Молодіжний Чемпіонат світу. М‘янма - Україна. Анонс матчу

Матч-відкриття молодіжного Чемпіонату світу продемонстрував, що збірній України зарано думати про плей-офф. Статус фаворита групи А, яким ми завчасно наділили нашу команду, потрібно підтверджувати грою на полі, а не потенціалом, яким, безсумнівно, володіють наші футболісти. Звичайно суха нічия з господарями турніру аж ніяк не трагедія, команда Олександра Петракова й надалі залишається головним претендентом на вихід з групи з першого місця. Однак аби втілити плани в життя, в наступних двох матчах синьо-жовті повинні брати максимум очок (ну або хоча б чотири). І якщо в грі з новозеландцями можна було говорити про акліматизацію та серйозну підтримку суперника з боку трибун, то в матчі проти абсолютного дебютанта світових форумів збірної М‘янми такі виправдання не пройдуть. Цього разу від збірної України чекають виключно переконливої перемоги.

Чемпіонат світу U-20. Група А. Другий тур

2 червня. Нова Зеландія. Фангарей. Центр спортивних подій Нортленда

М‘янма 04:00 Україна

Арбітр: Рікардо Маркес

Асистенти: Клебер Жіл, Бруно Бошилья (усі - Бразилія)

Четвертий арбітр: Джозеф Лемпті (Гана)

СУПЕРНИК

Збірна М‘янми – мабуть, найбільш екзотичний учасник цьогорічного молодіжного Мундіалю. Аж до початку 2000-х країна, яка перебувала в міжнародній ізоляції, взагалі не брала участі в турнірах на рівні збірних. Аби нарешті кваліфікуватись на світовий форум м‘янмарцям знадобилось 14 років.

Між тим, як це дивно не звучить, М‘янма має свою багату футбольну історію. Для початку варто зазначити, що в країні, де більше півтори тисячі років грають в Чінлон, футбол апріорі не може бути непопулярним.

Хтозна, можливо, якби не військова диктатура та соціалістичні експерименти, можливо, М‘янма/Бірма була б одним з лідерів азійського континенту у футбольному плані. На такий висновок наштовхують видатні 60-ті роки, коли юніорська збірна Бірми (як на той час називалась країна) сім разів вигравала континентальну першість. Головним досягненням національної збірної стали срібні нагороди Кубка Азії 1968-го року, дві перемоги на Азійських іграх та участь в Олімпіаді в Мюнхені, де Бірма мінімально поступилась СРСР та Мексиці, а також перемогла Судан.

Нинішні успіхи М‘янми пов’язані з німецьким спеціалістом Гердом Цайсом. Колишній скаут «Герти» та «Енергі» з Котбусу, який за спеціальністю є вчителем, давно працює в Південно-Східній Азії. Юніорську збірну М‘янми він очолює близько двох років і за цей час допоміг своїй команді вийти до півфіналу Чемпіонату Азії. На своєму шляху м‘янмарці розгромили Таїланд, зіграли внічию з Єменом, а в чвертьфіналі обіграли Об‘єднані Арабські Емірати. В півфіналі М‘янма лише в овертаймі поступилась майбутнім переможцям турніру катарцям. Саме завдяки цьому результату команда Цайса і кваліфікувались на чемпіонат світу.

Цайс визнає, що його команді є над чим працювати: «Ви не можете за одну ніч велосипедиста навчити їздити на Феррарі». Однак він з задоволенням відзначає старанність своїх підопічних та бажання розвиватись: «Ми працюємо дуже наполегливо, аби досягти своїх цілей. Першочерговим завданням на Чемпіонаті світу стане здобуття досвіду. Проте я переконаний, що моя команд віддасть усі сили, а може й навіть більше заради своєї країни».

Перед стартом на ЧС Цайс провів місячні збори зі своєю командою в Європі. Тренер хотів навчити своїх підопічних грати проти збірних значно потужніших за його команду (середній зріст не перевищує 1 метр 70 сантиметрів). І, схоже, німецький тренер досяг свого – збірна США здобула мінімальну перемогу з рахунком 2:1, до того ж була змушена відіграватись.

Найсильнішим гравцем своєї команди Цайс називає атакуючого півзахисника Онг Ту. «Перш ніж отримати м‘яч, він вже знає, що з ним далі робити», - говорить тренер. Втім, успіх його команди напевне був би неможливий без голкіпера Міо Мін Латта. Захисникам збірної України потрібно буде приділити увагу і форварду Яну Ньянгу Оо, який забив дебютний гол своєї команди на чемпіонатах світу.

НАШІ СПРАВИ

Олександр Петраков навряд чи наважиться на якісь радикальні зміни в основному складі, скоріше тренер спробує змінити малюнок гри. Якщо в протистоянні з Новою Зеландію українці грали низом, контролювали м‘яч та по-мінімуму використовували подачі до штрафного майданчика суперника, враховуючи його антропометрію, то цього разу завдання перед нашими футболістами стоятиме протилежним. Саме точні подачі від Кабаєва та Татаркова на Бєсєдіна та Коваленка можуть забезпечити результат. Теоретично, своїй команді вже може допомогти Валерій Лучкевич, однак, враховуючи, що до Нової Зеландії він прибув лише в суботу і йому напевне знадобиться якийсь час аби переналаштувати організм на місцевий час, його вихід в основі варто очікувати вже в грі проти американців.

Орієнтовний склад України