Почему украинские игроки не едут в Западную Европу


Пора менять тенденцию

Почему украинские игроки не едут в Западную Европу

В останні роки гроші в українському футболі остаточно закінчились, тому купа гравців почали думати про пошуки клубу закордоном. Здавалось би, кожен сильний футболіст може спробувати себе в клубах Західної Європи, але на практиці саме в серйозних європейських чемпіонатах опиняються одиниці.

З якогось чемпіонату Хорватії чи Польщі можна перейти до клуба Бундесліги. З УПЛ до Європи хтось "втікає" раз на п’ять років і цей хтось зірковий та розкручений гравець рівня Ярмоленка чи Коноплянки. Виникає запитання: чому так?

Залізна завіса та 90-ті роки

В 90-ті роки після розпаду СРСР українські гравці могли без проблем їхати покоряти Європу, проте це перше "незалежне" десятиріччя можна вважати втраченим для українського легіонерського футболу. Світові футбольні агенти так і не відкрили для себе наш ринок. Більш-менш стабільно українці поїхали покоряти доволі відсталий чемпіонат Ізраїля, звідки в Європу важко було потрапити навіть місцевим зіркам.

Для працевлаштування завжди знаходився якийсь більш зрозумілий варіант в чемпіонаті Росії, сонячному Казахстані-Узбекистані-Азербайджані. Усілякі "спартаки", "ростсєльмаши" та "локомотіви" залюбки підсилювались дешево та сердито за рахунок українських гравців. В "кращі" роки в російському футболі грало більше сотні українських гравців за сезон – і це навіть якщо не враховувати "русифікованих" для збірної Росії "юранів-цимбаларів".

Українські футболісти особливо і не намагались вирватись пограти в Європу, бо завжди можна було знайти варіант в умовному російськомовному чемпіонаті та не починати з чистого листа десь на Бельгійщині.

Як наслідок, переважна більшість українських топових гравців 90-х років залишились невідомими для футбольного світу. Клуби особливо нічого не показували в єврокубках, збірна тільки періодично щось показувала у відборах до ЧС-ЧЄ, а агенти гравців могли довезти своїх підопічних хіба що на оглядини до чергового "Маккабі".

Герої минулого...

Пройшли роки і українські футбольні зірки 90-х починали розказувати в інтерв’ю, як колись до клубу приходив факс с якогось "Райо Вальєкано" чи "Сандерленда", але керівництво то не відпускало, то заломлювало ціну велику ціну. Якісь такі спогади про шанс пограти закордоном можна знайти не тільки у Леоненка чи Орбу, а практично у кожного більш менш нормального гравця тих часів.

Почему украинские игроки не едут в Западную Европу - изображение 1

Українським провідним клубам вдавалось утримувати своїх лідерів ще на сезон-два вдома, щоб потім ще за сезон-два тихо списувати своїх зірок на футбольну пенсію (Головко, Гусін, Дмитрулін та інші). Проблема полягала в тому, що весь цей час футбольний клуб не розглядався як бізнес-проект, а виключно як іграшка в руках чергового олігарха чи місцевого князька.

Чому ми гірші за балканців?

І поки умовний Іван Гецко показував свій клас в Ізраїлі та "Локомотиві" з Нижнього Новгороду, його умовні колеги з Бразилії чи Балкан грали в топових європейських чемпіонатах. Шукер, Просінечкі, Ярні, Міхайловіч, Станіч, Бобан, Ковач та інші міняли "Лаціо" на "Інтер" чи "Реал" на "Арсенал", а хто класом понижче допомагав "Гавру" чи "Тулузі" втриматись у Ліга 1.

В кожному чемпіонаті був з десяток хорватів та сербів, а в юнацьких академіях виховувались десятки перехоплених молодих балканських талантів. Комусь пощастило розкритись, комусь – ні. Але балканський легіонер в 90-ті роки став звичайним явищем для європейського футболу. Всі основні гравці зіркового складу "Црвєни Звєзди" зразка переможного фіналу Кубка Чемпіонів 1991 роз’їхались грати в закордонні клуби.

