UA-Футбол представляє суперника: Шарлеруа (Бельгія)

На заході Бельгії, в валлонській його частині, розташувалося симпатичне містечко Шарлеруа. Воно за бельгійськими мірками досить велике (входить до п'ятірки найбільших у країні), володіє великою і суперечливою історією (довелось бувати під владою Голландії, Іспанії, Франції, Німеччини) і стратегічно дуже важливе для регіону. В Шарлеруа знаходиться залізничний вузол з важливими перевалочними шляхами, великий аеропорт, а також вихід через канали до бельгійських водних шляхів. Не дивно, що це місто було ласим шматком для наддержав - і заслуговує на повагу за те, що ніякі війни не завадили йому залишитися дуже красивим. Фанатам «Зорі», що зважилися на євровиїзд, буде на що подивитися:

Футбольний Шарлеруа значить дещо менше за туристичний чи транспортний. Місцева команда була заснована в 1904-му році, але в еліту пробилася лише через 44 роки - Перший Дивізіон Бельгії вперше побачив «зебр» більш ніж через півстоліття після дебютного сезону. Супернику «Зорі» довго дуже жорстку конкуренцію складав «Олімпік Шарлеруа», що нині кисне в третьому дивізіоні. Примітно, що одну з двох найбільших перемог у чемпіонаті «зебри» здобули якраз над ним: у 75-му «Олімпік» був розбитий з рахунком 7:1 і незабаром вилетів з еліти.

«Зебри» все ж зуміли заслужити місце під сонцем: починаючи з сезону-48/49, «Шарлеруа» відіграв у вищій лізі 47 сезонів. Це непогано демонструє середній рівень команди - завсідник вищої ліги, але ні в якому разі не гранд. Серйозних титулів клуб досі не вигравав, хоча тричі наближався до них на відстань витягнутої руки. Чемпіонат-68/69 «зебри» закінчили другими, поступившись лише «Стандарту»; фінали Кубка в 78-му і 93-му були програні відповідно «Беверену» і все тим же хлопцям з Льєжа.

У єврокубки «Шарлеруа» вибирається на великі свята - цей єврокубковий похід є для команди шостим. Три з них відбулися в Кубку Інтертото - і навіть вони не були помітні успіхом. «Зебри» послідовно пропускали вперед «Бурсаспор», «Сількеборг» і «Тампере Юнайтед» (хоча психів з Вімблдону винесли 3:0). Ще раніше бельгійці грали в Кубку Ярмарків і Кубку УЄФА: перший візит ознаменувався проходом «Загреба» і вильотом за правилом гостьового гола від «Руана», а в 95-му «зебрам» дуже не пощастило відразу потрапити на «Стяуа». До «Бейтара» команда не грала в єврокубках десятиліття, встигнувши за цей час навіть вилетіти у другий дивізіон і повернутися.

Якщо згадувати найвеличніших персонажів в історії клубу і не лізти занадто далеко в нетрі, то кидаються в очі два баварських захисника. Даніель ван Буйтен почав у «Шарлеруа» професійну кар'єру - напевно, за такого гравця «зебрам» повинні бути вдячні і в «Стандарді», і в «Марселі» з «Гамбургом», і особливо в «Баварії». Ну а коли ван Буйтен почав старіти, його в основі «Байєрна» змінив Данте - інший захисник, який пограв в «Шарлеруа». Після невдалої спроби бразильця освоїтися в «Ліллі» його підібрали і обігріли «зебри» - і саме з них почався славний шлях Льєж - Менхенгладбах - Мюнхен.

Також можна згадати Маруана Феллаїні, який провів на заході Бельгії період з 15 до 17 років, забивного форварда Жеремі Пербе (22 голи в 48 матчах за «Вільярреал») і особливо зоряного хавбека 90-их Пера Зеттерберга. За ту збірну Швеції, що по справі вигравала бронзові медалі ЧС, він зіграв 30 ігор - і в 93-му році (першу половину якого відіграв за «зебр») був визнаний гравцем року в Бельгії. Не обійшлося і без українського сліду: один сезон тут відіграв Сергій Серебренніков і цілих сім - його тезка Омелянович, який днями, на жаль, покинув цей світ...

