метою найкраще підготуватися до ЧС-90. Тому й того літа цей трансфер не відбувся. А влітку 1990-го в "Юве" вже був новий тренер, який не бажав бачити радянських гравців у себе в команді.

Тож єдиними серйозними претендентами на послуги півзахисника були "Інтер" та "Сампдорiя". Як і в ситуації з трансфером Заварова, італійським командам доводилося чимало попрацювати і вмовляти різні структури для того, щоб цей перехід відбувся. Оскільки головним ініціатором трансферу в "Сампдорії" був головний тренер команди югослав Вуядин Бошков, генуезці діяли наполегливіше і зуміли випередити конкурентів. За трансфер "блучерк'яті" сплатили близько п'яти мільйонів доларів.

"Сампдорія" тоді була однією з найсильніших команд Серії А з великими амбіціями, але за "скудетто" поборотися не вдавалося. Попередні два сезони команда закінчила на п'ятому місці. І цього сезону фахівці очікували щонайбільше на третє-четверте місце. Натомість, команда вважалася неабияким кубковим бійцем, адже завоювала за останні роки два Національні Кубки і на той час була діючим володарем Кубка Володарів Кубків. "Самп" зазвичай використовувала схему 4-4-2, іноді змінюючи її на 3-5-2. Михайличенку в обох схемах відводилася роль центрального півзахисника, який допомагає у відборі і крім цього керує грою, виконуючи функції плеймейкера і підключається в штрафний майданчик для завершення атак. Забігаючи вперед, слід зазначити, що свої три голи в лізі Михайличенко забивав саме стрімким підключенням з глибини в штрафний майданчик, коли він в один дотик замикав передачі партнерів. Але загалом таких гострих підключень було вкрай мало, що й зумовило низьку результативність українця.

Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії - изображение 1

Головними суперниками Михайличенка за місце в складі були бразилець Серезо та італієць Інверніцці. Бразильський віртуоз з чудовою технікою та нестандартним мисленням на протязі довгих років був улюбленцем вболівальників. Але йому вже виповнилося 35, і бразилець був надто травматичним і не відпрацьовував у захисті, хоч це й не було його головним завданням. А італієць був недостатньо розумним та стабільним гравцем, тому позиції Михайличенка в порівнянні з ним виглядали значно сильнішими. Так що українцю була забезпечена велика кількість ігор на протязі сезону, тим більше, що за схеми 3-5-2 в склад потрапляли двоє з трьох названих вище гравців. Також "Сампдорії" була властива відносна "італійськість". В той час, як в більшості команд Серії А три легіонери були одними з лідерів команди і майже завжди потрапляли в стартовий склад, "блучерк'ятi" лише тричі за сезон в лізі почали гру з трьома легіонерами. Це було зумовлене й травмами Серезо в першій частині сезону і втратою форми Михайличенком в другій, а також тим, що ці два гравці грали практично на одній позиції.

Вперше вболівальники "Сампдорії" побачили Михайличенка на полі 18-го серпня. Але він з'явився в формі зовсім іншої команди, а саме збірної СРСР, яка проводила товариський матч проти генуезців. Матч закінчився внічию 1-1, і найкращим гравцем на полі був саме Олексій. Він забив гол ударом з 25-ти метрів, чудово асистував партнерам, які не використали можливості, а наприкінці матчу мало не вразив ворота Джанлуки Пальюки з власної половини поля. Воротар лише в останню мить зміг перевести м'яч на кутовий. За кілька хвилин до кінця він попросив дозволу зіграти за свій майбутній клуб, отримав футболку Джанлуки Віаллі і повів "Самп" на штурм радянських воріт. Лише дивом збірна СРСР врятувалася від поразки. Вболівальники проводжали Михайличенка овацією, журналісти були в захваті від його гри, а в команді висловили задоволення новачком, який може швидко стати лідером.

У вас не установлен Flash Player. Свежую версию Flash Player'a вы можете скачать на официальном сайте

Тим більше, що на прес-конференції півзахисник розповів, що знає чимало італійських слів, тому його акліматизація має бути відносно легкою. Хоча відмовився сказати, які саме слова він знає.