Почему украинские игроки не едут в Западную Европу - изображение 2

Всі основні гравці зіркової збірної Хорватії 1998-го року (по)грали закордоном. Можливо саме тому вони тоді пройшли в плей-офф збірну України, де легіонерів практично не було. Заштатний "Осієк" відправив до футбольної Європи десятки хорватських легіонерів, чого не зробили "Дніпро", "Чорноморець" чи "Таврія".

Балканців на початку 2000-х для себе відкрили навіть в київському "Динамо", коли почали залучати перших іноземців до команди. На теренах колишньої Югославії завжди можна було дешево та якісно знайти підсилення.

Блажевіч і Ко

Отже, чому так сталось? Свого часу до київського "Динамо" сватали у тренери Мирослава Блажевіча, що запам’ятався нам по збірній Хорватії. Але європейський футбол знав його ще з 60-70-х років, коли той спочатку догравав як гравець у Швейцарії, а згодом і розпочав там свою довгу тренерську кар’єру ("Сьон", "Лозана", "Грасхопперс", "Ксамакс" та ще з десяток різних клубів).

Югославські гравці за часів Тіто могли спокійно догравати в європейських командах. Перші югославські легіонери з’явились вже у 50-ті роки. Частина з них залишалась на новому місці, ставали тренерами, агентами та допомагали своїм знаходити собі варіанти в Європі.

Чимось це мені нагадує, як зараз Сергій Ребров перетягує до "Ференцварошу" українських легіонерів – Зубков, Харатін, Петряк. Його самого туди затягнув етнічний угорець агент Шандор Варга.

Почему украинские игроки не едут в Западную Европу - изображение 3

Але з Угорщини важче перейти в Бундеслігу. Якщо гравець все ж прагне пройти шлях до сильних європейських клубів, то це нікому не потрібна футбольна зупинка. Поразка "Фехервару" Петряка від скромного "Вадуца" та "Гонведа" Кулача від "Університаті" (обидва, до слова, викликались до лав національному збірної) тому підтвердження. Те саме стосується трансферів українських гравців до Латвії (Дебелко, Махновський, Сергійчук), Кіпру (Сєлін), Словаччини (Сухоцький) чи тої ж таки Польщі (Філімонов, Бабенко).

На цьому тлі переходи до турецьких середняків гравців рівня Кравця-Морозюка-Селезньова виглядають навіть дуже пристойно. Про турецьку першість принаймні чути кожного міжсезоння, бо місцеві гранди люблять підбирати збитих зірок з європейських топових клубів.

Українські футболісти та їх агенти поки так і не відкрили для себе велику Європу. Поодинокі випадки тільки підтверджують правило. До Бельгії декілька українських гравців відправились, бо там свого часу гарно проявили себе Ящук та Серебренніков, які залишились працювати в цій країні. Той же перехід та вдала кар’єра Маліновського у "Генку" справа рук Серебреннікова.

Росія...

Але зараз, як і раніше, українському футболісту та його агенту легше знайти варіант в Росії (правда ж, Данченко-Ордець-Полярус?). Кому не пощастило знайти себе у ФНЛ, завжди знайдуть якусь команду в Білорусі – лайт-версія Росії, де грає декілька десятків українських гравців.

Російські клуби, що живуть за кошт державного бюджету, залюбки викладуть будь-які гроші, щоб придбати чергового українського гравця. Навіть для того, щоб вчергове вказати українцям на їх "продажність" чи щоб гравець вичавив з себе якесь показове інтерв’ю про "один народ" чи "спорт поза політикою" – на такі PR-акції грошей не шкода. Привіт Ракицькому та Ордецю, яких показово за дорого (ви)купили з "Шахтаря".

