Тоттенгем - Боруссія Д 3:0. Шпори грубо покарали джмелів за брак концентрації

У обох команд вистачало проблем напередодні матчу. І “Тоттенгем”, і “Боруссія” постраждали через травми провідних гравців (Аллі, Кейн, Ройс, Алькасер), які не могли зіграти в поєдинку. Наставника лондонців Маурісіо Почеттіно також турбувала перевага суперника в часі на підготовку - у дортмундців його було на добу більше. У Люсьєна Фавра, у свою чергу, тривогу точно викликала безвиграшна серія команди в попередніх іграх. Підстав для невдачі вистачало обом.

Через кадрові негаразди обидва наставники вдались до неочікуваних рішень в стартовому складі. Почеттіно через відсутність обох лівих захисників - Девіса та Роуза - зненацька випустив на цьому фланзі Вертонґена в схемі 3-4-1-2 (додавши Фойта третім центрбеком до Санчеса та Альдервейрельда).

Фавр теж здивував лінією оборони. Попри здорового Шмельцера, Люсьєн випустив з перших секунд Заґаду, який через травму не грав з грудня. Але сюрприз був ще й в тому, що Дан-Аксель вийшов не на лівому фланзі - він посів місце в центрі оборони з Топраком, а на вільний фланг пішов номінально центрбек Діалло. Мабуть, тренери дортмундців так хотіли захиститись від забігань швидких Сона та Моури.

Ці зміни від обох тренерів стали ключовими в грі. Але аж в другому таймі. До перерви обидві команди діяли досить обережно, аби не дати супернику зіграти на своїх слабкостях. “Шпори” боялись вкотре пропущеного в цій Лізі чемпіонів швидкого голу, а “шершні” намагались заблокувати можливості флангових кросів, з яких вони в цьому році пропустили шість голів з восьми.

Через це гості в захисній фазі гри компактно гуртувались на своїй половині поля всіма 11-ма гравцями. Це змусило господарів розпочинати атаки довгими передачами на хід нападникам, адже пройти насичений центр поля іншими шляхами було складно.

Така ситуація на полі давала перевагу швидкій та технічній групі атаки “Боруссії”. Ґьотце, Дауд, Пулішіч та юний талант Санчо, який грав на рідній англійській землі, раз за разом використовували нагоди для швидких контратак. Нагадаємо, що в цьому сезоні серед команд топ-чемпіонатів Європи лише “ПСЖ” та “Ліль” забили більше голів у контратаках, ніж дортмундці.

Для виїзного матчу така тактика була більш, ніж виправданою. Вона й допомогла команді Фавра з відривом виграти перший тайм за кількістю гострих моментів. Якщо у “Тоттенгема” був лише один небезпечний удар від Моури на початку гри (та й той повз ворота), то “Боруссія” до свистка на перерву чотири рази пробила в ціль й одного разу Льорісу навіть довелось видати крутий сейв після удару з кількох метрів від Заґаду.

Моменти біля воріт “шпор” - це був також наслідок яскравої активності гостей. Запаморочливі своєю швидкістю та точністю комбінації дортмундців стали випробуванням не лише для захисників суперника, але й для головного арбітра.

Принаймні, перед перервою Лаос не свиснув очевидне порушення на Санчо з боку Сіссоко перед самісіньким штрафним господарів. Все було дійсно інтенсивно та швидко - в топ-п’ятірці гравців з найбільшим кілометражем за перший тайм четверо представляли “Боруссію”.

Схоже, це також зіграло ключову роль в таймі другому. Бо коли “Тоттенгем” вже на другій хвилині після перерви повів у рахунку й розтягнув насичений центр лідера Бундесліги широким розміщенням фулбеків, енергії гостям стало не вистачати.

А гол “шпор” видався симптоматичним - завдяки кросу, що стало серйозною проблемою “Боруссії”віднедавна. Той самий Вертонґен, якому без проблем дали прицілитись, точно навісив на Сона, якого впустив той самий Заґаду. Це про значущість тренерських рішень.

Не варто також забувати про стосунки Сона та “Боруссії”. В складі “Гамбурга”, “Баєра” та “Тоттенгема” кореєць забив “джмелям” уже десять голів в одинадцятьох поєдинках - жодну іншу команду він не любить так палко. Хин Мін вчасно взяв на себе роль головного бомбардира “лілово-білих”, поки відновлюється після травми Кейн - його гол вкотре стали вирішальним для лондонців.

Адже швидкий гол та зміна тактики суперника настільки застали команду Фавра зненацька, що до кінця гри дортмундці так і не створили бодай однієї такої нагоди для голу, як в першому таймі. Єдиний удар в створ воріт Льоріса після перерви - кволий постріл Дауда з-за меж штрафного.

Зіграний та досвідчений “Тоттенгем” на фоні молодої “Боруссії” рішуче взяв гру під контроль й майстерно довів її до заслуженої перемоги. А по дорозі ще двічі покарав її голом після подачі - спочатку ще раз із гри (Вертонґен додав до асиста ще й гол), а потім після кутового (Льоренте вистачило двох хвилин після виходу на заміну, щоб відзначитись).

Фернандо, до речі, забив головою. А це нагадало про те, що серед усіх команд п’ятірки європейських топ-чемпіонатів “Тоттенгем” в цьому сезоні лідирує за кількістю голів з другого поверху (15). Як бачимо, лондонці класно скористались своїм козирем та слабкістю суперника.

Настільки, що познущались із найкращої оборони на груповому етапі ЛЧ (“Боруссія” в групі пропустила лише два голи). Ба більше, в цей вечір “джмелі” вперше не змогли забити “Тоттенгему”, який на груповому етапі лише один матч зіграв насухо.

Як-не-як, але злагодженість та досвід “шпор”, які вперше в історії двічі поспіль вийшли в плей-офф раунд ЛЧ, мали сьогодні надто важливе значення. Ну і тренерський талант Почеттіно, звісно. “Боруссії” ж залишається засвоїти цей урок та використати знання в майбутньому.

Уемблі, Лондон
Головний арбітр: Антоніо Матеу Лаос (Іспанія)
Тоттенгем Готспер - Боруссія Д 3:0
Голи: Сон (47), Вертонґен (83), Льоренте (86)

Тоттнем: Льоріс (к) - Альдервейрельд, Санчес, Фойт - Вертонґен, Уінкс, Сіссоко (Ваньяма, 91), Ор'є - Еріксен - Моура (Льоренте, 84), Сон (Ламела, 90)

Боруссія: Бюркі - Діалло, Заґаду (Шмельцер, 77), Топрак, Хакімі - Ділейні, Вітсель, Дауд - Пулішіч (Бруун Ларсен, 88), Ґьотце (к), Санчо (Ґеррейро, 88)

Попередження: Ор'є (12) - Ділейні (53)