Відбір до Євро-2016. Болгарія – Хорватія 0:1. Балканське дербі низького градусу

Болгарія. Софія. Стадіон: "Василь Левскі"
Головний арбітр: Матеу Лаос (Валенсія, Іспанія)
Болгарія - Хорватія 0:1
Гол: Ніколай Бодуров 36 (авт.)

Болгарія: Владіслав Стоянов, Апостол Попов, Петар Занєв (Георгі Ілієв 46), Ніколай Бодуров, Йордан Мінєв, Івелін Попов, Станіслав Манолєв, Георгі Міланов, Владімір Гаджев (Александр Тонєв 68), Іліян Міцанскі (Андрєй Галабінов 46), Светослав Дяков

Хорватія: Даніель Субашіч, Даніель Праньїч, Іван Перішіч, Ведран Чорлука, Іван Ракітіч (Матео Ковачіч 80), Лука Модріч, Даріо Срна, Марсело Брозовіч, Маріо Манджукіч, Івіца Оліч, Домагой Віда

Попередження: Петар Занєв 16 - Марсело Брозовіч 23, Домагой Віда 51, Івіца Оліч 84

Коли одним із суперників у відбірковій кампанії є збірна Італії – про перше місце в групі можна і не мріяти. "Скуадра адзурра" дуже стабільно проводить відбори до світових та континентальних форумів, підтверджуючи свій статус великого фаворита. Відтак, для Болгарії та Хорватії очний поєдинок (перший з двох) мав надзвичайно важливе значення з урахуванням амбіцій щодо завоювання другого, прохідного місця в секстеті. І жодна з балканських команд не могла дозволити собі безвідповідально підійти до цього матчу, зважаючи ще й на наявність в групі міцної і не менш амбітної Норвегії. Саме боротьба між цими трьома збірними, як здається, буде родзинкою групи Н. А очні поєдинки конкурентів – то родзинка родзинки.

За теоретичними передматчевими розкладами хорвати, звісно, виглядали фаворитами протистояння. Про гравців калібру Даріо Срни, Маріо Манджукіча, Івіци Оліча, Івана Ракітіча болгари зараз можуть тільки мріяти. Про досвід збірної Хорватії можна писати книги, які болгари читатимуть – в силу власної недосвідченості – з неприхованим захопленням. Хорвати, з урахуванням історичної складової (три перемоги в шести матчах проти однієї у Болгарії), випромінювали впевненість, яка могла б засліпити болгар… Підопічні Любослава Пенєва сподівались хіба що на своїх вболівальників. Для балканських команд домашні трибуни зазвичай, дійсно, відіграють роль дванадцятого гравця.

Але сьогодні на трибунах стадіону "Василь Левскі" глядачі старались аж надто сильно. В середині першого тайму арбітр був змушений не деякий час зупиняти гру через високий градус вболівання. Але що цікаво: використання фаєрів, петард і інших фанатських атрибутів не в’язалось з тією картинкою, яку створювали своїми діями на полі футболісти. До тридцятої хвилини першого тайму практично не було небезпечних моментів ні біля воріт Стоянова, ні біля воріт Субашіча. Футбол був доволі швидким, щільним і наповненим, але між двома штрафними майданчиками.

При цьому, хорвати залишали значно приємніше враження своєю більш вишуканою, більш елегантною поведінкою з м’ячем. Такі майстри як Ракітіч, Модріч і Брозовіч чудово вели гру своєї команди, надихаючи й інших партнерів на футбол з мінімумом зайвих рухів і максимумом тверезих ідей.

Веселіше стало після тридцятої хвилини. Навіть Болгарія зі своїм простакуватим, банальним стилем спромоглася на кілька цікавих випадів. Зокрема, потрібно відзначити порив Владіміра Гаджева на 42-й хвилині, коли 18-й номер збірної Болгарії з глини увірвався в штрафний майданчик Субашіча і ледь не перетворив хитру передачу партнера на гол. В кінці тайму болгари вже повністю втратили страх перед суперником, що, втім, було цілком нормальним, природним розвитком подій. Господарі мусили відігруватись і було б дивно, якби вони навіть спроб не робили.

А відігруватись, власне, болгар змусили Іван Ракітіч, який на 36-й хвилині добре подав зі штрафного на дальню стійку, Іван Перішіч, який своїм пасом у воротарський майданчик змінив акцент наступу, і необачність Ніколайа Бодурова, який в боротьбі з Івіцею Олічем випадково вразив власні ворота. Напевно, на гол за підсумками першого тайму не заслужила жодна з команд, але Хорватія своєю націленістю і осмисленістю не заслужила менше, ніж Болгарія. "Клітчасті" могли забивати ще, коли на віртуозний удар метрів з 17-ти наважився Марсело Брозовіч, або коли ще раніше вистрілював Іван Перішіч. Одним словом, підопічні Ніко Ковача чіткіше заявляли про свої претензії.

Другий тайм був схожим до першого в тому плані, що небезпечних моментів було обмаль. І то свідчило про те, що хорвати нічого більше не хотіли, а болгари – нічого не могли… Активність господарів на початку тайму так нічим цікавим і не увінчалась, а от хорвати, відтиснувши пізніше гру від своїх воріт, створили момент, що ознаменувався прострілом Манджукіча з флангу. Ніхто не відгукнувся, але атака було з акцентом, чого, власне, бракувало Болгарії.

Тільки Георгі Ілієв у господарів подавав в атаці бодай якісь ознаки життя. Його удар, виконаний в районі 70-ї хвилини, для статистики був повноцінним, а от для взяття ворожив воріт – ні. Даніель Субашіч не міг дозволити собі помилитись. Не став проривом і удар Тонєва. Взагалі, гра хорватів теж не вражала, але не можна не відзначити того, як вміло "клітчасті" сковували своїх суперників, не даючи їм можливості ні на мить розправити плечі. Перемога Хорватії вийшла дуже легкою, заробленою більше розумом, аніж фізичними зусиллями. Вийшов не палкий, не традиційний для балканських команд футбол.

Фото - AFP