Почему украинские игроки не едут в Западную Европу - изображение 4

Чергове покоління українських футболістів продовжує залишатись в орбіті російської першості. Пройдуть роки та всі ті, хто переїжджає запорєбрік зараз, будуть своїми в якійсь Казані чи Саратові, та зможуть туди привезти вже нове покоління українських футболістів. Вийти з цього замкненого кола "руського міра" допоможе тільки масова міграція українських гравців в європейські чемпіонати. Було б тільки бажання відкрити для себе Європу. Приклад Маліновського доводить, що все можливо.

Редакция не несет ответственности за содержание записей в блогах

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поделиться с друзьями:

Загрузка...

Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (27)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
AntinBandera (Leopolis)
До речі. Ман Сіті, Ман Ю, Ліверпуль, Арсенал, Тетенхем, Вест Хем, Реал, Севілья, Альбасете, Малага, Бенфіка, Боавішта, Віторія Гімарайш, Баварія, Борусія Д, Борусія М, Шальке, Вердер, Бохум, Дармштадт, Баєр, Герта, Метц, Рейнджерс, Селтік, Мілан, Аталанта, Сампдорія, Лече, Аякс, Андерлехт, Брюгге, Стандард, Гент, Генк, олімпіакос, панатінаікос, АЕК, ПАОК.... То так навскидку клуби, в яких грали українські футболісти часів незалежності... Просто що виплило в пам'яті, а скільки просто не памятаю...
Ответить
0
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Половина з згаданих вами клубів це якраз легіонери останніх років. Деякі згадані клуби якраз показують нам, що наші не заграли в команді (Боавішта та проблеми Ательніка з тренером, Ребров та проблеми в Тоттенхемі і тп) По половині згаданих команд мова йде про одного й того самого гравця - Воронін в Герта, Байєр (хоча там було ще два українці, але нічого не показали), Борусія М, Ліверпуль. Ти пригадав Метц та Скаченка? Ну і як там успіхи у французькій першості? Кандауров та Бенфіка. Транзитом через Ізраїль, та зрештою так і не потрапив до Англії. Аякс та Демченко - серйозно? і т.п.
Ответить
0
0
Геродот (Винница)
Там кожну копійку відробляти треба на полі в кожній грі, а наші не звикли до цього. Ряд футболістів, не напружуючись, отримують непогані зарплати і тут тільки через те, що він українець і його в умовах ліміту треба ставити.
Ответить
0
0
AntinBandera (Leopolis)
Після слів "у 90-их наші клуби нічого не показували в єврокубках" стало зрозуміло, що автор проспав 97-2000 роки і можна не читати далі у звязку з сумнівами в його адекватності.
Ответить
0
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Автор свого часу розробляв проект EuroCupsHistory і має статистику всіх єврокубкових матчів. Якщо ти говориш про 97-2000, то маєш на увазі рівно два сезони Динамо у ЛЧ, коли одного разу дійшли до чвертьфіналу, а іншого разу до півфіналу. І все. До того Динамо роками кому тільки не пролітало (Андерлехт, Рапід, Ксамакс і тп) Якщо брати інші клуби, то там були поодинокі сезони і поодинокі звитяги тіпа як прохід Боавішти Шахтарем чи як Чорноморець пройшов Відзев, але загалом в 90-ті на наші клуби було тяжко дивитись. А тепер ти давай ще порозказуй за неадекватність автора. Якщо хочеш, то можу тебе поганяти по складах українських команд в 90-ті роки, думаю ти багатьох гравців почуєш вперше :)
Ответить
+1
0
AntinBandera (Leopolis)