Стиль комплектування нинішнього «Шарлеруа» - чи не найкраща демонстрація теорії про трансферну павутину.

Бельгія взагалі і бельгійський футбол особливо - середовище, яке щільно заповнене людьми африканського походження. У Лізі Жюпіле немає ліміту, бельгійське законодавство дуже лояльне до мігрантів - як наслідок, в бельгійських футбольних клубах дуже багато африканців. Хтось летить у Брюссель / Брюгге / Шарлеруа прямо з Африки, хтось вже народжується в родині, яка осіла тут двадцять-тридцять років тому - і зрозуміло, що з цієї безлічі чимала частина знаходить себе у футболі. Далі кар'єра може розвиватися здорово (Мангала), може середньо (Мбокані, Йобо), а може дуже погано (прикладів безліч) - але значна частина ниточок між Африкою та європейськими чемпіонатами проходять через Бельгію.

«Шарлеруа» не є винятком із правила. У команді мирно уживаються відразу три представники ДР Конго (хавбек Дьюмерсі Нгондала, форвард Неескенс Кебано і воротар Парфейт Манданда), два сенегальця (також хавбеки Мохаммед Даф і Крістоф Діанді), анголець Клінтон Мата і конголезець Франсіс Нганга. У минулому сезоні роль африканців була ще більшою, але влітку центрфорвард Каліфа Кулібалі пішов на підвищення в «Гент» (та й афрофранцуза Кітамбалу, який просто покинув клуб, теж варто згадати). А замінити тих форвардів, що пішли, в числі інших спробує 22-річний сенегалець Джамаль Тіаре, який щойно повернувся з оренди.

Персонаж з найвідомішим прізвищем у складі - брат Стіва Манданда Парфейт. Про цього представника воротарської династії говорилося в давньому матеріалі ЮА-Футбол, і з тих пір кар'єра конгофранцуза не зуміла вийти на новий рівень. Ні, Парфейт зумів вирватися з турецького «Алтаю» і навіть грає за збірну ДР Конго, але в «Шарлеруа» він конкуренцію програв ще в минулому сезоні. Грати проти «Зорі» буде Ніколя Пеннето - 34-річний француз, якого фанати Ліги 1 можуть пам'ятати за виступами за «Валансьєн» і «Бастію». Воротар він талановитий (в молодості багато грав за молодші збірні), досвідчений і ще не старий - загалом, з постом номер один у «зебр» повний порядок.

В лінії оборони у «Шарлеруа» досить зіграна четвірка - всі її складові грають у клубі мінімум два роки. Вихованець «Барселони» Хаві Мартос грає значно довше; після відходу з клубу (у сезоні-05/06 він зіграв один матч і має право вважати себе володарем требла!) він не зміг закріпитися ані в «Жіроні», ані в «Малазі» - і лише в Бельгії знайшов себе. Надійний центральний захисник, який забиває виключно рідко, але гарний у грі біля своїх воріт.

Пару Мартосу майже завжди (це перший і другий гравці клубу по зіграному часу в минулому чемпіонаті) складає Себастьєн Девас - молодий бельгійський захисник, що прийшов з «Руселаре». Треба сказати, що виховувався він разом із зовсім іншими бельгійцями в «Ліллі», але з ним клуб без особливого жалю розлучився. А на флангах виступають вищеназваний Нганга (ліворуч) і Стергос Марінос (праворуч). Франсіс навіть виводить команду на матчі з капітанською пов'язкою, хоч і виступає за зебр всього четвертий сезон; Стергос - захисник добротний, але не більше того. У Бельгії він опинився, бо програв конкуренцію в зубожілому ПАТ, а матч за збірну Греції в 27 років у нього один-однісінький.

