Східний Челсі. Думки про матч Рапід - Шахтар

Кілька років тому популярним було визначення донецької команди як "Східної Барси", горде та амбіційне для симпатиків і глузливе для недоброзичливців. З відходом системоутворюючих гравців тієї команди "Шахтар" змінив тактику, зробивши акцент на стрімкі контратаки малими силами, які дещо нагадували мадридський "Реал" позаминулого переможного сезону. Нині ж "Шахтар" скоріше нагадує лондонський "Челсі" - за наявності великої кількості технічних гравців, що, здавалося, полюбляють насамперед атаку, команда протягом більшої частини матчу чомусь обороняється, професійно "душачи" суперника в центрі поля і уповільнюючи темп гри. І навіть у забитих нею голах роль захисників неможливо переоцінити. Ось і у вчорашньому матчі, на мою думку, найближчим до звання MVP був Ярослав Ракiцький.

Проте різниця між нинішнім "Шахтарем" і "Челсі", звісно ж, є і вона дуже істотна. Це організація гри в обороні. Лондонці ніколи не дозволяють собі такий безлад в захисті в першому таймі як "Шахтар" в останніх матчах. В перших таймах "Шахтаря" цього сезону в Лізі Чемпіонів (та й деяких минулого) завжди спостерігається гостра незбалансована гра з чималою кількістю небезпечних моментів біля обох воріт. В такій грі захист "Шахтаря" виглядає непрезентабельно і дозволяє супернику занадто багато в простих ситуаціях. Можливо, така ситуація складається через настанови тренера (головним чином Марлосу, Тайсону і Тейшейрі) грати в колись звичний швидкий атакувальний футбол і забезпечити результат. Найцікавіше, що результат у першому таймі зазвичай вдається досягти, однак на тлі кричущих недоробок півзахисників (цього разу флангових) в обороні і найнебезпечніших атак (знову флангових) суперника. При цьому "Рапіду" для створення загроз навіть не знадобилося активно підключати до атаки флангових захисників і змушувати їх прориватися до лицьової лінії. Розрідженість на флангах оборони гостей дозволяла господарям банально прострілювати і щоразу знаходити адресата у штрафному. В таких перших таймах зазвичай кілька суперсейвів здійснює Пятов, рятуючи команду. На цей раз вистачило і одного, через хвилину після якого відбувся гол Марлоса.

Дещо про Ракiцького. Протягом найперших хвилин матчу "Рапід" діяв обережно, дозволяючи "Шахтареві" контролювати м'яч і комбінувати, доходячи до штрафного суперника. Такий початок було дуже вдалим для гостей, оскільки нинішній "Рапід" складає загрозу передусім куражем, швидкістю і тиском, які вже з перших хвилин слід було збити. Однак дуже скоро почався пресинг захисників, і ось тоді "Шахтар" розгубив ініціативу. Опорники відверто не встигали, втрачаючи м"ячі, перепасування у центрі поля були банальними і м'яч швидко губився. До того ж швидкі контратаки центром поля за допомогою двох-трьох гравців (які донеччани так чітко і естетично здійснювали ще рік-два тому) наразі стопоряться. Так, Фред, Тайсон, Марлос та Тейшейра минають центр так швидко, як й тоді і легко створюють чисельну перевагу. Проте сьогодні гравці атаки просто не вміють розігрувати цю перевагу, застрягають на місці та втрачають гостроту або взагалі м'яч. Чому це відбувається - питання до головного тренера. Тейшейра мав кілька "вбивчих" моментів, проте завдяки виграній дуелі Гладкого на другому поверсі та відбору м'яча, а не комбінаціям.

Донеччани виглядали трохи краще саме тоді, коли в гру втручався Ярослав. Він висувався досить далеко вперед, диригував розвитком атаки на початкових стадіях, створював чисельну перевагу і навіть завдавав прицільні небезпечні удари по воротах, практично поодинці турбуючи Новоту. У ті хвилини, коли гравці "Рапіда" дозволяли йому це робити - "Шахтар" знижував напругу і виглядав нормально. Коли починали пресингувати захисти, змушуючи зміщуватися назад - "Шахтар" втрачав м'яч, притискався до своїх воріт і виглядав переляканим. І саме Ярослав одразу після того самого суперсейва П'ятова несподівано опинився на лівому фланзі, прорвався до лицьової лінії (на відміну від Срни чи Азеведо, які практично жодного разу не виконали такий прорив) і прострілив на Марлоса, що знаходився в чудовій позиції. До речі, і повна нейтралізація забивного форварда господарів Берича (словенець запам'ятався лише фолами в атаці) відбулася здебільшого завдяки Ракiцькому та його колезі Кучеру.

Другий тайм почався за алгоритмом першого. Шауб, який дошкуляв обороні "Шахтаря" у першому таймі, змарнував ще один шанс. А згодом йому "гідно відповів" Тейшейра. Алекс загалом почав сезон значно менш зібраним, ніж закінчив попередній. Так, він й досі грає активно і має нагоди відзначитися. Проте цілісність та точність його гри значно зменшилися, як і зіграність з партнерами. Після торішніх бомбардирських досягнень від нього всі очікують саме на голи, а не "лише" на активність та виходи на ударні позиції, як від небомбардира Тайсона і нещодавнього запасного Марлоса.

А що було далі? Тиша. "Шахтар" демонстрував класичну "челсійську" оборону, не намагаючись зачепитися за м'яч і зупиняючи суперника на підступах до штрафного. Удар Тейшейри став останнім у матчі для "Шахтаря", але й удар Шауба - одним з останніх для "Рапіда". 11 фолів і лише три удари по воротах з тієї миті - найяскравіший показник нудного та повільного другого тайму. Як і в матці в гостях матчі проти "Фенербахче", донеччани чітко та вправно, як "Челсі", "вбили" гру і не надали супернику жодних шансів ані упіймати кураж, ані "увімкнути" трибуни, ані грати в швидкісний футбол. "Рапіду" залишилися лише недолугі загрози Пецоса здалеку.

По закінченні жеребкування я був учасником доволі запеклої суперечки щодо перебігу подій в прийдешніх матчах. Мій опонент побоювався швидкої і техничной атаки "Рапіда", куражу австрійців і дикої недооцінки суперника з боку "Шахтаря". Я погоджувався, що два останніх чинника здатні принести аутсайдеру успіх, проте висловлював упевненість у тому, що такі чинники просто не існуватимуть. Оскільки часи "Тімішоари" давно минули, і сучасний "Шахтар" принаймні в Лізі Чемпіонів не дозволяє собі розслаблятися і вміє вигравати на класі навіть матчі, в яких виглядає погано, вміє знижувати ентузіазм значно слабшого суперника і "тиснути" на нього. Саме таким був переміг подій на "Ернст Хаппель". "Рапід" переважав майже за всіма ТТД, навіть за кількістю фолів, особливо показовим була перевага за "пробігом" в 4.5 кілометри. Але в грі 16-ти ударів по воротах, 23-ох фолів, восьми жовтих карток і принаймні трьох скривавлених голів, що більше нагадувала стару англійську лігу лігу, переміг "Шахтар". На що очікувати з такою грою в Лізі Чемпіонів, особливо зі ступором в атаці і неорганізованістю в обороні - інше питання.

Фото - офіційна сторіна "Рапіду" у Facebook