Ще, здається, Демокріт писав, що багато знань не означають багато розуму. "Нічого не вигравали" і "нічого не показували" - кардинально різні речі. Хорватські клуби коли востаннє щось вигравали? Точніше, чи вигравали щось хорватські клуби? Проходять два-три кола, в Лізі Європи можуть дивом вийти з групи. Але цих двох-трьох етапів вистачає, щоб показати гравців. Аяксу вистачає регулярно грати в групі ЛЧ. А потім раз вийти в півфінал, щоб зірвати джекпот. Питання лиш у тому, чи є професійні агенти і як налагоджена система в клубах. І зрозуміло, що в країні, яка перебудовувалася з дикого соціалізму на дикий капіталізм, справи з налагодженням цивілізованої (некорумпованої) системи пошуку та продажу гравців було гірше, ніж у країни, де була напівринкова економіка, чи у ліберальній демовратії з кількасотрічним стажем.
+1
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
В 90-ті ми так само нічого не вигравали - два сезони ДК в ЛЧ це виключення. А здебільшого на це було дивитись дуже сумно. Ми навіть не проходили ці декілька раундів і вже вилітали. В свою чергу Умовно кажучи ось Нива В грала в Кубку Кубків, пройшла естонців, потім програла Сьону. Якби це були хорвати, то вже б половина команди переїхала кудись. Для Ниви це потрапляння до єврокубків не завершилось нічим. І таких виступів було у нас в 90-ті повно.
0
0
oda1979 (Запорожье)
Да все упиралось в бабло. Посредственностям столько, сколько в Украине, в западных чемпах платить не будут.
Ответить
0
0
Gary Busey (Харьков)
Не знають мови! Треба вчити мову, а це додаткові навантаження!
Ответить
+3
0
avatar
Зубарев (Краснокутск)
Рівень у наших гравців не той. Поїхали кращі на той час українські гравці Ярмоленко та Коноплянка і абсолютно нічого не показали.Можливо, факт того, що Україне не є членом ЄС, також вплаває на ситуацію.Ну і мовний фактор, звичайно: навіщо вчити якусь із європейських мов і заробляти умовний мільйон, якщо можна продовжувати спілкуватися каkцапською і заробляти той самий мільйон. Можливо є також ідейні, котрі вважають, що були народжені аби грати за Шахтар/Динамо і тільки там. Не все так однозначно...
Ответить
+4
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Бразилія чи Нігерія не є членами ЄС так само як і ми
Ответить
+2
0
avatar
Зубарев (Краснокутск)
Ну так.Отже ми програємо їм конкуренцію, коли йде мова про запрошення клубами гравців з країн не-членів ЄС.
+2
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
і якщо порівнювати з бразильцями, то окей у нас в середньому нижчий клас гравців і їх менше. але нігерія і ко? там реально просто кращі зв'язки у агентів.
+2
0
avatar
Зубарев (Краснокутск)
Не все так однозначно...
Ответить
+2
-1
Hanter44 (Baburka)
Абсолютно не авторитетный обзор.Так .Лишь бы что то написать.А что касаемо наших игроков,так им не хватает мастерства и упорства в достижении высоких целей.Живут по принципу :синички в руке и ....зачем мне журавли.
Ответить
0
-5
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Так у нас в 90-ті не було грошей в футболі і гравці їхали косяками в Ізраїль чи Росію. Кудись далі ніхто поїхати не міг, бо то треба зв'язки та гарних агентів. Он Скрипник переїхав до Німеччині, бо його порадив тодішний тренер Бернд Штанге. Там по кожному трансферу якісь такі історії в обхід здорового глузду. У нас практично ніхто не їздив от просто так на оглядини з умовного Кривбаса до Сампдорії чи Сельти. А ось гравці зі Східної Європи чи Бразилії влітку косяками роблять по декілька пробних тренувань у великих клубах. Десь та залишаються.
Ответить
+4
0
S_Shvets (Киев)