Рідкісний півзахисник, навіть оборонного типу, забиває так мало, як Дамьен Марк. У кар'єрі 26-річного опорника лише два голи, і обидва забиті в 2010-му році (кумедно, що з інтервалом всього в два дні). Проте хлопця викликали до такої конкурентної команди, як французька молодіжка - а значить, і талант у нього є. У «зебр» з обороною взагалі все пристойно і злагоджено - за підсумками регулярного сезону всього чотири команди пропустили менше (при тому, що команда в цілому фінішувала шостою і пробилася в ЛЄ через плей-офф). Допомагає Марку зв'язувати оборону і атаку Енес Саглік - бельгієць турецького походження, що не задіяний у жодній із збірних.

За фланги в «Шарлеруа» відповідають два звичайних бігунки. Клеман Тенмом приїхав до Бельгії з другого французького дивізіону, Дьємерсі Ндонгала - взагалі з Люксембургу. Свою норму по голах і ассистах вони виконують, але якщо задатися метою назвати слабку ланку «зебр», то це саме атака. Номінально за забитими голами «Шарлеруа» в регулярному сезоні став шостим, що всього на сходинку нижче, ніж якість оборони - але «Вестерло», що ледь не вилетів, забив всього на два голи менше (42 м'ячі проти 44), а «Брюгге» за результативністю перевершив «зебр» більш ніж у півтора рази.

Причому якщо основні воротар, захисники та опорник залишилися в Шарлеруа, то атаку тренеру довелося перебудовувати. Команду покинули всі ті три людини, яких без застережень можна було назвати форвардами: Кулібалі в «Гент», Кітамбала в нікуди, і навіть 36-річний Форе пішов у другий дивізіон. Однак несуча частина атаки залишилася: Неескенс Кебано, що став кращим бомбардиром «зебр» в минулому сезоні, вже забив 3 голи у двох матчах з «Бейтаром». Вихованець «ПСЖ» грає на позиції відтягнутого форварда, часом п'ятого півзахисника - і забиває приблизно в кожному другому матчі за «Шарлеруа». Безумовно, це найнебезпечніший опонент для оборони «Зорі».

Щодо гравця на вістрі, то в стан «зебр» вже приїхали нові форварди. Вищезгаданий Джамаль Тіаре вже повернувся з оренди, Роман Фербер під'їхав з «Монса», що кисне в другому дивізіоні. Але якщо Давид Пойє буде продовжувати в тому ж дусі, цим хлопцям місця в складі не бачити. Нападник, який прийшов з «Гента» (вочевидь, трансфери його і Кулібалі пройшли в одній зв'язці), вже забив два голи «Бейтару» - такої прудкості всім наконечникам «зебр» і не вистачало. Ймовірно, що атака «Шарлеруа» додала в якості, тому «Зорі» варто бути напоготові.

Останнім, на знак поваги, варто згадати тренера «зебр». Феліс Маззу не грав у футбол на рівні, який би сильно перевершував дворовий - всі його досягнення як гравця закінчилися на рівні молодіжної команди «Шарлеруа» (так, в тутешніх місцях він народився і виріс). Все його життя присвячене навчанню інших людей: починаючи від професії вчителя фізкультури і закінчуючи ліцензією УЄФА «Pro», Феліс планомірно просувається в професії. В 49 років у нього великий досвід роботи асистентом, самостійна робота в клубах «Тюбіз», «Уайт Стар Брюссель» ... ну і «Шарлеруа», який він прийняв на 11-му місці в таблиці і за два роки довів до єврокубків. Тренер-теоретик, яким належить нова епоха.

Якщо хтось поставився до суперника «Зорі» зі зневагою, то йому краще поглянути на результати матчів з «Бейтаром». Дев'ять забитих у двох матчах - так хвацько «зебри» свій єврокубковий шлях не починали просто ніколи. «Зоря», мабуть, сильніша, але до таких опонентів (не перших-других в яких-небудь напіваматорських лігах, а четвертих-шостих в конкурентних) потрібно ставитися з усією серйозністю. Інакше єврокубковий шлях ризикує закінчитися, до пуття не розпочавшись.