Можливо, саме цей товариський матч зіграв злий жарт з Михайличенком. Після нього від киянина очікували не тільки стати лідером, а й показувати віртуозний, романтичний футбол, багато атакувати і діяти нестандартно. Справа в тому, що Олексій був гравцем зовсім іншого плану. Попри володіння пасом і ударом, головними його чеснотами були раціональність, сумлінна праця у відборі, гра на команду, ні в якому разі не індивідуальна. Він завжди намагався думати на полі і обирати правильні рішення. А в "Сампдорії" від нього очікували на імпровізацію, авантюризм і результативність. Преса, вболівальники, і головне - тренерський штаб, очікували від нього стати наступником Серезо, хоча його гра раціонального організатора була повною протилежністю грі авантюрного бразильського віртуоза. Тим більше, що й бомбардиром киянин ніколи не був.

Саме тому Михайличенко так і не зміг проявити себе в повній мірі. Його травма і довгий відновлювальний період, через який він не грав на ЧС-90, проблеми з вивченням італійської (виявилося, що він знає значно менше італійських слів, ніж йому самому хотілося) та й та сама сумнозвісна акліматизація радянської людини на Заході - всі ці реальні проблеми не цікавили нікого в Італії. Всі очікувалі від нього на миттєвий результат і не хотіли чекати.

Хоча сезон Олексій почав досить вдало. Він забив вирішальний гол на останніх хвилинах в матчі третього туру чемпіонату проти "Болоньї", вдало відіграв матч-відповідь другого раунду Кубку Кубків проти "Кайзерслаутерна" (перемога з рахунком 2-0 вивела генуезців в наступний раунд) і став головним героєм першого матчу Суперкубку Європи проти "Мілану", відігравши блискучий матч і забивши гол. Один з лідерів команди нападник Джанлука Віаллі пропускав перші місяці через травму, Серезо також травмувався вже в перших турах, тому в Михайличенка була можливість брати гру на себе. І після перших дев'яти матчів ліги його середня оцінка була однією з найвищих в лізі.

Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії - изображение 2

В кінці жовтня, після перемоги в гостях над "Міланом" "Сампдорія" очолила турнірну таблицю. А ще за кілька днів на українця чекала пікантна зустріч в Кубку Кубків проти грецького "Олімпіакоса". Нажаль, Олег Протасов не мав права грати у Єврокубках, тому зустріч двох екс-динамівців на футбольному полі не відбулася. Але зустріч з тренером пірейців Олегом Блохіним була не менш емоційною. В матчі-відповіді в Італії Михайличенко зіграв вдало і допоміг команді пройти в чвертьфінал. А за кілька днів після цього матчу відзначився вдруге в лізі.

Та в другій половині листопаду прийшов звичний спад у грі, пов'язаний зі схемою осінь-весна, за якою радянські гравці не звикли грати. В цей час команда проводила найважливіші ігри, в той час як Михайличенко звик повністю відпочивати. У матчі-відповіді Суперкубку Європи проти "Мілану" Олексій виглядав просто жахливо, був замінений на 68-ій хвилині і отримав ганебну оцінку "4" від однієї з найпопулярніших газет Італії "Ла Репуббліка". Його команда поступилася з рахунком 0-2 і не здобула Кубок. А наприкінці грудня в матчі лідерів проти "Інтера" він вже на 35-ій хвилині вдарив ліктем Джузеппе Бергомі і був вилучений з поля. "Сампдорія" провела просто героїчний матч і втримала перемогу, яка збільшила відрив, але дії Михайличенка викликали обурення у гравців та тренерів команди. Тим більше, що згодом "блучерк'яті" втратили чимало очок в матчах з середняками, і в Генуї вже почали готуватися до ще одного посереднього сезону в лiзi.

Після відбуття дискваліфікації киянин повернувся до складу, і в лютому навіть забив свій третій гол в лізі, але грав лише через травми Серезо та Манчіні. До того ж в грудні мав сімейні проблеми, що заважало йому викладатися на повну. Преса критикувала його, здебільшого за повільність та мінімальне загострення атак. Він мало рухався, мало з'являвся в штрафному майданчику, діяв сіро й невиразно, намагався не ризикувати.

Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії - изображение 3

Така гра не відповідала позиції, на якій він грав і ролі, яку йому надавали в команді. Навіть тренер Вуядин Бошков різко реагував на постійні питання журналістів, відповідаючи, що у Михайличенка є все, що йому потрібно і він не розуміє, чому півзахисник так погано грає. Італійську він так і не вивчив як слід, хоча дещо розумів і загалом міг порозумітися з партнерами під час матчів та тренувань. Але цього було недостатньо для налагодження стосунків з партнерами за межами футбольного поля. Він зовсім не був таким замкнутим як Заваров, хотів мати друзів, хотів спілкуватися та брати участь у спільних вечірках та акціях. Досить смішний випадок на одній з вечерь, коли словенський гравець команди Сречко Катанец запропонував Олексію "...разом показати цим італійським невдахам, як п'ють справжні слов'яни", а киянин прийняв виклик і почав пити так, що навіть майбутній переможець збірної України витріщив очі, ще раз показує, що у Михайличенка було почуття гумору і він намагався стати частиною колективу, на відміну від того ж Заварова, який мало не силою намагався виокремити себе від колективу.

Прихильники відомого принципу "шерше ля фам" можуть віднести й історію Михайличенка до цієї категорії, адже за думкою деяких журналістів, Олексій повністю припинив свою участь у таких заходах за проханням власної дружини, яка зовсім не вивчила італійську, тому ніяковіла і почувала себе незручно. Така кардинальна зміна в поведінці плюс зниження рівня гри налаштували проти нього всіх гравців, а особливо найстарших та найвпливовіших, які вважали участь в таких вечерях (які зазвичай влаштовували саме вони) "справою честі" і обов'язком для кожного гравця. Тому й пізніше з'явилися чутки про ворожнечу та ненависть до українця, хоча ніхто ніколи не чув про жодний окремий випадок сутички чи суперечки між ветеранами клубу та Михайличенком.

З початку весни й до кінця сезону Олексій або виходив на заміну, або залишався на лаві запасних. В першому чвертьфінальному матчі КВК проти варшавської "Легії" в гостях він залишився на лаві запасних попри "...його звиклість до холодної погоди, яка панувала тоді в Польщі". В матчі-відповіді він, навпаки, з'явився на полі з перших хвилин, витіснивши з стартового складу Серезо, показав чергову невдалу гру, і саме його преса оголосила головним винуватцем нічиї, яка не дозволила "Самп" пробитися до півфіналу. Журналісти і вболівальники не розуміли, чому тренер дав грати не "блискучому" Серезо, а "інертному, повільному й байдужому" Михайличенку.

Олексій вже не мав жодного впливу на вирішальні битви за "скудетто", які закінчилися перемогою генуезців. В матчі проти "Інтера", який практично забезпечив титул, він не грав зовсім, а в передостанньому турі, проти "Лечче", коли "Сампдорія" офіційно забезпечила собі титул, вийшов на заміну замість того ж Серезо.

Українці-легіонери. Пригоди Олексія Михайличенка в Італії - изображение 4

На початку сезону в клубі очікували на те, що Михайличенко змусить забути про Серезо. В підсумку саме бразилець став одним з головних героїв, а той сезон українця оцінили як "не залишив слід". Влітку Михайличенко висловив бажання залишити команду, в клубі на нього не розраховували, тому він досить швидко був проданий в "Рейнджерс" за 4 мільйони доларів. Шотландці запропонували контракт на 4 роки, в "Сампдорії" залишався лише на два, тим більше фінансові умови в "Рейнджерс" були кращі. Тому Михайличенко без вагань погодився на перехід.

Доробок Олексiя Михайличенка в iталiйському клубi склав 24 матчi в лiзi (3 голи), 8 - в Кубку, та 7 - в КВК та Суперкубку (1 гол). В цьому сезонi "Самп" виграла чемпiонат, вийшла в фiнал Кубку та Суперкубку та в чвертьфiнал КВК.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поделиться с друзьями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (1)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
DepM88 (Киев)
"...у Михайличенка було почуття гумору і він намагався стати частиною колективу..."
Набухаться в зюзю- верный показатель чувства юмора))
Ответить
+4
-3

Новости Футбола

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус

загрузка...