Новий тренд для українських гравців. На перехід Андрія Бацули в Кортрейк

Дуже несподівано один з лідерів "Олександрії" опинився у бельгійському клубі "Кортрейк", з яким підписав контракт на три роки.

Ми звикли до того, що раз на декілька років хтось з лідерів українського футболу ("Динамо", "Шахтар", RIP "Дніпро") продає свого провідного українського гравця закордон. Буває це настільки рідко, що кожен такий трансфер обговорюють роками – як довго Ярмоленко "переходив" у якийсь західноєвропейський клуб? Ну років так 5 мінімум. А скільки Коноплянка переходив з "Дніпра"? Отож...

Більшість трансферів українських гравців з клубів-лідерів кудись в Європу – це скоріш якась вимушена стратегія пошуку себе в дорослому футболі. Зазвичай гравець не зміг пробитись до основного складу ДК-ШД, йому набридло їздити по орендах до "маріуполя", тому він починає шукати собі якісь варіанти, хоча б і в центральній Європи чи десь на теренах СНД, де платять співставні, а то й більші гроші.

Роман Яремчук не зміг закріпитись в Динамо, зате став своїм в Генті

Останній перехід з української команди НЕлідера до Європи (маємо на увазі чемпіонати з першої десятки рейтингу УЄФА) навіть важко згадати. Хоча можливо це було аж далекого 1996-го року, коли Олег Ящук з тернопільської "Ниви" перейшов до бельгійського "Андерлехту". Тоді в Бельгії йому практично врятували кар’єру і змогли вчасно прооперувати, на що в Тернополі не було грошей. Але Ящука встигли побачити на юнацькій першості ЧЄ-94 (U-16), де українці несподівано стали бронзовими призерами, а Ящук забив у ворота збірної Бельгії.

Загалом всі молоді гравці з провідних українських команд принаймні мають змогу грати за юнацькі та молодіжні збірні України. Тобто суто теоретично їх могли б побачити скаути якихось європейських команд і потім через декілька років "згадати" про них, шукаючи підсилення для чергового європейського середняка. Власне, неписане правило українських збірних діє і досі, коли до збірної легше потрапити тільки з команди-лідера. Все інше – скоріше талановиті виключення, які все одно за сезон-два опиняться в Києві або Донецьку/Харкові.

Але Андрій Бацула в цьому плані нетиповий український легіонер. Вихованець кременчуцького "Кременя" та полтавської "Ворскли", тільки у далекому 2008-2009-му році викликався до юнацької збірної України (U-16/17, 6 матчів, 1 гол). З молодіжки "Ворскли" не пробився до основного складу і поїхав до неофіційного фарм-клубу полтавчан "Кремінь", з яким грав у Другій лізі. Потім так само непомітно перейшов до "Зірки", з якою пробився з Першої ліги до УПЛ.

Минулого літа ніхто зі скаутів провідних команд теж особливо не звернув увагу на флангового універсала команди-середняка, в ньому наче були зацікавлені львівські "Карпати", але зрештою він опинився в "Олександрії". В УПЛ частенько клуби не дуже зацікавлені підписувати довгі контракти, бо ще не зрозуміло, чи буде команда існувати через півроку і чим платити зарплату, а продати українського гравця за великі гроші практично нереальна історія для наших реалій. Але з ним тоді підписали аж трирічну угоду – хм... мабуть, Шаран і Ко розуміли, що такого гравця просто так в УПЛ не знайти.

Ще взимку скаути "Кортрейку" пропонували Бацулі перейти в Бельгію, але трансферу зрештою довелось чекати ще півроку. В ЗМІ почали писати про шалені 500 тисяч євро за цей перехід. Скоріш за все, ця ціна була взята зі стелі, а точніше з сайту Transfermarkt, де вже півроку Бацула коштує якраз 500 тисяч євро. З тої ж опери перехід Артема Філімонова з "Гомеля" до "Вентспілса" за 350 тисяч євро – ціна так само взята з німецького сайту, на якому рядові користувачі самі можуть переглядати ціни гравців і вішати на них видумані цінники.

Скоріш за все, мова йде про набагато менші гроші, якщо він взагалі не перейшов до команди безкоштовно, адже "Кортрейк" маленька бельгійська команда, яка дуже зрідка купує когось за шалені гроші. А півмільйона для бельгійців – суттєва сума, за яку в колишніх колоніях можна набрати два автобуси футболістів-напівфабрикатів, яких, щоправда, ще треба буде навчити грати в (європейський) футбол.

"Кортрейк" підписав з ним угоду одразу на 3 роки з можливістю подовжити ще на два сезони. Непоганий варіант як для 26-річного маловідомого гравця.

То як "Кортрейк" (76 тисячі мешканців і стадіон на 10 тисяч) взагалі вийшов на гравця з "Олександрії" (83 тисячі мешканців і стадіон на 7 тисяч)? Останні два сезон цей бельгійський клуб запрошував до себе українських гравців. Спочатку Андрій Тотовицький, що належить донецькому "Шахтарю", з’їздив на рік в оренду і непогано себе показав. А вже минулого сезону з "Шахтаря" спробували взяти Філіпа Будьковського – не дуже вдало. І дуже вдало підписали списаного з київського "Динамо" Євгена Макаренка. За рік він став основним гравцем, після чого його вдало перепродали до "Андерлехта".

Здається, в Кортрейку зрозуміли, що на українських гравців можна робити ставку і на них можна заробляти гроші. Орендованого футболіста практично неможливо потім викупити з "Динамо" чи "Шахтаря", тому можна спробувати знайти гарних українських вільних агентів, або когось з більш скромніших команд. Колись така сама мода в Європі була на югославів чи бразильців. Трохи сміливе припущення та все: можливо, настає ера українських легіонерів в європейському футболі.

Грою за Кортрейк Макаренко заробив запрошення до гранду бельгійського футболу

Власне, все тепер в руках чи ногах Андрія Бацули. "Кортрейк" минулого сезону ледь не пробився до фінальної плей-офф бельгійської першості (42 пункти), тільки на два очки відставши від відомих "Генка" та "Стандарда". Тобто команда перебуває в статусі міцного середняка і здатна дивувати в матчах з лідерами.

При цьому перед очима Бацули вдалий приклад Євгена Макаренка. "Кортрейк" - не межа мрій. На того Малиновського, за чутками, вже претендують іспанські та німецькі клуби. Зараз після ЧС-2018 багато скаутів європейських команд ще прискіпливіше звернуть увагу на першість Бельгії, яка вміє виховувати гравців, що потім витягають свою збірну аж на третє місце світі.