Проблема є, але, здається, не така критична, як описує її автор. Швед, Кравець (той що Василь), Лебеденко, Яремчук, Зозуля, Шахов, Лунін (окей, це окремий випадок, але ж його все ж продали в Реал, а не забрав Шахтар маринувати за спиною Пятова), Безус, Зінченко та Ярмоленко, Юрченко непогано починав в Німеччині, травми замучили, Довбик в Данії ніяк не заграє з тієї ж причини, хоча потенціал є, шанс отримував Ткачук, але не скористався ним. То й же Зубков спокійно може опинитись в Німеччині завдяки виступав за Ференц, бо той гратиме в єврокубках (чи ЛЧ, чи ЛЄ), якщо звісно Шахтар не вирішить залишити в себе. Зараз однозначно краща ситуація, ніж була 6-7 років тому. Багато що залежить від агентів - кому на який ринок зручніше працювати. У Смалійчука є контакти на Заході, от він і відправляє в Іспанію підопічних. Шаблій зав'язаний на Східній Європі, тому його підопічні і заробляють гроші там
Ответить
+6
0
S_Shvets (Киев)
Але, звісно, за тією ж Францією чи Нідерландами в рази було б цікавіше спостерігати, якби там грали по два-три наших футболіста. Лише завдяки Маліновському наскільки зріс інтерес до чемпіонату Бельгії, а тепер в центрі уваги буде Аталанта
Ответить
+2
0
ALLPLAYERS_in_UA (München)
За тиждень-два всі українські легіонери повилітають з єврокубків. До єврокубкової осені доживуть одиниці тіпа Малиновського. На цьому тижні рясно вилетіли з єврокубків Дебрецена Надя, МОЛ Віді Петряка та Гонвед Кулача. А так у нас тепер ситуація звичайно стала кращою, але все одно по 1-2 гравця на чемпіонат. Але у Франції, Нідерландах - роками нікого. Те саме власне стосувалось ще нещодавно Серії А чи АПЛ.
Ответить
+5
0
avatar
armik (Киев)
Чета аффтар совсем забыл, что Заваров, Михайличенко, кончельскис, балтача, Ребров, молчу уже про Шевченко, скрыпника и можно бы ещё десяток насчитать, которые играли в очень и очень приличных западных командах.Ну, хотелось высосать сенсацию из пальца - успешно справился
Ответить
+6
-2
avatar
armik (Киев)
Пысы - лондонский арсенал - вообще где-то в Казахстане, бо Лужный не мог играть в Англии
Ответить
+3
-2
S_Shvets (Киев)
На інших шальках терезів є приклад Головка, якого хотів Ліверпуль, але зіткнувся з завищиними апетитами Суркіса. Гусіна в Німеччину теж кликали, але ні. Класика жанру про Чуйченка, на якого звернули увагу скаути Лідса, коли грали з Металургом. Але йому тоді вже було за 30. А якби його прорекламували/звозили на перегляд раніше, хтозна, як би в нього склалась карєра
+3
-4
TIRAN (Донецк (Украина!))
"...завищи(???)ними апетитами..." (с) - вивчай мову ретельнiше! ганьба!
+1
-5
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Якщо пригадати ще часи Михайличенко-Заварова, то у нас за 30 років буде всьго декілька десятків легіонерів. У нас роками ніхто не грав в Серії А чи Бундеслізі. П.С. Я автор цієї статті і до цього роками вів свій проект "Легіонер на Кулічках", де розказував про історію легіонерів з СРСР в Європі ще з часів Зінченка в Рапіді, так що вгамуйся.
Ответить
+2
-2
avatar
armik (Киев)
Автор упорно перечисляет разных шукеров и просинечок, которые играли как раз в то время и, если, посчитать всех хорватов и наших, то наших будет гораздо больше, даже, несмотря на то, что для хорватов не было проблем с выездом, а нашим до сих пор вставляют палки в колеса
+1
-2
alex.belogubko (одесса)
потому что они там не нужны
Ответить
+2
-5
ALLPLAYERS_in_UA (München)
Скоріш за все вони просто дуже часто не приживаються, тому легше взяти пучок бразильців
Ответить
+5
-1

Новости Футбола