Як вляпався "Дніпро". Факти та цифри

Наче грім вибухнула інформація про те, що "Дніпро" через небажання / не спроможність власника клубу Ігоря Коломойського погасити наявні борги може не лише позбутися права участі у єврокубках, а й взагалі зникнути з футбольної мапи. Чи дійсно все настільки критично – оцінювати не беремося, але те, що борги є – то факт. Вся інформація чітко викладена у постанові арбітражної палати УЄФА щодо фінансового контролю клубів від 10-го грудня 2015-го року.

посилання на документ >>>

Отже, цікавлячись фінансовим станом футбольного клубу "Дніпро", УЄФА не отримав чіткого пояснення щодо наявності або ж, навпаки, відсутності у клубу боргів. ФФУ, відповідаючи на запит УЄФА, надала контролюючому органу неоднозначну інформацією. В звітності, наданій Федерації футболу України дніпропетровським клубом (пізніше перенаправленої до УЄФА), наголошувалося, що станом на 30-те червня 2015-го року "Дніпро" не має ніяких боргів перед іншими футбольними клубами, працівниками клубу або соціальними чи податковими органами. Втім, в той самий час зазначалося, що "Дніпро" не погоджується з боргом в розмірі 2 мільйонів євро перед іншими клубами, а також з боргом в розмірі 448 тисяч євро перед працівниками клубу.

Ця інформація, отримана Федерацією футболу України від футбольного клубу "Дніпро", здалася чиновникам із УЄФА підозрілою і невдовзі організація ініціювала уже власне пряме розслідування справи. "Дніпряни" отримали від УЄФА запит повторно прозвітувати щодо свого фінансового становища. Чиновників цікавив клубний стан справ станом на 30-те вересня 2015-го року.

Інформація, що надійшла до УЄФА 15-го жовтня 2015-го року, - у відповідності до часових рамок, - відрізнялася від тієї, яку "Дніпро" надав ФФУ кількома місяцями раніше. "Дніпряни" тепер визнавали свій борг, але суми цього боргу не співпадали з тими сумами, про оскарження яких клуб повідомив в літньому звіті. Отже, "Дніпро" визнав свій борг в розмірі 1 742 000 євро. Ця сума розділена на дві складові:

а) 902 000 євро "Дніпро" винен трьом іспанським тренерам - помічникам Хуанде Рамоса, з позову яких до Палати вирішення спорів ФФУ (в квітні 2015-го був позов) й почалася ця історія. Хуан Муніс, Педро Харо і Марко Альварес вимагали від "Дніпра" в сукупності близько 2 мільйони євро в якості бонусів, начебто передбачених контрактами спеціалістів за єврокубкові досягнення. Також відомо, що в позові фігурували претензії іспанців щодо різниці курсу гривні, у якій тренери й отримували зарплатню; Палата з вирішення спорів задовольнила позов іспанців частково: "Дніпро" був зобов’язаний виплатити кожному з тренерів суму в 300 000 євро.

б) 840 000 євро "Дніпро" заборгував іншим клубам, організаціям, особам (оплата агентських послуг, компенсації щодо підготовки футболістів тощо).

В тому ж звіті "Дніпро" пояснив і причини, через які клуб не розрахувався за боргами:

1) через обмеження Національним банком України можливості переводити кошти за кордон;

2) через важку економічну ситуацію в Україні.

Дійсно, в циркулярі УЄФА щодо ліцензування клубів та фінансового Fair Play наявний Додаток ХІ, який передбачає "взяття до уваги надзвичайних подій чи обставин, що не залежать від клубу, і які підпадають під визначення форс-мажору". Саме форс-мажором "Дніпро" пояснював не виконання своїх фінансових зобов’язань, намагаючись переконати УЄФА зняти відповідальність з клубу через обставини, які від нього – клубу – не залежать.

Але від контролюючого органу УЄФА "Дніпро" отримав невтішну відповідь. "Дніпро" вже не вперше посилався на форс-мажорні обставини у питанні не виконання фінансових зобов’язань. Подібна ситуація уже мала місце в 2014-му році і тоді УЄФА прийняв докази "Дніпра", списавши доведені і юридично обґрунтовані борги клубу на форс-мажор. Нині же, коли клубові пред'явлені нові претензії, "Дніпро" оперував тими ж аргументами, що й півтора року тому. От тільки УЄФА вже не прийняла виправдань: "пройшло майже вісімнадцять місяців з моменту першого розгляду арбітражною палатою справи. Тож сьогоденні проблеми клубу з банком не можна вважати непередбачуваними. Крім того, ситуація в Україні у 2014-му році і зараз відрізняється. В той час національна криза лише починалася і, звичайно ж, початок бойових дій створював значні проблеми. Зараз же ситуація видається іншою".

Крім того, в постанові зазначено: "з огляду на представлену клубом інформацію, протягом вісімнадцяти місяців клуб проводив деякі закордонні фінансові переведення, що не відповідає поясненням "Дніпра" щодо обмежень Нацбанку відносно закордонних операцій".

З урахуванням всіх цих аргументів, УЄФА не прийняв доводи "Дніпра" щодо неможливості погасити борги через форс-мажор.

Що стосується, власне, заборгованості перед колишніми та теперішніми співробітниками, то "Дніпро" не виплату коштів пояснив важкою економічною ситуацією в Україні і відсутністю на рахунках клубу потрібної суми грошей. У відповідь на цей аргумент УЄФА нагадав "дніпрянам", що відсутність коштів не є виправданою підставою для порушення фінансових положень організації.

Одним словом, "Дніпро" визнали винним у невиплаті боргу в сумі 1 742 000 євро.

"Дніпро" порушив статтю 65 (1) та 66 (1) Положення УЄФА щодо ліцензування клубів та фінансового Fair Play.

Арбітражна палата певною мірою пішла на поступки дніпропетровцям, продовживши термін, протягом якого "Дніпро" мусить погасити борги, до 31-го січня 2016-року. Подібними діями організація, як зазначається, давала шанс "Дніпру" набути фінансової стабільності та уникнути покарання. Втім, шансом клуб не скористався.

Постановою визначене таке покарання:

1) відсторонення клубу від найближчого єврокубкового турніру, до якого "Дніпро" кваліфікується протягом трьох наступних сезонів;

2) штраф в розмірі 100 000 євро;

3) "Дніпро" позбавляється всіх бонусів та премій за участь в Лізі Європи 2015/16;

4) "Дніпро" зобов’язаний закрити витрати арбітражної палати по цій справі в сумі 3000 євро;

5) штраф та витрати на розслідування повинні бути погашені протягом тридцяти днів після винесення даного рішення.

"Дніпро" мав десять днів на апеляцію, але її клуб не подавав.